Реалізація наскрізної змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» на уроках географії

Реалізація наскрізної змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» на уроках географії

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.

Наскрізна лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» передбачає  формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.

При вивченні курсу географії 6 класу «Загальна географія» реалізація наскрізної змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» пов’язана з формуванням в учнів:

• готовності до оцінки наслідків діяльності людини щодо природного середовища;
• уміння застосування знань у справі охорони природи;
• оцінку значення та впливу природних компонентів для життя та діяльності людини;
• навичок безпечної поведінки в умовах несприятливих фізико-географічних явищ та процесів;
• різних форм діяльності екологічного змісту: підготовку повідомлень про антропогенні ландшафти і природоохоронні об’єкти свого краю, інформування про них населення своєї місцевості (створення листівок, екологічних знаків, брошур, розміщення інформації на сайті навчального закладу тощо), участь у заходах з охорони довкілля, які проводяться у школі, населеному пункті та регіоні, країні.

Реалізація наскрізної змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» при вивченні курсу географії «Материки та океани» в учнів 7 класів пов’язана з орієнтацією на формування:

• розуміння про взаємозв’язки компонентів природи;
• вплив людини та її діяльності на планетарні природі комплекси;
• дотримання екологічної етики щодо поведінки людини в природі;
• значення природоохоронних територій для збереження унікальних ландшафтів Землі;
• значення Червоної книги;
• формування знань про небезпечні природні об’єкти та явища в різних частинах світу та дотримання правила безпечної поведінки.

Реалізація наскрізної змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток»  у курсі «Україна у світі: природа, населення»  для учнів 8 класу орієнтовані на:

• усвідомлення впливу життєдіяльності людини на природі комплекси України;
• дотримання правил поведінки людини в природі; значення природоохоронних територій для збереження унікальних ландшафтів України;
• значення Червоної та Зеленої книг України;
• формування стилю поведінки у зонах екстремальних природних явищ, екологічного лиха, техногенного забруднення, а також на природоохоронних територіях.

Наприклад, при вивченні розділу «Природні умови і ресурси України» учні обґрунтовують зміни природних умов внаслідок інтенсивного природокористування, оцінюють наслідки використання людиною природних багатств України та розуміють і пропонують шляхи їх розв’язування.

Реалізація змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» при вивченні курсу географії «Україна і світове господарство» для учнів 9 класів зорієнтована на:

• формування цілісної наукової картини світу, адекватного розуміння особливостей розвитку сучасного світу;
• розуміння єдності та гармонії між природним середовищем, розвитком матеріального виробництва та рівня зростання соціальних стандартів населення в умовах сталого розвитку;
• уміння застосовувати знання під час прогнозування наслідків впливу людини на природу, визначення правил власної поведінки в сучасних умовах навколишнього середовища та територій техногенного забруднення;
• умінь робити висновки про місце України у розв’язанні глобальних проблем людства.

У курсі географії 10 класу «Географія: регіони та країни» реалізація наскрізної змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток»  здійснюється шляхом:

• формування в учнів цілісної географічної картини світу;
• розкриття ролі географії у розв'язуванні екологічних проблем суспільства;
• творення освітнього середовища для розуміння особливостей участі  регіонів і окремих країн у міжнародному поділі праці;
• обґрунтування доцільності наукового підходу до природокористування, мотивування екологічно грамотної, здоров’язбережувальної поведінки.

Основні шляхи реалізації наскрізних змістових ліній передбачають формування особливостей організації освітнього процесу, а саме застосування:

• конкретних форм (урок-лекція, урок-семінар, урок-дискусія, урок-«круглий стіл», урок-контроль знань, урок роботи в Інтернеті, урок-практикум, урок-дослідження, міні-проект тощо);
• методів, які використовуються в різних поєднаннях:

• пояснювально-ілюстративний, що поєднує словесні методи (розповідь, пояснення, робота з літературними джерелами) з ілюстрацією різних за змістом джерел (довідники, карти, схеми, діаграми, натуральні об'єкти та ін.);
• частково-пошуковий, що ґрунтується на використанні географічних знань, життєвого і пізнавального досвіду учнів (бесіда);
• дослідницький (складання графіків, діаграм, схем, звітів, економіко-географічних характеристик територій; роботи з різними джерелами географічного змісту та над творчими завданнями);

• підходів (компетентнісний) та технологій навчання (проблемного, модульного, особистісно-орієнтоване, перевернутого навчання, критичного мислення тощо).

Вміння самостійно опрацьовувати навчальний метеріал, здатність розвивати навички самостійного інформаційного і наукового пошуку, прогнозування та проектування, а також практична спрямованість, яка реалізується в ході виконання практичних робіт, аналітичних завдань та досліджень (розвиток умінь і навичок роботи з географічними картами та іншими джерелами інформації, а також передбачають розв’язання географічних, екологічних й соціально-економічних задач, здійснення порівняльного аналізу, проведення міні-досліджень, дискусій, семінарів, презентацій, експертиз, круглих столів, ділових ігор, творчих робіт, індивідуальних і колективних проектів) та вміння опрацьовувати літературу, зокрема працювати з підручником є основою для досягнення поставлених мети та завдань вивчення предмету.

Сучасному вчителю необхідно урізноманітнювати форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії в різних режимах (традиційний, інтерактивний та самостійна робота) та використовувати традиційні й нетрадиційні види уроку географії, практичної й дослідницької, творчої роботи з географії та позакласного й профільного географічного навчання, що сприятиме формуванню не лише предметних (географічних), а й ключових компетентностей.

Така організація освітнього процесу передбачає зв'язок навчання з життям, підвищення мотивації учнів до навчання, реалізацію системно-діяльнісного підходу до навчання, розвиток самостійності й активності учнів, розвиток уміння адаптуватися до дійсності, уміння спілкуватися, співпрацювати з людьми в різних видах діяльності.