Різдвяний вертеп "Як лиш зірка вечірня засяє"

Про матеріал

Настрій Різдвяних Свят заохотив мене подати до Вашої уваги дитячий Різдвяний вертеп. Продовжуємо збагачувати наші традиції. Колядуймо від Різдва аж до Стрітення. Сценарій можна використовувати весь, як позакласний захід. Можна використати частково, як привітання для батьків, вчителів, під час фестивалю коляди.

Перегляд файлу

                   РІЗДВЯНИЙ ВЕРТЕП

           ЯК ЛИШ ЗІРКА ВЕЧІРНЯ ЗАСЯЄ…

 

Учень 1:

Спалахнули вогні на ялинці,

Заясніли прикраси, гостинці,

Заіскрилися очі в малих

Скільки щастя і втіхи для них!

 

Учень 2:

На столі – що душа забажає:

І книші, і узвар, і кутя є,

І млинці, й голубці, й паляниці:

Аж дванадцять там страв, як годиться.

 

Учень 3:

Як лиш зірка вечірня засяє,

Вся родина за стіл посідає,

Проказавши молитву Христу,

Що в цю ніч народився святу.

 

Учень 4:

Незабаром колядники в хату

Завітають з Різдвом привітати,

Добра, щастя, здоров’я родині

Побажать в колядках старовинних.

 

Учень 5:

Звізда велика, дерев’яна

Вся в позолоті аж блистить.

Вже на підході ніч Різдвяна –

У ніч таку ніхто не спить!

 

Учень 6:

І ми в цю ніч не будем спати,-

Один раз в році на ходу,-

Від хати підемо до хати

І понесем свою звізду.

 

Учень 7:

Колядки  знав ще наш прапрадід

Від незапам’ятних сторіч.

І ми колядці дуже раді,

Колядуватимем всю ніч.

 

Колядка «Нова радість стала…» (1ст.)

 

Заходять пастушки.

 

Пастушок 1:

Слава Богу, господарі,

Хоч вже, правда, пізній час.

 

 

Прийміть, як ласка буде ваша,-

Хочем заночувати у вас.

 

Пастушок 2:

Ми пастушки малі, убогі,

Пасли ягнята за селом.

І збилися геть з дороги,

Йдучи полем всі разом.

 

Пастушок 3:

Просим вас заночувати,

Нам зоря не сяє,

Страшно йти в дорогу,

Бо блуд ся чіпає.

 

Пастушок 1:

Треба нам спочити.

 

Пастушки разом:

Треба.

 

Пастушки підходять до святкового

 столу. Сідають на стільці,

 відпочивають.

 

Діти колядують

«Добрий вечір тобі,

Пане господарю»( 1 ст.)

 

Заходять Ангелики, дзвонять у  дзвіночки.

 

Ангел 1:

У ваш дім, у вашу родину

Несемо нині веселу новину,

Що в Вифлеємі Христос Народився

Із Діви Марії нам воплотився.

 

Ангел 2:

На цю новину в горі й печалі

Всі пророки так довго ждали.

Ждали віками. Бога просили,

Щоб дочекатися дав він нам сили.

В щирих молитвах жила надія:

Гріх первородний відкупить Месія.

 

Ангел 3:

Пророче слово сповнилось нині:

У Вифлеємі, в бідній яскині,

В яслах убогих, між волів дрижучих,

Спочив на сіні Цар Всемогучий.

 

Ангел 1:

Цар Всемогутній днесь народився,

Щоб світ широкий розвеселився.

 

Діти грають на сопілці.

Ангелики дзвонять дзвониками.

Коляда «Дзень,дзелень»

 

Пастушки пробуджуються зі сну.

 

Пастушок 1:

Що це за пісня, люба та мила,

Що мене, друже, зі сну збудила?

 

Пастушок 2:

Я сам не знаю! Сплю я спокійно,

Чую – співає хтось мелодійно.

