Птах року-2024 "Горобець хатній".

Птах року-2024 Криворізька гімназія № 65 КМР“Горобець хатній”5-Б клас. Танич Г. М.

Метою заходу "Птах року 2024 – горобець хатній" є ознайомлення учнів з птахом, його особливостями, роллю в природі та необхідністю охорони.

Вивчали: Пір'я – основна складова зовнішнього вигляду горобця. Дзьоб – важливий інструмент для пошуку їжі. Гніздо – місце, де птахи відкладають яйця і ростять пташенят. Крила – необхідні для польоту. Зерно – типова їжа для горобця хатнього. Спів

Ознайомлення з видом: ознайомити учнів із характеристиками горобця хатнього, його зовнішнім виглядом, середовищем існування, поведінкою та роллю в природі. Екологічна освіта: підвищити екологічну обізнаність здобувачів освіти, пояснити важливість охорони птахів і збереження біорізноманіття. Виховання відповідального ставлення до природи: сприяти формуванню відповідального ставлення до птахів та навколишнього середовища, заохочувати учнів до участі в екологічних ініціативах. Розвиток спостережливості: навчити дітей спостерігати за природою та розуміти роль птахів у міському та сільському середовищі. Творче та креативне мислення: заохотити учнів до творчих занять (малювання, складання віршів, виконання проектів), пов'язаних з темою заходу.

Горобець хатній (лат. Passer domesticus) — один із найпоширеніших птахів у світі, який живе поруч із людиною. Основні відомості про нього: Зовнішній вигляд: горобець має компактне тіло завдовжки близько 14–16 см. Самці мають сірий верх голови та коричневі смуги на спині, тоді як самки менш яскраві, з однотонним коричневим оперенням. Місце проживання: горобець хатній зазвичай зустрічається в містах і селах, часто будує гнізда в щілинах будівель або під дахами. Харчування: харчується насінням, зерном, а також комахами, особливо під час вигодовування пташенят. Повадки: горобці живуть зграями, активні протягом усього року, а взимку можуть збиратися великими групами. Значення для екосистеми: допомагає контролювати чисельність комах, поширює насіння рослин і є важливим елементом міської екосистеми. Горобець хатній є символом стійкості та адаптації до життя поряд із людиною.

"Пташині історії: горобець серед нас"

"Хатній горобець: птах біля нашого вікна"

"Горобець хатній: маленький мешканець великого світу"

Горобець — найпоширеніший вид роду горобці , родини горобцевих, ряду горобцеподібних. Довжина тіла 16 см, маса 23—35 г. Загальне забарвлення оперення — зверху коричнювато-бура, іржавого кольору із чорними плямами, знизу білувата або сіра. Щоки білі, вушна область блідо-сіра. Крила з жовтувато-білою поперечною смугою. Самець відрізняється від самки наявністю великої чорної плями, що охоплює підборіддя, горло, зоб і верхню частину грудей, а також темно-сірим (а не темно-бурим) верхом голови. У самки голова й горло сірі, а над оком є бліда сіро-жовта смуга. Серце горобця стукає з частотою 650 - 860 ударів в хвилину. За цей же проміжок часу він вдихає і видихає 100 разів, але в морози частішає дихання його в три рази. У птиці висока температура тіла - 44 градуси і швидкий обмін речовин, тому при відсутності їжі протягом 24 годин, вона гине.

Літає горобець зі швидкістю 35 км/год. Для того, щоб розвинути таку швидкість, йому доводиться здійснювати 13 помахів в секунду, що дуже важко. Тому політ триває не більше 15 хвилин, після чого птиці потрібен відпочинок.

Більшість горобців - однолюби. У шлюбний період вони утворюють пари. Вибравши собі пару, живуть разом все життя. Самець підбирає місце для гніздування - це може бути щілина в людській споруді, стінка гнізда великої птиці, покинуте гніздо або нора, в деревних і чагарникових насадженнях, в ярах, на крутих глинистих обривах. Потім він починає зазивати самку. Та облітає всі можливі варіанти і обирає найкращий для себе, згодом зводить стінки гнізда з видобутого матеріалу. Для того, щоб утримувати своє пір'я в чистоті, горобець приносить у гніздо гілки рослин, що відлякують пухоїдів і кліщів. Це може бути полин, пижмо, ромашка або петрушка. Також, з метою позбавлення від паразитів, птах використовує пісок, пил, воду і сніг. Гніздо, яке пара споруджує разом, є грубою спорудою з соломинок, сухих травинок, пір'їнок, з невеликим поглибленням посередині. Гнізда, влаштовані на гілках, великі, у вигляді неправильної кулі з товстими стінками з трав'янистих рослин і бічним входом.

Гніздиться горобець окремими парами, але інколи і колоніями, селячись безпосередньо коло житла людини. Кладка складається з 4—10, частіше 5—7, білих яєць з бурими цятками і плямами, насиджування яких займає 11—13 днів. Пташенята горобців вилуплюються безпомічними. Пташенят вигодовують самець і самка, переважно комахами. Через 10 днів після вилуплення (у середній смузі в кінці травня — на початку червня) пташенята вилітають з гнізда. Горобці досить плодовиті . За рік вони роблять дві - три кладки, в середньому по 5 яєць. Інкубація триває до 14 днів. Пташенята вилуплюються безпорадними, але вже через два тижні виростають в самостійних особин.

У період вирощування діточок горобці винищують велику кількість шкідників, що є безперечною користю, так як в містах мешкає мало птахів, які живляться комахами. В деяких країнах встановлено пам'ятники горобцям, в знак подяки. Перший монумент був встановлений в Бостоні в середині XIX століття, після того як птах, завезений з Європи для боротьби з гусеницями, врятував врожаї на полях і в садах.

Горобці шукають їжу, харчуються в основному рослинною їжею, лише навесні частково комахами, якими також вигодовують пташенят. У раціон горобця входять насіння сільськогосподарських культур, відходи різних продуктів, які він підбирає в поселеннях людини, хлібні злаки на полях, ягоди вишні, смородина, виноград в садах, навесні пуп'янки квітів. За відсутності поблизу полів вилітає харчуватися на луги, узлісся і в степи, де збирає насіння дикорослих трав і комах. Горобці зазвичай рідко беруть корм з руки людини.

"Горобець хатній: історії з пташиного життя"

Зір горобця в два рази гостріший людського. Птах сприймає більше колірних відмінностей, крім того, він володіє чутливістю до ультрафіолетового діапазону і дивиться на світ в рожевих тонах. А ось синій колір на горобця діє страхітливо. Середня тривалість життя горобця - 2 - 3 роки, при цьому, багато молодих птахів вмирають в першу зиму від холоду і голоду. Проте в неволі, при хороших умовах, птах може прожити 10 - 11 років. Відомі випадки, коли горобці доживали до 15 років.

"Бережи горобця хатнього – піклуйся про пернатого друга, який приносить радість і життя в наше оточення."