"Прощавай букварику"-сценарій свята для першокласників.

Казковий сценарій проведення свята «ПРОЩАВАЙ, БУКВАРИКУ»

Для молодшого шкільного віку

 

Мета: Вчити дітей виразно декламувати вірші, формувати цікавість до читання.
Розвивати акторські здібності, уяву, вміння фантазувати.
Виховувати у дітей любов до книги.

Обладнання: «Чарівна квітка», пелюстки з буквами, макети книг, великий конверт з листом,  конверт із завданнями для дітей,  батьків, карточки Домана з прикладами, ромашки з 12.

Дійові особи:Лисиця Аліса, кіт Базиліо, бабуся Казкарка, Червона Шапочка,  мама, хлопчик, Дюймовочка, кіт Леопольд, Циганка,  Киця, Двійка,Буквар, Читанка, Математика, Рідна мова

На сцену виходять ведучі.
Ведуча:
Добридень! Раді вас вітати на нашім урочистім святі! Ну що, усі зібралися у залі?
Ведучий:
Та ні, когось не вистачає…
Ведуча:
Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім радо привітайте.

Ведучий:
Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас!(кидають пелюстки)Звучить музика

Ведуча: Ось послухайте про перші успіхи і перші невдачі винуватців свята

1. Є святкових днів багато
На листках календаря.
А між ними й наше свято –
Вшанування букваря!

2. Ми Букварик почали
Восени вивчати.
А тепер вже на 12
Вміємо читати.

3. Літера перша і перше слово,
З книгою перша серйозна розмова.
Перша сторінка, наступна сторінка,
Успіхи перші, і перші сльозинки.

4. А як важко було нам
Палички писати.
Ставити їх по порядку,
Мов солдатів на зарядку.

5. Ох за них нам попадало,
Бо ставали як попало.
Не вірили ні вчителька, ні мама,
Як важко було ставити їх прямо.
 

6. Такі муки ми терпіли,
Доки склад числа той вчили.
Зате тепер усі ми
Обчислюємо на високий рівень.

7. Ой було мороки з нами
Вчительці багато.
Як слова ми за хвилину
Вчилися читати.

8. Згадайте, люба вчителько,
Матусі, татусі,
Як «бекали » і «мекали»
Спочатку ми усі.

9. А нині любо слухати,
Як добре ми читаємо.
Подякуєм Букварику
І разом попрощаємось.

10. Про труднощі пережиті,
Про те, як їх ми долали
Можна стільки говорити,
Та часу замало.

11. Любі гості, мами й тата,
В нас букварикові свято.
Добре, що прийшли до нас
На гостину в перший клас.

12. Свято гарним вийти зможе,
Якщо кожен допоможе.
Від пісень і жартів, звісно,
Хай сьогодні буде тісно!

Пісня „Гей, чули, чули, чули …” (на мелодію пісні „Із сиром пироги”)
Прийшли ми всі на свято,
На свято Букваря,
І вивчили всі букви,
Усі: від А до Я.

Приспів
Гей, чули, чули, чули,
Гей, чули, чули, чули ви.
З буквариком ми дружим,
Він з нами назавжди.

У нас сьогодні свято,
Шануєм Букваря,
Відкрив він нам дорогу
До знань від А до Я.

Стукіт чути(заходить Кіт-Базиліо)

Базиліо:
Куди я потрапив? Ви хто такі?

Учні:
Ми першокласники, чекаємо Букварика.

Базиліо:
Ой здається хтось сюди іде, не заховатися ніде( ховається в куток і накривається піджаком). «Подайте бідному сліпому і глухому , німому- Коту Базиліо»

Аліса:
Привіт Базиліо , привіт, який нечемний впертий кіт, Одразу я тебе впізнала, а в мене є кусочок сала.

Базиліо:
Мур-няв

Аліса:
Нарешті ти мене впізнав. А в мене є кусочок сала…( Базиліо вириває сало з рук).

