Республіка Індія | 10 клас презентація

Республіка Індія. Черняк Аліна 10-А

І́ндія або Бга́рат, офіційна назва Респу́бліка І́ндія — країна у Південній Азії. Має берегову лінію завдовжки 7 тисяч км та кордони із Пакистаном на Зх, Китаєм, Непалом і Бутаном на Пн Сх та Бангладешом і М'янмою на Сх.Індія також претендує на кордон із Афганістаном на Пн Зх. В Індійському океані має кордон із Мальдівами на Пд Зх, Шрі-Ланкою на Пд та Індонезією на Пд Сх. Від Шрі-Ланки її відділяють Полкська протока і Манарська затока; протокою Ґрейт-Ченнел між островами Великий Нікобар і Суматра проходить морський кордон між Індією та Індонезією.

Візитна картка. Площа – 3,3 тис. км²Населення – 1,2 млрд осіб. Столиця – місто Нью-ДеліОфіційна мова – хінді та англійська; Грошова одиниця – індійська рупія. Країна поділяється на 29 штатів, 6 союзних територій, національний столичний округ Делі. Форма державного устрою – федерація. Форма правління – парламентська республіка. Законодавчий орган – двопалатний парламент. Глава держави – президент. Релігія: домінує індуїзм (80 %); послідовників ісламу – 11 %; поширені також сикхізм, буддизм і джайнізм. Етно-расовий склад. 72% — індо-арії, 25% — дравіди, 3% — монголоїди.

СимволиІндійський прапор складається з трьох горизонтальних смуг: світло-оранжевий — хоробрість і самопожертва, білий — миролюбство та зелений — родючість і життєдайність. На білій смузі зображено буддистський символ «Дхармачакра» або колесо закону. На емблемі зображені три азійських лева на круглій абаці. Четвертий лев знаходиться позаду і схований з виду. Емблема символізує націю, що «відважна у хоробрості, сильна в тілі, розсудлива у пораді та лякає супротивників».

  Індія є переважно рівнинною країною. Її більшу частину становить плоскогір’я Декан, розташоване на давній платформі. На півночі плоскогір’я переходить у Індо-Ґанґську низовину, сформовану річковими наносами. На крайньому півночі розкинулася система молодих гір Гімалаїв. Найвища точка — Канченджанґа (8586 м)До складу Індії входять Андаманські і Нікобарські острови, острови Лакшадвіп. Особливості рельєфу

Корисні копалини Індія багата на мінеральні ресурси. До осадового чохла платформи приурочено великі родовища паливних ресурсів, перш за все – кам’яного вугілля. ¾ його видобутку припадає на Східний басейн, який називають «Індійським Руром». Нафту та природний газ видобувають на північному сході та шельфі Аравійського моря. Свої потреби в нафті та природному газі Індія задовольняє лише частково.Індія відома значними запасами залізних та марганцевих руд. Їх родовища концентруються в східній та центральній частинах країни. Покладів руд кольорових металів значно менше. Індія входить до топ-5 країн світу за запасами бокситів. Їх родовища є на сході країни. Там також відомі поклади хромових та цинкових руд, на півночі – мідних руд.

Територія лежить переважно в тропічному і субекваторіальному поясах. Клімат — мусонний. Середньодобові температури навіть у прохолодний сезон (жовтень — лютий) на північних рівнинах перевищують 18°С. Кількість опадів у цілому значна, але дуже різниться за сезонами року і за територіями. Три сезони: сухий холодний — з жовтня по березень (вважається за кращий час для відвідин країни), сухий жаркий, — з квітня по червень і вологий жаркий — з липня по вересень. Найбільше їх випадає у вологий сезон (червень — вересень) і найменше в жаркий і посушливий (березень — червень). На північному сході і на узбережжях випадає за рік до 3000 мм опадів, на заході, в пустелі Тар, — менше 100 мм. У Індії знаходиться найвологіше місце на Землі — плато Шіллонг, тут випадає до 12 000 мм опадів в рік. Клімат

Водні ресурси включають поверхневий стік гімалайських і деканських рік і підземні води Індо-Ганґської рівнини. По рівнинах несе свої води Ганг, священна річка індійців, і її притока Джамна, в районі верхів'я Інду протікає Брахмапутра. Інші річки — Годаварі і Нармада. Порожисті річки Гімалаїв та плоскогір’я Декан багаті на гідроенергоресурси. Водні ресурси

Індія дуже багата земельними ресурсами. Структура земельного фонду вирізняється надзвичайно високим (56 %) рівнем розораності. За загальними площами оброблюваних земель країна поступається лише США. Понад половину ріллі припадає на родючі ґрунти, що сформувалися на річкових наносах Індо-Ґанґської низовини. Земельні Ресурси. ҐрунтиҐрунти Індії досить різноманітні як за типами, так і за рівнем родючості. На півострові переважають червоноземні ґрунти. На обширних рівнинах Гангу, Брахмапутри й інших великих рік переважають алювіальні лугові і алювіальні оглеєні ґрунти. Алювіальні ґрунти щорічно збагачуються намулом, багаті на гумус.

У Індії налічується 21000 видів рослин. Чверть території країни займають ліси. Біля підніж Гімалаїв знаходяться заболочені джунглі — тераї, вище — мусонні ліси (тік, сандал), гірські змішані і хвойні ліси (гімалайський кедр, ялиця, сосна, ялина), а ще вище — гірські луги і степи. У передгір'ях східних Гімалаїв, в дельті Гангу і Брахмапутри, на схилах Західних Гат ростуть вічнозелені тропічні ліси, на прибережних низовинах — мангрові (сундри і пальма дхани). Всюди поширені пальми — кокосові, фінікові, пальма тодди, а також бамбук. Флора

Тваринний світ Індії також достатньо різноманітний і представлений 500 видами ссавців, 350 видами плазунів, 3000 видами птахів. Але деякі з них збереглися лише в заповідниках (наприклад азіатський лев, маніпурский широкорогий олень, кашмірський олень, нілгірський тур, кулан, носоріг). Також зменшилося поголів'я дикого буйвола і оленя барасінга, рідко трапляються сніжний барс, димчастий леопард, карликовий кабан, гепард. На території держави мешкає безліч мавп, в основному це макаки-резус і лангури, а також величезна кількість пальмових білок і летючих лисиць. Зустрічається близько 200 видів змій і 52 з них — отруйні. Тут можна побачити рідкісну тварину — індійського дюгоня, який відноситься до морських корів і є єдиним травоїдним морським ссавцем. Фауна

Кожний шостий житель планети – індієць. Населення країни можна порівняти з сумарною кількістю людей, які проживають в Африці та Австралії. Щорічний абсолютний природний приріст населення Індії залишається найбільшим у світі (у 2,5 раза перевищує Китай). Працересурсний потенціал. Кількість населення. Люд./км2

Демографічна політика спрямована не лише на зменшення рівня народжуваності, а й на поліпшення матеріального забезпечення родини. За останні півстоліття показник народжуваності знизився майже удвічі. Нині він становить 19,3 осіб/тис. Рівень смертності скоротився до 7,3 осіб/тис. Зросла й середня тривалість життя: з 27 років до 68,13 року.Індійці почали пізніше брати шлюб у середньому на 8 – 10 років: чоловіки – у 28 років, жінки – у 22 роки. На одну жінку припадає 2-3 дитини (в минулому було 5 – 6).. Населення Індії значно молодше, ніж Китаю або Японії: його середній вік 27,6 року.

Трудовим ресурсам притаманні низька вартість оплати праці та поступово зростаючий рівень кваліфікації. Це сприяє розвитку працемістких виробництв, до яких залучаються іноземні інвестиції. Близько 49 % економічно активного населення зайнято в первинному секторі економіки, зокрема в сільському господарстві; 20 % – у вторинному (переробній промисловості, в т. ч. й у кустарному виробництві) та 31 % – у третинному.

За національним складом населення Індія – найбільш багатонаціональна країна світу. На її території проживає понад 150 націй та народностей. З них дві нації належать до найбільших – хіндустанці та бенгальці. У важкодоступних районах Гімалаїв живе близько 400 племен. Англійська мова використовується в ділових колах, освіті, особливо вищій. Релігійний склад населення Індії є досить складним. Там сповідують індуїзм (80% людей), мусульманство (14 %), буддизм, сикхізм, джайнізм, християнство, місцеві традиційні вірування. Індуїзм закріпив поділ людей на стани – групи, які пов’язані зі спадково закріпленими професіями та правилами поведінки.

Уряд країни виділяє 5 пріоритетних напрямів розвитку економіки та соціальної сфери.перший – це сільське господарство;другий – випереджальний розвиток електроенергетики, в т. ч. атомної;третім пріоритетним напрямом розвитку є інвестиції в освіту і охорону здоров’я;четвертий напрям – прискорений розвиток інформаційних технологій як ядра нової економіки;п’ятий – пріоритетна увага до промислових виробництв, що їх називають стратегічними: оборонно-промисловий комплекс, електроніка, авіабудування, аерокосмічна промисловість, телекомунікації.

 Індія є аграрно-індустріальною країною зі значним контрастами економічного розвитку. Сучасна Індія з країни легкої та харчової промисловості перетворилася на країну з розвинутою важкою промисловістю та високотехнологічними виробництвами. За виробництвом деяких видів продукції Індія успішно конкурує з провідними країнами світу. Водночас майже усюди поширені кустарні ремесла: ручне ткацтво, ручна обробка рису та інших зернових, кустарне виробництво цукру, гончарство, обробка шкур, виробництво сірників тощо. 

Вступ Індії на шлях індустріалізації підвищив роль видобувної промисловості. Головним виробництвом паливної промисловості є кам’яновугільна, що розвинута на сході країни. За видобутком кам’яного вугілля Індія поступається лише Китаю та США. Значно зріс видобуток нафти та природного газу, але й нині Індія забезпечує потреби власної економіки в цих видах ресурсів лише на 20 %. Через те найбільші центри нафтопереробки склалися в морських портах, куди довозять імпортну нафту, переважно з країн Перської затоки. Це морські порти Мумбай, Колката, Ченнай. Особливе значення має видобуток залізних руд, що за останні півстоліття зріс у 10 разів. Нині за видобутком залізних руд Індія посідає 4-те місце в світі. Видобування мінеральних ресурсів

    Чорна металургія демонструє високі темпи зростання: 3 – 7 % на рік. За останнє десятиліття за виробництвом сталі країна піднялася з 8-го на 3-тє місце в світі, нині поступаючись лише Китаю та Японії. На індійських металургійних підприємствах освоєно виробництво широкого асортименту стального прокату та виробів із сталі. Найбільшим металургійним районом став східний (Бокаро, Дургапур, Джамшедпур). Найбільший комбінат чорної металургії країни збудовано в центральній частині міста Бгілаї.     Металургія

Основним у кольоровій металургії є виробництво алюмінію. Індійська компанія Birla Copper належить до найбільших у світі з виробництва рафінованої міді. У країні виплавляють також свинець, цинк та інші метали. Для потреб машинобудування Індія довозить від 20 до 60 % різних кольорових металів. 

     Виробнича структура машинобудування Індії стрімко змінюється. Поряд із старими виробництвами важкого металомісткого машинобудування розвиваються праце- та наукомісткі виробництва, що використовують місцеву дешеву робочу силу. Підприємства, на яких складають мотоцикли, велосипеди, побутову техніку, розробляють комп’ютерні програми, розвиваються у великих містах: Мумбаї, Ченнаї, Колкаті, Бангалорі, Хайдарабаді. Швидкими темпами зростає індійське автомобілебудування. Машинобудування

З кінця 90-х років інтенсивно збільшується випуск автомобілів марки Maruti Suzuki за участі японського капіталу. Нині Індія посідає 6-те місце в світі за кількістю складених автомобілів (2021 р.), з яких майже 80% становлять легкові. Вкладаються інвестиції в літакобудування, електроніку, телекомунікації. Швидко розвивається радіоелектронна промисловість. Частину машин та обладнання довозять з-за кордону.

    Індія належить до країн із середнім рівнем розвитку хімічної промисловості. Головним виробництвом є синтез мінеральних добрив. Хімія полімерів на основі нафтопереробки розвивається в Мумбаї.  В останні десятиліття країна досягла значних успіхів у розвитку національної фармацевтичної промисловості, продукція якої успішно експортується. В країні виробляється великий спектр ліків. Хімічне виробництво

       Текстильна промисловість, що використовує дешеву робочу силу має важливе експортне значення. Вона представлена бавовняною та джутовою промисловістю. В Індії також виробляють тканини та одяг з натурального шовку та вовни. Розвинутими є шкіряно-взуттєва промисловість, килимарство. Індія – експортер тканин і взуття. Текстильне та швейне виробництва

Характерні її риси — недостатня забезпеченість власними ресурсами, відстала структура енергобалансу і низький рівень споживання енергії. Володіючи 16% світового населення, Індія має тільки 2,5% розвіданих паливних ресурсів. Основне мінеральне паливо Індії — вугілля. Найважливіші родовища знаходяться на північному сході в долині річки Дамодар. Нафту видобувають у штаті Ґуджарат, на шельфі біля Мумбаю, і значно менше в штаті Ассам. Гідроенергетичний потенціал досить значний за рахунок гімалайських річок. ГЕС побудовані поки що в найдоступніших районах Західних Ґатів і південних брилових гір. Майже половину енергії Індія все ще одержує за рахунок непромислових джерел: дрова, кізяк (гній), відходи рослинництва, м'язова сила тварин. Видобуток вугілля становить 300 млн т, нафти — 30 млн т (і 30 млн т імпортується). 71% електроенергії виробляють ТЕС, 27% – ГЕС, 2% — АЕС. Загальне споживання енергії в розрахунку на одного жителя становило тільки 320 кг у вугільному еквіваленті. Перспективними для Індії є використання вітрової, сонячної та біогазової енергії. Енергетика

Обробляється 145 млн га (понад 2/5 території), під посівами – близько 180 млн га (з них понад 35 млн га засівається двічі на рік). 3/5 сільгоспугідь зрошується. Основні продовольчі культури Індії – зернові:рис та пшениця (за їхнім збором Індія посідає друге місце після Китаю), а також просяні: джовар і баджра (перше місце в світі). Пенджаб та Хар’яна – основні пшеничні штати, Західна Бенгалія, Орісса, Тамілнад, Джаркханд та Біхар – основні рисові штати країни. Велике значення мають технічні культури. За валовим збором арахісу, джуту (Західна Бенгалія) та сезаму країна посідає перше, цукрової тростини (долина Гангу та штат Тамілнад) – друге, тютюну (Гуджарат, Махараштра) та бавовнику – третє місце в світі. В країні вирощується кілька сортів нюхального, курильного, цигаркового тютюну, за збором яких лідером є південні та західні райони країни (Андхра-Прадеш, Гуджарат). Серед тонізуючих значне місце належить чаю (перше місце в світі, Ассам, Західна Бенгалія, передгір’я Східних Гімалаїв) та каві (Керала). Сільське господарство

В країні стрімко зростає роль сфери послуг. Найбільше уваги приділяється реалізації державних програм розвитку комп’ютерного програмування та ІТ-аутсорсингу. Особливе значення приділяється розвитку вітчизняної науки. Країна виділяє близько 1 % ВПП на науково-дослідницьку діяльність. У світі все частіше говорять про «індійське технологічне диво». Понад третину співробітників компанії Microsoft є вихідцями з Індії. Через низьку вартість робочої сили країна стала лідером в галузі комп’ютерного програмування. Одним із високоприбуткових напрямів розвитку індійського господарства є постачання на світовий ринок високоякісних комп’ютерних програм, експорт яких забезпечує країні створення близько 6 % ВВП.

    У країні зростає роль освіти. Державні витрати на освіту становлять 3,8 % ВВП. Рівень писемності дорослого населення за півстоліття виріс утричі й нині становить 71,2 %. Через релігійні забобони рівень письменних чоловіків значно вищий, ніж жінок. Середня тривалість освіти – 12 років. У країні працює найбільша кількість університетів у світі – близько 380; 5 індійських технологічних інститутів і 4 інститути управління мають особливу, світову репутацію. В Індії сформувалася система фінансових послуг. Переважна більшість фінансового капіталу зосереджена у великих промислово-фінансових групах. Вони створили промислові об’єднання. У Мумбаї розташована найстаріша в Азії та найбільша в Індії Бомбейська фондова біржа.

 В Індії сформувалася потужна транспортна система. Головну роль у перевезеннях виконує залізничний транспорт. За протяжністю залізниць Індія поступається США, Росії та Китаю. 40 % залізниць електрифіковано. Головні залізничні магістралі з’єднують чотири найбільші міста держави: Мумбай, Колкату, Делі та Ченнай. Міста також сполучаються автошляхами, проте вихід до доріг з твердим покриттям мають далеко не всі поселення.

    Індія – морська держава. До найбільших морських портів світу належать Мумбай та Ченнай. Також зростає роль авіатранспорту. В країні діють 346 аеропортів. Міжнародні аеропорти розташовані у «великій четвірці» міст. Найбільшим серед них аеропортом-хабом є Міжнародний аеропорт імені Індіри Ганді в Делі (46 млн осіб).  Мережа трубопроводів сполучає місця видобутку сировини та її переробки. За їх протяжністю Індія на 10-му місці в світі. Традиційно використовується гужовий транспорт. 

   Роль Індії у світовій торгівлі постійно зростає. Мала вартість робочої сили зробила індійські товари досить конкурентоспроможними. Імпортовані з Індії товари часто витісняють із ринків місцеві товари. Провідні статті індійського імпорту – це нафта й нафтопродукти, машини та устаткування, транспортні засоби, прокат кольорових металів, електронні комплектуючі, мінеральні добрива. Найбільші торговельні партнери Індії – Китай, США, ОАЕ, Сінгапур, Велика Британія, Швейцарія. Основу індійського експорту становлять сільськогосподарська й промислова сировина, продовольчі товари, тканини та одяг, фармацевтика, коштовне каміння та ювелірні вироби, машини й устаткування, побутова техніка, сталь та металовироби, а також продукція програмового забезпечення. Зовнішні економічні зв’язки

За роки незалежності Україна та Індія налагодили співробітництво в економічній, політичній, науково-технічній, оборонній, культурній сферах. Україна відіграє важливу роль у забезпеченні Індії зброєю. Серед індійських товарів в Україні найбільш відома фармацевтична продукція. Організоване міжнародне співробітництво з навчання студентів обох держав. Відбуваються культурні обміни, спортивні заходи, міжнародні конкурси, конференції тощо. Міжнародні зв’язки України з Індією

Дякую за увагу!Бережіть себе!