Профілактика інфекційних, інвазійних захворювань людини

Профілактика інфекційних, інвазійних захворювань людини.11 клас

План уроку1. Інфекційні захворювання та їх профілактика. А) Значення вакцинації, види вакцин. Б) Поняття колективного імунітету.2. Інвазійні захворювання та їх профілактика.3. Захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ).

Інфекційні хвороби. Захворювання, спричинені паразитичним хвороботворним агентом – збудником інфекційного захворювання (бактерією,вірусом, пріонним білком). Наприклад, кашлюк, дифтерія, правець, чума спричиняються бактеріями. Гепатит В, СНІД, SARS-Co. V-2, грип, вітряна віспа – вірусні хвороби. Коров’ячий сказ і куру – пріонні.

Інфекційні хвороби мають певні ознаки:- Наявність збудника;- Послідовна зміна періодів захворювання (інкубаційний період, початковий, період розвитку хвороби, період одужання);- Можливість формування специфічного імунітету;- Здатність передаватися від хворого або безсимптомного носія до здорової людини;- Схильність до епідемічного поширення.

механізми передачі інфекції і шляхи

профілактика інфекційних захворювань

Щеплення. Один з найдієвіших методів профілактики інфекційних хвороб. Підчас щеплення в організм людини вводять антигени збудника. Препарати, що вводять під час щеплення, називаються вакцинами, а сам процес – вакцинацією. Щеплення живою вакциною. При цьому ускладі вакцини містяться живі, але ослаблені збудники хвороби. Живі вакцини застосовують проти кору, сказу, грипу, поліомієліту.Інактивована вакцина містить інфекційні агенти, вбиті термічною обробкою або дією хімічних речовин. Такі вакцини не потребують особливих умов зберігання,більш безпечні, але надають слабшого імунітету, ніж живі. Ними вакцинують проти кашлюка, холери, кліщового енцефаліту. Вакцини лише з антигени – речовини, що спричиняють формування імунної відповіді з боку організму людини.

Інфекційні хвороби потребують контролю на регіональному, державному і всесвітньому рівнях. У кожній країні світу існує національний календар профілактичної вакцинації, за яким роблять необхідні щеплення з перших днів життя людини. Дотримання національного календаря – запорука здорового життя як дітей, так і дорослих.

Інвазійні захворювання та їх профілактика. Хвороби, спричинені еукаріотичними паразитами, називають інвазійними.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Ознаки інвазівних захворювань. Наявність збудникапаразитичного еукаріотичного організму;Специфічність збудника до хазяїназбудники, що специфічні тільки для організму людини, викликають антропонозні хвороби; якщо джерело інвазії – тварина, хвороба називається зоонозною;Наявність складного життєвого циклунаприклад, личинка бичачого ціп’яка мешкає в організмі КРХ, а доросла особина – у організмі людини;Тривалий хронічний перебігз компромісними відносинами між паразитом і хазяїном;Формування нестерильного імунітетубез формування імунної пам’яті і з можливістю повторних інвазій;Здатність передаватисядо здорової людини від хворих людей або тварин.

Шляхи передачі інвазійних хвороб. Аліментарний (з їжею – наприклад, яйця аскарид), водний (наприклад, печінковий сисун),контактно-побутовий (коростяний свербун), контакт з тваринами (ехінокок),контактно-статевий (трихомонада), трансплацентарний (токсоплазмоз),трансмісивний (малярійний плазмодій, трипаносома, лейшманія).

Основні напрямки профілактики інвазійних хвороб. Вживання гігієнічних заходів;Санітарно-просвітницька робота;Ветеринарно-санітарний контроль. Для боротьби зі збудниками інвазійних хвороб застосовують біологічні, хімічні, імунологічні методи.

Захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ)

Особливості ЗПСШНаявність збудника – бактерії, вірусу, еукаріотичного паразитичного організму; Малосимптомний хронічний перебіг (хвороба не зникає сама, від зараження до появи перших симптомів можуть минути місяці і навіть роки);Відсутність формування імунітету (можливе повторне зараження);Здатність передаватися від людини до людини. Факторами ризику інфікування цими хворобами є: Вживання алкоголю і наркотиків (збільшують імовірність небезпечної статевої поведінки);-Депресія (так само, як і попередній чинник);Пірсинг і татуювання (деякі ЗПСШ можуть передаватися гемоконтактним способом).

Про. Філактика ЗПСШДотримання правил гігієни в інтимному житті;-Відсутність шкідливих звичок;Безпечна статева поведінка : Відсутність будь-яких форм насильства у статевих стосунках;Правильне використання презервативів, місцевих антисептичних засобів;Періодичне обстеження;За наявності хвороби – належне лікування; Обов’язкове інформування статевих партнерів;Статеву стриманість;Вакцинацію проти тих ЗПСШ, що можна контролювати вакцинами (гепатит В, папілома вірус)

Підсумокінфекційні хвороби здатні передаватися до здорової людини від хворої людини або тварини, формують специфічний імунітет, мають певні шляхи передачі. Засоби запобігання розповсюдженню хвороби - контроль за природнимиосередками, ізоляція хворих, розрив механізму передачі. Головні профілактичні заходи – щеплення відповідно до національного календаря вакцинацій, карантин,розрив механізму передачі. Формування колективного імунітету.Інвазивні хвороби - спричинені еукаріотичними паразитами. Профілактичні заходи - гігієнічні; санітарно-просвітницька робота; ветеринарно-санітарний контроль.

Тест https://naurok.com.ua/test/profilaktika-neinfekciynih-infekciynih-invaziynih-zahvoryuvan-lyudini-zahvoryuvan-scho-peredayutsya-statevim-shlyahom-13396.html. Д. З. §23