"Від Катерини до Стрітення"-сценарій свята

Свято дівочої долі

Мета: Привити до любов до звичаів та традицій нашого народу; ознайомлювати дітей з українськими обрядами, пробуджувати пізнавальні інтереси до історії свого народу, української нації, її культури і побуту; виховувати глибокі почуття любові до України, почуття пошани до людей, праці, сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, бажання примножувати народні традиції, берегти свою національну культуру.

Обладнання:
Дрова

1.    Кошик з яблуками (взяти)
2.    Глечик з кашею (ложка дерев'яна)
3.    Папірчик із землею (гроші, копійки)
4.    2 миски з водою (барвінок)
5.    2 макітри з пампушками:
6.    Ваза з вишневими гілочками

 

Дійові особи: Пані Матка, тітка Галина, хлопці: Остап, Іван, Андрій, Антон, Влад, Максим; дівчата:Наталя, Христина, Соломія, Марійка, Ірина, Іванка, Віка.

 

Пані матка: Ось і настала зима. За вікном сніжок. Сумно було б мені одній але я чекаю гостей, дівчат і хлопців з нашого села.

 

Тітка Г.: Певна річ вони обов'язково прийдуть, бо сьогодні ж такий день - Свято дівочої долі.

 

Пані матка: А ще його називають днем Святої Катерини, бо саме її вважають опікуном молоді. І у нас в Украіні. Цього дня дівчата закликали долю. Місяцю ясний! Зорі прекрасні! Та сонечко красне! Будьте милостиві і пошліть гарну долю моїм дівчатам. Проведемо ворожіння змагання які покажуть чи добре ми знаємо народні традиції. А ось в'язка бубликів - це своєрідні жетони за правильні відповіді (Чується пісня)

 

Тітка Г.: О. здається вже й дівчата Ідуть

(І) Пісня: «Дай боже в добрий час»

 

Дівчата : Добрий вечір у вашій хаті! Помагай. Боже на все добре. Чи приймете нас на гостину

 

Пані матка.: Проходьте, проходьте. Сьогодні я ваша пані матка, а ви мої гості. А що це у вас у руках?

 

Віка: Дівчата: Га це ж вишневі гілочки. Кожна з нас ше до сходе сонця їх зламала. Тепер ми поставимо їх у воду і якщо гілка до Різдва зацвіте або до свята. Маланки то це добра ознака, бо й дівоча доля цвістиме, а як засохне - кепська справа (ставлять гілочки у воду)

 

Тітка Г .: А я знаю, що ви ще перед святом почали ворожити. Ну і як що

вийшло?

 

Наташа:  А я вчора пізно ввечері поклала під подушку кілька яблуневих листочків і лягла так щоб не пом'яти.

і2) А де це ти взяла листя узимку?

Та я ще восени засушила.

Так от, потім покликала братика Павлика. нашого найменшого чоловіка в родині, і він витяг мені той листочок, що я загадала на Михайла.

Марійка: А я поклала під подушку ось що: засушену квітку - тобто радісне і щасливе життя, обручку - одруження, квасолину - прибуток, колосок пшениці - хазяйновитий наречений. Вранці молодший братик дістав квасолину. Краще б обручку ...

 

Тітка Г.: Ну молодці, дівчата, гарно готувалися до свята. Побачимо чи  збудяться наші ворожіння. От скоро прийдуть хлопці і ви покажете ще інші ворожіння. Христинка: А ми, поки хлопці прийдуть, будемо закликати долю. Доле моя дівочая, доле моя щасливая! Завітай до мене та, й стань на помості. Принеси мені щастя і радість, всяке благополуччя. Не зрадь мене! Лихо, горе і печалі, що б назавжди позникали! Господи благослови.

 

П.М.: Дівчата здається вже й хлопці прийшли. Чуєте співають?

 

(2) (За сценою пісня. Якби мені не ... заходять хлопці)

Остап : Хлопці.: Шановна паніматко дівчата тітко Ганно, чи дозволите ви зайти до хати?

Пісня «Ой чи є чи нема..»

П.М: Заходьте, заходьте ми вже вас зачекалися.
 

Т. Г.: Добрим хлопцям — молодцям завжди раді. Просимо до нас на гостину. Таня: Ой хлопчики - братики, заходьте до нас на свято подивитесь як ми будемо ворожити.
 

Хлопці: Спасибі паніматко спасибі тітко Ганно спасибі дівчата наші щебетушечки що так щиро нас запрошуєте. Добрий вечір вам у вашій хаті!
 

П.М: Доброго вам здоров'я. Проходьте, сідайте в нашій хаті!
 

Хлопці- Іван: А ми прийшли не з порожніми руками. Щоб привітати вас дівчата ми принесли гостинці.
 

Т.Г.: От і добре гостинці дівчатам знадобляться сідайте хлопці, тут ближче де дівчат хоч сьогодні і їх свято, але без вас хлопці не обійтися.
 

