Профілактична програма виховання гуманних почуттів у учнів 2 класу.

Пояснювальна записка.

Процес становлення сучасного суспільства потребує розвитку української національної системи виховання, в основу якої будуть покладені провідні принципи гуманізму та демократизації. Стає очевидним, що активним суспільним об'єктом має бути людина з високим рівнем свідомості, творчої активності, відповідальності, яка керується у своїй діяльності і поведінці гуманістичними цінностями. Таку людина покликана виховати школа, як соціальний освітній інститут. Зміст початкової освіти складає основу різнобічного розвитку учнів, формування в них мислення, пізнавальних інтересів, оволодіння навичками здобувати знання. У цей період у молодших школярів інтенсивно формуються інтелектуальні, соціальні і моральні якості. Саме в початковій школі учні отримують основи знань з навчальних дисциплін, правил поведінки, розуміння гуманістичних цінностей, що будуть служити підґрунтям їхньої успішної діяльності та поведінки впродовж усього життя.

Традиції морального виховання на засадах гуманізму здавна відомі українській педагогіці. Їхні витоки - в давньоруських літописах Київської Русі та Галицько-Волинського князівства, у філософсько-педагогічних концепціях Г. Сковороди, в кращих працях І. Вишенського, П. Могили, Ф. Прокоповича, М. Максимовича, М. Костомарова, Т. Шевченка, К. Ушинського, О. Потебні, Б. Грінченка, І. Огієнка, Г. Ващенка, А. Макаренка, В. Сухомлинського, С. Русової та ін. Фундаментальні ідеї морального розвитку особистості висувалися Л. Виготським, А. Макаренком, Ж. Піаже, Г. Песталоцці, Ж.-Ж. Руссо, В. Сухомлинським.

Проаналізувувши все це, я зупинилась на досвіді роботи В. Сухомлинського. Аналізуючи теоретичний доробок і практичний досвід Василя Олександровича, що стосується навчання і виховання дітей на засадах гуманної педагогіки, можна знайти шляхи вирішення завдань, які ставить сучасність. Уся освітня система керованої ним Павлиської школи була зорієнтована на творення щастя кожного учня, доброго відношення до дітей, створення умов для індивідуально-творчого розвитку кожної особистості. Як стверджував Василь Олександрович: «Виховання полягає в тому, щоб уміло, розумно, мудро, тонко, сердечно торкнутися до кожної з тисячі граней, знайти ту, яка, якщо її як перлину шліфувати, засяє неповторним сяйвом людського таланту, а це сяйво принесе людині особисте щастя. Відкрити в кожній людині її, лише її неповторну грань, – у цьому мистецтво виховання».

На думку педагога, треба оберігати дитину від «необережних», а інколи і «варварських» доторкань. Різкість, грубість, «сильно діючі», «вольові» методи і прийоми, зокрема окрики та погрози, огрублюють дитяче серце, роблять особистість байдужою до інших, до навколишнього світу, до самої себе, що несе у собі спотворення людської душі. Василь Сухомлинський завжди вважав за потрібне ставити для дитини вимоги і аж ніяк вони не повинні бути загрубілими.

Опрацьовуючи педагогічну спадщину В. О. Сухомлинського, можна помітити, що гуманістичні засади роботи з дітьми в Павлиській школі створювали основу для всебічного розвитку дитини, для демократизації навчально-виховного процесу, де кожна дитина має доступ до інформації і можливості сформулювати й повідомити власну точку зору.

Таким чином, творча спадщина Василя Сухомлинського для сучасного педагога є неоціненною. Зокрема великого значення набувають методичні поради великого педагога щодо шляхів виховання гуманістичної культури дітей, підлітків, напрямів практичної естетичної роботи з учнями, формування духовності та моральності особистості дитини.

Корекційно-розвивальна програма складається із анотації, , тематичного  плану занять, конспектів занять, методичних рекомендацій, висновків та списку використаної літератури.

Метод, який лежить в основі програми – тімбілдинг. Суть таких заходів – виявлення лідера, розвиток комунікативних навичок усіх учнів і налагодження позитивної атмосфери в колективі.

Основні ідеї програми:

В основі програми лежить ідея, яка передбачає формування у учнів 1 класу гуманістичних навичок за результатами проведеного мною діагностування. Оцінку рівня сформованості гуманних почуттів у учнів 1 класу я здійснювала за результатами проявів їх у дітей за допомогою змодельованих експериментальних ситуацій. Вони мають 4 напрямки:

• ситуація №1 «Оціни товариша» зорієнтована на виявлення оцінних суджень дитини (об ‘єктивної самооцінки та оцінки оточуючих);
• ситуація №2 «Розподіли іграшки» на виявлення співчуття до однолітка;
• ситуація №3  використовувався  метод психологічного рентгену – на виявлення у учнів почуття співпереживання;
• ситуація №4 « Винагорода» - на здатність до співдії.

У змісті програми зроблено акцент на формування таких гуманних навичок:  згуртованості колективу, об ‘єктивної самооцінки та оцінки оточуючих, співчуття до однолітка, почуття співпереживання, здатність до співдії.

Мета програми:

• формувати у учнів навички спілкування у системах: « дитина- дитина», « дитина - дорослий»;
• сприяти формуванню у учнів гуманних рис характеру на виявлення співчуття та співпереживання;
• вдосконалювати пізнавальні психічні процеси: пам ‘ять, мислення, сприймання, розвивати стійкість, зосередженість, концентрацію уваги;
• навчати дітей розуміти самих себе та інших людей, будувати стосунки з великою групою ровесників на основі саморегуляції поведінки та діяльності, знаходити компроміси;
• забезпечувати відчуття сили та  цінності власного «Я» кожної дитини, об‘єктивної самооцінки та оцінки оточуючих;
• створювати атмосферу безпеки та позитивний емоційний стан у групі однолітків.

Завдання:

• знайомство та співдія дітей один з одним;
• забезпечення ситуації успіху для кожного учня;
• створення сприятливого емоційного фону в класі;
• створення умов для прояву індивідуальних  особливостей дітей.

