Родинне свято "Бабусина доля - як ота тополя" для молодшої та основної школи

                                            Родинне свято

                         «Бабусина доля – як ота тополя»

 

    Мета: виховувати любов і повагу до жінки-матері  та старших членів родини – бабусь і дідусів; навчати дітей поважати їх життєвий досвід, бути чуйними, прислухатися до їхніх порад, допомагати їм; відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції.

   Оформлення зали: виставка малюнків «Моя бабуся», плакати із назвою свята,висловами про бабусь, надувні кульки.

   Реквізит: аркуші паперу з фломастерами, ручки

   Технічні засоби: комп′ютер

                                                    Хід свята

  Звучить мелодія А. Поппа.

Бабусі займають почесні місця в центрі зали. До мікрофону підходять ведучі святкової програми.

Ведучий. Доброго дня, дорогі друзі! Ось і настали перші весняні дні, а разом з ними і прекрасне Свято жінки. Вона дарує світові нове життя, крізь віхоли і відзимки лине до нас, бентежить душу світлими сподіваннями.

Ведучий. І скільки б не було тобі років - п′ять чи п′ятдесят, – тобі завжди потрібна вона, її ласка, її погляд, її тепло. І що більша твоя любов до неї, то світлішим і радіснішим стає твоє життя.

Ведучий. Тож символічно, що жіноче свято приходить до нас саме тоді, коли сонце землю будить і до життя кличе, коли зеленіють дерева, квітнуть квіти і щебечуть пташки… (Чути пташиний спів, звучить весняна мелодія).Тож впустімо весну у наші домівки, у нашу школу, у наші серця.

      У залі з′являється дівчинка в образі Весни (зелене вбрання, на голівці віночок, в руках білі й голубі квіти). Вона кружляє в танку, розкидаючи квіти.

Ведучий. Весела, гарна, кучерява

                  Маленька дівчинка весна

                  Біжить, сміється, сіє трави,

                  І пісня ллється голосна.

Ведучий. По всіх усюдах пісня лине,

                  Усе пробуджує від сну,

                  І всі комашки, всі рослини

                  Вітають дівчинку Весну.

Весна.     До вас на свято я прийшла

                  І тепло всім принесла.

              Я всміхаюсь сонечку:

              - Здрастуй, золоте!

              Я всміхаюсь квіточці –

              Хай вона цвіте!

              Я всміхаюсь дощику:

              - Лийся, мов з відра!

              Друзям усміхаюся,

              Зичу всім добра!

Ведучий. Якось я спитала у Весни:

              - Ти чому приходиш? Поясни.

                І Весна мені сказала прямо:

Весна. Поспішаю я на свято Мами.

              В Африці далекій, пам′ятаю,

              Говорив мені Премудрий Слон,

              Що, якби на світі мам не стало,

              То й Весни б на світі не було!

Дівчинка-Весна виконує пісню про весну, їй допомагають першокласники, потім виголошують вітальні слова мамам.

Ведучий. Найдорожчих людей на землі в і т а ю т ь  сьогодні д і т и .  Вони дарують їм перший весняний цвіт «котики» - символ добра і тепла, сонця і світла, ніжності і любові.

     Учні підходять до своїх матусь і бабусь, цілують їх, обіймають, вручають їм весняні букетики. Звучить «Мамин вальс». Молодша танцювальна група танцює вальс.

Ведучий. Дорогі жінки, зустрічайте принців та кавалерів, лицарів та джентльменів! (Звучить урочиста мелодія. До мікрофону виходять джентльмени з  четвертого класу з білими шарфами на піджаках чи у краватках-метеликах).

Хлопчики.

                         Кажуть: в Парижі – найкращі жінки,

                         Але це скоріше, мабуть, навпаки.

                         Токарівчанки – найкращі!

                         Й тримають себе, мов панянки.

                                 Токарівчанки – це справжні принцеси,

                                  Принци потрібні їм теж. В «мерседесах»!

                                  Час  їх в картинах, в скульптурі створити,

                                   В музеях з Венерою в ряд помістити.

