14 липня о 18:00Вебінар: Школа без дискримінації: таємниці гендерного виховання

Родинне свято до Дня Матері "Це вічне і святе, найперше слово «МАМА»…"

Про матеріал

Родинне свято до Дня Матері. В сценарії подана історія виникнення даного свята. Популяризуються родинні відносини, формується любов і повага до найближчих людей.

Перегляд файлу

 

 

 

Це вічне і святе, найперше слово «МАМА»…

Родинне свято до Дня Матері

 

 

                                                                       

 

 

 

 

 

Тема: Це вічне і святе, найперше слово «МАМА»…

 

Мета: розширити знання дітей про День Матері;

           допомогти усвідомити дітям, що мати – це Берегиня роду,   

           найдорожча людина;

           сприяти розвитку пам’яті, творчих здібностей дітей.

 

Обладнання: сувеніри для мам,

                        виставка сімейних альбомів «Наша родина»,

                        магнітофон,

                        фонограми,

                        на стінах плакати:

  • «Природа сказала жінці: будь прекрасною,      якщо можеш, мудрою, якщо бажаєш, але благорозумною ти маєш бути неодмінно»(П.Бомарше),
  • «…Хто матір забуває, того бог карає, того люди цураються, в хату не пускають…»(Т.Шевченко)

 

 

Хід заходу:

 

(Під звуки ніжної мелодії виходять ведучі).

 

     Ведучий 1: Шановні гості! Дорогі діти, батьки, наші рідні! Вітаємо вас на нашому святі! Цього сонячного травневого дня ми зібралися, щоб провести родинне свято, приурочене Дню Матері.

 

     Ведучий 2:  Що це за свято «День Матері» і чому ми повинні його святкувати? Та тому, що кожен народ, плем’я має свої святині. До таких святинь ми відносимо перш за все – пошану до матері.

 

    Ведучий 1:  В Україну День Матері прийшов з далекої Америки і став міжнародним. В юної Анни Джевірс  сталась велика трагедія – померла мама. Дівчинка дуже за нею сумувала та мріяла про той день, в який усі люди шануватимуть свою маму… Вона подала клопотання до конгресу США . Згодом її клопотання задовільнили (1914 р.): другу неділю травня оголосили державним святом – «Днем Матері». Згодом до цієї традиції приєдналися країни центральної Європи (Данія, Швеція, Норвегія, Австрія, Німеччина). В Україні День Матері відзначають з 1929 року.

 

 

 

 Ведучий 2: «Мама» - це слово більшість із нас вимовляє першим у житті. «Мамо!» - біжить до неньки дитина, шукаючи захисту від небезпеки. «Мамо!» - кричить жінка у пологовому будинку, даючи життя новій людині. «Мамо…» - це слово було останнім для того хлопця, що віддав своє життя, захищаючи рідну землю, понад 60 років тому.

 

    Ведучий 1: «Мамо!» - звертання на всі часи. «Мамо!» - підбігає малюк до молоденької жінки. «Мамо!» - всміхається сивоголовий чоловік, обіймаючи стареньку. Мамі присвячуютьвірші і пісні. Бо вона – єдина, неповторна. Та, що була з нами не лише з першогодня нашого життя, а ще й до народження. Та, що уперше відчула, що ми будемо, що ми народимося, що ми прийдемо у світ.

 

 Ведучий 2: Мама вчила нас робити перші кроки, вимовляти перші слова. І те, що ми живемо, - це завдяки їй. І те, якими ми стали, - її заслуга. І те, якими виховаємо наших дітей, - це, зрештою, наслідки того, якими вона виховала нас.

 

(Учениця читає вірш Б. Грінченка)

  Учениця:

Мамо, люба, глянь як сяють

Ясні зорі золоті!

Кажуть люди: то не зорі,

Сяють душі то святі.

Кажуть: хто у нас на світі

Вік свій праведно прожив,

Хто умів людей любити,

Зла нікому не робив,-

Бог послав того на небо

Ясно зіркою сіять…

Правда, мамо, то все душі,

А не зорі там горять?

Так навчи ж мене, голубко,

Щоб і я так прожила,

Щоб добро робити вміла

І робить не вміла зла.

 

    Ведучий 1:  Мати – це вічність життя! Вона творить рід людський. Ніхто і ніщо не може нам її замінити. Мама вдихає життя у свою кровинку. Разом з материнським молоком ми отримуємо любов до всього рідного, почуття глибокої пошани до свого народу.

 

    Ведучий 2: Всім мамам – наші слова вдячності, любові, найщиріші побажання та привітання! І, звичайно ж, пісня в дарунок – про вас, рідненькі. Зі святом!

 

 

Пісня «Вогник надії»

                                 Сл. і муз. Д.Волошина      

 

1.Наснилася рідна хатина

  І вогник, що світить в вікні,

  І ніжно так шепче калина

  Про мамині очі сумні.

 

              Приспів:

Мамо, ти чуєш, рідненька,

Я буду у Бога просить,

Хай радість дарує вам, неньки,

Від лиха усіх захистить.

 

2.Схилилась матуся в тривозі

   За долю своїх соколят.

   Нехай же на вашій дорозі

   Ніколи сичі не кричать.

 

3.Заждалася звісточки мати

   І знов цілу нічку не спить.

  Пишіть же і шліть телеграми,

  Хай вогник лиш щастя горить.

 

    Ведучий 1: Перші поняття про щастя, добро і ласку нерозривно пов’язані з образом найдорожчої для нас людини – матері, від якої починається потяг людини до добра, творчості. А її колискова звучить найніжнішою музикою і тоді, коли посрібляться наші скроні. 

 

(Вірш І.Гнатюка «Мати»)

Учень:

Я прокидаюся рано –

Й зразу, хоч ще ще не встаю,

Тільки зпросоння погляну –

Бачу матусю свою.

