Вправа на релаксацію “Дощ у лісі”
Учитель:
— Діти, ми сьогодні плідно попрацювали, і тепер настав час трохи відпочити. Давайте уявимо, що ми з вами вирушаємо у подорож до чарівного лісу. Сядьте рівно, розслабте плечі. Можете заплющити очі.
1. Налаштування:
— Прислухайтеся... У лісі панує тиша. Тільки десь далеко-далеко чути шелест листя. Зробіть глибокий вдих носом... і повільний видих.
2. Початок дощу (Дії учнів):
— Раптом небо затягнули хмаринки. Впали перші краплинки дощу.
(Учитель починає легенько стукати вказівним пальцем по долоні іншої руки, учні повторюють за ним).
— Дощик стає сильнішим, краплин стає більше.
(Учні починають стукати двома, потім трьома пальцями по долоні).
3. Злива:
— І ось почалася справжня лісова злива!
(Учні починають ритмічно аплодувати в долоні).
— Почувся гуркіт грому!
(Діти тупають ногами по підлозі).
— Вітер хитає дерева, шумить у верховіттях.
(Швидко розтирають долоні одна об одну, створюючи звук «шипіння»).
4. Заспокоєння:
— Але хмарки розходяться. Злива вщухає. Грім чути все далі й далі.
(Діти припиняють тупати, переходять з оплесків на постукування пальцями по долоні).
— Дощик стає зовсім дрібним, ледь чутним.
(Постукують лише мізинцями або кінчиками пальців по парті чи колінах).
— І ось впала остання краплинка. Визирнуло сонечко.
5. Завершення:
— Ліс вмився, став чистим і свіжим. Потягніться вгору до сонечка, як молоді деревця. Глибоко вдихніть аромат вмитого лісу... Видихніть. Розплющте очі. Повертаємось до роботи з новими силами.
Методична примітка для вчителя:
Під час виконання вправи важливо, щоб учитель сам виконував рухи, задаючи темп і настрій. Якщо ви хочете додати візуальних образів, можна переглянути відео з лісовими пейзажами на YouTube або скористатися матеріалами для вчителів щодо психологічної підтримки учнів на сайті МОН України.