                          Дівчатка найгарніші, милі й чарівні.                                      

                          Ми їм подаруємо рицарські пісні.

                                   Без дівчаток сумно нам,

                                 Це ми добре знаємо,

                                 Та коли всміхнуться нам –

                                 Відразу оживаємо.

                          Без дівчаток все не те,

                          І не так цікаво,

                          Ніби влітку сніг мете,

                          Ну, а взимку тане.

                                   У хорошу гру пограти,

                                   Вивчити уроки,   

                                   Хлопців весело штовхати

                                   І нам′яти боки -                

                          Все це  подруги уміють,

                          Веселіше з ними жить,

                          Однокласницям сьогодні

                          Ми Шлемо палкий привіт!

       Хлопчики співають пісню «Морячка»  з репертуару О. Газманова .

Ведучий. Сьогодні у нас родинне свято. Кілька поколінь жінок об′єднало воно в родинному колі. Головною ланкою цього зв′язку поколінь завжди була і залишається величава і мудра, невтомна і всюдисуща, до всякого діла здатна наша мати.

Ведучий. Стелиться дорога хрещатим барвінком… Уже й син на рушник ступає… Хай щастить вам діти на життєвій ниві! А хліб загнітився, як натруджені мамині руки.

Ведучий. Непроханий сніг сивини падає на її скроні , укриває голову сріблом-холодом, а розтанути забуває. Перший у бабусі онук. Такий манесенький-манесенький. Увесь умістився на долонях. Плакав перед цим. А взяла на руки – перестав плакати. Добре йому на руках. В бабусиних теплих долонях. Нам завжди потрібне тепло цих праведних долонь… 

Четвертокласник. Цілую бабусині втомлені руки,

                                   Що знали в житті і любов, і розлуки,

                                  Що вміють такий смачний хліб випікати,

                                   Людям добро і тепло дарувати.

Третьокласник.    Бабусю, дай руки твої поцілую,

                                 За шийку тебе обійму,

                                 І щічку погладжу…

                                 Ти знаєш, бабусю,

                                  Як дуже тебе я люблю!

                                  І ти мене любиш,

                                  Хоч я неслухняний,

                                  І шкоду частенько роблю.

                                  Та ти все пробачиш,

                                  Мене поцілуєш,

                                  Бо я тебе дуже люблю!           

Другокласник.       Добрий день, бабусю, дорога моя,

                                  Це для тебе сонечко лагідно сія.

                                  Ласкою наповняться рученьки твої,

                                  Я люблю твій голос – теплий, дорогий!

Першокласник.     Назбираю в лісі квітів сон-трави,

                                  Дорога, бабусю, літ до ста живи.

                                  У моєму серці – слід твоїх пісень.

                                  І кажу: «Добридень! Добри й тобі день!»

                  Пісня про бабусеньку.

Ведучий. Правду в народі кажуть: «Діти – це діти. А справжні діти – це онуки». Адже на плечі бабусь, крім усіх домашніх турбот, випадає і виховання онучат. Сьогодні вони відклали усі свої справи, щоб бути поряд онуками, а найвідважніші з бабусь візьмуть участь у нашій святковій програмі.  Давайте ближче з ними познайомимося.

      «Бабусина доля – як ота тополя». Скільки вона пережила, скільки недоспала ночей, голублячи онучат. Заради онуків вона віддасть усе, останнім поділиться. З любов′ю передає їм і свої знання та вміння.

     Чого ж наші онуки навчилися у своїх бабусь? Сімейним секретом зараз поділиться з нами першокласник _______________________________,

                                                           (онук запрошує свою бабусю до мікрофону) .

    - Зі своєю бабусенькою знайомить нас другокласниця ________________

_________________________.

     - Про свою бабусю з радістю розповідає третьокласниця-------------------------- ______________________.

      - Четверта учасниця конкурсної програми___________________________ _____________________ зі своєю бабусею!

Ведучий. Кожна бабуся особлива і любима своїми онуками. Вони можуть пізнати її навіть заплюшки. Діти з заплющеними очима т о р к а ю т ь с я     рученятами д о   р у к   б а б у с  ь ,  відгадують, котрі з них належать рідній бабусі.