Базиліо:
Діти . навіщо вам учитись, невже не краще лінитись, гратись , до дорослих не вітатись!

Учні:
Учитися.

(Аліса і Базиліо виходять і шепчуться).

 Листоноша:
Це 1 клас? А чи у вас сьогодні свято? Тоді отримайте листа. А якщо дозволите, то і я побуду у вас на святі.

Учень читає листа:
«Дорогі мої друзі, я в полоні. Мене викрали Базиліо і Аліса. Я зможу повернутися, якщо ви пройдете всі випробування, які послав вам чарівник через своїх посланців. Покладаю на вас надію З нетерпінням чекаю визволення.
Ваш Букварик.»

бабуся Казкарка
Ой біда, біда! Я спробую вам допомогти покличу своїх героїв….

Мама тягне сина за руку, саджає за парту, дає «Азбуку»
Мама
Букви вчи, не йди нікуди,
А то гірше тобі буде.
Ось тобі секундомір –
Потім себе перевір.
А прийде додому тато,
Йому будеш звітувати!
І даю тобі пораду:
Краще справою займися,
Щоб успішно в школі вчиться!

Хлопчик відкриває «Азбуку»
Хлопчик:
Дивна якась буква, схожа на дах, та ще й поясок посередині причепила.
Як же звать цю букву?
Лунає музика, вибігає Червона Шапочка з корзинкою
Пісня «Якщо довго, довго …»
Якщо довго, довго, довго,
Якщо довго по доріжці,
Якщо довго по стежині бігать, тупать і стрибать,
То напевно, то напевно, то звичайно, то звичайно,
То можливо, то можливо, можна в школу нам прийти.
А – а – вчаться там діти великі й малі,
А – а – знань їм багато дають вчителі.
А – а – там навчаються читати,
А – а – і писати, й рахувати,
А – а – там цікаво всім завжди.
Ось тобі буква А а: і велика, і мала (простягає букви),

Хлопчик: Спасибі тобі (йде і чіпляє на дошці – алфавіті букву «А»)

З′являється Двійка, з «2» на грудях

„Двійка”
Я чула, що Червона Шапочка до школи готується. Так ось – я буду її найкращою подругою.
„2” співає пісню на мелодію „Кузнечик»
Я дуже гарна дівка,
Зовусь я просто Двійка.
У ледарів завжди я
В щоденнику живу.
І вдень, і вночі (2р.)
У ледарів завжди я.
І вдень, і вночі (2р.)
В щоденнику живу.
Люблю я погуляти,
погратись і поспати,
А от уроки вчити
я зовсім не люблю.
Ні вдень, ні вночі (2р.)
Я зовсім не люблю.
Ні вдень, ні вночі (2р.)
Я зовсім не люблю

.Бабуся Казкарка
Цікаво, кого ще до менеказкові стежки приведуть?

Киця:
Мур-няу!..
Хто це галас тутздійняв?!.
Знову цей … (ім′я хлопчика, підходить до нього)!
Треба знать тобі ті букви?
Краще грайся, розважайся
І нічим не переймайся…
Літери? Це просто дивно!
І кому вони потрібні?
У– горбате, А – нерівне..
Ну а цю… Не треба й вчити! (показує на літеру «Ц»)
Я без них не знаю лиха
І гуляю у дворі!
З мене приклад всі беріть
І уроки не учіть!

Фонограма « Ну що сказати?»

Киця співає пісню на мотив «Что сказать»
Безтурботно пісні я співаю,
І гуляю сама по собі,
Ваших клопотів, люди, не знаю,
І спокійно на серці мені.
Я красива, струнка і весела,
Я подобаюсь друзям своїм,
Серед кішок усіх – королева,
І крім «Віскас», нічого не їм.
Ну що сказать? Ну що сказать?
Жила б і не тужила,
Якби ж от дітям розум дать,
Щоби урок не вчили…
Ну що сказать, ну що сказать?
Хай добре знають всюди:
Кому потрібні Букварі?!
Та викиньте їх, людинападає Червона Шапочка
– Геть звідси, ледацюги.
«Двійка» і «Киця утікають

Бабуся КазкаркаЩоб врятувати Букварика, потрібно скласти «Чарівну квітку», а пелюстки цієї квітки у посланців чарівника. Кожна пелюстка  з буквою– це завдання, яке потрібно неодмінно виконати (заходить Дюймовочка і танцює під звуки вальсу танець із квітами.)