Я пробудився, дивлюсь – так ясно,

І спів лунає любо та красно,

На небі ясна зоря сідає,

А спів чудовий з неба злинає.

Що це такого,

не знаю я, друже.

 

Пастушок 3:

Мене дивує все оце дуже.

Звідки, скажи – но день ,цей узявся?

Звідки чудовий цей спів нам озвався?

 

Пастушок 2:

Боже великий, честь Тобі й слава,

Чи то лиш сон наш, чи, може, ява?

 

Ангел 2:

Не сон це, браття, а правда красна.

Дивіться: світить зоря нам ясна,

Кидає світло вам на дорогу.

Ідіть,вітайте Спаса і Бога.

 

Колядка «Слава Богу заспіваймо…» (1ст.)

 

Ангелики і пастушки кланяються і виходять.

Заходить Мошко.

 

Мошко:

Вай, вай, вай. Що я бачу,

Що я чую, ще й політику такую –

Щоб у зиму мандрувати,

Собі напасти шукати.

Чи не ліпше в хаті сісти,

Дещо випити та з’їсти,

То, що Мошко вам приніс,

Та й поставив перед ніс!

 

 

Пастушок 3:

Ой ні, ….

Тепер не такі дурні люди,

Щоб із Мошком гендель мати,

Тай про Бога забувати.

 

 

Пастушок 1:

Хто на добру путь рішився,

Той із Мошком розлучився!

 

Пастушок 2:

Чи то студінь, чи зима –

Перешкод для нас нема!

 

Всі разом:

 Не – ма !

 

Мошко:

Ах! Такі ви?! Но, но, но!

Чув я, чув, що ви тут казали,

Що на мого царя Ірода брехали,

Ви не знали, що цар Ірод –

Мошків володар.

Схопить він тую дитину!

Зараз буде за хвилину.

 

Пастушок 2:

О! Цар Ірод розізлився,

Що Син Божий народився.

І боїться цар малого,

Щоб не зняв корони з нього.

 

Ірод:

Ах, ви тут усі сховались!

Ви Йому там поклонялись?

Добре, що я вас тут маю,

Зараз всіх вас покараю!

 

Воїн:

Великий царю Іроде,

До тебе прийшли три царі зі Сходу.

Хочуть бачити тебе.

 

Ірод:

Чого їм тут треба,

Коли я цар у своєму краї.

 

Воїн:

Не знаю! Та чув від них таке,

Що у твоєму царстві

Родився Цар неба і землі.

 

Ірод:

Ну, чого ж, поклич сюди,

Не слід стояти під дверима.

 

Входять три царі з дарунками.

 

Ірод:

Звідкіль ви, з якого краю?

Яку новину принесли?

 

Цар 1:

Ми царі зі Сходу.

Дари несемо.

До Царя нового

З поклоном ідемо.

 

Цар 2:

Довго ми ходили,

Довго ми блукали.

Де Цар світу народився –

Того ми не знали.

 

Цар 3:

А зоря нас все вела,

Все над нами висла,

І в твоєму царстві

Десь вона тут згасла.     

 

Цар 1:

Великий царю Іроде,

Дорогу нам вкажи.

В твоєму царстві

Цар родився,-

Його нам покажи.

 

Ірод:

В моєму царстві цар родився?(усміхається)

Я тут цар над царями!

І володар всього краю!

Царя – дитини я не знав і не знаю,

І вас не приймаю.

 

Царі кланяються і відходять.

 

Ірод:

Воїни мої!

 

Воїни разом:

Ми тут!

 

Ірод:

Є товариш в мене вчений,

Мошком його звати,

Де цар світу народився,

Треба го спитати.

 

Воїни ходять, шукають Мошка:

Мошко, Мошко! Цар зове!

 

Мошко:

Кого?   Кого? Мене?

 

Воїн 1:

Тебе.

 

Воїн 2:

Тебе.

 

Мошко:

Я ще своїх жон не поцілував,     

Ще своїх діток не порахував.

Ще маю час.