Ведучий.  У конкурсі «Пізнай свою бабусю за руками» перемогли:__________________ _______________ ___________________________________________________.

     (Переможцям вручається медаль з написом «Цілую бабусені руки»).

Ведучий. А зараз з а в д а н н я   д л я   б а б у с ь .  Вони п и ш у т ь  на аркушах паперу в і д п о в і д і  на наші запитання. Потім ми зіставимо їх з відповідями внучат.

     •  Улюблена іграшка вашого онука (онучки) -

          •      страва –

              •      варення -

          •      цукерка –

             •      фрукти –

          •      заняття -

             •      навчальний предмет -

          •      казка –

             •      мультфільм –

          •      пісенька -     

      •  Яку роботу любить виконувати?  -

           •     яку ні? -                                 

       • Ким мріє стати?

Ведучий. А поки бабусі будуть працювати, ми зможемо провести ще один конкурс -  «Гумореска від у б о л і в а  л ь н и к а »  .                                    

                                       Бабуся внука колисає,

                                       Онук ніяк не засинає.

                                       Розповіла вже всі казки,

                                       І віршики, і приказки.

                                       Стомилася, та все ж співає,

                                       Онук ніяк не засинає.

                                       І враз в кімнаті тихо стало,

                                       Мабуть, уже заколисала.

                                       Та ні, знов пісенька луна,

                                       Якась тонка і голосна.

                                       Піду в кімнату подивлюся,

                                       Щось наче голос не бабусі.

                                       Зайшов – побачив я дива:

                                       Бабуся спить, онук співа! 

                                                            ₰       

                                        Зубрить дід англійську мову,

Хоч йому вже близько ста.

З словником казки дитячі

Помалесеньку чита:

- Пліз, гет май шюз, мендід, бабо!-

Раз повів він мудру річ.

Баба злиться: що це значить?

- Постав валянки у піч.

Вранці баба діда будить.

- Гей, о′кей! Шурлей-мурлів!

Дід питає: Що це значить?

- Правий валянок згорів.

                                                            ₰   

                                        Йде синок до школи вперше,

                                        Пита батька мати:

                                        - Якій мові ми синочка будемо навчати?

                                        Українській чи російській?

                                        Обидві ж хороші.

                                        - Хай вивчає ту, якою

                                        Печатають гроші.

                                                            ₰

                                          - А ти, татку, в школі вчився7

                                          - Учився, Сергійку.

                                          - А то правда, що ти, татку,

                                            Був одержав двійку?

                                          - Було таке, траплялося…

                                            Малий засміявся:

                                            Тоді мама правду каже,

                                            Що я в тебе вдався.

                                                               ₰

                                                Ну і мама! Ну і тато!

                                                Наче справжні дошкільнята:

                                                Нічогісінько не знають,

                                                Смішно і сказать комусь,

                                                Бо щодня мене питають

                                                Лиш одне: «Чому» й «Чому.

                                                 - Ти чому образив Віту?

                                                - А чому отримав двійку?

                                                 -А чому прийшов так пізно?

                                                - А чому в шкарпетках дірка?

                                                 - Ти чому такий непослух?

                                                 - А чому не стелиш постіль?

                                                 - Ти чому це вірш не учиш?

                                                 - А чому портфель без ручки?

                                                 - І чому такий синець?

                                                 Ох, настане мій кінець!

                                                  Не поясниш їм ніколи!

                                                  Хоч би й дуже захотів…

                                                 Треба їх віддать до школи,

                                                  Хай питають вчителів.

   Ведучий:                                                                                                                                                                                                    Болільники принесли учасникам  по одному балу. Повернімося до конкурсу «Відкритий мікрофон». У мене в руках  а н к е т и   б а б у с ь .  О н у ч а т а  зараз  усе розкажуть про себе у мікрофон.

     - Чи є у тебе улюблена іграшка?

     -   Любиш смачно попоїсти? Яка страву найкраще готує твоя бабуся?

     - Твій улюблений навчальний предмет?

                                                     •      казка?

                                                     •      мультфільм? 

                                                     •      пісенька?     

