Різдвяний вертеп "Як лиш зірка вечірня засяє"

                   РІЗДВЯНИЙ ВЕРТЕП

           ЯК ЛИШ ЗІРКА ВЕЧІРНЯ ЗАСЯЄ…

 

Учень 1:

Спалахнули вогні на ялинці,

Заясніли прикраси, гостинці,

Заіскрилися очі в малих

Скільки щастя і втіхи для них!

 

Учень 2:

На столі – що душа забажає:

І книші, і узвар, і кутя є,

І млинці, й голубці, й паляниці:

Аж дванадцять там страв, як годиться.

 

Учень 3:

Як лиш зірка вечірня засяє,

Вся родина за стіл посідає,

Проказавши молитву Христу,

Що в цю ніч народився святу.

 

Учень 4:

Незабаром колядники в хату

Завітають з Різдвом привітати,

Добра, щастя, здоров’я родині

Побажать в колядках старовинних.

 

Учень 5:

Звізда велика, дерев’яна

Вся в позолоті аж блистить.

Вже на підході ніч Різдвяна –

У ніч таку ніхто не спить!

 

Учень 6:

І ми в цю ніч не будем спати,-

Один раз в році на ходу,-

Від хати підемо до хати

І понесем свою звізду.

 

Учень 7:

Колядки  знав ще наш прапрадід

Від незапам’ятних сторіч.

І ми колядці дуже раді,

Колядуватимем всю ніч.

 

Колядка «Нова радість стала…» (1ст.)

 

Заходять пастушки.

 

Пастушок 1:

Слава Богу, господарі,

Хоч вже, правда, пізній час.

 

 

Прийміть, як ласка буде ваша,-

Хочем заночувати у вас.

 

Пастушок 2:

Ми пастушки малі, убогі,

Пасли ягнята за селом.

І збилися геть з дороги,

Йдучи полем всі разом.

 

Пастушок 3:

Просим вас заночувати,

Нам зоря не сяє,

Страшно йти в дорогу,

Бо блуд ся чіпає.

 

Пастушок 1:

Треба нам спочити.

 

Пастушки разом:

Треба.

 

Пастушки підходять до святкового

 столу. Сідають на стільці,

 відпочивають.

 

Діти колядують

«Добрий вечір тобі,

Пане господарю»( 1 ст.)

 

Заходять Ангелики, дзвонять у  дзвіночки.

 

Ангел 1:

У ваш дім, у вашу родину

Несемо нині веселу новину,

Що в Вифлеємі Христос Народився

Із Діви Марії нам воплотився.

 

Ангел 2:

На цю новину в горі й печалі

Всі пророки так довго ждали.

Ждали віками. Бога просили,

Щоб дочекатися дав він нам сили.

В щирих молитвах жила надія:

Гріх первородний відкупить Месія.

 

Ангел 3:

Пророче слово сповнилось нині:

У Вифлеємі, в бідній яскині,

В яслах убогих, між волів дрижучих,

Спочив на сіні Цар Всемогучий.

 

Ангел 1:

Цар Всемогутній днесь народився,

Щоб світ широкий розвеселився.

 

Діти грають на сопілці.

Ангелики дзвонять дзвониками.

Коляда «Дзень,дзелень»

 

Пастушки пробуджуються зі сну.

 

Пастушок 1:

Що це за пісня, люба та мила,

Що мене, друже, зі сну збудила?

 

Пастушок 2:

Я сам не знаю! Сплю я спокійно,

Чую – співає хтось мелодійно.

Я пробудився, дивлюсь – так ясно,

І спів лунає любо та красно,

На небі ясна зоря сідає,

А спів чудовий з неба злинає.

Що це такого,

не знаю я, друже.

 

Пастушок 3:

Мене дивує все оце дуже.

Звідки, скажи – но день ,цей узявся?

Звідки чудовий цей спів нам озвався?

 

Пастушок 2:

Боже великий, честь Тобі й слава,

Чи то лиш сон наш, чи, може, ява?

 

Ангел 2:

Не сон це, браття, а правда красна.

Дивіться: світить зоря нам ясна,

Кидає світло вам на дорогу.

Ідіть,вітайте Спаса і Бога.

 

Колядка «Слава Богу заспіваймо…» (1ст.)

 

Ангелики і пастушки кланяються і виходять.

Заходить Мошко.

 

Мошко:

Вай, вай, вай. Що я бачу,

Що я чую, ще й політику такую –

Щоб у зиму мандрувати,

Собі напасти шукати.

Чи не ліпше в хаті сісти,

Дещо випити та з’їсти,

То, що Мошко вам приніс,

Та й поставив перед ніс!

 

 

Пастушок 3:

Ой ні, ….

Тепер не такі дурні люди,

Щоб із Мошком гендель мати,

Тай про Бога забувати.

 

 

Пастушок 1:

Хто на добру путь рішився,

Той із Мошком розлучився!

 

Пастушок 2:

Чи то студінь, чи зима –

Перешкод для нас нема!

 

Всі разом:

 Не – ма !

 

Мошко:

Ах! Такі ви?! Но, но, но!

Чув я, чув, що ви тут казали,

Що на мого царя Ірода брехали,

Ви не знали, що цар Ірод –

Мошків володар.

Схопить він тую дитину!

Зараз буде за хвилину.

 

Пастушок 2:

О! Цар Ірод розізлився,

Що Син Божий народився.

І боїться цар малого,

Щоб не зняв корони з нього.

 

Ірод:

Ах, ви тут усі сховались!

Ви Йому там поклонялись?

Добре, що я вас тут маю,

Зараз всіх вас покараю!

 

Воїн:

Великий царю Іроде,

До тебе прийшли три царі зі Сходу.

Хочуть бачити тебе.

 

Ірод:

Чого їм тут треба,

Коли я цар у своєму краї.

 

Воїн:

Не знаю! Та чув від них таке,

Що у твоєму царстві

Родився Цар неба і землі.

 

Ірод:

Ну, чого ж, поклич сюди,

Не слід стояти під дверима.

 

Входять три царі з дарунками.

 

Ірод:

Звідкіль ви, з якого краю?

Яку новину принесли?

 

Цар 1:

Ми царі зі Сходу.

Дари несемо.

До Царя нового

З поклоном ідемо.

 

Цар 2:

Довго ми ходили,

Довго ми блукали.

Де Цар світу народився –

Того ми не знали.

 

Цар 3:

А зоря нас все вела,

Все над нами висла,

І в твоєму царстві

Десь вона тут згасла.     

 

Цар 1:

Великий царю Іроде,

Дорогу нам вкажи.

В твоєму царстві

Цар родився,-

Його нам покажи.

 

Ірод:

В моєму царстві цар родився?(усміхається)

Я тут цар над царями!

І володар всього краю!

Царя – дитини я не знав і не знаю,

І вас не приймаю.

 

Царі кланяються і відходять.

 

Ірод:

Воїни мої!

 

Воїни разом:

Ми тут!

 

Ірод:

Є товариш в мене вчений,

Мошком його звати,

Де цар світу народився,

Треба го спитати.

 

Воїни ходять, шукають Мошка:

Мошко, Мошко! Цар зове!

 

Мошко:

Кого?   Кого? Мене?

 

Воїн 1:

Тебе.

 

Воїн 2:

Тебе.

 

Мошко:

Я ще своїх жон не поцілував,     

Ще своїх діток не порахував.

Ще маю час.

 

Воїн 1:

Йди, Мошку, вже. Бо буде кара.

 

Мошко:

А, кара? Іду, іду зара.

(підходить до Ірода)

Добрий вечір, пане крулю.

 

Ірод:

Скажи мені, Мошку,

Де Бог народився?

 

Мошко:

Бук? А! Бук народився в лісі під Шоломиєю.

Його посадили, рубали, стругали,

І мені от-таку паличку дали.

 

Ірод гнівно:

Тихше, Мошку! Що плетеш?

Зараз ноги задереш!

 

Мошко:

Ой – ой! Задеру!

Краще я все сповіщу.

(витягує із сумки листок,перечитує і каже):

Є тут, є тут такі вісті,

Ще й золотими словами написано,-

Що Цар світу народився

У Вифлеємі,

І сидить на високому троні.

 

Ірод:

Ніхто й ніколи!

Я тут цар!

Я всього світу володар!

І свою владу не порушу,

Усіх зігну,усіх примушу

Мені коритись! Ти сказав,

Дитя святеє народилось?

А, може, це тобі приснилось?

 

Мошко:

Та ніби ні !!!

 

Ірод до воїнів:

Тоді до зброї! Весь мій край,

Кожен куточок обшукайте!

Хлоп’ят дворічних приведіть

І всіх дощенту постинайте!

Хай не здригається ваш меч,

Нехай летять голівки з плеч!

Щоб не прослизнуло Дитя,

Бо не видати й вам життя!

 

Ірод з воїнами виходять. Заходять діти

у довгих білих сорочечках

 із запаленими свічечками у руках.

 

Душечки разом:

Ми, душечки – дрібні, дрібні

Загинули в життя весні

У темну ніч великий біль

Упав на білую постіль.

І матінка зламала руки,

І серце трісло від розпуки.

Невинну кров ми пролили,

А ще на світі не жили.

 

Діти виходять. Заходить Ірод, воїни.

 

Ірод:

Які новини в моїм царстві?

 

Воїн 1:

Які новини? О, царю Іроде!

Твоя сваволя меж не знає.

Не в силі, серце не приймає

Твою жорстокість. Царю, царю…

Воїн 2:

Мій меч дітей не скривдить. Ні!

А ти горітимеш в огні,

В смолі кипітимеш, проклятий,      

А більш не будеш панувати!

 

Входять козаки.

 

Козак 1:

Ісус – не князь, а вічний Бог,

Той, що панує без тривог.

І ти боїшся того Бога,

тому лиха твоя дорога.         

І люд невинний ти караєш,

невинну кров ти проливаєш.

 

Козак 2:

Тож за свої страшні злодійства

Ти згинеш, Іроде, навік.

Бо справедливий Чоловік,

Той, що в вертепі народився,

ввійшов у душі наші міцно!

 

Ірод:

Ви що? Що ви задумали?

 

Козак 1:

Ти чуєш, Іроде, страшись,

Бо ми всі разом, чуєш, разом

Тебе караємо мечем,

Що ти гострив Дитині Божій.

 

Козаки разом:

Тож згинь навік!

(підступають до Ірода, карають мечем. Ірод падає)

 

Козак 2:

Злочин не минув безкарно,-

Ірод згинув, згинув карно!

 

Чорт 1:

Чигав я на твою душу.

Мати я її вже мушу!

І спіймав тебе на вудку!

Будеш нам смолу возити.

Вічно в пеклі будеш жити!

(Обіймає Ірода. Тягне його)

 

Чорт 2:

В пекло! В пекло!

А ти, царю, йди за мною,

Запечу тебе смолою.

 

Стукіт в двері.

Учень:

Хто там? Хто там?

 

Біда:

Я ваша Біда, я вас знаю,

Я вас мучу, проклинаю,

Забираю в вас достатки,

Не лишаю навіть латки!

Сію я вам в душі страх-

Сила в мене є в руках!

 

Учениця:

Боже наш, що тут робити?

Та Біда не дасть нам жити!

 

Біда:

Лиш один би мене стяв,

Якби в світі панував,-

Бог, що вчора народився,

Але Ірод розізлився –

Він ще нині його вб’є!

Ірод – мій приятель є!

 

Учень:

Ха-ха-ха! Спізнилась , люба,

Ірод в Чорта, твого друга.

Вже й тебе чекає там.

 

Ангел:

На Біду є спосіб певний –

Ум свідомий, ясний, ревний.

Не незгода, а злагода,

Єдність і любов народа;

Не пітьма, а лиш просвіта,

Що як сонце серед літа

Гріє квіти, гріє трави,

Так зігріє душі праві.

І Біду я поконаю –

Світлом я її злякаю.

 

 Ангел світить зіркою в бік Біди.

 Біда налякана втікає.

 

Мошко повертається:

Дурна Біда. Я не дурний.

Не люблю злидні, люблю гроші,

І речі маю я хороші.

Малий, малий, та не дурний…

А ще не проч би трохи сісти,

Півдека випити і з’їсти.

 

Мошко сідає до столу.

Повертаються чорти з пекла.

 

Чорт 1:

Ух, ух, ух. Я – злий дух.

Я зіпрів, як у жнива,

Ну й тяжезна голова Ірода – царя!

Я її поки доніс, то замучився до краю.

Мабуть, тут я відпічну,

Десь тут приятеля маю.

Де ти, Мошечку?

 

Мошко:

Я тут!

 

Чорт 2:

Де ти?

 

Мошко:

Тут я!

 

Чорт 1:

Де ти?

 

Мошко:

Тут!!!

 

Чорти і Мошко обнімаються і танцюють.

 

 

 

Учні разом:

Гей, чорти і чортенята!

Тікайте геть з цієї хати!!!

 

Ангели разом:

 А – ну, геть з хати!

 

Вся нечисть втікає.

 

Ангел 1:

Мир і спокій цьому дому.

Тут немає місця злому!

 

Ангел 2:

Слава Богу, добрі люди.

Най добро все з вами буде!

 

Ангел 3:

Весь світ нині звеселився,

Бо Син Божий Народився!

 

Учень 1:

Ми на цьому, добрі люди,

Коляду кінчаєм.

Щастя, долі цьому дому

Щиро всі бажаєм.

 

Учень 2:

В день Різдва Христового

Ми прийшли в ваш дім,

Щоб добра і злагоди

Побажати всім.

Щоб від нас вам, люди,

Додалось тепла,

Бо в цей день Марія

Сина зродила.

І зійшла зірниця Божого Дитяти,

І про це ми хочем усім розказати.

 

Учень 3:

Українцям нашим побажати волі,

Щоб скосили дружно бур’яни у полі.

А потім зорали і заволочили,

Добротне зерно в землю положили.

Хай нашої єдності вороги лякаються.

А ми скажем дружно: «Христос Рождається!»

 

Мошко:

Я вінчую вам від серця,

Най задумане вдається.

Най вам дітки ся ведут.

Най яйце знесе когут.

Най дає вам молоко

І корова і бико.

А на п’єцу і в кутині –

Щоби було по дитині.

А за тую коляду дайте щось,бо я вже йду.

Не давайте копійки, бо діряві кишеньки.

Будьте люди гонорові, дайте гроші паперові.

Христос народився!

 

Чорт:

Ой, скачу, скачу, бо гроші бачу!

Як маєш сина – накрай сира!

Як маєш дівку – шли по корівку!

Ой дай же, дай же, як маєш дати.

Не маєш дати – вижени з хати.

 

Ангели разом:

Ану, геть з хати!!!

 

Учень:

Радість нині у кожній родині,

Ми святкуєм Різдво в Україні.

 

Зірка:

Я прийшла вас привітати

І про свято розказати

Про святе Різдво Господнє

Розповім я вам сьогодні.

У вертепі в Вифлеємі

Породила Діва Сина

І Христом Його назвала,

У ясельцях колисала.

По всій Україні пісня гомонить,

Христос народився – радіє весь світ!

Вся наша країна Його прославляє,

Слава Україні! Христос ся рождає!

 

Ангел:

Божа зірка золота землю освітила,

Про народження Христа людям сповістила.

З неба янголи святі пастушків збудили,

Бога нашого в Хресті славити навчили.

Славлять тиху ніч святу всі народи світу,

І вклоняються Христу українські діти.

 

Дитина:

Різдвяна зірка на небо вийде,

Малий Ісусик до дітей прийде.

Малий Ісусик, Божа Дитинка,

Буде Святвечір, буде ялинка.

Буде колядка в кожній хатині,

Настане втіха на Україні.

 

 

Вінчування:

Маленький Ісусик не спить, не дрімає,

Своїми руками весь світ обнімає:

І вашу хатину, і вашу родину,

Радісна Новина!

Вітає Ісус вас, маленька Дитина.

Вітає і хоче сказати,

Благословення принести до хати.

Може, в цій хаті когось бракує,

Може, в цій хаті хтось гірко сумує?

Кого бракує – не забувайте,

Хто гірко сумує – розвеселяйте

Разом з Ісусом маленьким на сіні.

Христос народився -  по всій Україні!

 

Учень 2:

Бажаємо щастя вам, господарі,

Щастя й здоров’я від Бога в дарі.

Хай у вас достаток завжди гостює,

Хліба ніколи хай не бракує.

Всі: Дай, Боже!

 

Учень 3:

Хай ваші діти в будні й неділі

Будуть веселі, здорові й білі

Щастя дай, Боже!

Всі: Дай, Боже!

 

Учень 4:

Хай рід ваш славиться в народі,

Хай прибувають у вашому роді

Сини чи дочки, чи внуки, може,

То, що вам любо дуже та гоже.

Всі: Дай, Боже!

 

Учень 5:

Щоб сміх вселився у вашій хаті,

Щедрі врожаї вам дав та багаті.

Всі: Дай, Боже!

 

Учень 6:

Хай хліб ясниться в хаті,

сяють очі щирі,

щоб жилось по правді,

щоб жилось у мирі.

Всі: Дай, Боже!

 

Ангел:

Прощавайте, мир вам, люди,

Хай вам щастя буде всюди.

Будьте чесні та багаті,

Майте долю добру й гожу,

Тільки вірте в ласку Божу.

 

Пастушок:

Спокійно в путь ми вирушаєм

І Богу пісню заспіваєм.

 

Коляда «На Різдво Христове»

 

Посівальник:

Рік Новий найняв мене за сівача,

Перевісив срібний козуб впівплеча

І неголосно сказав мені: «Іди,

Всіх пшеничним передзвоном розбуди.»

 

 

Вийшов з дому я схвильований і рад,

Наді мною в небі місяць, наче брат.

Ми із братом в кожну хату, в кожен дім

Закидаєм по зернятку золотім.

 

І колосся у світлицях шелестить:

«Хай добробут прибува вам кожну мить,

Хай вам хліб і білий цукор на столі,

Хай вам радісні дороги – по землі!

 

Хай з роси вам, і з води, і з ясних зір,

Хай гостей вам щонеділі - повен двір,

Хай надіями вас манить далина,

Хай вас щастя у здоров’ї не мина!

 

Хай птахи вам прилітають щовесни,

Вашим дітям і вам хай сняться гарні сни,

Хай співаються пісні вам голосні,

Хай вам ночі будуть мирні й мирні дні!»

 

Малі діти – посівальники:

Старий рік минає. Новий наступає.

Всі: Христос ся Рождає!!!

 

 

 

 

Упорядкувала:

МАКАР Мирослава Зеновіївна

вчитель початкових класів

СЗШ №22 ім.В.Стефаника м.Львова