Пропаганда в роки Другої світової війни

Пропаганда в роки Другої світової війни. Автор: Панкратов Олексій

Пропаганда. Пропага́нда — форма комунікації, спрямована на поширення в суспільстві — світогляду, теорії, твердження, фактів, аргументів, чуток та інших відомостей для впливу на суспільну думку на користь певної спільної справи чи громадської позиції.

Радянська пропаганда01

Періодична преса Періодична преса була провідною формою радянської пропаганди. Сформований радянською пропагандою образ ворога в особі Німеччини, нацистської верхівки і нацизму — став важливим фактором моральнополітичної підготовки СРСР до війни. Істотною складовою радянської пропаганди стало різке неприйняття расизму , нацизму , антисемітизму і шовінізму як прояв загальнолюдської складової ціннісних акцентів. У воєнні роки до створення пропагандистських плакатів було залучено багато радянських художників з різних республік (Іраклій Толідзе). У кожному регіоні випускалися агітаційні матеріали з урахуванням специфіки менталітету і типу наданої фронтовикам допомоги.

Вплив на власне населення і армію. Пропаганда була зворотним боком силового впливу воюючої держави, зайнятого одночасно озброєним протистоянням на фронті і забезпеченням ефективної роботи тилу. З початком війни жителі втягнутих в неї країн зіткнулися з небезпекою втрати здоров'я і життя, різким зниженням рівня споживання, руйнуванням звичного соціального середовища. Пропагандистська робота була покликана знизити рівень соціального стресу, сприяти підвищенню бойового духу в армії і продуктивності праці в тилу. Майже всі матеріали подібного роду можна умовно розділити на дві категорії— зображують «своїх» і ворогів.

«Свої» в пропагандистських матеріалах постають сильними, впевненими в собі людьми. Як правило, широко використовуються зображення державних символів, політичних лідерів, популярних історичних персонажів (частіше пов'язаних з військовою історією). Сама війна в таких матеріалах постає справедливою, зумовленою необхідністю вирішення важливого загальнонаціонального завдання (наприклад, «порятунку європейської цивілізації від більшовизму» або «захисту соціалістичної Батьківщини від німецько-фашистських загарбників»). Народ постає як єдина і незламна сила. В пропагандистських матеріалах перебування на фронті не зв'язується з небезпекою. Військові успіхи широко використовувалися з пропагандисткою метою. У повідомленнях Радінформбюро щодня докладно розповідалося про вдалі дії радянських підрозділів, перераховувалися чи не всі населені пункти, відбиті у ворога. Велика увага приділялася опису втрат противника, практикувався переказ показань полонених-«очевидців» про низький бойовий дух ворога.

Нацистська пропаганда02

Радіо та фільми. Основою розробленої Геббельсом концепції було інформування та вплив на населення Рейху через радіо— відповідно, практично в кожній німецькій родині був радіоприймач. За роки війни було випущено 150—180 пропагандистських фільмів (із загального числа близько 1300). В кінотеатрах перед кожним сеансом влаштовувався перегляд (обов'язковий, пропустити було неможливо) пропагандистського кіножурналу «Die Deutsche Wochenschau» — на початку війни тривалістю 10-15 хв., в кінці — вже півгодини.

У пропагандистських фільмах (і промовах Гітлера), роз'яснюють причини оголошення війни Америці, проводилися паралелі між нею і «єврейським» урядом Рад, єврейським характером її капіталу, жидобольшовиською спрямованістю її політики (спрямованої на поглинання третіх країн), а президент Рузвельт оголошувався євреєм. США малювалася як країна низькою моралі, а основним джерелом добробуту її громадян була гра на біржі. У 1940-і роки нацисти зняли ряд псевдодокументальних фільмів в спробі зобразити в негативних барвах євреїв і тим самим виправдати «остаточне рішення». Зокрема, в Варшавському гетто було відзнято велика кількість неправдивих кіноматеріалів (пізніше вони були виявлені в архівах, змонтовані і супроводжено коментарями в картині «Незакінчений фільм»). У Терезинському гетто був знятий фільм «Фюрер дарує євреям місто», кілька разів демонструвався представникам Червоного хреста (режисер фільму Курт Геррон пізніше загинув в таборі смерті).

Пропаганда союзників03

Візуальне відображення образу ворога. Друга світова війна є одним з найяскравіших прикладів репрезентації образу ворога в пропагандистських компаніях. Від того як політики і їх пропагандисти могли зобразити своїх головних військових, політичних та ідеологічних супротивників, навмисно спотворити їх образ, підкреслити негативні риси цього образу, мотивувати звичайну людину не тільки захищати інтереси своєї країни, а й певну ідеологію, залежала доля держав і народів, а також майбутнє всього людства. Не є винятком в цьому плані і пропагандистські кампанії союзників по антигітлерівській коаліції, в яких плакати активно використовувалися в якості основного інструменту візуалізації ворожого образу.

При аналізі візуального відображення образу ворога в пропаганді союзників, виділяються такі риси: Тваринний образ ворога. Перебільшення чи применшення тих чи інших деталей. Особливий акцент на великих втратах ворога. Використання світлового контрасту. Звернення до історичного минулого. В пропаганді США та Великої Британії використовувався образ християнства, як релігії, яка протистоїть нацизму.

Пропаганда під час Другої світової війни відіграла ключову роль у стратегії кожної зі змагаючихся сторін. Обидві сторони, Осі та Антигітлерівська коаліція, використовували пропаганду для досягнення своїх цілей і мобілізації населення. Пропаганда була використана для формування певного образу ворога. За допомогою перекручення фактів та емоційних апеляцій, кожна сторона старалася демонізувати свого противника та показати його як загрозу для світу. Пропаганда стала потужним інструментом в руках кожної сторони для маніпулювання масами та забезпечення підтримки своїх військових зусиль.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9 F%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8#%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8 F%D0%BD%D1%81%D1%8 C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0 Висновок. Джерело