П.М: Та чи знають хлопці як дівчата ворожать?
 

Хлопці- Остап: Оце ми й хочемо подивитися на дівочі ворожіння

.Пісня «Ой чий то кінь стоіть»( у виконанні Остапа)

П.М: Беріть дівчата кашу і йдіть на вулицю. Візьмеш ти Христинко ложку каші піднеси її до гори та й скажи. Доле, доле! Йди до мене кашу їсти і так 3. Як озветься щось, то доля твоя озвалася.
 

Дівчата- Роксолана: А якщо не озветься;
 

Господиня: Це не біда. Погано, коли зірка з неба впаде. Ну, то йдіть вже на двір. (Виходять)
 

Аня: А я піду під вікна до чужих хат послухаю про що там розмовляють. Як почую слово "йди" - вийду заміж а почую "сиди" — сидіти мені в дівках на наших вечорницях.
(3)(коли появляються дівчата інші їх обступають і питають: Ну що кому з вас доля озвалась? )

Іра:

•    Мені!

 

Іванка:

•    А я заміж вийду - почула слово "йди"
   
•    Т. Г.: Беріть дівоньки оцю миску з водою. Маринко, розколоти воду нехай крутить, запалюй свічечку. І пускай шкаралупки на воду. От як вони зійдуться так і ти зійдешся з своїм коханим і будеш у парі (2-3 ворожать Іванка і Іра)
   
•    П.М: Поки дівчата ворожать, а я вам пісню заспіваю, а ви хлопці мені допоможіть
•   
  (4) Пісня Тітки Ганни (Миросі і Богдани): Пісня "Ой у вишневому саду"
   
•    Д. Марійка: Дівчата я спробую дізнатись ким буде мій суджений. Побіжу на вулицю, вхоплю жменю землі внесу до хати і роздивлюся, що там у тій землі як знайду тріску - буде мій суджений теслею знайду нитки - бути йому ткачем залізо - бути йому ковалем, шматочок паперу чи от такий уламок крейди буде учителем. А може гроші знайду - був би мій суджений государем, спробую щастя (заходить несе землю, шукає знаходить гроші, радіє)

Д. Ірина: А я знаю таке ворожіння — беру 2 листочки барвінку, опускаю їх у скаламучену воду. Якщо листочки зустрінуться - то до судження, якщо ні - гуляти мені в дівках, (показує, бажано, щоб листочки зустрілись хоча буде весело і смішно, як дівчина зреагує на те що вони не зустрілись...)

Хл. Остап: (вносить оберемок дров). Ану дівчата хто хоче дізнатися, бути вам у парі чи ні? Ідіть сюди, хапайте поліна. Візьмеш парне число — буде тобі пара. Ну а не парне — погуляй, підрости, почекай своєї пари (Показує)

Д. Іванка: А я знаю смішне ворожіння. І хоч буде сміятись з мене я все одно його покажу. От у цій мисці вода. Я вкину в неї свою каблучку. А тепер діставатиму її зубами. Дістану — піду скоро заміж, не дістану — гулятиму поки зуби довші виростуть (краще щоб дівчина не дістала каблучку Ворожіння перебиває пісня, яка чується здаля )

(На сцену виходять маленькі дівчата з піснею Пісня "Ішла дівча лужками")

Д. — Чи дома, дома, хазяйка дому.

П. "Добрий день"
Іринка: Чи можна нам зайти?

Дівчата: Ви прийшли невчасно сьогодні вечорниці для дорослих дівчат, а коли вже прийшли заспівайте якусь пісню.

Віка: Ми теж хочемо ворожити.

П.М: Тут зібралися великі дівки, яким уже можна ворожити.

Віка: А серед нас є найстарша яку ми хочемо передати до гурту великих дівчат.

Т.Г.: Тоді треба зробити це так! Є така гра «Мак» От якраз цією грою ви передаєте до старшого гурту свою дівчину.
Ставайте в коло.

(хоровод — гра співають а потом передають дівчину до старших. Які приймають її до себе, найстарша надіває намисто і зав'язує стрічку на голову новій подрузі)

П.М: Треба завершити вечорниці. Дівчатам до дому пора йти. Розберіть оці вишневі гілочки з собою. Роздайте людям у залі. Нехай і вони загадають собі долю. А ще понесіть їм гостинці, покличемо гуртом долю до нас.

*(Дівчата розносять в макітрах пампушки коли повертаються на сцену, усі піднімають руки догори і кажуть тричі: «Доле йди до нас кашу їсти»)

(Коли це проказали Т.Г. заводить пісню)
Пісня на кінець (Мирося і Оксана)
Додому, додому неробо моя,
Не їла не пила худоба,
Най не їсть, най не п’є, най зачекає,
Най моє серденько ще погуляє.
"Ну - ну"

 

Анотація

   Сценарій складений на основі спілкування з жінками « Союзу Украінок» (деякі матеріали взяті з інтернету). Свято було проведено 10 років тому. Переглядаючи своі  опрацьовані сценаріі , вирішила поділитися з вами і провести таке свято у своій школі. Чомусь в більшості проводиться свято «Вечорниці на Андрія».

     У народі 7 грудня вважалося справжнім жіночим святом. Вважають, що колись це було свято «дівочої долі», але згодом церква пов’язала його з великомученицею Катериною, мощі якої поховані 307 року і віднайдені у VІІІ сторіччі. 7 грудня православна церква вшановує пам’ять святої великомучениці Катерини з Олександрії. Її ім’я перекладається з грецької як «чиста душею».
    В «Житії святих» описано подвиг цієї християнки. Походила Катерина з багатого роду і жила з батьками в Олександрії в часи правління імператора Максиміліана. Дівчина була високоосвіченою, вивчала медицину, знала декілька іноземних мов. Окрім того, у тогочасних джерелах описано і надзвичайну вроду Катерини. Отож, коли вона досягла повноліття, батьки почали шукати їй нареченого. Але Катерина їм противилася, називаючи все нові і нові причини, щоб не виходити заміж. Врешті вона висунула умову, що вийде заміж тільки тоді, коли її обранець буде рівним їй у благородстві, багатстві, красі та мудрості. 
     Довго шукали батьки нареченого для неї і нарешті звернулися до пустельника. Старець чув про розум Катерини і сам вирішив її послухати та схилити до християнської віри. Під час зустрічі з дівчиною він розповів про Сина Божого Ісуса Христа і його подвиг в ім'я роду людського. Розповідь запала глибоко у серце вразливій дівчині. Невдовзі Катерині було видіння, в якому вона побачила Христа. У 304 році дівчина приймає хрещення і активно проповідує християнську віру, дає обітницю безшлюбності і стає Христовою нареченою. 

  За наказом імператора Максиміліана її заарештували. Довго вмовляли відректися від Христа, порушити обітницю і вийти заміж. Але Катерина відмовилася. Тоді її стали катувати: били по плечах і грудях воловими батогами, рвали їй тіло гострими колесами. Але Великомучениця не зреклася своєї віри, а тільки укріпилася у ній. До неї зійшов ангел з неба і зцілив її пошматоване тіло. Тоді мучителі у лютій ненависті відтяли Катерині голову! 

    Великі страждання і твердість духу Великомучениці Катерини навернули багатьох жителів Олександрії до християнства. Прийняли хрещення 200 воїнів, які на власні очі бачили тортури святої, а також цариця Августина, дружина імператора Максиміліана, та Порфирій Стратилат. 

  За переказами, святі мощі Великомучениці Катерини ангели перенесли на гору Синай у храм. Там зберігається голова святої, покрита золотим вінцем, і ліва рука, прикрашена дорогоцінними перснями. У піснях співається: «Радуйся, преславна Великомученице Катерино, на горі Синайській, де бачив Мойсей терновий кущ неспалимий. Сам Христос зберігає чесне тіло твоє нетлінним аж до другого пришестя свого...» 
   Про долю чоловічу та жіночу є багато переказів та казок, які опишу далі. Але хотілося б розповісти ще про один звичай, який існує у Франції, де Святу Катерину вважають опікункою старих дівчат. Якщо дівчина до 25 років не вийшла заміж, її вважають старою дівкою. Так от, у день Святої Катерини старі дівчата у французьких містах одягають капелюшки, прикрашені жовтими та зеленими стрічками, і групами гуляють по місту. Вони співають ЖАРТІВЛИВІ ПІСНІ, танцюють, розважаються, ідуть до церкви, де священики благословляють їх на скорий шлюб. У цей день дівчата дозволяють собі деякі вільності: підставляють для поцілунків щічки усім бажаючим чоловікам, а деколи можуть і самі поцілувати парубка, який дуже сподобався. Святкування закінчуються пізно увечері веселими гуляннями і забавами. І кажуть, що багато старих дівчат після цього знаходять-таки собі пару, і сама Свята Катерина благословляє їхні шлюби. І такі сім'ї дуже щасливі і майже ніколи не розлучаються. 

    Свята Катерина оберігає усіх від лиха і дарує щасливу долю. Але до того дорогоцінного подарунку треба докласти і власної праці, охоти до навчання не тільки різним наукам, а насамперед науці бути порядною людиною, шанувати батька-матір, своїх братів та сестер, родину та рідну землю, яка народила і виховала не одне покоління українців. Вони нині живуть у різних державах та всі пам'ятають і росяні ранки, і стежину до рідної хати, і калину край порогу. І доля кожного з нас починається саме тут, на рідній землі, Україні. Дай, Боже, їй процвітання, а українкам щасливої долі у себе на Батьківщині!