Реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей у процесі вивчення математики

Ігнатенко Наталія Дмитрівна

учитель математики Хорольського навчально-виховного комплексу Хорольської міської ради Полтавської області

Реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей у  процесі вивчення         математики

 Однією з найважливіших  ключових компетентностей є спілкування державною та рідною мовами. Практично на кожному уроці школярів необхідно вчити застосовувати знання, отримані на уроках української мови, розвивати вміння висловлюватися рідною мовою, дотримуватися культури мовлення, сприяти усвідомленню того, що мова – це засіб оволодіння іншими навчальними дисциплінами. Доцільно було б інколи  застосовувати проведення інтегрованих уроків разом з учителем української мови. Наведу для прикладу фрагмент такого уроку.

Тема уроку: «Чисельник і числівник, знаменник і займенник»

Мета уроку: закріпити знання учнів про додатні та від’ємні числа, вдосконалити вміння розв’язувати вправи на всі дії з дробовими та цілими числами; розвивати вміння грамотно висловлюватися рідною мовою, доречно та коректно вживати у мовленні математичну термінологію; виховувати усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві та розуміння важливості української мови як засобу оволодіння іншими навчальними дисциплінами.

Тип уроку: інтегрований.

Учитель математики: сьогоднішній урок математики – незвичайний. На своїх уроках  я часто звертаю вашу увагу на правильність записів математичних термінів і символів, побудову речень під час ваших усних відповідей і т.ін. На цьому уроці ми поєднаємо математику з українською мовою.

Учитель української мови: і перевіримо, як на практиці ви вмієте застосовувати знання, отримані на уроках української мови. Хотілося б, щоб ви усвідомили просту істину – мова не тільки навчальний предмет, а й засіб успішного оволодіння іншими дисциплінами.

Учитель математики: отже, сьогодні ми об’єднаємо на одному уроці два предмети: рідну мову і математику. Давайте спочатку пригадаємо терміни, які використовуються в математиці. Для цього ми повинні розгадати кросворд. Якщо ви правильно його розгадаєте, то у виділених клітинках отримаєте відоме вам слово.

1. Від цієї точки промінь починається

     І далеко в нескінченність простягається.

     Кожен з хлопців і дівчаток  скаже: точка ця - … (початок).

2. Число, що показує положення точки на прямій, називається… (координатою).
3. Знаків в математиці різних є багато,

Учать тангенс там і синус, а у нас є плюс і … (мінус).

4. Натуральні числа, протилежні їм числа і число нуль називаються… (цілими).
5. Нам ці числа вже відомі: там є цілі і дробові,

Є від’ємні і додатні, і звуться вони… (раціональні).

6. Нам ці числа треба знати, щоб від ста п’ятсот відняти,

З ними дія додавання – це суцільне здивування.

Все одно вони приємні – числа на ім’я… (від’ємні).

7. Загадкове, нам знайоме, в ньому є щось невідоме.

Його треба розв’язати, тобто корінь відшукати.

Кожен легко, без вагання, відповість, що це - … (рівняння).

8. Від числа число відняти – можна результат дістати,

Зовсім це не таємниця, зветься результат … (різниця).

9. Нам вони допомагають, дій порядок визначають,

А без них – все навпаки, пам’ятай же про… (дужки).

Учитель математики: ми отримали слово «числівник». На якому уроці ви зустрічаєтесь із цим терміном?

Учитель української мови: народна мудрість стверджує «Одна голова – добре, а дві – краще». Які ще приказки та прислівники із використанням числівників ви знаєте? (тут можна влаштувати вікторину, у якій переможцем буде команда, яка останньою назве відповідну приказку).

Учитель математики: повернемося до математики і поговоримо про дробові числа та їх запис. Давні єгиптяни користувалися одиничними дробами (дробами із чисельником 1). За допомогою них записували будь-яке дробове число у вигляді суми.

 Наприклад, = + ;            = + ;           = + ;         = + .

У Давньому Вавилоні користувалися так званими шістдесятковими дробами. Їх записували у спеціальному вигляді, наприклад, запис « 4;52;3» означав 4 ++ .

Запис дробів за допомогою чисельника та знаменника з’явився у Стародавній Греції, тільки греки знаменник записували над дробовою рискою, а чисельник – під нею. У звичайному для нас вигляді дроби почали записувати близько 1500 років тому індуси, але вони не використовували риски між чисельником і знаменником. Риска, яка розділяла складові частини дробу, з’явилася у 1202 році у працях італійського математика Леонарда Пізанського і майже одночасно з ним – в арабського вченого ал-Хассара. 

Учитель української мови: а як ще в українській мові називаються такі числа як ; ; ; ;; ? До якого ще навчального предмета, крім математики і мови, вони мають відношення?

Учитель математики: часто ви допускаєте помилки при відмінюванні числівників на уроках української мови? А на уроках математики?

Учитель української мови: давайте провідміняємо числівники «вісім», «триста», «дві сьомих».

        Учитель математики: а зараз ми трохи відпочинемо і послухаємо байку. Але слухайте уважно, бо вам потрібно буде потім  відповісти на запитання.

В огорожі круглих дужок сперечались дроби дуже.

Що ж у дужках круглих сталось?

Додавання не вдавалось!

Десять Третіх, дріб додатний, створить суму був би радий,

Та від’ємний Три Десятих не бажав з ним додаватись.

