Урок "Екологічні проблеми. Заповідні території Африки "

Підготувала та провела

вчитель географії

Гвоздецька Ірина Миколаївна

Тема : Екологічні проблеми. Заповідні території Африки 

Мета: розглянути поняття «стихійні явища» ,«екологічні проблеми», «заповідні території», розглянути основні стихійні проблеми и Африки, причини їх виникнення та шляхи подолання; розвивати уміння до аналізу географічних явищ; виховувати екологічне мислення

Тип уроку:  комбінований

Хід уроку

І.Організаційний момент

Чи знали ви, що деякі Африканські народи при зустрічі вигукують «Я тебе бачу» тобто « Ek sien jy», тож пропоную вам привітатися один з одним мовою Африканських народів.

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Епіграф сьогоднішнього уроку : Не будем надто гордитись нашими перемогами над природою. За кожну таку перемогу вона нам помститься. Енгельс Ф.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

На дошці написано природні зони Африки : вологі екваторіальні ліси ( гілеї), савани і рідколісся, тропічні пустелі та напівпустелі, зона вічнозелених твердолистих лісів та чагарників .

Завдання: знайти характерні кліматичні особливості даних природних зон, вказати на тваринний та рослинний світ. 

ІV Основна частина уроку

 Екологічні проблеми – складні ситуації, що викликають порушення рівноваги природних комплексів.

Найчастіше екологічні проблеми виникають через втручання людини в природні системи

Ще сто років тому Африку уявляли материком незайманої природи. Проте вже й тоді природа значно змінена господарською діяльністю людини. На початку ж ХХІ ст. екологічні проблеми, які зароджувалися в часи грабіжницьких походів європейських колонізаторів, загострилися.

Екваторіальні вічнозелені ліси віками вирубувалися задля цінної деревини. Вони також викорчовувалися і випалювалися під поля і пасовища. Випалювання рослин при підсічно-вогняному землеробстві призводить до порушення природного рослинного покриву і погіршення ґрунту Нині майже 70 % лісів Африки знищені, а їх залишки продовжують швидко зникати. На місці лісів виникли плантації какао, олійної пальми, бананів, арахісу. Зведення лісів призводить до багатьох негативних наслідків: збільшення кількості повеней, посилення засух, виникнення зсувів ґрунту, зменшення родючості ґрунтів. Відтворення ж лісів відбувається дуже повільно.

Значно змінена і природа саван. Величезні площі там розорані, зайнятті пасовищами. Через надмірне випасання великої рогатої худоби, овець і верблюдів, вирубування дерев і чагарників савани все більше й більше перетворюються на пустелі. Особливо негативні наслідки такого використання земель на півночі, де савана переходить у пустелі. Розширення пустельних площ називається спустеленням. Аерокосмічні знімки, зроблені зі штучних супутників Землі, переконливо засвідчили, що тільки за останні півстоліття Сахара просунулася на південь на 200 км і збільшила свою площу на тисячі квадратних кілометрів. Як же можна запобігти наступу пустелі? На межі з пустелями насаджують лісозахисні смуги, обмежують випасання худоби на територіях з розрідженим рослинним покривом, здійснюють обводнення посушливих районів. Великі зміни природних комплексів відбулися внаслідок видобування корисних копалин.

Завдання 1. « Машина часу»

Розташуй подані картинки в хронологічній послідовності. Поясни, подію яка відбулася в одній з природних зон Африки. Зроби висновки про причини та наслідки даної події.

Африканський  вічнозелений ліс

Випалювання лісу, задля площі під сільське господарство

Плантації пальмової олії на місці вічнозеленого лісу

Пальмові дерева спустошують грунт

Через роки плантація перестане давати прибутки.