 

Воїн 1:

Йди, Мошку, вже. Бо буде кара.

 

Мошко:

А, кара? Іду, іду зара.

(підходить до Ірода)

Добрий вечір, пане крулю.

 

Ірод:

Скажи мені, Мошку,

Де Бог народився?

 

Мошко:

Бук? А! Бук народився в лісі під Шоломиєю.

Його посадили, рубали, стругали,

І мені от-таку паличку дали.

 

Ірод гнівно:

Тихше, Мошку! Що плетеш?

Зараз ноги задереш!

 

Мошко:

Ой – ой! Задеру!

Краще я все сповіщу.

(витягує із сумки листок,перечитує і каже):

Є тут, є тут такі вісті,

Ще й золотими словами написано,-

Що Цар світу народився

У Вифлеємі,

І сидить на високому троні.

 

Ірод:

Ніхто й ніколи!

Я тут цар!

Я всього світу володар!

І свою владу не порушу,

Усіх зігну,усіх примушу

Мені коритись! Ти сказав,

Дитя святеє народилось?

А, може, це тобі приснилось?

 

Мошко:

Та ніби ні !!!

 

Ірод до воїнів:

Тоді до зброї! Весь мій край,

Кожен куточок обшукайте!

Хлоп’ят дворічних приведіть

І всіх дощенту постинайте!

Хай не здригається ваш меч,

Нехай летять голівки з плеч!

Щоб не прослизнуло Дитя,

Бо не видати й вам життя!

 

Ірод з воїнами виходять. Заходять діти

у довгих білих сорочечках

 із запаленими свічечками у руках.

 

Душечки разом:

Ми, душечки – дрібні, дрібні

Загинули в життя весні

У темну ніч великий біль

Упав на білую постіль.

І матінка зламала руки,

І серце трісло від розпуки.

Невинну кров ми пролили,

А ще на світі не жили.

 

Діти виходять. Заходить Ірод, воїни.

 

Ірод:

Які новини в моїм царстві?

 

Воїн 1:

Які новини? О, царю Іроде!

Твоя сваволя меж не знає.

Не в силі, серце не приймає

Твою жорстокість. Царю, царю…

Воїн 2:

Мій меч дітей не скривдить. Ні!

А ти горітимеш в огні,

В смолі кипітимеш, проклятий,      

А більш не будеш панувати!

 

Входять козаки.

 

Козак 1:

Ісус – не князь, а вічний Бог,

Той, що панує без тривог.

І ти боїшся того Бога,

тому лиха твоя дорога.         

І люд невинний ти караєш,

невинну кров ти проливаєш.

 

Козак 2:

Тож за свої страшні злодійства

Ти згинеш, Іроде, навік.

Бо справедливий Чоловік,

Той, що в вертепі народився,

ввійшов у душі наші міцно!

 

Ірод:

Ви що? Що ви задумали?

 

Козак 1:

Ти чуєш, Іроде, страшись,

Бо ми всі разом, чуєш, разом

Тебе караємо мечем,

Що ти гострив Дитині Божій.

 

Козаки разом:

Тож згинь навік!

(підступають до Ірода, карають мечем. Ірод падає)

 

Козак 2:

Злочин не минув безкарно,-

Ірод згинув, згинув карно!

 

Чорт 1:

Чигав я на твою душу.

Мати я її вже мушу!

І спіймав тебе на вудку!

Будеш нам смолу возити.

Вічно в пеклі будеш жити!

(Обіймає Ірода. Тягне його)

 

Чорт 2:

В пекло! В пекло!

А ти, царю, йди за мною,

Запечу тебе смолою.

 

Стукіт в двері.

Учень:

Хто там? Хто там?

 

Біда:

Я ваша Біда, я вас знаю,

Я вас мучу, проклинаю,

Забираю в вас достатки,

Не лишаю навіть латки!

Сію я вам в душі страх-

Сила в мене є в руках!

 

Учениця:

Боже наш, що тут робити?

Та Біда не дасть нам жити!

 

Біда:

Лиш один би мене стяв,

Якби в світі панував,-

Бог, що вчора народився,

Але Ірод розізлився –

Він ще нині його вб’є!

Ірод – мій приятель є!

 

Учень:

Ха-ха-ха! Спізнилась , люба,

Ірод в Чорта, твого друга.

Вже й тебе чекає там.

 

Ангел:

На Біду є спосіб певний –

Ум свідомий, ясний, ревний.

Не незгода, а злагода,

Єдність і любов народа;

Не пітьма, а лиш просвіта,

Що як сонце серед літа

Гріє квіти, гріє трави,

Так зігріє душі праві.

І Біду я поконаю –

Світлом я її злякаю.

 

 Ангел світить зіркою в бік Біди.

 Біда налякана втікає.

 

Мошко повертається:

Дурна Біда. Я не дурний.

Не люблю злидні, люблю гроші,

І речі маю я хороші.

Малий, малий, та не дурний…

А ще не проч би трохи сісти,

Півдека випити і з’їсти.

 

Мошко сідає до столу.

Повертаються чорти з пекла.

 

Чорт 1:

Ух, ух, ух. Я – злий дух.

Я зіпрів, як у жнива,

Ну й тяжезна голова Ірода – царя!

Я її поки доніс, то замучився до краю.

Мабуть, тут я відпічну,

Десь тут приятеля маю.

Де ти, Мошечку?

 

Мошко:

Я тут!

 

Чорт 2:

Де ти?

 

Мошко:

Тут я!

 

Чорт 1:

Де ти?

 

Мошко:

Тут!!!

 

Чорти і Мошко обнімаються і танцюють.

 

 

 

Учні разом:

Гей, чорти і чортенята!

Тікайте геть з цієї хати!!!

 

Ангели разом:

 А – ну, геть з хати!

 

Вся нечисть втікає.

 

Ангел 1:

Мир і спокій цьому дому.

Тут немає місця злому!

 

Ангел 2:

Слава Богу, добрі люди.

Най добро все з вами буде!

 

Ангел 3:

Весь світ нині звеселився,

Бо Син Божий Народився!

 

Учень 1:

Ми на цьому, добрі люди,

Коляду кінчаєм.

Щастя, долі цьому дому

Щиро всі бажаєм.

 

Учень 2:

В день Різдва Христового

Ми прийшли в ваш дім,

Щоб добра і злагоди

Побажати всім.

Щоб від нас вам, люди,

Додалось тепла,

Бо в цей день Марія

Сина зродила.

І зійшла зірниця Божого Дитяти,

І про це ми хочем усім розказати.

 

Учень 3:

Українцям нашим побажати волі,

Щоб скосили дружно бур’яни у полі.

А потім зорали і заволочили,

Добротне зерно в землю положили.

Хай нашої єдності вороги лякаються.

А ми скажем дружно: «Христос Рождається!»

 

Мошко:

Я вінчую вам від серця,

Най задумане вдається.

Най вам дітки ся ведут.

Най яйце знесе когут.

Най дає вам молоко

І корова і бико.

А на п’єцу і в кутині –

Щоби було по дитині.

А за тую коляду дайте щось,бо я вже йду.

Не давайте копійки, бо діряві кишеньки.

Будьте люди гонорові, дайте гроші паперові.

Христос народився!

 

Чорт:

Ой, скачу, скачу, бо гроші бачу!

Як маєш сина – накрай сира!

Як маєш дівку – шли по корівку!

Ой дай же, дай же, як маєш дати.

Не маєш дати – вижени з хати.

 

Ангели разом:

Ану, геть з хати!!!

 

Учень:

Радість нині у кожній родині,

Ми святкуєм Різдво в Україні.

 

Зірка:

Я прийшла вас привітати

І про свято розказати

Про святе Різдво Господнє

Розповім я вам сьогодні.

У вертепі в Вифлеємі

Породила Діва Сина

І Христом Його назвала,

У ясельцях колисала.

По всій Україні пісня гомонить,

Христос народився – радіє весь світ!

Вся наша країна Його прославляє,

Слава Україні! Христос ся рождає!

 

Ангел:

Божа зірка золота землю освітила,

Про народження Христа людям сповістила.

З неба янголи святі пастушків збудили,

Бога нашого в Хресті славити навчили.

Славлять тиху ніч святу всі народи світу,

І вклоняються Христу українські діти.

 

Дитина:

Різдвяна зірка на небо вийде,

Малий Ісусик до дітей прийде.

Малий Ісусик, Божа Дитинка,

Буде Святвечір, буде ялинка.

Буде колядка в кожній хатині,

Настане втіха на Україні.

 

 

Вінчування:

Маленький Ісусик не спить, не дрімає,

Своїми руками весь світ обнімає:

І вашу хатину, і вашу родину,

І всю Україну. Христос ся рождає!

 

Учень 1:

Радісна Новина!

Вітає Ісус вас, маленька Дитина.

Вітає і хоче сказати,

Благословення принести до хати.

Може, в цій хаті когось бракує,

Може, в цій хаті хтось гірко сумує?

Кого бракує – не забувайте,

Хто гірко сумує – розвеселяйте

Разом з Ісусом маленьким на сіні.

Христос народився -  по всій Україні!

 

Учень 2:

Бажаємо щастя вам, господарі,

Щастя й здоров’я від Бога в дарі.

Хай у вас достаток завжди гостює,

Хліба ніколи хай не бракує.

Всі: Дай, Боже!

 

Учень 3:

Хай ваші діти в будні й неділі

Будуть веселі, здорові й білі

Щастя дай, Боже!

Всі: Дай, Боже!

 

Учень 4:

Хай рід ваш славиться в народі,

Хай прибувають у вашому роді

Сини чи дочки, чи внуки, може,

То, що вам любо дуже та гоже.

Всі: Дай, Боже!

 

Учень 5:

Щоб сміх вселився у вашій хаті,

Щедрі врожаї вам дав та багаті.

Всі: Дай, Боже!

 

Учень 6:

Хай хліб ясниться в хаті,

сяють очі щирі,

щоб жилось по правді,

щоб жилось у мирі.

Всі: Дай, Боже!

 

Ангел:

Прощавайте, мир вам, люди,

Хай вам щастя буде всюди.

Будьте чесні та багаті,

Майте долю добру й гожу,

Тільки вірте в ласку Божу.

 

Пастушок:

Спокійно в путь ми вирушаєм

І Богу пісню заспіваєм.

 

Коляда «На Різдво Христове»

 

Посівальник:

Рік Новий найняв мене за сівача,

Перевісив срібний козуб впівплеча

І неголосно сказав мені: «Іди,

Всіх пшеничним передзвоном розбуди.»

 

 

Вийшов з дому я схвильований і рад,

Наді мною в небі місяць, наче брат.

Ми із братом в кожну хату, в кожен дім

Закидаєм по зернятку золотім.

 

І колосся у світлицях шелестить:

«Хай добробут прибува вам кожну мить,

Хай вам хліб і білий цукор на столі,

Хай вам радісні дороги – по землі!

 

Хай з роси вам, і з води, і з ясних зір,

Хай гостей вам щонеділі - повен двір,

Хай надіями вас манить далина,

Хай вас щастя у здоров’ї не мина!

 

Хай птахи вам прилітають щовесни,

Вашим дітям і вам хай сняться гарні сни,

Хай співаються пісні вам голосні,

Хай вам ночі будуть мирні й мирні дні!»

 

Малі діти – посівальники:

Старий рік минає. Новий наступає.

Всі: Христос ся Рождає!!!

 

 

 

 

Упорядкувала:

МАКАР Мирослава Зеновіївна

вчитель початкових класів

СЗШ №22 ім.В.Стефаника м.Львова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

docx
Додано
17 січня 2018
Переглядів
3383
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку