Родинне свято "Батьки і діти! Діти і батьки! Нерозділиме і довічне коло"

Родинне свято:

«Батьки і діти! Діти і батьки!

Нерозділиме і довічне коло»

 

 

Виходять ведучі

1.          Сьогодні у нас незвичайне свято. Воно зіткане з добра і щирості, ніжності і зворушливості.
2.          Бо воно родинне, сімейне - разом з татами і мамами. А де тато і мама, де братики і сестрички - там завжди весело, сонячно і затишно.

1.    Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

 Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

Хліб ясниться в хаті,

Сяють очі щирі,

 Щоб жилось у правді,

 Щоб жилось у мирі.

2. Вклоняємось всім вам доземно,

Як батьківській хаті з далеких доріг,

 Як хлібу, що матінка чемно

 Кладе на вкраїнський рушник.

Бо ж нашому роду нема переводу,

Хай пісня єднає коріння святі,

Дай, Боже, нам віру і братню згоду                                                                                                           На довгії роки, на вічні роки

Пісня «Зеленеє жито, зелене»

Слово класного керівника.

Доброго дня, шановні батьки та рідні! Я дуже рада, що ми всі тут зібралися на родинному святі. В Україні говорять: «Без сім’ї немає щастя на землі». Саме в сім’ї дитина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ, навчається любові і добра, тут вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду.

Родина - це не тільки родичі, це друзі, наш клас, школа й увесь народ.

Батьки - це найцінніше, що є в кожної дитини.

Поряд з рідною родиною, домівкою для дітей другою родиною, рідною домівкою стала рідна школа, де діти зростають, навчаються, мужніють, радіють.

Для мене, крім моєї сім’ї, родина - це мої учні, з якими ми несміливо 1 вересня … року переступили поріг 5 класу. Спитаєте, чи було страшно? - Так! Але на сьогодні ми - дружня, цікава, єдина родина, частинка родини школи. І я намагаюся робити все, аби зберегти родинний вогник у кожного з них.

Комп’ютерна презентація про клас.

Ось вони наші діти, наша гордість ,наше щастя. Хай освячується материнською і батьківською любов’ю їх доля.

 Сім’я - це пристань і гавань,

Сюди повертаймось знов і знов

Із мандрів далеких і плавань -

Тут вічно панує любов.

Тебе тут завжди пам’ятають,

Куди б ти не їхав, не йшов,

На тебе постійно чекають:

Увага, турбота, любов.

Прекрасно, коли в сім’ї панують мир і злагода, взаєморозуміння, повага, кохання, вірність, теплота, затишок. Через сім’ю ми - діти, виходимо в суспільство. В сім’ї нам вручають естафету досвіду поколінь, котру ми повинні нести далі, щоб передати її своїм дітям і тим самим майбутньому. Ми сподобляємося дорослим, копіюємо їх, орієнтуємося на їх поведінку. Тому не дарма в народі кажуть: «Від доброго дерева добрий пагінець одійде, од добрих батька й матері піде й добра дитина».

Усі ми добре знаємо, що людина сильна тоді, коли вона не одинока, коли її є кому підтримати. Коли в неї є сім’я . Бо сім’я - це наша опора, це той причал, до якого пристаєш, ховаючись від бід та незгод, де знаходиш спокій і затишок.

Головою кожної сім’ї є батько. Батько - захисник роду, народу, годувальник сім’ї. Батькове слово - закон. Споконвіку сини слухалися батька, брали з нього приклад.

Нема без тата щастя на землі,

Як і без мови не бува розмови.

ї доки світ цей грішний ще і злий,

Оберігаймо тата у любові.

Його шануймо! — Біблії слова.

І будуть нас так люди шанувати.

Тож хай у серці пісня жива

І долинає аж до серця тата.

Як Бог у небі — він у нас один,

Як і одна в нас мати -Україна.

Молімося до господа завжди,

Щоб не було без тата ні родини.

Татова любов — як літній день,

Пахне потом, хлібом,споришами...

Не знайти такої вам ніде, —

Ну — хіба що на долонях мами

Татова любов —- як джерело,

Чиста, світла: п’ю — і не нап’юся.

Ще такої в світі не було, —

Ну, хіба що у очах матусі.

Татова любов — немов меди,

Солодко від неї, аж не йметься.

Спробуй, ще таку десь віднайди, —

Ну, хіба що в материнськім серці.

Татова любов — мов океан,

Де — ні дна, ні берега земного...

В неї, справді виміру нема,

Бо вона, як в матері, від — Бога

Пісня «Моя рідня»

Душею кожної сім’ї є мама. Мама - скільки в цьому слові ніжності, світла, довіри. Мама - це життя. Шановні наші мами, ви - невичерпне джерело нашої сили, любові. І як ми буваємо невдячні за вашу ласку і доброту.  Ненька - всьому початок. Все прекрасне в людині від променів сонця і від молока матері. Мати - берегиня роду, всього того, що передає він з покоління в покоління.

Пісня «Моя мама краща всіх на світі» (виконують дівчата).

Хоча б яку ти вибрав із доріг,

Хоча б якими ти пішов шляхами,

Та через терни горя й бід

Ти повертаєшся до мами.

Спіши до неї крізь літа,

Шануй, люби, не дай тужити,

Бо лиш вона - і рідна, і свята -

З тобою вічно буде жити.

Мамо! Не має милішого слова,

Ти ж бо життя і творіння основа.

Пензель, перо надихались тобою,

Вічна ти в пісні - з болем, любов’ю.

Я часто ночами пригадую знов

Дитинства сполохану казку...

Спасибі Вам, мамо за вічну любов

І щедру незміряну ласку.

Схилялось над ліжком привітно чоло,

Дрімали натомлені очі...

Спасибі Вам, мамо, за ваше тепло

І довгі недоспані ночі.

Нагороджений я любов’ю, -

Хай святиться повік ім’я!

Зичу доброго вам здоров’я,

Берегине, нене моя.

Мати ніколи не вимагає від нас ніяких жертв, а сама задля нас жертвує всім - навіть життям.

Легенда про мамине серце

Один вродливий юнак всім серцем закохався у гарну дівчину, а вона, побачивши його палке кохання, вирішила його перевірити. Одного разу при зустрічі каже до нього:

— Не повірю, що ти любиш мене, поки не принесеш мені на полумиску серце своєї матері. Хлопець,почувши це, зблід і не міг вимовити ані слова... Він довго ходив,плакав, рвав волосся від відчаю, проте виконав це страшне завдання. Та коли він ніс у руках скривавлене материнське серце і сльози застилали обличчя то спіткнувся об камінь та впав. А коли підвівся, то почув голос матері "Сину мій, ти не забився?"

 

Я хотіла б, як мама, бути завжди веселою, спокійною, доброю, працьовитою. Я дуже вдячна їй, моїй найдорожчій мамі, за подароване життя, за невтомні руки, за недоспані ночі, за безмежну любов, ясну усмішку.

 

Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,                                                                                               Щоб ви були щасливі і здорові                                                                                                        На многії і многії літа.

Пісня про маму «Рідна мати моя»( виконують хлопці).

Дорогі наші мами для наших татусів є добрими і люблячими дружинами. Пісню дружинам присвячують чоловіки.

Пісня «Дякую тобі дружино»

Про сім’ю, сімейні стосунки складено багато гуморесок, жартів, анекдотів. (Учні зачитують).

Про сім’ю ми вже з’ясували. А от що таке родина? Родина це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, школа і всі односельчани, весь народ. Ми з вами український народ, який складається з родин великих і малих, дружніх і працьовитих.

Родина, рід.. які слова святі! Вони потрібні кожному в житті.

Бо всі ми з вами ніжні гілочки,

На дереві, що вже стоїть віки.

Це дерево-наш славний родовід,

Це батько. Мати, прадід твій і дід...

Родинного вогнища щедре тепло

Димів не пропустить, не спалить крило.

В далекій, як небо, дорозі воно

Зорею причалу людині дано

Одна батьківщина і двох не буває.

Місця, де родився, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі це знайде в житті.

Дійсно, забувати свою сім’ю, свою домівку не можна. Недарма існує безліч прислів’їв та приказок про родинні стосунки, (прислів'я висять на дошці, учні зачитують).

Яке дерево, такі в нього квіточки. Які батьки, такі й діточки.

Який кущ, така калина. Яка мати, така й дитина.

Який дуб, такий тин. Який батько, такий син.

Нащо ліпший клад, коли в сім’ї лад.

Нема того краму, щоб купити маму.

Мати одною рукою б’є, а другою гладить.

У кого є ненька, у того й голівка гладенька.

Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.

Шануй батька та Бога - буде тобі всюди дорога.

Як мати рідненька, то й сорочка біленька.

У дитини заболить пальчик, а у матері серце.

Нема у світі цвіту гарнішого над маківочку, нема ж кого ріднішого над матіночку.

Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде, та скоро розтане.

Підростеш, як колос,

Підеш поміж люди, -

Мами рідний голос

Все з тобою буде.

Батькові турботи...

Сад і ліс, і поле...

Не цурайсь роботи

У житті ніколи.

Не забудь стежину

В рідний край, до хати.

В будь-яку годину

Мати буде ждати.

Бо без батьків чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і тепла,

Без татової строгості і жарту

І без свого родинного тепла.

Пісня «Виростеш ти сину»

Як радісно, що сьогодні на святі присутні найменші члени наших сімей. (Діти розказують вірші про сім’ю, родину, які підготували вдома).

Людське безсмертя з роду і до роду

Увись росте з коріння родоводу.

І тільки той, у кого серце чуле,

Хто знає, береже минуле

І вміє шанувать сучасне, -

Лиш той майбутнє

Вивершить прекрасне!

Людина до глибокої старості пов’язана з тією сім’єю, з якої вона вийшла, і все життя пов’язана із землею, де вона народилася, зросла... Куди б не закинула її доля, вона завжди подумки з Батьківщиною.

Завершити наше свято  хочеться словами:

Зацвітає калина, зеленіє ліщина,

Степом котиться диво - луна.

Це моя Україна, це моя Батьківщина,

Що, як мама, як тато - одна.