Форми роботи:

• ігри тимбілдингу ,  направлені на підвищення згуртованості  колективу;
• вправи на усвідомлення правил шкільного життя;
• обговорення  з дітьми виконаних завдань;
• виставки дитячих робіт.

« Дружні та ввічливі».

Корекційно- розвивальне заняття складається з вступної, основної та заключної частин. Вступна частина містить привітання, з якої починається кожне заняття. Привітання виконує важливу функцію встановлення( на початкових заняттях) або підтвердження( на наступних заняттях) емоційно-позитивного контакту «психолог-дитина», формування в дитини спрямованості на однолітка та інтересу до нього. Вітання має бути адресоване кожному учаснику заняття без винятку, підкреслюючи тим самим його значимість. Ініціатива привітання на початковому етапі ігрових занять належить психологу. Важливо, щоб крім індивідуально орієнтованих питань, на заняттях пролунало вітання всій групі , це допоможе об ‘єднати дітей, сприятиме формуванню почуття приналежності до групи.

Основна частина займає більшу частину заняття. За своїм змістом є реалізацією багатофункціональних технік, спрямованих на розвиток пізнавальних процесів , на формування соціальних навичок і на динамічний розвиток групи. Обов ‘язково спрямувати послідовність вправ з урахуванням чергування діяльностей, зміни психофізичного стану дітей (від рухливого до спокійного, від інтелектуальної гри до релаксаційної техніки; від простого до складного). Як правило , в одному занятті використовується від 2 до 4 ігрових вправ.

Заключна частина заняття- це своєрідне підбиття підсумків. Для учнів це буде виявлення емоційного стану на кінець заняття. Для підбиття підсумків наприкінці проводиться обговорення заняття, обмін враженнями, думками . завершальним етапом є момент прощання.

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 1.

Тема: « Знайомство».

Мета: створювати позитивний емоційний комфорт. Розвивати навички спілкування , групової взаємодії , почуття єдностіЮ поваги та доброзичливого ставлення до інших. Навчати дітей розуміти самих себе та інших людей , будувати стосунки з великою групою ровесників на основі довільної саморегуляції поведінки та діяльності, знаходити компроміси. Виховувати колективізм у дітей.

Матеріал: клубочок ниток.

Вступна частина. Привітання.

Психолог з дітьми сидять у колі. Усім пропонується розучити привітання, яке потрібно проспівати, а не проговорити:

Доброго рангу, Артем( посміхнутися і кивнути головою).

Доброго ранку, Настя( називаються імена дітей по колу).

Доброго ранку( ІМ я по батькові психолога).

Доброго ранку, Сонце ( всі піднімають руки, потім опускають).

Доброго ранку, Небо( аналогічні рухи руками).

Доброго ранку всім нам( всі розводять руки в сторони , потім опускають).

Основна частина.

1. Гра « Відгадай кого не стало».

Мета: розвиток уваги, спостережливості, прийняття дітей один одного.

Діти повинні здогадатися, хто вийшов з кімнати і описати його.

2. Гра « Дізнайся по голосу».

Мета: розвиток уваги, вміння пізнавати один одного по голосу, створення позитивного позитивного емоційного фону.

Діти стають в коло, вибирають ведучого. Він стає в центр кола і намагається впізнати дітей по голосу.

3. Релаксація.

Мета: сприяти розслабленню, зяттю емоційного напруження, саморегуляції.психолог з дітьми стоять у колі.

Психолог: Закрийте очі, Підніміть голівки угору.Уявіть. що вас обіймає сонечко, зігріває своїм теплом, своїм теплим промінчиком торкається ваших щічок, носика, волоссячка. Вам стає тепло, спокійно, радісно. Вдихніть глибоко повітря і з видихом відкрийте очі.

В Відпочили? Набралися сил? Тепер будемо «випікати» ляльку.

4.  Вправа «Випікання ляльки- печива».

Обираємо дитину, яка буде лялькою і вкладаємо на килиму центрі кола, потім ведучий і всі діти «випікають» печиво( попередньо домовитись бути обережними, ласкавими , щоб не зробити ляльці боляче). Спочатку замішуємо тісто – ласкаво масажуючи дитину, промовляючи вголос, що кладемо в тісто- борошно, яйця, молоко і т. д. Потім переходимо до створення ляльки ласкавими, обережними рухами, починаючи з голови. Ведучий промовляє. Які гарні очі, вуха, носик, запрошує всіх ждітей помилуватися. Потім ліпиться шия, руки, тіло, ноги. Коли лялька буде виліплена, діти тричі вдувають в неї життя. Лялька оживає. Вправу повторюють на наступних заняттях, поки всі діти не побувають « лялькою».

5. Гра « Клубочок».

     Мета: розвивати колективізм у дітей, вчити діяти усім колективом.

• Діти, давайте зараз зробимо красиве коло і сядемо на килимок.
• Що у мене в руках? ( Клубок).
• Ми будемо говорити один одному компліменти, вони будуть як ниточки. Я скажу комплімент Оленці- ниточка потягнеться до неї (намотую ниточку на палець, клубочок передається Оленці), вона скаже комплімент іншій дитині- ниточка знову потягнеться до іншої дитини. Коли всі діти скажуть компліменти, психолог підсумовує і звертає увагу на павутинку. Запитити у дітей, чи було дітям приємно коли їм говорили компліменти.

Заключна частина.

Психолог запитує, який у дітей настрій після проведених ігор. Кому сумно? Кому весело?

• А зараз візьмемось за руки і подаруємо один одному посмішку.

Вправа « Посмішка».

 

Заняття 2.

Мета: вчити учнів усвідомлювати, за що можна любити і поважати дітей. Помічати не лише зовнішні вади, негативні риси, а і їх позитивні риси. Виховувати взаємовідносини між дітьми у групі..

Матеріал: червоні сердечка ( по кількості учнів), вирізана з ватману фігура дитини, олівці, аркуші паперу.

