Програ для факультативу з " Географії " 10 клас

№

з/п

К-сть

год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Вступ (1 год.)

Політична географія як нау­ка. Рівні дослідження полі­тичної географії: глобаль­ний і регіональний (макрорівень), окремих країн (мезорівень), окремих районів, міст (мікро-рівень). Місце курсу в системі соціально- економічних (суспільних), географічних дисциплін; зв’язки курсу з іншими су­спільними науками, у тому числі з політологією, соціо­логією, історією; зміст по­няття «політика», сучасні завдання політичної гео­графії.

Сучасний стан політичної географії в Україні

Учень:

• знає, що вивчає курс «По­літична географія»;
• пояснює значення політич­ної географії для пізнання навколишнього світу;
•                    називає відомих учених, що досліджували питання політичної географії

5

 1. Сучасна політична кар­та світу

Формування сучасної полі­тичної карту світу. Поняття якісних та кількісних змін на політичній карті. Об’єкти політичної карти: «держа­ва», «країна», «територія», «кордони», «протекторат», «залежна територія». Політико-географічне поло­ження країни (глобальний, регіональний, сусідський аспекти, наявність виходу до моря, використання міжнародних транспортних шляхів).

Географічний простір дер­жави: державна територія,

Учень:

•   розрізняє поняття: держа­ва, територія, колонія, про­текторат, підопічна терито­рія, суверенітет, кордон дер­жавний, кордон політичний, акваторія, аероторія, полі- тико-географічне положен­ня, монархія, республіка, унітарна держава, складна держава, федеративна дер­жава, конфедерація, демок­ратичний правовий режим, тоталітарний режим, авто­ритарний режим;
•    пояснює динаміку змін на політичній карті; гео­графічні основи федераліз­му, унітарності країн;

№

з/п

К-сть

год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

етнічні землі, акваторія, аероторія. Особливості дер­жавної території: конфігу­рація, форма, компактність, географічний центр. Столиця - головний полі­тичний центр держави. Кла­сифікація столиць за похо­дженням, розташуванням, функціями (родові, історич­ні, стабільні, ситуаційні, штучні, центральні, пери­ферійні, приморські; одно-, багатофункціональні). Політичні кордони. Кла­сифікація кордонів за кон­фігурацією, походженням, історією, функціями (при­родні, геометричні, етнографічні, колоніальні, сухопутні, морські. Прикордонні суперечки. їх типи.

Форми правління (монар­хія, республіка) та держав­ний устрій. Поняття і фор­ми сучасного федералізму (унітарна держава, федера­тивна держава, конфедерація). Державно-правовий режим (демократичний, тоталіта­рний, авторитарний), його географічне поширення. Практична робота № 1. Геополітичне положення України.

вплив державних кордонів на державний і політичний розвиток прикордонних те­риторій;

•    називає найвідоміші дер­жави світу;
•   уміє користуватися ма­теріалами довідників; зна­ходити на карті незалежні держави та залежні воло­діння;
•   характеризує політико - географічне положення країн;
•   аналізує матеріали засо­бів масової інформації

3

2. Групування і типологія країн світу

Групування і типологія країн світу за кількісними та якісними показниками: географічним, економіко-гео-

Учень:

•характеризує рівень еко­номічного та політичного розвитку окремих країн; показує на карті найбільші та найменші країни за площею

№

з/п

К-сть

год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

графічним, політико-геогра- фічним положеннями, ве­личиною території, кількі­стю населення, типом від­творення населення, його національним складом, рів­нем урбанізації, природно- ресурсним потенціалом, рівнем соціально-економіч­ного розвитку та господар­ською спеціалізацією в між­народному поділі праці, за рівнем сформованості ор­ганізаційно-управлінських структур, структурою гос­подарства країни Практична робота № 2. Позначення на контурній карті високорозвинених країн світу, НІК

та кількістю населення; приморські, острівні, напів­острівні, країни-архіпелаги, країни, що позбавлені ви­ходу до моря; країни, що найкраще і найгірше забез­печені природними ресур­сами, високорозвинені кра­їни, середньорозвинені та країни, що розвиваються, найбідніші країни;

• уміє користуватися різни­ми джерелами знань про країни

2

3. Суверенні держави та найважливіші міжнарод­ні організації

Права та обов’язки незалеж­ної держави як суб’єкта міжнародного права. Най­важливіші міжнародні ор­ганізації: Організація Об’єд­наних Націй (ООН), спеціа­лізовані організації ООН - з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), з промислового розвитку (ЮНІДО), Продовольча і сільськогосподарська ор­ганізація (ФАО), Міжнаро­дна організація праці (ІЛО), Міжнародний банк рекон­струкції та розвитку (МБРР), Міжнародний ва­лютний фонд (МВФ), Євро­пейський банк реконструк-

Учень:

пояснює роль міжнародних організацій у розв’язанні проблем міжнародного спів­існування;

знає права та обов’язки су­веренної держави; називає найвпливовіші орга­нізації.

№

з/п

К-сть

год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

ції та розвитку (ЄБРР), Північноамериканський договір про вільну торгів­лю (НАФТА), Організація африканської єдності (ОАЄ), Рада Європи, Європейсь­кий парламент, Співдруж­ність незалежних держав (СНД), Європейський Со­юз (ЄС), Асоціація держав Північно-Східної Азії (АСЕАН), Організація кра- їн-експортерів нафти (ОПЕК),СОТ, Чорномор­ська зона економічного співробітництва (ЧЗЕС). Поділ міжнародних орга­нізацій за функціональни­ми особливостями (загаль­нополітичні, військово-по­літичні, економічні, валют- но-фінансові, історико-тра- диційні, інтелектуально- аналітичні тощо) та прос­торовими межами функціо­нування (глобальні, регіо­нальні, субрегіональні) Участь України в роботі міжнародних організацій Практична робота № 3. Аналіз зовнішніх зв ’язків України.

3

4. Геополітика як скла­дова частина політичної географії

Поняття «геополітика». Ти­пологія міжнародних конф­ліктів. Геополітичні про­блеми контролю над моря­ми та океанами, суходолом, сировинними ресурсами, аерокосмічним простором.

Учень:

•   розуміє поняття: геополі­тика, життєвий простір, національна безпека, націо­нальні інтереси, сфера впли­ву, географічний простір держави, міжнародний конфлікт;
•   розрізняє напрями геопо­літики;

№

з/п

К-сть

год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

«Гарячі точки», міжнародні конфлікти на карті планети. Погляди на геополітику М. Грушевського, Ю. Ли­пи, С. Рудницького. Сучасні геополітичні про­блеми України (відкритість території, роль Чорного та Азовського морів, особливо­сті природних умов; Україна на перехресті геополітичних інтересів сусідніх держав) Геополітичні доктрини Ук­раїни. Роль геополітичного положення у розв’язуванні сучасних економічних, дип­ломатичних, політичних проблем, реалізація комп­лексних галузевих програм, міждержавного співробіт­ництва, політичної стабілі­зації. Геополітичні фактори зовнішньополітичної діяль­ності сучасної України. Практична робота№ 4. Позначення на контур ній карті «гарячих точок» планети.

•   характеризує сучасні проблеми геополітичних досліджень та геополітичні проблеми України на сучас­ному етапі;
•   аналізує чинники, що впливають на світовий ста­тус держави

1

5. Електоральна географія один з напрямків розвит­ку політичної географії

Типи виборчих систем: ма­жоритарна, пропорційна, змішана. Чинники, що впли­вають на політичну ситуа­цію в країні: історико-геогра­фічні, демоетнічні, класово- соціальна структура насе­лення, політико-та економі- ко-географічне положення. Сучасна політична ситуа­ція в Україні (за результа-

Учень:

• розуміє поняття: електо­ральна географія, політична партія, громадсько-політич­ний рух, сепаратизм;
• називає основні партії Украї­ни та мету їхньої діяльності;
• називає і показує на карті країни, в яких має місце явище сепаратизму;
• аналізує політичну ситуа­цію в окремих країнах, ре­гіонах за різноманітними джерелами інформації.

№

з/п

К-сть

год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

тами останніх виборів). Ос­новні партії України.

2

Систематизація та узагаль­нення вивченого

1

Узагальнення

Учень:

• розуміє основні поняття курсу;
• уміє робити узагальнення та висновки