І викрикував він гнівно: «Ти як дріб мені не рівня!

Ти поглянь на моє личко: мій чисельник невеличкий,

А знаменник – зовсім інший, за чисельник значно більший.

Перед дробом мінус маю, й дуже модуль поважаю.

Я – такий дріб, як і треба. А тепер поглянь на себе:

Десять Третіх, твій чисельник чомусь більший за знаменник,

Тому ти карикатурний, нестандартний, нефігурний.

Мабуть, ти як дріб не вдався, бо неправильно складався!»

Не бажає Три Десятих з Десять Третіх суму мати!

 Через сварку числу Тридцять довелося зупинитись,

Біля дужок число стало і, подумавши, сказало:

«Я на суму їх помножусь, і це всім нам допоможе».

Тридцять діло своє знало, дроби всі ліквідувало.

Дробів зовсім не лишилось, сварка зразу ж припинилась.

Хоч ця байка і звичайна, є у ній мораль повчальна:

Хто закон шанує всюди, ліквідованим не буде!

Учитель математики: а тепер скажіть, про які математичні дії і терміни йшлося у байці? (правильні і неправильні дроби, розподільна властивість множення, спільний знаменник, додавання чисел з різними знаками).

Учитель української мови: думаю, всі переконалися, що закони математики знати необхідно. В українській мові теж є свої закони – закони орфографії, бо не знаючи граматики, не вивчиш й математики.

В країні Граматиці – простори неозорі, а дороги – несходжені. У цьому вам допоможе переконатися задача, яку я вам пропоную розв’язати вдома: число сто позначається трьома цифрами і записується трьома літерами. Яке ще число має однакову кількість цифр і букв у записі числа?

Учитель математики: закінчити урок мені хочеться словами великого російського письменника Льва Толстого, який говорив, що кожну людину можна представити у вигляді дробу, знаменником якого є те хороше, що вона сама думає про себе, а чисельником – те хороше, що думають про неї інші люди. Тож я бажаю вам, щоб ви були «неправильними дробами» і завжди прагнули до знань, до пізнання нового.

Наскрізна лінія «Екологічна безпека і сталий розвиток» спрямована на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Реалізація цієї лінії в курсі математики 5-6 класів можлива у  доступній для дітей  формі через розв’язування задач відповідного змісту. Під час проведення уроків, в тому числі і нестандартних, або на заняттях гуртка можна використати таку підбірку задач.

1.Мама кита споживає в день 300 кг молока, в якому білки складають 12%, жири – 22%, а молочний цукор – 2%. Скільки кілограмів жирів, білків і цукру споживає мама кита за добу?

2.Маса курки 2,5 кг, а маса індика – 6,5 кг. На скільки відсотків маса індика більша за масу курки?

3.Учні повинні були посадити 680 дерев. Але вони перевиконали план на 15%. Скільки всього дерев було посаджено?

4.Кролик з’їдає за день 45 г зерна, що становить 5% його денного раціону. Скільки корму з’їдає кролик за добу?

5.Середня маса рибини 40 кг. За зиму вона втрачає 4 кг. Скільки відсотків маси втрачає рибина за зиму?

6.Швидкість польоту горобця 100 км/год. Швидкість польоту ластівки становить 60% швидкості горобця, а швидкість хруща складає швидкості ластівки. Яка швидкість хруща?

7.Висиджування пташенят і їх підгодовування до вильоту з гнізда у степового орла продовжується 105 днів. Період висиджування пташенят становить 0,75  періоду підгодовування. Знайдіть тривалість кожного періоду.

8.Найбільший птах України – дрофа, його маса 16 кг. Маса королька складає маси дрофи. Яка маса королька?

9.Найменша пташка на Землі – колібрі, її маса 1,8 г, що складає 0,00002 маси страуса. Знайдіть масу страуса.

10.Муха масою г  переносить  вантаж у 50 разів більший за свою масу. Який вантаж може перенести муха за один раз?

11.Береза живе 250 років, сосна – у 2,4 разу довше, липа – в 1,4 разу довше, ніж сосна, а ялина – в 1,2 разу довше за липу. Скільки років живуть сосна, липа і ялина?

12.Три яйця африканського страуса та 60 курячих яєць важать 9 кг. Яка маса яйця страуса, якщо відомо, що вона в 20 разів більша від маси курячого?

13.Щоб вигодувати 670 шт. гусені шовкопряда, потрібно 19 кг 430 г листя шовковиці. Скільки кілограмів листя потрібно, щоб вигодувати 1000 штук гусені шовкопряда?

14.Язик садового слимака, який мешкає у Південній Америці, має 135 рядів по 105 зубів у кожному ряду. Скільки всього зубів у слимака?

15.За чотири   місяці 317 курей в освітленому пташнику знесли 29164 яйця, а 289 у неосвітленому – 21964 яйця. На скільки більше яєць отримують від однієї курки з освітленого пташника, ніж з неосвітленого?

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Чайковська С.М., Пастух Л.І. Не знаючи граматики, не вивчиш й математики. – Все для вчителя, № 22-23,   2003 р. – С.3-5.

2. Бевз Г.П.. Числа. – Х.: Вид.група «Основа», 2013. – 110,2 с. Б-ка журн. «Математика в школах України»; Вип. 4 (124)).

3. Заріцька Н.О, Шиліна І.П.. Погляд у природу. – Все для вчителя, №1,   2007 р. – С.57-58.