бабуся Казкарка:	Чому сумуєш, дівчинко маленька, Танцюєш сумно, з квітами тихесенько розмовляєш? Скажи мені, моя маленька, чи довго ти отак  блукаєш?
Дюймовочка:	Як рада я тебе зустріти Бабусю, рятівнице ти моя! Бо вже кілька годин блукаю я у лісі. Й не знаю, в казочку дорога де моя, А я ж спішу в країну Квітів,

Мене там принц-Метелик жде.
Що ж станеться, якщо у казці В день сонячний мене зним не буде?

бабуся  Казкарка:
Не плач , крихітко.
Я тобі допоможу,
Бо вже віків багато Я всім казкам служу Й слідкую, щоб усе було
гаразд.
Ось твоя стежка
Йди, бо тобі час.
Діти, ви впізнали з якої казки ця героїня?( В Дюймовочки буква Б)

Дюймовочка йде.

бабуся Казкарка:
Розвеселимо Дюймовочку(Жарти, смішинки у виконанні дітей).

Проспав:
Школярика вчитель спитав
– Хто приклад тобі розв’язав?
Бабуся, матуся чи тато?
– Не можу я точно сказати, –
Бо вчора зарано ліг спати.

Учень Забув:
На уроці вчителька звертається до Гриця:
— Підкажи-но мені, будь ласка, на чому ми зупинилися минулого разу?
— Вибачте, Світлано

Дюймовочка:Ой, як мені смішно! Забирайте пелюстку, але за однієї умови: я залишаюся з вами.

бабуся Казкарка:
Хоч стара я , звісно, стала,
Та свою роботу знаю:
Хто в цім лісі заблудився,
Радо всім допомагаю.
Знову бачу: хтось іде, Певно стежку
Не знайде.

Заходить Лисичка з кошиком із квітами.

Лисичка:

Бабусю, кланяюсь тобі я щиро,Я в цьому лісі чомусь заблудила.Ішла собі квітки збирала, Співала пісню... Й раптом заблукала.
Допоможи мені знайти дорогу,Бо вже смеркає. Хочу я додому!

бабуся Казкарка
Я знаю, Лиско, нащо тобіквіти.
Сюди іди, і раді будуть діти
Про тебе казочку читати.

А які казочки ви знаєте з Лискою?( діти відповідають)

Лисичка:
Спасибі! І дозволь мені за це
Тобі цю пісеньку заспівати

Пісня «Я Лисичка, Я-сестричка»

(В кінці махає рукою і віддає пелюстку з буквою «У»)

бабуся Казкарка:
Піду поллю у хаті квіточки,Приберу, попідмітаю.
Заходить Кіт Леопольд із вудочкою та відерцем під музику.
 

Леопольд:

Стомився я блукати лісом,Ніяк не дійду додому. Напевне, знов ці бісові миші Шкоду роблять мені, старому. Я від озера давно уже пішов. Що за диво? Хоч би хтось мені зустрівся, Я би рибкою з ним щиро поділився. Агов! Хтось є у хаті? 3 хати виходить Бабуся Казкарка

Кіт Леопольд:
Під дію чарів злих потрапив сюди.Погана в мене слава.
Букви плутаю, бува,
Перекручую слова
.Ну що , розумні первачки?
Мої знайдете помилки?
Якщо пелюсточку бажаєте,
Попрацювати добре маєте.(Показує дітям картки, на яких записані слова з помилками. Діти їх виправляють) Віддає пелюстку з буквою « В»

(Лунає «чарівна» музика , а коли діти розплющують очі, перед ними танцює Циганка).
Циганка:
А ви хто такі?

Учень:
Ми першокласники.

Циганка:
Давайте я погадаю вам, які оцінки будуть у 2 класі.

Учень:
Не треба нам гадати. Ми і без тебе знаємо, що оцінки у нас будуть тільки високого рівня. Краще скажи, яке завдання нам треба виконати, щоб отримати пелюстку.

Циганка:
Яку пелюстку .Краще в карти зі мною пограйте.

Учень:
Валентино Вікторівно, а хіба дітям можна в карти грати?

Вчителька:
Звісно – це не дитяча гра, але ж треба виручати Букварика, то ж доведеться спробувати. А якщо буде важко, то гості нам допоможуть.

(Циганка дістає з рукавів карти з прикладами і показує дітям .Діти відповідають).

Циганка:
вгадали.

Учень:
А ми не гадаємо, ми так усе знаємо. Віддавай пелюстку.
(Циганка віддає дітям пелюстку. «А» Знову звучить музика і з’являється Шапокляк).

Чарівник:
Бачу ви кмітливі, винахідливі , розумні діти. Всі мої завдання виконали. Я навіть подобрішав. Але я злий чарівник і так просто не здамся. У мене є ще одна умова. Якщо вона буде виконана, то вернеться ваш Букварик цілим і неушкодженим, а якщо ні, то пропало ваше свято. Моя умова в цьому конверті. А я зникаю. Мене не шукайте. Запам’ятайте: не виконаєте умову не вернеться Букварик!(Віддає вчителеві конверт і зникає).


Вчитель:
Ну й налякав нас цей Чарівник. Але ми теж не здамося. Подивимось, що тут.
(У конверті завдання для батьків).
– Придумати якомога більше слів на задану літеру.
– Відшукати слова у слові.
– Скласти приказку з розкиданих слів.
– «Якою це мовою?»(деформовані слова).

Вчитель:
молодці наші батьки, не підвели. Заробили останню пелюсточку.
А в подяку ми заспіваємо для них пісню.

Аліна Гросу «Мама»
 

Вчитель:
Наша квіточка ожила, засяяла яскравими барвами. То де ж наш Букварик?

(Заходить Букварик, а діти тим часом одягають корони).

Букварик:
Я мандрую по країнах,
Я з абеткою дружу.
І малечу як зустріну
Грамоті одразу вчу.
Я щасливий дуже,
І тому радію,
Що всі діти в вашім класі
Читати вже вміють.
 

Буквар:
У мене для вас є сюрприз. Це підручники нові для навчання дітворі.
(Виходять Читанка, Рідна мова, Математика)

Читанка:
Я ваша перша читанка,
Красива в мене свитонька.
Цікаві сторінки, є вірші і казки.
Покажу вам сто земель
І космічний корабель.
Даруватиму щодня
І забави, і знання.

Рідна мова:
Як найчарівніша колискова
Плекає вас з дитинства рідна мова.
То піснею злине, то гарною казкою,
То словом догани, то доброю ласкою.
Під мамине слово ви виросли нишком.
Шануйте, друзі, цю гарну книжку.

Математика:
Один, два, три, чотири, п’ять!
Вміють діти рахувать.
Дуже точна я наука
І мене всі люди вчать.
Я потрібна всім – це знайте,
Математику вивчайте!

Пісня «Мій букварик»
 

(Виходять четвертокласники).
1. Ми навчаємось у школі вже чотири роки. Тому шкільні будні нам звичні й приємні, хоча бувало, і ми потрапляли у різні історії.

2. А щоб з вами такого не сталося , ми вам дамо кілька порад.
Щоб не дивитись похмуро і скоса,
Ніколи не вчіться писати носом!

3. Щоб не гнітили вас горе і біди
До кінця з’їдайте сніданки й обіди.
Нещастя женіть, наче воду крізь сито!
Найкраще вчасно перекусити!

4. А трапиться двійка, гірка, мов цибуля,
Хоч як вона клята пече вас і муля,
Сльози видушує й кислу міну.
Миріться й приймайте як вітаміни.

5. Хай кожен із вас буде готовий
Покуштувати гірчиці і хрону.

6. Зате, хоч і буде в навчанні важко –
Дванадцятки цвістимуть в журналі як ромашки.

(Роздають першокласникам паперові ромашки з «12»).

 Таночок: « Ти лети веселий бубон»

Першокласники:
Ми не просто малючки,
А вже справжні першачки.
А за років так дванадцять
Підростем на всі сто двадцять.

Обіцяєм не лінитись
Тільки на п’ятірки вчитись.
Рано з сонечком вставати,
Щоб у школу не проспати.

Книги й зошити любити,
Берегти, а не бити.
Акуратним завжди бути,
Щоб нічого не забути.

На уроках не жувати,
Не дрімати і не спати.
І домашні всі завдання
На дванадцять готувати.

Будем вчитись ми сумлінно
І поводитись відмінно,
Щоб батьки могли радіти,
Що в них такі гарні діти.

Будем добре ми учитись,
Співать і веселитись,
Щоб раділи мами милі,
Що такі ми в них щасливі.

Пісня. Співають пісню, танцюють танок на мелодію „Миллион …”
В школу прийшли ми малі,
В школі нас вчитель зустрів,
І, як буває завжди
Вчитель почав всіх нас вчить.
Ми подорослішали всі
Рік не пройшов задарма.
Знаємо букви усі
І всі рахуєм до 100.

Приспів
День за днем (3р.),
Вчились ми.
Вчились ми (3р.)
І росли.
А тепер (3р)
Всі ми на крок впереді

Мами наші дорогі,
Милі, єдині й вічні,
Ви для нас найкращі.
Любі ви наші батьки.
Вдячні ми вам без кінця,
В ніжності терпне душа
Ми перед вами в боргу
Хочемо сказати люблю.

Вчитель:
Дитинство веселковими мостами,
Як в казці, швидко – швидко пролетить,
А потім юність росами – стежками …
Всі роки в школі – найсвітліша мить!
Тому у дружбі, радості зростайте,
Хай сонце щастя світить вам щораз.
І перше свято це запам’ятайте.
Нехай щастить вам в добрий час.

Пісня «Щастя і добра» (випускають кульки)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шапокляк:
Привіт, малявки! Щоби такого зробити поганого? Не віддати вам пелюстку чи що? Гаразд не плачте. Якщо ви правильно будете відповідати, то станете моїми друзями і отримаєте свою пелюстку. Відповідайте: -так або – ні!
– Треба гарно вам читати?
– Треба менших ображати?
– На перервах верещати?
– Парти всі розмалювати?
– Друзів треба виручати7
– Треба слухати матусю?
– Тоді дратуйте хоч бабусю!
– У класі вибийте шибки!
– Вчительці робіть все навпаки!
– Чи хочете друзями моїми стати?
– Та я ж вас краще вчительки буду навчати!
Тоді беріть пелюстку і забирайтеся геть. З такими розумненькими і добренькими я й сама не хочу дружити.

Кіт Леопольд:
Під дію чарів злих потрапив сюди.
Погана в мене слава.
Букви плутаю, бува,
Перекручую слова
.Ну що , розумні первачки?
Мої знайдете помилки?
Якщо пелюсточку бажаєте,
Попрацювати добре маєте.
(Показує дітям картки, на яких записані слова з помилками. Діти їх виправляють) Віддає пелюстку з буквою « В»

 

Попелюшка:

Здорові будьте, низько кланяюсь я вам. Як добре, що я вас зустріла. А то зо мною вже бандити гнались...

