РЕАЛІЗМ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ. АРХІТЕКТУРА

Реалізм в українському мистецтві. Архітектура

Реалі́зм (лат. realis — «суттєвий», «дійсний», від res — «річ») — стиль і метод у мистецтві й літературі, а також філософська доктрина, яка вчить, що предмети видимого світу існують незалежно від людського відчування і пізнання. Характерно, що українське народне мистецтво не приймало реалізму як такого, — а завжди намагалося перетворити його своїми стилістичними засобами, де основою були вимоги ритму й гармонії. На Радянській Україні спроби ввести в кераміку, вишивку й килимарство реалістичні портрети були настільки невдалі, що їх здебільшого залишено.

В архітектурі реалізму переважав еклектизм — суміш елементів різних стилів. У другій половині XIX ст. в Києві було споруджено будівлю міської думи (арх. О. Шіле), готель «Континенталь», корпуси політехнічного інституту та першої гімназії (арх. О. Беретті), театр «Соловцов» та ін. Чудові зразки архітектури того часу з’явилися на західноукраїнських землях: у Львові — будівлі політехнічного інституту (арх. Ю. Захаревич), Галицького крайового сейму (арх. Ю. Гохберґер; сьогодні — головний корпус Львівського університету ім. І. Франка), у Чернівцях — будинок резиденції митрополита Буковини (арх. Й. Главка; сьогодні в цьому приміщенні розташований Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича), на Закарпатті — мисливський палац графів Шенборнів (арх. З. Грессерсон), будинок ужгородської синагоги, комітетський будинок у Береговому.

О. Шіле. Київська міська дума. 1874–1876 рр. Зруйнована 1941 р. Фотографія 1911 р.

Автор проекту приміщення міської думи Олександр Шіле, вихованець Петербурзької академії мистецтв, надав своєму витворові рис «петрівського бароко». Подібно до старовинних ратуш, будівлю було вивершено вежею з годинником та увінчано гострим шпилем. На кінці шпиля постав на чавунній кулі цинковий позолочений образ покровителя Києва – архістратига Михаїла. Скульпторка Єва Куликовська виконала його в динамічній позі, з піднятим мечем у правиці. Ще один Михаїл був зображений трохи нижче від першого – на рельєфному гербі Києва у фронтоні будівлі. Кияни швидко звикли до нового приміщення мерії, але досить уїдливо критикували його. Навіть укладачі міських путівників констатували: «Будівля думи не відзначається ані солідністю, ані витонченістю. Усім упадає в око певна недоробленість споруди. Бруднобузкова фарба, якою вкриті стіни, справляє гнітюче враження. Внутрішність будинку анітрохи не краща за його зовнішність: зала думських засідань затісна та має вкрай незручну квадратну форму; приміщення канцелярії являють собою низку комірок». 

Осінь 1941 року стала часом жахливих вибухів і руйнацій на Хрещатику. Будинок зі шпилем постраждав не одразу, але в листопаді його все ж зруйнувала пожежа. Стіни обгорілої будівлі дочекалися визволення столиці. Проте концепція реконструкції Хрещатика передбачала створення великої центральної площі. Тож руїни розібрали, і відтоді ніщо, крім старих фотознімків, не нагадує про колишній центр міського життя посередині головного майдану Києва.

готель «Континенталь» (арх. Георгій Шлейфер)Готель «Континенталь» на листівці початку ХХ століття

Збудований у 1897 році на місці колишньої садиби професора Федора Мьорінга, неподалік Хрещатика, вважався одним з кращих готелів тогочасного Києва. Чотириповерхова будівля готелю була оформлена у стилі ренесансу, мала надзвичайно вишуканий та пишний декор. Особливо вражали своєю неабиякою розкішшю внутрішнє оздоблення готелю. Загальна вартість будівництва коштувала майже мільйон рублів. Зараз побачити усю цю красу можна лише на декількох старовинних світлинах…Фешенебельний готель мав сто номерів, великий ресторан, розкішні кабінети, більярдну, загальний салон, чотири читальні та власну кав’ярню. Також до послуг гостей був зимовий та літній сад у дворику, з фонтаном, що світиться. На момент будівництва «Континенталь» мав одне з кращих технічних оснащень: два електричні ліфти — пасажирський та багажний, комори для зберігання багажу та дорогоцінних речей, а також влаштовано парове опалення, вентиляція, електричне освітлення. Номери мали власні ванні кімнати, а по всій будівлі було проведено гарячу воду.

Розкішний інтер’єр ресторану «Континенталь». Фото з відкритих джерел

На жаль, будівля була сильно пошкоджена у вересні 1941 року, фасад будівлі був відновлений зі значними втратами декору та ліпнини, з первинних інтер’єрів, які вражали своєю красою лишилися лише фотографії. Серед почесних гостей готелю було чимало відомих артистів та зірок. В 1941-му готель разом із нацистським штабом, що розмістився в ньому, підірвали радянські диверсанти. Нині у будівлі, відновленій після війни, знаходиться Національна музична академія України ім. П. Чайковського.

Резиде́нція митрополи́тів Букови́ни і Далма́ції(арх.  Йозеф Главка) 

Найвизначніший шедевр архітектури Західної України – колишня резиденція буковинських митрополитів, знаходиться в місті Чернівці…Колишня резиденція митрополитів Буковини і Далмації була збудована за проектом відомого чеського архітектора Йозефа Главки у 1862-1882 рр. Споруда створена у мавритансько-візантійському стилі. Масштаб робіт був значним, адже спеціально для будівництва було розроблено ряд спеціальних кар’єрів на Буковині, в місті запрацювало два цегельних та один керамічний заводи, а також школа для будівничих.

Палац графів Шенборнів

Пала́ц Ше́нборнів — колишня резиденція та мисливський будинок графів Шенборнів, а з 1946 року — санаторій «Карпати», пам'ятка архітектури національного значення. Розташований у селі Карпати (Мукачівський район, Закарпатська область). Сам мисливський замок побудований у неоромантичному стилі, що поєднує романські та готичні мотиви. На щастя, палац Шенборнів зберігся в оригінальному стані до наших часів як ззовні, так і всередині. Архітектура резиденції була виконана за відповідним астрологічним принципом. Для прикладу візьмемо вікна - їх тут 365, як і днів у році, є навіть 1 замуроване, аналогія якого приведена на час високосного року. На цьому прив'язка до зірок не закінчується. Палац має 52 кімнати, що символізують точну кількість тижнів у році. Входів тут налічується 12 відповідно до числа місяців у році. Прикрашена ззовні вітражами, барельєфами та флюгерами, резиденцію оточює парк площею 19 гектарів. Тут можна зустріти рідкісні породи дерев, серед яких сакури, самшити, катальпи, канадські ялини та рожеві буки. Родзинкою парку також є ставок, що формою в точності повторює територіальні межі Австро-Угорської імперії.

Сьогодні палац Шенборнів використовується в якості санаторію, профіль якого не тільки серцево-судинні та неврологічні захворювання, а й реабілітація захворювань опорно-рухового апарату та шлунково-кишкового тракту. Палац Шенборнів - це те місце, де можна полікувати тіло, спостерігаючи за чимось прекрасним, що неоднімнно тільки посилить лікувальний процес.