РМ. Портрет Доріана Ґрея слід вважати моральною чи аморальною книгою?

РМ. Портрет Доріана Ґрея слід вважати моральною чи аморальною книгою?

«Краса душі надає чарівності навіть непоказному тілу, точнісінько так, як потворність душі покладає на найчудовішу статуру і на найпрекрасніші члени тіла якийсь особливий відбиток, який викликає в нас незрозумілу відразу»,— писав німецький філософ Ґ. Е. Лессінґ. І це твердження якнайточніше відображає суть головного героя роману О. Уайльда «Портрет Доріана Ґрея», його духовну деградацію. Над проблемою прекрасного й потворного ми працюватимемо сьогодні.

Проблемне питання • Хто, на вашу думку, винен у трагедії Доріана Ґрея? Що є «світлом», а що — «темрявою» у його долі?

Проблеми роману Співвідношення краси зовнішньої і внутрішньої;мораль і мистецтво;взаємини життя і мистецтва. Конфлікт роману. Між мистецтвом і мораллю;між красою і мораллю.

Образи-символи роману. Доріан Грей– втілення вічної молодості. Безіл – символ служіння мистецтву. Лорд Генрі – виразник ідей гедонізму. Актриса Сибіл – уособлює театральність життя.

Втілення різних форм естетизму в образах роману. Безіл Холлуорд. Доріан Грей. Лорд ГенріМИСТЕЦТВОМИТЕЦЬКРАСА«КОРОЛЬ ЖИТТЯ»НАСОЛОДА«ПРИНЦ ПАРАДОКС»

Інтерактивна вправа «Цитатна доріжка»

Сходинки пороку Доріана Грея

Сходинки пороку Доріана Грея1 – Усвідомлення ним своєї краси.«Ледве скинувши оком на портрет, він мимохіть ступив крок назад і аж зашарівся од задоволення. У погляді його заіскрилася радість, немовби він уперше уперше впізнав себе. Юнак стояв непорушний і зачудований, чуючи краєм вуха, що Голуорд звертається до нього, але не розуміючи слів. Свідомість своєї власної краси спала на Доріана, як одкровення. Він ніколи не помічав її раніше!»

2 – Захоплення бутафорією. Він покохав те море пристрастей і образів, які талановито втілювала Сибіла на сцені. Він не покохав дівчину на ім'я Сибіла Вейн, йому сподобалися її гра, костюми, штучні мовлення та погляди. Можна сказати, що Доріан захопився бутафорією.

3 - Егоїзм та безсердечність. Доріан розлюбив Сибілу в ту мить, коли побачив у ній звичайну людину – не Дездемону , не Джульєтту, а дівчину, яка вже не може втілювати чужі пристрасті, бо покохала сама. Але Доріанові не потрібна була людина чи чиста душа. Доріан – руйнівник. Він вбиває все живе навколо себе: почуття, чистоту, саме життя.

4 – Розпуста.«…Книжка ця була найдивніша з усіх, що він будь-коли читав…Це був роман без сюжету і з одним тільки героєм…Отруйна це була книжка: неначе густий аромат ладану поривав її сторінки і туманив мозок. Самий ритм речень, субтильна монотонність їх музики, ускладнені рефрени і вмисні повтори – усе це розбурхувало в Доріановій уяві нездорові марення та мрії…»

5 – Вбивство людини. Коли Доріан вирішив показати портрет його авторові, він не мав наміру вбивати Безіла. Мотиви вбивства прояснюються лише в одному абзаці: ненависть до майстра була навіяна раптово самим портретом, що на той час вже зловісно змінився. В Доріані «пробудилася скаженість зацькованої тварини.

6 – Страх. Портрет – символ моральної деградації Доріана Грея. Портрет – це його совість, його душа.«Я боюсь, що портрет розкриє таємницю моєї душі».

7 – убивство власної совісті, душі. Доріан доходить до висновку, що молитва до Бога із Старого Заповіту «Покарай нас за беззаконня наші» краща за молитву Ісуса «Прости нам гріхи наші». Він бажає бути покараним і врешті кара падає на його голову. Але він має ілюзію щодо власного каяття, що нібито дасть змогу почати нове життя. Таке каяття не приймається Богом.

Пристрасті Доріана Грея. Насолода від власної вроди. Захоплення філософією краси;Вивчення і колекціонування ароматичних речовин;Захоплення католицтвом та іншими релігіями й віруваннями;Вивчення і колекціонування коштовного каміння;Інтерес до наукових концепцій;Колекціонування рідкісних книг, картин, музичних інструментів, гобеленів, вишиваних прикрас, культових і релігійних убрань, химерних речей, меблів;Розбещеність;Пристрасть до наркотиків (опіум);Зв'язки зі злодіями, вбивцями, грабіжниками;Найвища насолода – таємно спостерігати за змінами Портрета.

Портрет Доріана Грея – це символічне свідчення краху психологічного експерименту лорда Генрі Уоттона над юнаком, свідчення загибелі його душі, водночас – це й символ розриву між красою і Мораллю.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Зміни зовнішності героя. Зміни в «портреті-душі»Учинки й дії Доріана Ґрея. Краса й пишність молодостіСкладка жорстокості біля рота. Егоїстичне ставлення до Сібіл Вейн. Розквіт краси й привабливостіХтива посмішка, огидна волога, червона й лискуча. Убивство Безіла Голворда. Незмінно вродливий. Жахлива зіпсованість зсередини. Смерть Алана Кемпбела. Такий само молодий і красивий. Хитрувата лицемірна посмішка«Пощада» Гетті Мертон. Мрець у вечірньому костюмі, змарнілий, аж погляд вернуло. Кров із пальців рук і ніг ніби крапала. Портрет господаря у блиску чарівної юності та вроди. Знищення «портрета-душі»

Інтерактивна вправа «Мікрофон»Продовжте речення: «Образ Доріана Грея примусив мене замислитися над…»

Уайльд у передмові до роману слушно писав: «Суперечки з приводу мистецького твору свідчать, що цей твір новий, складний і життєздатний». «Портрет Доріана Ґрея» можна тлумачити по-різному, але не визнавати його безумовну неординарність і художню довершеність — неможливо. Критики, сперечаючись з окремих питань стосовно мистецьких позицій Оскара Уайльда, доходять спільного висновку про роман: це твір новий, складний і життєздатний. Свідченням цього є довголітнє життя роману, у якому кожне нове покоління читачів знаходить те, що співзвучне певному часу, що хвилює душу, збагачує розум, приносить насолоду, адже творчість видатного письменника Оскара Уайльда — то справжнє мистецтво.

Дякую за увагу!