Вступна частина. Привітання.

Психолог кладе руку на плече дитині , яка стоїть зліва і вітає його: « Здрастуй, Саша».дитина в свою чергу кладе руку на плече дитині , яка стоїть зліва і вітається з нею і так далі доки коло не замкнеться.

Психолог разом з дітьми( разом):

Здрастуй, небо ( підняти руки вгору),

Здрастуй, Земля( присісти, руками доторкнутися підлоги)

Доброго дня, люди( направити долонями вгору в сторону інших дітей).

Основна частина.

1. Гра « Чарівний клубок».

Психолог починає: « Я люблю ( ім‘я дитини) за те, що вона…) і передає клубок даній дитині.Дитина продовжує і передає клубок далі. Психолог узагальнює як чарівний клубок об‘єднав дітей і допоміг сказати приємні слова.

2. Гра «Правда-брехня».

Мета: знайомство інших зі своїми вміннями, навичками та здобутками, створення приязної атмосфери в класі.

Хід виконання:

Попросіть учнів по черзі озвучувати три факти про себе, один з яких є неправдою. Завдання інших — здогадатися, що зі сказаного є брехнею.

Варіація гри: кожен пише на одному стікері два правдивих факти про себе та один неправдивий. Вчитель збирає стікери та клеїть їх на підлогу або дошку. Учням слід здогадатися, кому належить той чи той стікер. Автор написаного самостійно зізнається, що є правдою, а що – ні.

3.Ігрова вправа « На кого я схожий».

Мета: розвивати мовлення у дітей, навчати бачити у однолітках прекрасне, добре.

Діти по черзі дають один одному порівняльні характеристики. Наприклад: « Тетянко, у тебе чудова посмішка, схожа на сонечко!», «андрій, у тебе очі, неначе зірочки!».

3. Гра « За що я люблю тебе».

Мета: вчити дітей усвідомлення того, що за що можна любити і поважати , бачити не тільки вади. А й позитивні риси дітей.

Дитина( яка напередоднімала день народження), лягає на газету, або шматок старих шпалер. Обводиться і вирізається її фігура. Психолог роздає всім дітям червоні сердечка і всі діти групи приклеюють їх на паперову фігуру дитини і наголошують за що вони її люблять, що в ній їм подобається , чим вона може пишатись. Психолог обов ‘язково  починає вправу першим.

Заключна частина. Рефлексія.

Діти стають у коло. Яка з ігор вам сьогодні найбільше сподобалась і за що?

(Звертаєтться до дитини, якій дарували сердечка): Як ти себе почував, коли тебе хвалили?

Прощання: я люблю всіх. Ти любиш всіх. Ми любимо всіх. До побачення!

 

Заняття 3.

Мета: продовжувати вчити дітей доброзичливо ставитись до своїх однолітків та дорослих; дати уявлення про позитивний вплив на людину такої моральної категорії, як правдивість. Згубну дію звички обманювати на основі аналізу вчинків персонажів народних казок, казки В. Сухомлинського « Лисенятко» та запропонованих моральних ситуацій. Обговорити з дітьми деякі прояви неправильної поведінки , виправляти у розв‘язуванні  моральних завдань та ситуацій. Розвивати аналітичне мислення дітей, їхню пам‘ ять , увагу, зв ‘ язне мовлення , вміння міркувати. Виховувати непримиренне ставлення до брехні у всіх її проявах. Матеріали: ілюстрації до казок, книжка, прислів ‘ я, загадки, котик і півник- іграшки. Маска вовка, корзинка з гостинцями.

Хід заняття.

1. Привітання.

- Діти, давайте привітаємо один одного.

Нумо разом всіх вітати:

« Добрий день»,

Дружно й весело сказати:

« Добрий день».

Вліво-вправо повернемось,

Одне одному всміхнемось:

« Добрий день!».

( Діти вітаються, приклавши руки до грудей і злегка киваючи головою).

1. Гра « Ми вирушаємо в подорож».

Мета: запам’ятовування імен та створення власних асоціацій до кожної людини з класу.

Хід виконання:

Кожен малює на аркушах предмет, що починається на першу букву його чи її імені. Цей предмет людина забирає із собою на безлюдний острів. Потім презентують намальоване в колі, не забуваючи назвати своє ім’я: «Мене звати Оля. Я забираю окуляри», «Я — Володя, і я візьму із собою вугілля», «Мене звати Катя. Я дуже люблю книги, тому вони мусять бути на безлюдному острові».

2. Вступна бесіда.

- Діти, чи ви любите казки?

_ Я теж їх дуже люблю. І сьогодні хочу запросити Вас на лісову галявину. На гостину до казочки. (Діти закривають очі і уявляють, що вони потрапили на казкову лісову галявину).

Ой, погляньте, хтось залишив на галявині книжечку.  Вона називається « Лисенятко - першокласник», написав цю казку В. Сухомлинський.

3. Читання казочки .( Психолог читає книжечку дітям).

Лисенятко-першокласник.

У Лисиці був синок — руденьке Лисенятко.
Він навчався у першому класі. Щоранку мама проводжала сина до школи.
Лисенятко було не дуже старанним учнем. Йому не хотілось ранком прокидатися, умиватися, чистити зуби, снідати.
От Лисенятко й вирішило: не піду сьогодні до школи.
— Мамо,— прошепотіло жалібно вранці,— у мене зуб болить.
Воно думало, що мама скаже: «Бідне моє Лисенятко, лежи у ліжечку, не ходи до школи, зараз я тобі солодкої кашки дам». 
А мама говорить:
— Зубний біль — це дуже небезпечна хвороба. Зараз піду до Ведмедя — зубного лікаря. Хай прийде й вирве хворий зуб. 
Лисенятко злякалось. Кому це хочеться, щоб вирвали здоровий зуб. 
І воно промовило:
— Мамо, зуб уже перестав боліти. Я хочу до школи. Та спочатку вмиюсь, почищу зубки й поснідаю.
Мама усміхнулась:
— От і добре, що хвороба пройшла. А солодка кашка уже на столі.

4.Бесіда за змістом казочки.

-Куди ходило Лисенятко щоранку? ( До школи).

- Що воно придумало, щоб не йти до школи? ( Сказало, що у нього болить зуб).

- Що зробила мама, зрозумівши, що Лисенятко її обманює? ( Зараз піду до лікаря Ведмедя, щоб той вирвав хворий зуб).

- Чому Лисенятко швидко зібралося до школи? ( Не хотів, щоб йому виривали зуб).

- Діти. Як ви зрозуміли із казки, Лисенятко обмануло маму.

- Що означає слово « обманювати»?

- Добре це, чи погано обманювати маму?

- Запам ‘ятайте:брехня дуже некрасива. Обманювати- негарно і недобре для нашої душі.

Заключна частина. Прощання.

• Нам вже час повертатись до класу. 
• Які почуття ви сьогодні переживали? ( відповідає кожна дитина).

( Діти із психологом стають у коло і повертаючись до дитини, яка стоїть праворуч, прощається із нею різноманітними виразами).

 

Заняття 4.

Мета: формувати вміння усміхатись іншій людині , розширювати знання про радість, відчувати радість від усмішки. Робити іншим приємно. Тренувати вміння визначати стан дітей за мімікою.Виховувати бажання спів діяти із однолітками.

Матеріал: смайли-:один- засмучений, інший- веселий.

Вступна частина.

1. Вправа «Вітання».

Учні  повторюють за психологом слова привітання, намагаючись доповнити слова віршика певними рухами, щоб легше було запам ‘ятати.

Здрастуй, здрастуй, любий друже!

Кожен з нас тут не байдужий.

Станем всі- одна сім ‘я:

Будем друзі: ти і я!

Основна частина.

• У кого з вас є друзі? Друг- це той, з ким ти завжди проводиш час.
• Хто твій друг?
• Я вам розкрию велику таємницю: дружба починається з усмішки.
• Сьогодні  разом зі мною прийшла моя подруга, її ім’я Веселка(веселий смайлик). Вона хоче з вами подружитись, тому дарує вам свою посмішку.
• Коли вона подарувала вам свою посмішку, чи стало вам приємно?

( Показ дітям засмученого смайлика).

• Познайомтесь, це – Смутончик. Він прийшов до вас разом із Веселкою.
• Як ви вважаєте, який у нього настрій?
• Що могло з ним трапитись?
• Що ми можемо зробити для того, щоб він посміхнувся?

2.Наочний експеримент.

Психолог бере 2 склянки з водою і говорить: - Кои ви почуваєте себе добре, у вас все виходить, ви всім задоволені, то в цей час ваш настрій схожий на чисту воду. І думки у вас ясні і « чисті» ( показує склянку з чистою водою)- ми радіємо;

• але буває, що думки сумні і неприємні, нам погано чи образливо, то думки схожі на темну, мутну воду( кидає у воду шматочок глини)- це поганий настій.

3. Етюди на вираження суму.

« Попелюшка».

Дівчинка зображує Попелюшку,  яка прийшла додому сумною: вона загубила черевичок. Виразні рухи: похнюплена голова, зведені брови. Опущені куточки губ, уповільнена хода.

• На кого ти схожа, на Веселку, чи Смутончика?

« Острів плакс».

Мандрівник потрапив на чарівний остров, де живуть одні плакси. Він намагається утішити то одного, то іншого, але всі діти не звертають на нього уваги і продовжують плакати.

Міміка6 брови підняті і зведені. Рот напіввідкритий.

• На кого ти схожий, на Веселку, чи Смутончика?

4. Психогімнастична вправа.

 Гра « Принцеса- Несміяна».

 Мета: тренування контролю за емоціями.

Один гравець сідає на стілець у центрі кола. Це і буде « Принцеса- Несміяна». Він зображує сум та незадоволеність, незворушність. Інші діти по черзі або разом намагаються його розсмішити будь-яким способом, крім дотиків та лоскотанням. Перемагає та « принцеса», яка протрималась хоча б 3 хвилини.

Питання для обговорення:

- Чи легко було придумати спосіб розсмішити?

- Чи легко було стриматись?

- Яка роль на вашу думку була найважчою: принцеси, чи того, хто смішить?

Прощання.

5.Вправа « Поділися усмішкою».

Мета: формувати уміння усміхатися іншій людині, відчувати радість від усмішки.

• Давайте візьмемось за руки і утворимо коло. Поверніться до свого сусіда з правої  сторони і подаруйте йому усмішку. Те саме зробіть із товаришем, який знаходиться у вас з лівої сторони.
• А тепер давайте подаруємо усмішку нашим гостям. Які зміни ви помітили? ( Смутончик став посміхатись). Ви подарували йому усмішку і він змінився. Даруйте усмішку всім своїм близьким!!!

 

Заняття 5.

Мета: допомагати дітям долати агресивність , формувати доброзичливе ставлення до оточуючих, підвищувати самооцінку, знаходити позитивні способи усунення випадків образи. Виховувати здатність до співдії  у дітей.

Вступна частина. Привітання.

1.Гра « Рукавички».

Кожному учню роздається по одній рукавичці. Потрібно знайти пару.

Психолог: Кожен з вас знайшов собі  пару. Тепер давайте пограємо в гру « Ручки».

2. Гра «Ручки»

Мета: ознайомити дітей із невербальними формами спілкування, допомагати долати замкненість, скутість.

Психолог говорить фразу, а діти виконують її:

-руки знайомляться;

-руки вітаються;

-руки сваряться;

-руки миряться;

- руки прощаються.

Основна частина.

3. Читання оповідання  « Чарівні окуляри».

Мама прийшла до школи. Петрик  підбіг до неї і питає:

• А що ти мені принесла?
• Нічого, синку,- відповіла мама.
• Ах ,так?- образився хлопчик-  Тоді я не піду з тобою додому; буду битися, кричати і все ламати.

І побіг Петрик  геть. Засмутилася мама, що в неї такий син, іде і плаче. Підбігає до неї білочка й каже: « Не плач, я тобі допоможу. Петрик ще не навчився розуміти інших, тому ображає їх. Подаруй йому ось ці чарівні окуляри. Він одразу навчиться думати про інших. Адже він добрий і розумний хлопчик». Подякувала мама й повернулася до Петрика з окулярами. Зрадів хлопчик, надів їх і побачив . як свою маму образив. Пригорнувся до матусі, просить вибачення: « Мамочко . я тебе дуже люблю, вибач мені, будь-ласка». Посміхнулася мама й вибачила синові. Прийшли вони додому, їх зустріла бабуся. Петрик подивився крізь чарівні окуляри й каже: « Бабусю, я бачу, ти дуже втомилася. Сядь, відпочинь, а я тобі допоможу». Приємно стало бабусі, що в неї такий онук чуйний, добрий.

Обговорення:

• Чому Петрик засмутив маму?
• - Що змінилося?
• Чому бабусі стало приємно за онука?
• Які риси характеру були у Петрика спочатку?
• Яким став хлопчик?
• За що його можна похвалити?

Вправа  « Чарівник».

Мета: усунення проблемних ситуацій, об’єднання учасників групи, формування сприятливого психологічного клімату

Хід виконання:

Запропонуйте учням уявити, що вони зустріли чарівника, який може виконати три будь-які їхні бажання, що стосуються шкільного життя: змінити керівництво школи, додати предмети до програми, скасувати контрольні роботи. Обговоріть з дітьми, що їм хотілося б змінити і чому, якими можуть бути наслідки таких змін, що треба зробити для того, щоб здійснити зміни в реальності.

5. Пантоміма « Я образився».

Психолог пояснює учням що таке пантоміма.

Пропонує дітям уявити себе ображеними і показати це на своєму обличчі.

Вибираються діти. Які найточніше передали міміку ображеної дитини.

4. Гра « Ти образу не тримай, а скоріш розповідай».

Психолог:  ми сьогодні пригадали багато випадків , коли ми ображали кого-небудь, або нас ображали. А зараз давайте пригадаємо як можна цих образ позбутися. Перша і основна – розповісти про неї тому, хто образив, попросити пробачення. Але іноді є такі образи, які  надовго залишаються у нас всередині. Ми повинні справлятися з ними. Але як? Їх можна намалювати, злвпити, вирізати з паперу, прокричати у « чарівний» посуд.

Прощання.

( Діти стоять у колі і тримаються за руки).

-Я не ображаюся, ти не ображаєшся. Всі ми не ображаємось!

 

Заняття 6.

Мета: розширювати знання учнів  про найближчих. найдорожчих людей : маму і тата. Ознайомити із такими якостями особистості як співпереживання та співчуття, створювати умови для формування даних гуманних почуттів на занятті. Формувати уявлення про те. Що обов ‘ язок батьків – піклуватися про своїх дітей, а обв ‘ язок  дітей - любити тата й маму, допомагати їм, слухатись. Вчити вживати та пояснювати значення слів на позначення рис характеру поведінки: лагідна, добра, щира, дужий, уважний, справедливий.Розвивати пам‘ ять, увагу, мислення. Виховувати гуманні почуття як на рівні суджень, так і у поведінці.

Матеріал: магнітофон, книга з творами, м ‘ яч.

1. Привітання.

• Візьміться за руки і привітайтесь одне з одним долоньками.

« Ти долонькою до друга доторкнись і йому привітно посміхнись».

2. Бесіда про маму.

– Діти, за що ви любите свою маму? ( Піклується6 готує їжу, вдягає, купує іграшки. Читає казки. Лікує, втішає. Захищає. Коли ображають).

• Ось бачите як багато всього робить для вас мами. Коли ви веселі, здорові- вони радіють, а коли хворієте – переживають за вас, завжди приходять на допомогу.

3. Вправа « Закінчи фразу».

  - Діти, подумайте і скажіть мені, які ваші мама і тато найкращі. Я почну говорити: Машина мама най…( лагідніша, добріша, щиріша). Веронікін тато най…( дужий, уважний, справедливий).

4. Фізкультхвилинка.

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки вбоки,

Всі зробіть чотири кроки.

Вище руки підніміть.

А тепер їх опустіть.

Плигніть, діти, кілька раз.

За роботу, все гаразд.

5. Читання оповідання Л. Толстого  « Хто кращий за всіх».

У натовпі на вулиці заблудилася дитина. Бігає, кричить, шукає матір. Люди питають у дитини: «Яка ж твоя мама, дитинко?» А дитина крізь сльози відповідає: «Невже ви не знаєте? Моя мама та, що краща за всіх!».

• У всіх дуже хороші мами. І щоб їх не засмучувати, потрібно слухатись і робити для них лише приємні речі. Не завдавати прикрощів.
• Як на вашу думку, що можна зробити для того, щоб у вашої мами щодня був гарний настрій?( Допомагати їй, добре поводитись).
• Як ви допомагаєте своїм матусям?
• Ви дійсно справжні помічники своїм мамам. Молодці!

6. Гра « Що потрібно для роботи».

• Діти, кого ви ще найбільше за всіх любите? Правильно, тата. От ми з вами зараз і пограємо у гру « Що потрібно для роботи». Я таким чином побачу, чи знайомі ви із чоловічою роботою.
• - Подумайте, який вчинок буде приємним для вашого тата ( Приготувати листівку власноруч).
• Але є деякі речі, яких не можна брати без дозволу, тому за потреби просіть допомоги у дорослих.

7. Гра « Усе робимо одночасно».

Мета: виконання спільної справи, об ‘єднання учасників групи, формування сприятливого психологічного клімату.

Хід проведення.