Бабуся Казкарка:

Та що ти , дівчинко? Тобі це певно здалось, Бо звідки вони у моєму лісі

Бабуся Казкарка

Дуже рада всім вам друзі
Тож в тіснім веселім крузі
Затанцюємо ми нині на казковій галявині.

ІІісня «Свято казки»

 

 

Виходить, потягуючись «Лінь»
„Л” Лінь
Мене звуть просто – тітка Лінь.
Я з Двійкою дружу.
Я – Лінь хороша, бо дітей жалію,
За ними я ходжу, як їхня тінь, (імітує рухи, йде за Червоною Шапочкою)
Для них готую спокій і безділля.
Дитиночку приспати – так люблю!
Хай будуть ручки в неї білі, наче з вати!
З дітьми я разом їм, охоче сплю,
Не требам діткам лишньої мороки,
Ідіть, як котики сліпенькі, навмання.
І не ходіть ви в школу більш ніколи.

З крісла говорить Киця
Киця
Мур-няу!..
Хто це галас тутздійняв?!.
Знову цей … (ім′я хлопчика, підходить до нього)!
Треба знать тобі ті букви?
Краще грайся, розважайся
І нічим не переймайся…
Літери? Це просто дивно!
І кому вони потрібні?
У– горбате, А – нерівне..
Ну а цю… Не треба й вчити! (показує на літеру «Ц»)
Я без них не знаю лиха
І гуляю у дворі!
З мене приклад всі беріть
І уроки не учіть!

ФОНОГРАМА «НУ ЩО СКАЗАТЬ?»
Киця співає пісню на мотив «Чтосказать»
Безтурботно пісні я співаю,
І гуляю сама по собі,
Ваших клопотів, люди, не знаю,
І спокійно на серці мені.
Я красива, струнка і весела,
Я подобаюсь друзям своїм,
Серед кішок усіх – королева,
І крім «Віскас», нічого не їм.
Ну що сказать? Ну що сказать?
Жила б і не тужила,
Якби ж от дітям розум дать,
Щоби урок не вчили…
Ну що сказать, ну що сказать?
Хай добре знають всюди:
Кому потрібні Букварі?!
Та викиньте їх, люди!
Киця намагається викинути Буквар«Сонечко», але на неї нападає Червона Шапочка
– Геть звідси, ледацюги.
«Двійка» і «Киця утікають

Танець першачків під пісню «Кращі друзі»

Пєчкін:
Це 1 клас? А чи у вас сьогодні свято? Тоді отримайте листа. А якщо дозволите, то і я побуду у вас на святі.

Учень читає листа:
«Дорогі мої друзі, я в полоні. Мене викрав злий чарівник. Я зможу повернутися, якщо ви пройдете всі випробування, які послав вам чарівник через своїх посланців. Покладаю на вас надію З нетерпінням чекаю визволення.
Ваш Букварик.»

Вчитель:
Щоб врятувати Букварика, потрібно скласти «Чарівну квітку», а пелюстки цієї квітки у посланців чарівника. Кожна пелюстка – це завдання, яке потрібно неодмінно виконати.

(Лунає «чарівна» музика , а коли діти розплющують очі, перед ними танцює Циганка).
Циганка:
А ви хто такі?

Учень :
Ми першокласники.

Циганка:
Давайте я погадаю вам, які оцінки будуть у 2 класі.

Учень:
Не треба нам гадати. Ми і без тебе знаємо, що оцінки у нас будуть тільки високого рівня. Краще скажи, яке завдання нам треба виконати, щоб отримати пелюстку.

Циганка:
Яку пелюстку .Краще в карти зі мною пограйте.

Учень:, а хіба дітям можна в карти грати?

Вчителька:
Звісно – це не дитяча гра, але ж треба виручати Букварика, то ж доведеться спробувати. А якщо буде важко, то гості нам допоможуть.

(Циганка дістає з рукавів карти з прикладами і показує дітям .Діти відповідають).
Циганка:
вгадали.

