Рідний край у віршах, легендах

Про матеріал

Дані вірші, легенди допоможуть вчителеві донести до учнів цікаву інформацію про рідний край: неньку Україну, Долину Нарцисів, Синевирське озеро, сінокоси в Негрівцьови, а також про архітектурну споруду села Негровець

Перегляд файлу

НЕНЕ,УКРАїНО!

БIДНА НЕНЕ,УКРАIНО!ЛАТАНА СВИТИНА:

ВСЯ ВЖЕ ШИТА-ПЕРЕШИТА ТВОЯ ОДЕЖИНА;

I ЯКИМИ ЛИШ НИТКАМИ ВЖЕ НЕ ЗАШИВАЛИ,

 I ЯКИМИ КОЛЬОРАМИ ТIЛЬКИ НЕ ЛАТАЛИ.

МIЙ НЕЗЛАМНИЙ,УКРАIНСЬКИЙ,ТЕРПЛЯЧИЙ НАРОДЕ!

ТИ НЕ МАТИМЕШ СПОКОЮ,ДОКИ ПОЛЕ РОДИТЬ,

 ДОКИ ВСЮ НЕ ОБЛАМАЮТЬ ЧЕРВОНУ КАЛИНУ,

У КАРПАТАХ НЕ ЗРУБАЮТЬ ОСТАННЮ ЯЛИНУ,

 ДОКИ МАЄШ ВІЛЬНУ ЗЕМЛЮ

,ДЕ НЕ СТУПАВ "ЛАПОТЬ" ,

ДОКИ ТВОЇХ ЧОРНОЗЕМІВ,НЕ ЛИШИТЬСЯ КЛАПОТЬ,

 ДОКИ РОДИШ ЧОРНІ БРОВИ,Й ОЧЕНЯТА СИНІ,

НЕ МАТИМУТЬ ЛЮДИ ЩАСТЯ У СВОЇЙ КРАЇНІ.

НАВІТЬ,ЯКЩО ВИЙДЕШ З ДОМУ,ТАЙ ПІДПАЛИШ ХАТУ,

І ТОДІ ТЕ ПЕПЕЛИЩЕ,БУДЕ ТРЕБА "БРАТУ".

ОЙ,КОЛИ ВЖЕ НАСИТЯТЬСЯ,І КРОВІ НАПЬЮТЬСЯ;

І КОЛИ ВЖЕ НАБІСЯТЬСЯ,ЧУЖОГО НАРВУТЬСЯ.

 ЗАДУВ ВІТЕР ІЗ ЗАХОДУ,У ТВОЇ ВІТРИЛА,

ТА ЗЛАМАЛИ ТВОІ ЩОГЛИ,БОРТА ПОГРОМИЛИ.

ТА ЗОСТАВСЯ ДЗВІН НА РУМБІ,БИЙ НА СПОЛОХ ВНЬОГО,

ПРИПЛИВУТЬ КОЗАЦЬКІ КОЧІ,ТОБІ НА ПІДМОГУ.

БО НЕ МОЖЕ ТЕМНА НІЧКА,ВІЧНО ПАНУВАТИ,

КОЛИСЬ МУСИТЬ І ДЛЯ ТЕБЕ СОНЦЕ ЗЗА ГІР ВСТАТИ.

КОЛИСЬ МАЄ БОГ НА НЕБІ,І НАС СПОМЯНУТИ,

 ЩОБ І МИ НА УКРАЇНЇ ЗАЖИЛИ ЯК ЛЮДИ,

ЩОБ ТЕ ЩАСТЯ ОСЕЛИЛОСЬ I У НАС В РОДИНI,

ЩОБ СВОБОДА ВIДРОДИЛАСЬ.СЛАВА УКРАЇНІ!!!

 

 

 

 

 

Легенда про Долину Нарцисів

НАД ХУСТОМ ВЕЛИЧАВО НАВИСАЮТЬ

 РУЇНИ ЗАМКУ НА КРУТІЙ ГОРІ..

ЩОРОКУ БУР'ЯНАМИ ОБРОСТАЮТЬ,

В ТРАВІ ХОВАЮЧИСЬ,НЕНАЧЕ У ІМЛІ..

 СТІН ЗАЛИШКИ,ПОРІЗАНІ ВІТРАМИ,

БЕЗЖАЛІСНИМ ДОЩЕМ СТОЧЕНІ ВСІ..

ШЕПОЧЕ КРІЗЬ СТОЛІТТЯ КОЖНИЙ КАМІНЬ,

ЛЕГЕНДИ СЛАВНИХ,ДАВНИХ ТИХ ЧАСІВ..

БУЛИ ЧАСИ..БУЛИ ВИСОКІ МУРИ,

НАД БАШТАМИ РВАВ ВІТЕР ПРАПОРИ..

ЖИВ СЛАВНИЙ КНЯЗЬ НА ТІЙ ГОРІ ПОХМУРІЙ,

ЩО НАВИСА НАД ТИСОЮ ЗГОРИ..

БУЛА У КНЯЗЯ ДОНЕЧКА ЄДИНА,

 ЩО РУСЕЮ ЗВАЛАСЯ МІЖ ЛЮДЬМИ..

ЗРОСТАЛА ТИХО,НАЧЕ ТА КАЛИНА..

ВДИХАЛА СВІЖІСТЬ ПОВНИМИ ГРУДЬМИ..

ТИМ ЧАСОМ В ХУСТІ ЖИВ ГОНЧАР ІВАНКО,

ЩО З ГЛИНИ ДИВНИИЙ ПОСУД ВИПІКАВ..

ЛІПИВ НА КРУЗІ ГЛЕЧИКИ ДЛЯ ЗАМКУ,

І КНЯЖНУ РУСЮ ПАЛКО ПОКОХАВ..

 НА ПОВНОЛІТТЯ РУСІ-В ЗАМКУ СВЯТО:

ДАВАВ КНЯЗЬ БАЛ (ЗЗИВАЛИ ЖЕНИХІВ)..

ПОНАЗ'ЇЖАЛОСЬ ЛИЦАРІВ БАГАТО,

СЛАВЕТНИХ ГЕРЦОГIВ,БАРОНІВ ТА КНЯЗІВ..

 І ВСІ ПРИЙШЛИ ІЗ ЛЕСНИМИ РЕЧАМИ,

 ДАРУНКІВ ДИВНИХ КУПУ ПРИНЕСЛИ..

МУЗИКИ ГРАЛИ,СТIЛ ЛОМИВСЬ ХАРЧАМИ,

МЕДИ ТА ВИНА РІКАМИ ТЕКЛИ..

ТА РУСЕНЦІ-КРАСУНІ НЕ ДО П'ЯНКИ..

НЕ РАДУЕ КОШТОВНОСТЕЙ ГОРА..

ВОНА ЧЕКАЛА НА СВОГО ІВАНКА:

КОХАНОГО,ПРОСТОГО ГОНЧАРА..

ПРИЙШОВ ІВАНКО В ЗАМОК ПОНАДВЕЧІР,

 В РУКАХ МАВ ЗГОРТОЧОК ДАРУНКА ДЛЯ КНЯЖНИ..

 ТА ВАРТА НЕ ПУСТИЛА..ГНАЛА В ПЛЕЧІ..

ПАНИ ГУЛЯЮТЬ..ЙДИ "ПІД ТРИ РОЖНИ"..

ВСЕ Ж УБЛАГАВ ІВАНКО ВАРТОВОГО,

 ЩОБ ПЕРЕДАВ ТОЙ ЗГОРТОЧОК КНЯЖНІЙ..

ПРИНЕСЛИ В ЗАЛ..І ЗРАЗУ СТИХЛО СЛОВО..

ТО ДИВНА ВАЗА З КВІТАМИ НА НІЙ..

І КВІТИ,ЯК ЖИВІ ПО НІЙ СТЕЛИЛИСЬ,

ПЕРЕПЛЕЛИСЬ НАРЦИСІВ ПАРОСТКИ..

 НА ВСІ БОКИ ІЗ ВАЗИ СВІТЛО ЛИЛОСЬ..

ТРЕМТІЛИ НІЖНО-БІЛІ ПЕЛЮСТКИ..

СЕРДИТИЙ КНЯЗЬ НАСУПИВ ГРІЗНО ОЧІ,

У ГНІВІ ВІН ТУ ДИВНУ ВАЗУ ВЗЯВ..

КОХАННЯ РУСИНЕ,ВСІ ЧАЯННЯ ДІВОЧІ,

 У ТУ ХВИЛИНУ В ВАЗІ РОЗПІЗНАВ

В СЕРЦЯХ ТУ ВАЗУ У ВІКНО ВІДКРИТЕ,

ЖБУРНУВ З ГОРИ В ДОЛИНУ,ДЕ ТРАВА..

НА ТИСЯЧІ ОСКОЛОЧКІВ РОЗБИТЕ,

 РОЗСИПАЛОСЬ КОХАННЯ ГОНЧАРА

А ВРАНЦІ ВСТАЛО СОНЦЕ ПОНАД ТИСОВ..

І СТАЛОСЬ ДИВО..В КАПЕЛЬКАХ РОСИ..

ПО ВСІЙ ДОЛИНІ ТИСЯЧІ НАРЦИСІВ,

З ОСКОЛКІВ ТОЇ ВАЗИ ПРОРОСЛИ

 І В ПАМЯТЬ ПРО ЛЮБОВ ІВАНКА Й РУСІ,

ЩО НЕ СУДИЛАСЬ ЇМ У ТІЙ ПОРІ

ЦВІТУТЬ НАРЦИСИ НА ДОЛИНІ В ХУСТІ..

А ЗАМКА ЛИШ РУЇНИ НА ГОРІ..

 

 

 

 

 

 

Легенда «Синевирське озеро»

ІСТОРІЮ ПРАДАВНІХ ГІР-КАРПАТ,

НАДІЙНО БЕРЕЖЕ ЛЮДСЬКЕ ПОВІРЯ:

ПАЛКЕ КОХАННЯ,ТА ПІДСТУПНІСТЬ ЗРАД,

 І КРИХКІСТЬ ЧОЛОВІЧОГО ДОВIР'Я..

МАВ ОДИН ГРАФ,ВЕЛИКИЙ ЛІСОСПЛАВ:

ДВІ ЛІСОПИЛКИ,КУПУ ЛIСОРУБІВ..

 І КОЖЕН ДЕНЬ БАГАТО РІЗНИХ СПРАВ,

МОТАВСЯ МІЖ ЯЛИНАМИ ТА ДУБОМ..

ОДНОГО РАЗУ ВЗЯВ З СОБОЮ ДОНЬКУ,

ЩО "СИНЬ" ЗВАЛАСЬ,БО МАЛА ОЧІ СИНІ,

 РОСЛА В ГОРАХ,НЕНАЧЕ ГОЛУБОНЬКА,

МАЙФАІНОЇ НЕ БУЛО В ПОЛОНИНІ..

ГУЛЯЛА ПОМІЖ КАМЕНЮ Й ТРАВИ,

ДОПОКИ БАТЬКО ЗАЙНЯТИЙ ДІЛАМИ,

 ПОЧУЛА ДИВНІ ЗВУКИ 3 ВИСОТИ,

ЩО ІХ ПЛЕЛА СОПІЛКА МІЖ ГОРАМИ..

ЧАБАН-ХЛОПЧИНА,ЩО МАВ ЙМЕННЯ "ВИР",

ЇХ ВИГРАВАВ ЧАРІВНО ПОНАД ПЛАЄМ..

 ЗУСТРІЛИСЬ ОЧІ ЇХ,СХРЕСНУВСЯ 3ІР,

ПРОШЕПОТІЛИ ТИХО:-Я КОХАЮ!..

ПОЧУВ ПРО ТЕ КОХАННЯ ГРІ3НИЙ ГРАФ,

І НАКАЗАВ УБИТИ ТОГО "ЗЛИДНЯ",

БОЖ НЕ ТАКОГО ЗЯТЯ ВІН ЧЕКАВ,

ПРОСТИЙ ЧАБАН ЙОГО ДОНЬЦІ НЕ РІВНЯ..

 ЙОГО ЖОВНІРИ ХЛОПЦЯ ВСТЕРЕГЛИ,

І СКИНУЛИ З ГОРИ ВЕЛИКИЙ КАМІНЬ,

 ТРИ ДНІ РИДАЛА БІДОЛАШНА "СИНЬ",

ТОЙ КАМІНЬ ОМИВАЮЧИ СЛЬОЗАМИ..

 З ТИХ СЛІЗ СТЕКЛО ОЗЕРЦЕ "СИНЕВИР",

ЩО БЕРЕЖЕ ТУ ПАРУ І ПО НИНІ..

А КАМІНЬ,ЩО ПІД НИМ ЗАГИНУВ "ВИР",

СТРЕМИТЬ ТЕПЕР З ВОДИ ПОСЕРЕДИНІ..

Сінокоси в Негровцьови

ЛЮБЛЮ Я СІНОКОСИ В НЕГРОВЦЬОВИ,

 ТАКЕ БЛАЖЕНСТВО ТІЛУ І ДУШІ..

ПРОЙДЕШСЯ РАНО ПО РОСІ НА ПРИСЛОПЦЬОВИ,

ДЕ ТРАВИ НЕСКОШЕНІ ЗАПАШНІ..

ВДИХНЕШ НА ПОВНІ ГРУДИ ПОЛОНИНИ,

 КОВТАЕШ ЖАДНО,НАЧЕ ІЗ ПІТЬМИ..

 І ЗА ГОРАМИ,РІКАМИ,СТЕЖИНИ,

ТЕБЕ ПОМАНЯТЬ ВДАЛЬ ЗА НИМИ ЙТИ..

А СОНЦЕ ЩЕ НЕ ВСТАЛО,ТИХО-ТИХО,

ЛИШ ШЕПЧУТЬ КОСИ В РОСАХ НА ВАЛКАХ..

І ЗАПАХ ТРАВ ПРОНОСИТЬСЯ,ЯК ВИХОР,

І ЧУТИ ПУЛЬС В НАПРУЖЕНИХ РУКАХ..

А ПРИПЕЧЕ,ТО ДОЙДЕШ ДО КИРНИЦІ,

ПРИПАДЕШ ДО СОЛОДКОЇ ВОДИ,

А НЕГРОВЕЦЬКІ НАШІ МОЛОДИЦІ,

 ВЖЕ РОЗКЛАДАЮТЬ ДОБРОЇ ЇДИ..

ОКРАЕЦЬ СВІЖОСПЕЧЕНОГО ХЛІБА,

ЩЕ ПАР ІДЕ,НЕДАВНО ІЗ ПЕЧІ..

КОПЧЕНА КОВБАСА ТА СИРУ ГЛИБА,

ІЗ ЛЕКВАРЬОМ СЛИВОВИМ "БОГАЧІ"..

ОВЕЧА БРИНЗЯ,БІЛА НАЧЕ ВАТА,

ДВІ ГРУДКИ ТОКАНУ І СВЯТО ЙДЕ,

 А ГОЛУБЦІ!!ТО ВАМ НЕ ПЕРЕДАТИ,

ТАКИХ ЯК В НЕГРОВЦЮ,НЕ СКРУТЯТ ВАМ НІДЕ..

 ПО ЧАРОЧЦІ СЛИВ'ЯНКИ ПІД РОЗМОВУ,

КУДИ ТАМ ТИМ "МАКДОНАЛЬДСАМ",ПОВІР..

ТУТ СМАКОТА,ТУТ СВІЖІСТЬ ПРОСТОРОВА,

Й БЕЗМЕЖНА ДАЛЬ КРАСИВИХ НАШИХ ГІР..

ХОТЬ РАЗ ПРИЇДЕШ В НЕГРОВЕЦЬ НА СІНОКОСИ,

 І НЕ ЗАБУТИ ЇХ УЖЕ УСЕ ЖИТТЯ..

ТОЙ ЗАПАХ ТРАВ,ПОВІТРЯ,ТЕПЛІ РОСИ,

 ДУШІ І ТІЛА ПОВНЕЄ ЗЛИТТЯ..

 

 

Архітектурна споруда села Негровець

Не́гровець (угорська назва — Felsőkalocsa, словацька — Negrovec)   село в Закарпатській області, Міжгірського району. Розташоване за 20 км від Міжгір'я, над селом підноситься гора Негровець (1707,3 м).

Церква Св. Архангела Михайла, XVIII ст., 1818 р.

C:\Users\user\Desktop\1024px-Negrovets.JPGПерша згадка про село  1463 р. Населення: 2231 чоловік. Колишня назва — Верхня Колочава.

Найцікавіша споруда села, яка зустрічає всіх, хто прямує з Синевира,— шпиляста дерев'яна святиня  Церква Св. Архангела Михайла (1818 р).

Біля села розташований гідрологічно-ботанічний заказник  Болото Глуханя.

Теперішню церкву Св. Архангела Михаїла збудували із смереки в XVIII сторіччі в урочищі Потік у бойківському стилі, з трьома верхами. За іншою версією, церкву було споруджено в присілку Ясеновець, що був зруйнований через величезний зсув гори. Згідно з написом на зрубі, у червні 1818 року завершили встановлення церкви на новому місці, де вона отримала двосхилі дахи і вежу. Біля церкви стоїть типова для міжгірської Верховини дерев'яна двоярусна каркасна дзвіниця. [4]

На високому пагорбі навпроти церкви розташовано сільський цвинтар, де вціліла невелика дуже граційна дерев'яна каплиця. Каплицю спорудили, можливо, у 1920-хх роках біля дороги. Коли в 1960-х роках радянська влада розгорнула кампанію на знищення придорожних хрестів і каплиць, споруду перенесли на цвинтар. [4]

Влітку 2009 року до старовинних церкви і дзвіниці додалася ще одна вручну збудована дерев'яна церковця. Її поставив церківник Дмитро Ворон разом з помічниками спеціально для того, щоб розмістити в ній старовинний іконостас, адже інтер'єр старої церкви осучаснили для потреб парафіян. [3]

Церква у Негровці «знімалася» у промоційному кліпі України до Євро-2012 «Switch on Ukraine». 

 

docx
Додано
11 лютого 2018
Переглядів
873
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку