Квест для молодших школярів "Великодня писаночка"

 

 

 

Великодня писаночка

Квест для молодших школярів

 

 

 

 

 

Великодня писаночка

Квест  для молодших школярів

Мета: формувати національну свідомість; продовжувати відроджувати народні традиції; розвивати естетичні смаки; виховувати почуття прекрасного.

Обладнання: таблички з назвами станцій, крашанки, писанки.

 

Ведуча. З давніх-давен люди святкують Великдень-Паску. Це день, коли воскрес Ісус Христос, якого ми бачимо на іконах. Саме цієї пори приходить справжня весна, все починає рости, квітувати. На Паску дорослі розписують та фарбують яєчка, дарують їх дітям, приказуючи: «Христос воскрес!». Діти відповідають: «Воістину воскрес!». 

 

Ведуча. Ось ми з вами на вокзалі. А що потрібно, щоб потрапити на потяг? (Купити квитки). Квитками (перепусткою) на чарівний поїзд будуть ваші відповіді на запитання, що стосуються Великодня.

 

Каса «ЗАПИТАНЬ І ВІДПОВІДЕЙ»

1. Як називаються яйця пофарбовані в один колір? (Крашанки).
2. Які орнаментовані яйця називають дряпанками? (Дряпанки, шкрябанки, рисованки, різьбянки – яйце фарбовані темною фарбою, потім олівцем наносять орнамент, який видряпують за допомогою циганської голки, шила, цвяха).
3. Що таке мальованка? (Яйце, розмальоване фарбами з допомогою пензлика. Найчастіше це дерев‘яні, декоративні писанки).
4. Як називається спеціальний інструмент, за допомогою якого наноситься віск на яйце? (Писачок).
5. Де знаходиться музей писанки? (Місто Коломия).
6. Як ми щойно з‘ясували, що на Івано-Франківщині в м.Коломия є музей «Писанка». А чи відомо вам, що є також пам‘ятник писанці? Де він знаходиться? (В канадському місті Вергевіл за проектом художника Павла Цимбалюка створено пам‘ятник українській писанці заввишки у триповерховий будинок)

 

Ведуча. Що ж, квитки отримали, можна вже й у мандрівку вирушати.

Ось і перша станція – «Звичаєва».

 

Станція «Звичаєва»

Ведуча. З Великоднем, як і з іншими святами пов‘язано багато звичаїв та обрядів. А які ви знаєте звичаї та обряди пов‘язані з цим святом?

 

Учень 1. Вважається, що на Великдень слід фарбувати тринадцять крашанок (бо було дванадцять апостолів і один Спаситель). Крашанки роблять великодньої суботи. Вважається, що яйця фарбовані саме цього дня зберігаються довше.

 

Учениця 1. Прийшовши з церкви, одне яйце відкладають окремо. Після того, як розговіються, господар бере те свячене яйце, йде з ним у стайню до тварин і проводячи крашанкою по спині кожної тварини хрестоподібно, каже: «Христос Воскрес!». Потім обчищає яйце і дає їсти худобі, щоб вона була здорова.

 

Учень 2.Товчене на порошок лушпиння крашанки підсипають до кормів курям і бджолам – «щоб кури краще неслися, а бджоли роїлися».

 

Учениця 2. Крашанку, а ще більше писанку, одержану на Великдень після першого трестування, треба зберегти – «бо вона відвертає напасті злого чоловіка».

 

Учень 3. По Великодню люди закопують шкаралупки з писанок і крашанок на городі, вірячи, що з них виростає зілля «маруна», яке зцілює хвороби.

 

Учениця 3. Топтати ногами рештки пофарбованого яйця, або писанки – великий гріх. Хто буде товкти ногами свячене яйце, того Бог покарає.

 

Учень 4. Кажуть, що коли помитись водою, у якій лежала писанка, то лице стане гарне, округле і гладеньке, як яйце, та рум‘яне і здорове, як писанка.

 

Ведуча. Давайте мандрувати далі – на нас чекають пригоди та нові знайомства. Ось уже з вікон нашого потяга видно наступну станцію «Легенда».

 

Станція «Легенда»

Ведуча. А чи знаєте ви легенди, пов‘язані із святом Великодня? Мешканці станції «Легенда» приготували для вас цікаві розповіді. Тож давайте їх послухаємо.

 

Учень 1. Я знаю легенду про виникнення крашанки. Ось послухайте.

    Коли Ісуса Христа поховали, вхід до гробу привалили великим каменем і поставили варту.

    Понтій Пілат, начальник варти, саме снідав, коли до нього прибігли перелякані вартові й повідомили, що Христос воскрес. Пілат не повірив цьому і відповів, що як не може з чорного стати біле, так не може мертва людина воскреснути, й наказав вартових стратити. Але цієї миті яйця, принесені до сніданку, почервоніли. Тоді Пілат подарував вартовим по крашанці та звелів сповістити всіх, що Христос воскрес.

 

Учениця 1. Існує ще одна легенда.

    Кажуть, що коли Ісус Христос воскрес, то він сказав воякам, які охороняли його гріб: «Ідіть і скажіть усім людям, що Христос Воскрес, а щоб вам повірили, ось вам знак». При цьому Спаситель узяв зі свого гробу крашанку і дав воякам. Відтоді і пішов звичай робити крашанки на Великдень.

 

Учень 2. Наступна легенда розповідає, що жила в одному селі бідна жінка. І було в неї дванадцять синів, які тяжко хворіли і один за одним помирали. Краялося з туги материнське серце, але ніщо не допомагало: ні зілля, ні знахарки. Нарешті залишився в живих лише найменший син.

    Молилася щиро мати, просила Божої ласки та допомоги. І ось приснився їй ангел. Він сказав, що врятує сина, коли жінка допоможе йому боротися зі злом, якого так багато розвелося на світі.

    Прокинувшись, вона побачила на столі курячі яйця. Зробила писачок, зварила трави, розтопила віск і стала виводити узор за узором. Гарні виходили писанки, із символічними знаками добра. Жінка роздавала їх людям як символ людяності, добра, милосердя. Адже людина, яка хоч раз в житті потримала в руках писанку, уже ніколи не зможе зробити нікому зла…

 

Учениця 2. А мені бабуся розповіла таку легенду.

    Ніс убогий чоловік яйця в кошику на базар продавати, а в цей час вели розпинати Ісуса Христа. Хрест був тяжкий, і Спаситель падав під його тягарем. Чоловікові стало жаль Спасителя, він лишив свій кошик на дорозі, а сам пішов помагати Ісусові нести хрест – і ніс його аж до Голгофи. Коли ж повернувся до свого кошика, то побачив, що яйця обернулись на крашанки і писанки.

Учень 3. Розказують старі люди, що нехристи та всякі недовірки спокушали Христа, як ішов він на страждання. Набрали в пелену камінців і запитали Спасителя: «Що в пелені?». – Христос каже: «Крашене і писане!». Відкрили вони пелену, щоб посміятись, а там справді – крашанки та писанки.

    Ісус лише посміхається і людям каже: «Ви до мене каменем, а я до вас – серцем.»

    Тільки тоді повірили нехристи, що Ісус – Син Божий, впали на коліна і просили прощення.

 

 Учениця 3.    Розповідають в Карпатах, що від свого Воскресіння Спаситель посадив за 12  залізних дверей, за 12 замків Вельзевула і прикував його 12 залізними ланцюгами. Якщо Вельзевул перегризе все це від одного Великодня до другого, то настане кінець світу. Сатана спочатку перегриз замки, потім двері і ось-ось перегризе останній ланцюг – а тут як заспівають люди «Христос Воскрес!», то всі замки, двері і ланцюги відразу поновились, і він мусив гризти спочатку. А якби настав такий час, щоб люди перестали співати «Христос Воскрес!», тоді б настав кінець світу.

 

Учень 4. Послухайте ще одну легенду.

    Десь глибоко під землею сидить злий змій. Щороку напередодні Великодня посилає він своїх гінців на землю – чи малюють діти писанки. Якщо писанок багато – змій чахне, і залізні ланцюги надійно утримують його. Лютий змій чекає, коли-то вже не буде писанок, щоб вирватися на волю і принести на землю зло, та й не дочекається. Бо дуже давня традиція нашого народу – малювати писанки. Недаремно в народі кажуть: «Поки будуть писаночки на світі писати – доти люд наш буде жити й край наш процвітати».

 

Ведуча.  І ми цю традицію продовжимо на уроках образотворчого мистецтва, а потім ви вдома – разом з мамами. А зараз нумо до потяга та рушаймо далі у подорож.

 

Станція «Поетична»

Ведуча. Багато віршів написано про Великдень. Тож давайте послухаємо деякі з них.

Писанка

Гарна писанка у мене,

Мабуть, кращої нема.

Мама тільки помагала,

Малювала ж я сама.

Змалювала диво-пташку,

Вісім хрестиків дрібних,

І малесенькі ялинки,

Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала, -

Зіпсувала п‘ять яєць, -

Та як шосте закінчила,

Тато мовив: «Молодець!».

Я цю писанку, напевно,

Для Івана залишу,

А для мами і для тата

Дві ще кращих напишу!

(К.Перелісна)

 

Христос Воскрес!

Христос Воскрес! Радійте, діти!

Біжіть у поле, у садок,

Збирайте зіллячко і квіти,

Кладіть на Божий хрест вінок!

Нехай бринять і пахнуть квіти!

Нехай почує Божий рай,

Як на землі радіють діти

І звеселяють рідний край!

На Вас погляне Божа Мати,

Радіючи з святих небес…

Збирайтесь, діти, нумо співати:

«Христос Воскрес! Христос Воскрес!»

(Л.Глібов)

Станція «Дозвіллєва»

Ведуча. Сьогодні ми багато нового дізналися про крашанки, писанки та їх різновиди. Багато завдань виконали та вже трохи втомилися. Мабуть, час трішки відпочити та погратися. Ви любите гратися?

    Улюбленою розвагою дітей колись були різноманітні ігри з крашанками. І під час Великодніх свят, і в інші дні дітвора виявляла величезну винахідливість, вигадуючи нові й нові забави з «яйцем-райцем».

 

«Битки»

    Двоє гравців стукаються носиками крашанок. Чия крашанка розіб‘ється, той  програв і віддає свою крашанку. Кріпак (моцак) – дуже  міцна крашанка, об яку розбиваються інші. Мармулаком у деяких місцевостях називали крашанку, зроблену з дерева, якою хитруни користувалися замість справжньої; запіка (запусканка) – це таке яйце, з якого видалили вміст, усередину встромили воскову трубочку, а потім поклали у гарячий попіл, щоб віск розтопився і кріпив шкаралупу.

 

«У трапка»

   Гравця відводять далеко від крашанки, і він, закрившись шапкою, намагається підійти до неї.

 

«У блудька»

    Один із гравців кладе крашанку на землю і відмірює 5 кроків. Другому зав‘язують очі, тричі обертають навколо себе і змушують зробити 5 кроків. Потім розв‘язують очі, гравець намагається дотягнутися до крашанки рукою.

 

«У кидька»

    Дві крашанки кладуть так, щоб поміж ними не могла пройти третя. Гравець кидає між цими крашанками свою, намагаючись розбити зразу дві крашанки.

 

«Котючки»

    Крашанки котять із горбочків або по спеціальних лотках, намагаючись розбити чужу крашанку.

 

Ведуча. Діти, вам сподобались ігри? Є ще й інші забави з крашанками. Але нам вже потрібно рушати далі. Мерщій до потяга!

 

Станція «Пісенна»

Ведуча. Ось і закінчилась наша чарівна подорож. Діти, вам сподобалось подорожувати на казковому потязі?

А на закінчення давайте усі разом заспіваємо пісню.

 

Пісня «Писанки» (Слова Степана Жупанина.. Музика Віталія Таловирі).