Тому її просто залишать

Через недостатню кількість мінеральних речовин ліс більше не відновиться

Із зміною природного середовища пов’язана ще одна проблема – зникнення багатьох видів рослин і тварин. Так, на острові Мадагаскар, де майже повністю знищено природні ліси, половина видів тварин і рослин уже зникла або перебуває під загрозою зникнення. А це стосується ендеміків, тобто видів, яких немає більше ніде на Землі. З часів колонізації материка тварини 1ассового знищувалися під час полювання, що проводилося задля слонової кістки, рогів носорога, крокодилячої шкіри, шкір хижаків, страусових пер. Повністю були знищені білохвостий гну, зебра квагга, яка мала смужки тільки на шиї і морді, що водилися у Південній Африці. 

Тривале колоніальне минуле та нераціональне використання природних ресурсів призвели до серйозного порушення рівноваги між компонентами природних комплексів. Тому в багатьох країнах Африки гостро постали проблеми охорони природи.

5.2 Заповідні території Африки

Природні заповідні території – це ділянки моря чи суходолу, на яких зберігається у природному стані весь природний комплекс чи окремі його компоненти. 

Подумайте!

Чи доцільним є створення заповідних зон у Африці ?

Що підштовхнуло народи Африки до створення заповідних територій?

Яка користь людина має від заповідників?

Найвизначніші заповідні території  Африки: Серенгетті, Нгоро – Нгоро, Цаво, Центральнокалахарський заповідник, парк Крюгера, плато Тасіль.

Національний парк Серенгеті( Танзанія) 

Назва походить від масайського слова «siringet», що означає «витягнутий майданчик», дехто його перекладає як «нескінченні рівнини».

Парк Серенгеті знаменитий своїм найбагатшим тваринним світом. Приблизно п'ятсот видів птахів і три мільйони великих тварин мешкають на рівнинах парку.

Однією з особливостей парку є міграція тварин. Щорічно в посушливий період жовтня і листопада більше, ніж мільйон антилоп Гну і близько двохсот двадцяти тисяч зебр переміщуються з північних пагорбів на південні рівнини, де в цей час ідуть нетривалі тропічні дощі. Потім з настанням дощового сезону в квітні-червні тварини мігрують на захід і північ. Давній інстинкт тварин рухає ними настільки сильно, що ні посуха, ні хижаки, в тому числі і крокодили, що заповнюють річки, не можуть їх зупинити. При цьому стада мігрують не лише в межах Серенгеті, але й територіями інших парків та заповідників. Протягом цього щорічної тривалої подорожі тварини проходять близько 3000 км. За підрахунками вчених, всій цій гігантської біомасі, яка рухається, щодня потрібно приблизно 4000 тонн трави. В дорозі гине багато тварин, однак і народжується приблизно чверть мільйона дитинчат.

Національний парк Крюгера

Національний парк Крюгера - один з найбільших заповідників світу, площа якого дорівнює площі сучасного Ізраїлю. Спочатку працівники південноафриканських організацій з охорони природи мали на меті створити заповідник, на території якого було б заборонено полювання на тварин деяких видів. Однак нині у національному парку Крюгера під охо-роною перебувають усі види, що його населяють. Відстріл тварин у парку проводиться для контролю чисельності. Без проведення таких заходів деякі види, що не мають природних ворогів, можуть досягти такої кількості, що завдадуть серйозної шкоди навколишньому середовищу, створять загрозу для свого життя й інших видів. 

  Парк Крюгера займає площу близько 2 мільйонів гектарів. На півночі і півдні він обмежений річками, на заході - горами Лебомбо. Ландшафт парку визначається розмаїттям: він включає зелені річкові долини і сухі савани, де мешкає 147 видів ссавців, 500 видів птахів і 114 видів плазунів, у річках водиться близько 50 видів риб. 

Парк Крюгера прославився завдяки слонам. У зв'язку з безконтрольним відстрілом слонів, що відбувався у XIX столітті, у 1912 році на території Лоувельд живими лишилося всього 25-30 цих тварин. У 1898 році було відкрито резерват Сабі, на основі якого пізніше створили парк Крюгера. Слонів на цій території було взято під охорону .

VI Закріплення вивченого матеріалу

Назвіть неприємний, на ваш розсуд, та приємний факт про Африку, який вам сьогодні найбільше запам’ятався.

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф.

2. Підготувати повідомлення про заповідні території Африки