Діти можуть залишатися на своїх робочих місцях, можуть стояти там, де їм зручно. Той, кого обрали ведучим, демонструє певні рухи, які всі мають повторити. Можна додати музику.У ході гри рухи можуть ускладнюватися. Головне завдання- всі діти мають їх виконувати одночасно. Рухи повторюються, поки всі учасники не виконають їх правильно.

8.Підсумок заняття.

_ Мама і тато- найдорожчі, найрідніші. Найближчі вам люди. Ми маємо бути вдячними їм за подароване життя , любов, піклування, турботу.

8.  Прощання.

Психолог плескає у долоні й каже: « До побачення!»

Діти повторюють дії за психологом.

 

Заняття 7.

Мета: формувати вміння усміхатися іншій людині, розширювати знання про радість, відчувати радість від усмішки, робити приємно іншим людям. Тренувати вміння визначати стан дітей за мімікою, розвивати емоційну, когнітивну сферу, вчити проявляти емпатію.Матеріал: 2 ляльки. Піктограми.

Вступна частина.

1. Вправа « Вітання».

Діти повторюють за ведучим слова привітання, намагаючись доповнити слова віршика певними рухами. Щоб легше було запам’  ятати.

Здрастуй. Здрастуй. Любий друже!

Кожен з нас тут не байдужий.

Станем всі- одна сім’я:

Будем друзі- ти і я.

Основна частина.

-Діти. У вас є друзі? Друг- це той, з ким ти завжди граєш. Хто твій друг?

- Я вам розкрию таємницю: дружба починається із усмішки.

( Звучить пісня « Усмішка»).

2. Вправа «Розповідь за малюнком».

Мета: розширити знання дітей про емоційну сферу, розвиток емоційної сфери, вчити розпізнавати емоційний стан за мімікою .

Матеріал: картинка, на якій зображено хлопчика, який забрав у дівчинки м’ячик. Дівчинка плаче.

• Що відчуває хлопчик, який зображений на малюнку?
• Що відчуває дівчинка?
• Чому вона плаче?
• Що потрібно зробити, щоб дівчинка не сумувала?

3. Гра "М’яч".

Мета: навчитись співпрацювати, щоб виконати певне завдання. 

Хід гри:
Учасники стають в коло і по черзі передають один одному м’яч. Ведучий записує, за скільки часу м’яч завершить коло - побуває в руках кожного учасника.
Завдання для команди – добитися, щоб м’яч пройшов по колу максимально швидко.

4. Вправа « Побажання».

Мета: формувати позитивний емоційний досвід дітей, вчити емоційного розвантаження і саморегуляції.

Психолог: Я принесла чарівну коробочку. В яку ми спробуємо зібрати багато різних побажань. Вони допоможуть нам і різним людям стати радісними. Для цього ви промовлятимите своє побажання, я допоможу його записати. Ми покладемо його в цю чарівну коробочку. Колди вам стане сумно чи у вас буде поганий настрій, ви можете відкрити коробочку. Вона допоможе вам знову стати радісними.

Прощання.

Рефлексія.

• Який настрій у тебе зараз?
• Чи потрібна тобі така коробочка?

Психолог пропонує назвати :

• Найприємніше, що було на занятті.
• Найвеселіше, що було на занятті.

 

Заняття 8.

Мета: формувати комунікативну компетентність – вміння легко і невимушено спілкуватися з дорослими та однолітками, підтримувати розмову відповідно до ситуації , використовувати засоби інтонаційної виразності. Розвивати пам ять, логічне і образне мислення у дітей. Продовжувати розвивати вміння у дітей спів діяти з однолітками. Виховувати доброту. Чуйність, уважність, ввічливість бажання допомогти іншим.

Хід заняття.

1. Привітання. «Добра тварина"

• Добрий день. Я рада вас усіх бачити. Давайте привітаємо одне одного і побажаємо усім доброго дня.

Діти стають у коло та беруться за руки. Вихователь тихим голосом говорить: «Ми – одна велика добра тварина. Давайте послухаємо, як вона дихає!» Усі прислухаються до свого дихання, дихання сусідів. «А зараз послухаємо разом!»

Вдих – всі роблять крок вперед, видих – крок назад. «Так не тільки дихає тварина, так само рівно б’ється її велике добре серце». Стукіт – крок вперед, стукіт – крок назад і т.і.

2 Вправа « Хто скаже більше слів».

• Пропоную вам відгадати загадку: по блакитній хустинці жовтий клубочок мандрує, людям світло дарує ( Сонечко).

Дитина:

• Я- Сонечко яскраве,

До людей ласкаве.

Теплом усіх голублю,

Тому мене так люблять.

• Діти, давайте і ми подаруємо Сонечку частинку тепла- скажемо про нього теплі. Лагідні слова. Яке наше Сонечко? ( Золоте, лагідне, добре, ніжне).

3.Вправа  « Квадрат».

Мета: сприяння згуртуванню колективу, створення єдиного психолого- енергетичного простору.

Інструкція:  діти, станьте в коло.( Дітям зав’язують очі).

• Кожна команда має утворити квадрат з кола. (Дане завдання можливо виконати, якщо керувати процесом буде 1 лідер).

( Обов ‘язкове обговорення після виконання вправи  що вдалося, а що не вдалося і чому).

3.Дидактична гра « Кому потрібно Сонечко».

Психолог на столі розкладає картки із зображенням об’ єктів живої та неживої природи, предметів навколишньої дійсності. Діти вибирають ті, які потребують сонця , пояснюючи свій вибір.

4.Психогімнастика « Я -маленьке Сонечко».

Я- маленьке Сонечко. Я прокидаюсь, вмиваюсь чистою росою з пелюсток квітів. Розчісую свої промені і піднімаюся вище і вище, сяю яскравіше і ніби аж збільшуюсь. .. І от я вже- велика куля, повна тепла і світла. Я дарую своє тепло всім: небу, хмаринкам. Річкам, полям, людям. І від цього стаю ще більшим, теплішим. Мені так радісно від цього! Люди кажуть: добро роби, добро і буде.

5.Етюд « Створи сонце в собі».