Учень:
А ми не гадаємо, ми так усе знаємо. Віддавай пелюстку.
(Циганка віддає дітям пелюстку. Знову звучить музика і з’являється Шапокляк).

Шапокляк:
Привіт, малявки! Щоби такого зробити поганого? Не віддати вам пелюстку чи що? Гаразд не плачте. Якщо ви правильно будете відповідати, то станете моїми друзями і отримаєте свою пелюстку. Відповідайте: -так або – ні!
– Треба гарно вам читати?
– Треба менших ображати?
– На перервах верещати?
– Парти всі розмалювати?
– Друзів треба виручати7
– Треба слухати матусю?
– Тоді дратуйте хоч бабусю!
– У класі вибийте шибки!
– Вчительці робіть все навпаки!
– Чи хочете друзями моїми стати?
– Та я ж вас краще вчительки буду навчати!
Тоді беріть пелюстку і забирайтеся геть. З такими розумненькими і добренькими я й сама не хочу дружити.

(Знову звучить музика і з’являється Дівчинка – плакса).

Плакса: я така одинока, у мене немає друзів. Мені завжди сумно. Я постійно пла-а-а-ачу. Якщо зумієте мене розсмішити – пелюстка ваша.

(Жарти, смішинки у виконанні дітей).

Проспав
Школярика вчитель спитав
– Хто приклад тобі розв’язав?
Бабуся, матуся чи тато?
– Не можу я точно сказати, –
Бо вчора зарано ліг спати.

Учень Забув
На уроці вчителька звертається до Гриця:
— Підкажи-но мені, будь ласка, на чому ми зупинилися минулого разу?
— Вибачте, Світлано Володимирівно, але я також забув

Плакса:
Ой, як мені смішно! Забирайте пелюстку, але за однієї умови: я залишаюся з вами.

(З’являється Пеппі Довга Панчоха).
Пеппі:
Я весела дівчинка, безтурботна і безвідповідальна. У мене немає ніяких проблем. Навчання мене цікавить менше за все. Люблю нашкодити, пожартувати над кимось, посміятись. Сподіваюсь, що ви такі самі і школа вам не потрібна. Якщо доведете, що я не права, віддам пелюстку.

(Діти виконують пісню «Школярики»).

Пеппі:
здається ви мене переконали. Пелюстка ваша. А я піду до школи записуватись. Як ви гадаєте, візьмуть?

(Виходить Помилка).
Помилка:
Я Помилка лукава,
Погана в мене слава.
Букви плутаю, бува,
Перекручую слова.
Ну що , розумні первачки?
Мої знайдете помилки?
Якщо пелюсточку бажаєте,
Попрацювати добре маєте.
(Показує дітям картки, на яких записані слова з помилками. Діти їх виправляють).

З’являється Чарівник і звертається до присутніх.

Чарівник:
Бачу ви кмітливі, винахідливі , розумні діти. Всі мої завдання виконали. Я навіть подобрішав. Але я злий чарівник і так просто не здамся. У мене є ще одна умова. Якщо вона буде виконана, то вернеться ваш Букварик цілим і неушкодженим, а якщо ні, то пропало ваше свято. Моя умова в цьому конверті. А я зникаю. Мене не шукайте. Запам’ятайте: не виконаєте умову не вернеться Букварик!

(Віддає вчителеві конверт і зникає).
Вчитель:
Ну й налякав нас цей Чарівник. Але ми теж не здамося. Подивимось, що тут.
(У конверті завдання для батьків).
– Придумати якомога більше слів на задану літеру.
– Відшукати слова у слові.
– Скласти приказку з розкиданих слів.
– «Якою це мовою?»(деформовані слова).

Вчитель:
молодці наші батьки, не підвели. Заробили останню пелюсточку.
А в подяку ми заспіваємо для них пісню.

Аліна Гросу «Мама»
Наша квіточка ожила, засяяла яскравими барвами. То де ж наш Букварик?