     - Чи допомагаєш ти мамі, бабусі?  Яку роботу любиш  виконувати?  

     - Яку ні?                                  

     - Ким мрієш стати?

Ведучий. Досить міцний зв′язок існує між бабусею і внучатком у кожній парі, та перемогу у цьому конкурсі здобули  ______________________________. Ведучий. Бабусина наука – мудра, як і сам український народ. «Як спалося, чи сухо всталося? – запитувала мене малу вранці бабуся. Коли я сумувала, радила: «Бий лихом об землю, як швець мокрою халявою об лаву». А ще зичила: «Дай тобі, Боже, здоров′я в ручки, в ніжки і в животик трішки». Пам′ятаю бабусині приказки: «Дай, Боже, нашому теляті вовка з′їсти», «Не дай, Боже, свині роги, а мужику панства» і улюблену – «Що громаді, те й бабі». Пропоную учасникам взяти участь у конкурсі «Народна мудрість».

           Я починаю, наші молодші учасники п р о д о в ж у ю т ь   п р и с л і в ′ я .  В разі вагання б а б у с я   д о п о м а г а є .

Яке дерево, такі в нього квіточки, які батьки, такі…(їхні діточки).

Який кущ, така й калина, яка мати, така й… (дитина).

Який дуб, такий тин,який батько, такий… (син).

Як мати рідненька, той сорочка… (біленька).

Літо збирає, а зима… ( з′їдає).

Рання пташка росу п′є –… (пізня сльози ллє).

Зробив діло – гуляй…(сміло).

Хто спішить - …(той людей смішить).

Ведучий. А далі – з а г а д о ч к и :

• Мене просять і чекають, а як покажуть – утікають.(Дощ).

• Вийшла звідкись гарна дівка, на ній стрічка-семицвітка, а де з річки воду брала, там коромисло зламала. (Веселка).

 • Б′ють мене ціпами, ріжуть мене ножами, за те мене отак гублять, бо всі мене дуже люблять.( Хліб).

 • Без очей, а сльози ллє.(Роса).

       Чергова нагорода  «Наймудрішому учаснику» вручається______________.

Ведучий. Впевнена, що кожна бабуся є скарбничкою мудрості для усієї родини, її берегинею. Кожне сімейне свято залишалося крихіткою радості у душах дітей, бо вміє вона шанувати одвічні звичаї.

Ведучий. Естафету родинних справ, уміння і досвід мудра берегиня передає своїм онукам. Давайте запитаємо у м о л о д ш и х   у ч а с н и к і в  нашого конкурсу, які народні с в я т а  відмічаються у їхній р о д и н і ?

Ведічий. Звертаюся д о   б а б у с ь .  Які р о д и н н і   с т р а в и  переважають у вас на столі? Якими  о б р я д а м и   вони супроводжуються?

Б а б у с і :

- Найулюбленіша страва щедрого вечора – запашна кутя – з медом, з маком, з горіхами, щоб доля в цьому році була така солодка, як оця кутя.

- А це - свіженькі пиріжки. «Ховайся швидше, бо діти йдуть! – кажу я, коли діти приходять на свято. Батько сідає так, щоб його не видно було за пирогами.

- Мамо, а де ж тато?

- А хіба ви його не бачите?

- Ні, не бачимо!

- То дай, Боже,аби ви мене за пирогами завжди не бачили.              

- Найдорожчих людей ми завжди зустрічаємо хлібом-сіллю. Це домашній оберіг у тісному поєднанні з вишитим рушником. «Без хліба – нема обіду», - кажуть у народі. Тож хай оцей хліб буде символом усіх щедрот, добробуту, родинної єдності.