У природі є сонце. Воно всім світить і всіх обігріває. Давайте створемо сонце в собі. Закрийте очі, уявіть в своєму серці маленьку зірочку. У думках спрямовуємо до неї до неї промінець, який несе любов. Зірочка збільшується. Спрямовуємо промінець, який несе мир. Зірочка знову збільшилася. Спрямовуємо промінець з добром , зірочка стала більша. Я спрямовую до зірочки промінчики. Які несуть здоров’ я, радість. Тепло, світло, ніжну ласку. Тепер зірочка стає великою, як сонце. Воно несе тепло всі- всім.

6.Заключна частина. Прощання.

 

Психолог разом із дітьми беруться за руки, ритмічно розгойдують їх і промовляють слова: « Усім, усім, усім- до побачення».

 

Заняття 9.

Мета: розвивати словесно- логічне мислення. Закріплювати знання про емоції, настрій, створювати емоційний комфорт. Формувати вміння висловлювати свої почуття. Вдосконалювати пізнавальні психічні процеси: пам’ять, мислення, сприймання, розвивати стійкість, концентрацію уваги .

1. Вступна частина.

Вправа « Привітання».

Діти стоять у колі один до одного обличчям.

• Давайте з вами усміхнемось один одному і привітаємось:
• -пальчиками;
• лобиками
• носочками ніг (діти виконують вправи обережно, ласкаво усміхаючись один одному).

2. Гра «На що схожий мій настрій».

Психолог пропонує дітям по порядку назвати на що схожий мій настрій сьогодні. Психолог: « Мій настрій схожий на хмаринку на спокійному блакитному небі. А твій?». Вправу продовжують по колу. Психолог узагальнює, який настрій: смішний, веселий, злий, сумний і т. д. ( Інтерпритуючи відповіді дітей, врахуйте що погана погода, холод, дощ, похмуре небо. Агресивні елементи свідчать про емоційне неблагополуччя дітей).

3. Вправа « Тренуємо емоції».

Мета: розвиток уміння відчувати настрій і співпереживати навколишнім. Ведучий пропонує  дітям:

• Насупитися як: осіння хмара, розлючений чоловік.
• Позлитися, як: зла чарівниця, два барани на мосту. Голодний вовк, дитина, у якої забрали м ’яч.
• Злякатися, як: заєць, що побачив вовка, пташеня, щ о впало з гнізда., кошеня, на якого гавкає злий пес.
• Посміхнутися, як: кіт на сонечку, саме сонечко. Хитра лисиця.

4.Вправа « Назви протилежне».( вправа проводиться в парах).

Дітям пропонується назвати протилежне за значенням слово : брудний- чистий; гарний- потворний; добрий- злий; багато-мало; низ-верх; голосний- тихий; великий- маленький; спокійний-неспокійний; ворог-друг; піднімати-опускати; старший-молодший; легкий-важкий; високий-низький; сильно-слабко; світло- темрява; сухий-мокрий; падати-вставати; день-ніч; ранок- вечір.

5. Гра « За що я люблю тебе».

 Приготуйте безліч червоних сердець.
Мета: вчити дітей усвідомлення того, за що можна любити і поважати, бачити не тільки вади, а й позитивні риси дітей.
Дитина (яка напередодні мала день народження) лягає на газету або на шматок старих шпалер. Обводиться і вирізається її фігура. Психолог роздає всім дітям червоні сердечка і всі діти групи дарують вирізані сердечка, приклеюють їх на паперову фігуру дитини і кажуть за що вони її люблять, що в ній їм подобається, чим вона може пишатися. Психолог обов’язково починає першим.
Заключна частина
Рефлексія. Яка з ігор вам найбільше сподобалась і за що?
Звертається до дитини (кому дарували сердечка): Як тобі було, коли тебе хвалили?

6. Прощання:

- Я люблю всіх, ти любиш всіх, ми любимо всіх. До побачення!

 

 

Заняття 10 .

Мета: формувати уміння будувати партнерські стосунки, налагоджувати контакт з іншими дітьми. Формувати у дітей словесно-логічне мислення, увагу, сприйняття, розвивати вміння знімати емоційне напруження з виходом на позитивні емоції. Продовжувати виховувати гуманність у дітей за допомогою психологічних вправ.

Привітання.

Діти стають у коло і вітаються із сусідом за допомогою жестів(поклон, рукостискання, кивок голови…).

1. Вправа на розвиток емоційно-фери «Закінчи фразу».

• Діти, я пропоную вам розповісти про себе дещо більше. Це ми зробимо з вами за допомогою гри.
• Пропоную дітям закінчити фрази.
• Я боюся, коли…( Чому?)
• Я почуваюся невпевнено, коли……( Чому?)
• Я ображаюся, коли……( Чому?)
• Я веселий, якщо…( Чому?)

2. Читання та обговорення оповідання.

Які гарні дерева восени! Ліщина з горобиною вже одягли жовто-червоні сорочки, клени- помаранчеві, а берізки- жовто-махрові. Тільки дуб не поспішає змінювати своє вбрання , величаво стоїть на лісовій галявині і шелестить своїми зеленими листочками.

Тітонька Сова довго милувалась красою дерев зі свого дупла , а потім вирушила на прогулянку лісом.

Пролітаючи над сусідньою галявиною, вона побачила біля маленької ялинки сумне Вовченя, що сиділо, опустивши голову, й тяжко зітхало.

• Привіт, Вовчику! – всміхнулась до звірятка тітонька Сова. – Чому сумуєш?
• Добридень, твтонько Сова. Сумую, бо зовсім не маю друзів,- зітхнуло воно. – Ні з ким погратися.
• Чому ж не маєш? – здивувалася Сова. – У лісі живе багато звірят. Які дуже люблять гратися.
• З ними не пограєшся,- сердито буркнуло Вовченя.
• Чому?
• Лисеня-хитре, Ведмежа- неповоротке,- почало розповідати звірятко. – Білченя- пихате, Їжаченя- колюче, а Зайченя- страшезний боягуз.

Тітонька Сова мовчки вислухала Вовчикову скаргу , а потім, дивлячись в його оченята, тихо промовила:

• Шкода, що ти бачиш в інших тільки погане. Так ти ніколи не знайдеш собі друзів.

Вовченя опустило погляд.

• Щоб подружитися з усіма, ти маєш побачити в кожному щось хороше.,- порадила Сова. – Придивись уважно до звіряток: Білченятко- спритне, Лисенятко- сміливе, Зайченятко- доброзичливе, Ведмежатко- щедре, а Іжаченятко- гарний друг, який завжди прийде на допомогу.

Вовченя замислилося над словами Тітоньки Сови, а вона додала:

• Пам ятай: якщо хочеш, щоб з  обою дружили, стань сам хорошим другом.

Того дня Вовченя ще довго міркувало над словами тітоньки Сови , а вже наступного дня весело гралося з іншими звірятами.

Проблемні запитання:

• Чому з Вовчиком ніхто не хотів дружити?
• Як ви гадаєте, чи змінилося Вовченятко і як саме?
• Чому треба в кожному бачити хороше, а не погане?
• Чому саме такі поради дала Мудра Сова?
• Що порадили б ви?

4.Фізкультхвилинка . Вправа-руханка «Вагончик».

 

Мета: розвивати вміння відчувати колектив, формувати згуртованість.

Хід: практичний психолог пропонує учасникам стати одне за одним, покласти руки на плечі одне одному й заплющити очі. Потім він веде «учасників-вагончиків» у різних напрямках по кімнаті, а вони мають рухатися за його голосом і не розривати «потяг». Відтак практичний психолог обговорює з учасниками, чи складно було довіряти ведучому під час вправи-руханки та пропонує описати відчуття, які виникли після вправи.

 

5.Вправа на розвиток пізнавальної сфери « Назви слово».

Гра проводиться попарно. Діти сідають один навпроти одного по 2. Психолог називає перше слово, які сидять з правої сторони- називають наступне слово, що починається на букву, на яке закінчується попереднє слово. Напарник називає наступне слово і т. д. Задача кожної пари- домовлятись, створювати умови для того, щоб вони один одного чули і розуміли.

:. Психогімнастика.

( Лунає тиха, спокійна музика).

Надворі гарно, тепло . сонечко пестить вас, а ви тягнитесь руками до його промінців, підніміть руки, потягніться, опустіть.

У небі пролітають пташки. Уявіть, що кожен з вас- пташка. Розправте свої руки- крила і помахайте ними вгору-вниз, вгору-вниз.

Аж ось де не взявся котик – муркотик, підбіг і потерся об ваші ніжки, вітаючись. Тепер ви- кошенята. Станьте на коліна , обпираючись на руки , вигніть спинку, понявкайте тихенько, як котики.

Сядьте в обруч, тепер ви- квіточки6 ромашки, гайстри, чорнобривці, які ростуть на подвір’ї. погойдайте голівками вліво- вправо-так, як квіточки, вітаються, бажаючи всім доброго дня.

Повільно розплющуйте очі.

7. Вправа « Тінь».

Психолог пропонує кожній дитині. Вибрати собі пару . В парі одна дитина виконує різні рухи, , а інша повторює за нею як тінь. «Тінь має не відставати від своїх господарів, а господар повинен намагатися, щоб «тіні» було цікаво повторювати рухи. Потім діти міняються ролями.

8. Заключна частина. Прощання.

Діти беруться за руки і прощаються за допомогою жестів.

 

 

 

 

 

 

 

 

•  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література та використані джерела:

1.6 вправ для тимбілдинга  https://naurok.com.ua/post/6-vprav-dlya-timbildingu

2. Тренінгове заняття для педагогів «Тімбілдинг – ресурс згуртованого колективу»  https://vseosvita.ua/library/treningove-zanatta-dla-pedagogiv-timbilding-resurs-zgurtovanogo-kolektivu-179049.html

3. Тімбілдинг : разом до спільної мети А. Пазуха, Н. Сахарова  // Психолог довкілля № 9 ( 122), 2019  ст. 26-34.

Адаптированный модифицированный вариант детского личностного вопросника Р. Келлера: Методические рекомендации/ Сост.Э.М. Александровская, И.Н. Гильяшева.-Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. - 162 с.

Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологи. - М.: Фонд за економическую грамотность, 1995. - 192 с.

Алексюк А.М., Киричук О.В., Грищенко М.М. Педагогіка. - К.: Радянська школа, 1985. - 286

Бабанский Ю.К., Победоносцев Т.А. Комплексный подход к воспитанию учащихся: Справочное пособие. - К.: Радянська школа., 1985. - 256 с.

Баєв Б.Ф. Психологічне вивчення учнів.-К.: Рад.школа, 1977. - 108 с

Балютіна К. Педагогічні проблеми гуманізації початкової освіти та шляхи їх вирішення // Початкова школа. - 1999. - №10.-С. 46.

Баля Г. Гуманізація освіти в контексті сучасності: психолого-педагогічні орієнтири // Освіта і управління. - 1999. - №3.-С21.

Ковалев А.Г. Воспитание чувств. - М.: Просвещение, 1971. - 220 с.

Коломинский Я.Л. Психология личных взаимоотношений в детском колективе. - Минск: Народная асвета, 1969. - 240 с.

Нор К.Ф., Бабаян Ю.О. Співробітництво в малих групах як засіб розвитку молодшого школяра // Актуальні проблеми розбудови національної освіти. - Херсон. - Херсонський педагогічний університет, 1997. - С. 120-123.

Рувинский Л.И. Нравственное воспитание личности.-М.: Изд-во МГУ, 1981. - 184 с.

Судаков Н.И. Изучение нравственных образцов у сельских школьников // Вопросы психологии. - 1976. - №1. - С. 65 - 71.

Тадєєва І.М. Формування гуманних якостей особистості як педагогічна проблема // Наука і освіта. - 2001. - №2.-С