(Заходить Букварик, а діти тим часом одягають корони).
Букварик:
Я мандрую по країнах,
Я з абеткою дружу.
І малечу як зустріну
Грамоті одразу вчу.
Я щасливий дуже,
І тому радію,
Що всі діти в вашім класі
Читати вже вміють.
Буквар:
У мене для вас є сюрприз. Це підручники нові для навчання дітворі.
(Виходять Читанка, Рідна мова, Математика)

Читанка:
Я ваша перша читанка,
Красива в мене свитонька.
Цікаві сторінки, є вірші і казки.
Покажу вам сто земель
І космічний корабель.
Даруватиму щодня
І забави, і знання.

Рідна мова:
Як найчарівніша колискова
Плекає вас з дитинства рідна мова.
То піснею злине, то гарною казкою,
То словом догани, то доброю ласкою.
Під мамине слово ви виросли нишком.
Шануйте, друзі, цю гарну книжку.

Математика:
Один, два, три, чотири, п’ять!
Вміють діти рахувать.
Дуже точна я наука
І мене всі люди вчать.
Я потрібна всім – це знайте,
Математику вивчайте!

Пісня «Мій букварик»
(Виходять четвертокласники).
1. Ми навчаємось у школі вже чотири роки. Тому шкільні будні нам звичні й приємні, хоча бувало, і ми потрапляли у різні історії.

2. А щоб з вами такого не сталося , ми вам дамо кілька порад.
Щоб не дивитись похмуро і скоса,
Ніколи не вчіться писати носом!

3. Щоб не гнітили вас горе і біди
До кінця з’їдайте сніданки й обіди.
Нещастя женіть, наче воду крізь сито!
Найкраще вчасно перекусити!

4. А трапиться двійка, гірка, мов цибуля,
Хоч як вона клята пече вас і муля,
Сльози видушує й кислу міну.
Миріться й приймайте як вітаміни.

5. Хай кожен із вас буде готовий
Покуштувати гірчиці і хрону.

6. Зате, хоч і буде в навчанні важко –
Дванадцятки цвістимуть в журналі як ромашки.

(Роздають першокласникам паперові ромашки з 12).

Першокласники:
Ми не просто малючки,
А вже справжні першачки.
А за років так дванадцять
Підростем на всі сто двадцять.

Обіцяєм не лінитись
Тільки на п’ятірки вчитись.
Рано з сонечком вставати,
Щоб у школу не проспати.

Книги й зошити любити,
Берегти, а не бити.
Акуратним завжди бути,
Щоб нічого не забути.

На уроках не жувати,
Не дрімати і не спати.
І домашні всі завдання
На дванадцять готувати.

Будем вчитись ми сумлінно
І поводитись відмінно,
Щоб батьки могли радіти,
Що в них такі гарні діти.

Будем добре ми учитись,
Співать і веселитись,
Щоб раділи мами милі,
Що такі ми в них щасливі.

Пісня. Співають пісню, танцюють танок на мелодію „Миллион …”
В школу прийшли ми малі,
В школі нас вчитель зустрів,
І, як буває завжди
Вчитель почав всіх нас вчить.
Ми подорослішали всі
Рік не пройшов задарма.
Знаємо букви усі
І всі рахуєм до 100.

Приспів
День за днем (3р.),
Вчились ми.
Вчились ми (3р.)
І росли.
А тепер (3р)
Всі ми на крок впереді

Мами наші дорогі,
Милі, єдині й вічні,
Ви для нас найкращі.
Любі ви наші батьки.
Вдячні ми вам без кінця,
В ніжності терпне душа
Ми перед вами в боргу
Хочемо сказати люблю.

Вчитель
Дитинство веселковими мостами,
Як в казці, швидко – швидко пролетить,
А потім юність росами – стежками …
Всі роки в школі – найсвітліша мить!
Тому у дружбі, радості зростайте,
Хай сонце щастя світить вам щораз.
І перше свято це запам’ятайте.
Нехай щастить вам в добрий час.