Ведучий. Бабуся, бабусенька, невтомна бджілка. Піклується про нас щодня, не знаючи спочинку. А чи допомагаємо ми своїм бабусям, мамам? Можливо ця сценка здасться комусь знайомою .(Додаток). Сподіваємося, що наші учні зовсім не схожі на Вітю і завжди допомагають своїм рідним. А якщо чимось завинили перед ними, не гайте часу, підійдіть, поцілуйте, попросіть вибачення і вам стане легше на душі, а мамині очі знов засяють усмішкою…

Ведучий. А поки що пригадаймо звичайний ранок перед школою. Вже час виходити з дому, а портфель не зібрано, десь ділася ота клята спортивна форма, і шнурки в′яжуться якось не так, а навхрест…

Ведучий. І це також вміють робити наші бабусі. Чи є щось у світі, чого б  вони   не вміли? Але наші  д і т и  теж хочуть щось робити. Їм варто трішки порухатись. Тож конкурсна програма триває.

 Наступний  етап   « З б и р а й м о с я   д о  ш к о л и » .

Ведучий. Перед вами на столі – різноманітні продукти: батон, майонез, цукерки, ковбаса, крекер,крабові палички, тощо. За хвилину треба з р о б и ти  к а н а п к у, загорнути у поліетилен, покласти до портфеля, зав′язати шнурки, одягнути верхній одяг і пробігти відстань від сцени до протилежного боку актової зали. Б а б у с і  тим часом з б и р а ю т ь  розкидані р е ч і  до сумки. Часу у вас обмаль. Приготувались! Раз, два, три – почали!

Ведучий. Як бачимо, діти не відстають від бабусь. Найкращим у конкурсі «Оригінальна канапка» визнано_____________________________, а до школи вчасно зібрався з бабусиною допомогою _____________________.

     -  Та ще не всі таланти ми виявили у наших учасників і запрошуємо їх до

 т в о р ч о г о   к о н к у р с у –  «Хто бабусю має,той потіху знає».

Ведучий. Першою демонструє свої таланти родина ___________________.

Ведучий. До мікрофону запрошується міцний родинний тандем  тандем_____________.

Ведучий. Зустрічайте! Дуб′яга Артем та його бабуся з піснею ___________.

Ведучий. Остання нагорода вручається наймузикальнішій родині _______________________________.

Ведучий. Наше свято добігає кінця. Немає жодної сім′ї, обділеної талантами. Бабусі уміють усе: пекти хліб, шанувати гостей і виховувати дітей. А внуки пізнають їх із зав′язаними очима. Вони спритні, щирі, люблячі й  талановиті. Варто було б сьогодні кожній сім′ї вручити нагороду. Та найкращою і найдорожчою нагородою є ваші діти, шановні мами й тата, бабусі й дідусі,

Ведучий. Бо поки є діти, є сонце,

                 Доти пташина і цвіт під віконцем.

                .Доти краса, доти поміч, розрада.

Разом:  Живіть нам, рідненькі, сто років на радість!              

                  Дякуємо за увагу.

 

Д о д а т о к .

 Автор. Вітько-бідак страждає так,

              Аж здригує ногами!

              Він за столом, він пише твір:

              «Як я допомагаю мамі».

              Старанно олівець гризе

              Та супить брови грізно.

              Але нічого – хоч умри! –

                До голови не лізе.

                Та ось тихесенько зайшла

                В його кімнату мама.

Мама.    Вітюнь,будь ласка,

                В магазин сходи за сірниками.

Вітя.        Ідея!

Автор.    Вигукнув синок,

                А мамі…

                Ну й морока.

Вітя.        Сама іди! Я твір пишу,

                Роблю важкі уроки.

Автор.     І мама вийшла,

                 А Вітько швиденько

                Пише в зошит:

Вітя.        Я в магазин завжди ходжу,

                Коли мене попросять.

Автор.     Хвилин за десять мама знов

                З′являється у дверях.

Мама.    Вітюнь, картопельки начисть,

                А я зварю вечерю.

Вітя.        Сама начисть!

Автор.     Кричить Вітько,

                 Та так, що ледь не лопне.

Вітя.         Я твір пишу! Я зайнятий!

                 Сама начисть картоплі.

Автор.      Виходить мама,

                 А синок писати знов сідає.

Вітя.         Я мамі сам варю обід,

                 Сніданок і вечерю…

Автор.      Радіє син.

Вітя.         Не твір,а люкс!

                 Оцінка буде гарна!

Автор.     І геть не думає про те,

                 Що він радіє марно.