Мати – досвітня пташинка, -

Лиш засіріє – уже

Ходить по хаті навшпиньки,

Наче мій сон береже.

Мати – то сонечко рідне,

Сонечко, хоч і земне, -

Слово її заповітне

Гріє і живить мене.

 

    Ведучий 2: Під спів материнської пісні виростали майбутні поети і композитори, вчені і хлібороби, захисники рідної землі. Дорогі гості! Для вас звучить ця чудова пісня.

 

(У виконанні родинного дуету звучить пісня «Мамина коса»)

 

    Ведучий 1: Мати… Материнське серце здатне пройматися болем дитини на відстані, журитись долею своїх дітей усе життя. Ніякою мірою не виміряти втрат, нічим не згоїти ран материнської душі. Кажіть своїй матусі ласкаві слова за будь-якої нагоди, бо лише вона боронить нас від усіх бід. Недарма в народі кажуть: «Болить у дитини пальчик, а в матері – серце…» Материнська любов оспівується в піснях, віршах. В народі побутує така легенда.

 

 (Під тужливу мелодію учень розповідає легенду)

 

   Учень: …Був у матері єдиний син. Одружився він здівчиною небаченої краси, привів її у рідний дім. Незлюбила невістка свекрухи, сказала чоловікові: «Нехай не заходить мати в кімнати, посели її у сінях. Боялася мати показатися злій невістці на очі. Як тільки йшла невістка через сіни, мати ховалася під ліжко.

    Та й цого невістці було мало. Каже вона чоловікові: «Щоб і духом матері не пахло в домі! Пересели її у сарай». Переселив син матір у сарай. Тільки вночі виходила вона із свого притулку. Відпочивала одного разу вночі молода красуня під яблунею і побачила, як мати вийшла із сараю. Розлютилася дружина, прибігла до чоловіка: «Якщо хочеш, щоб я жила з тобою, убий матір, вийми з її грудей серце і принеси мені». Не здригнувся син, заворожила його небачена краса дружини. Каже він матері: «Ходімо, мамо, покупаємось у річці». Йдуть до річки кам’янистим берегом. Спіткнулася мати об камінь. Розсердився син: «Що ти, мамо, спотикаєшся?! Чому під ноги не дивишся?! Так ми до вечора будемо іти.»

    Прийшли, роздяглися, покупалися. Син убив матір, вийняв з її грудей серце, поклав на листок, несе. Тріпоче маленьке материнське серце. Спіткнувся син об камінь, впав, поранився. Упало гаряче серце на гостру скелю, закривавилося, стрепенулося і прошепотіло: «Синочку мій рідний! Чи не боляче ти вдарився?»

    Заридав син, схопив материнське серце, вернувся до річки, уклав серце у розтерзані груди, облив гарячими сльозами. Зрозумів він, що ніхто і ніколи не любив його так палко віддано і безкорисливо як рідна мати.

    І такою величезною і невичерпною була любов материнська, таким глибоким і всесильним було бажання материнського серця бачити сина радісним і безтурботним, що ожило серце, закрилися розтерзані груди, встала мати і пригорнула голову сина до грудей. Не міг після цього син повернутися до красуні-дружини, осоружною стала вона йому. Не повернулася додому й мати. Пішли вони удвох степами і долинами та стали двома могилами…

 

   Ведучий 2:  Ще видатний педагог В.О.Сухомлинський у свій час писав: «Мати дала тобі життя, відкрила перед тобою світ, вложила в твої уста рідне слово. Вона піклується про твоє здоров’я, бажає бачити тебе щасливим, чесним, мужнім. Бережи матір, оберігай її здоров’я, дорожи її надіями. Будь таким, щоб Мати пишалася тобою».

 

    Ведучий 1: І справді, скільки гірких дум і скорботних хвилин переживає материнське серце, почуваючи, що син або донька байдужі, безсердечні…

 

   Ведучий 2: Невтомна біль втрати найдорожчої у світі людини – матері. Тільки тоді розумієш, що вона для тебе означала, коли її не стає на світі… А за життя освідчуємося їй у любові у кращому випадку лише кілька разів на рік. Як співається у відомій всім нам пісні:

«...Приїжджайте частіше додому,

щоб не мучила совість потому…

…Ні грошей не привозьте ні слави,

будьте з рідними ніжні й ласкаві… »

 

    Ведучий 1: Наше свято наближається до закінчення. Спасибі вам, друзі, за вашу щирість, за вашу участь у нашому святі! Ще раз щиро вітаємо вас зі святом. Щастя Вам, здоров’я, достатку, сонячної долі усяких гараздів та многая літа!!!

Пісня «Многая літа»

 

Боже Великий,

Просимо Тебе,

Просимо Тебе,

Благослови їх

І сохрани їх.

 

Приспів:

Многая літа, многая літа,

Многая, многая, многая літа.

 

Даруй Вам Боже

Радість і щастя,

Радість і щастя,

Здоров’я радості,

Миру і щастя.

 

 

 

 

 

Література:

 

  1. Лобова О.В. Музика: Підруч. для 3 кл. – К.: Школяр, 2004. – 143 с.

 

  1. Лобова О.В. Музика: Підруч. для 4 кл. – К.: Школяр, 2004. – 143 с.

 

  1. Організація виховного процесу в школі / Укл.Трішневська Г.Б., Вонсович В.П. – Кам’янець-Подільський: КПДПУ, інформаційно-видавничий відділ, 1998. – 60 с.

 

  1. Островський В.М., Сидір М.В. Вчимося музики. 4 кл. Посібник-зошит. – Тернопіль: Навч.кн. – Богдан, 2003. – 72 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
12 січня 2019
Переглядів
959
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку