Родинне свято «МОЯ СІМ’Я – МОЯ РОДИНА»

Про матеріал

Родинне свято «МОЯ СІМ'Я – МОЯ РОДИНА». Мета. Розширювати знання дітей про своїх найдорожчих людей: маму й тата. Формувати в них уявлення про те, що батьки піклуються про свою дитину. Виховувати почуття любові до рідних, бажання їм допомагати, спілкуватися з ними, приносити їм радість.

Перегляд файлу

 

Комунальна організація (установа, заклад)

"Шосткинська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1

Шосткинської міської ради Сумської області"

 

 

 

 

 

 

                            Родинне свято

 

         «МОЯ СІМ’Я – МОЯ РОДИНА»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                     Підготувала

                                                                         вчитель початкових класів

                                                          вищої категорії

                                                                          ШСШ  І-ІІІ ступенів №1

                                                 Шморгун О. Л.

 

 

 

 

                                                    Шостка

                                                     2016 р.

 

 

                              Свято «МОЯ СІМ’Я – МОЯ РОДИНА»

Мета. Розширювати знання дітей про своїх найдорожчих людей: маму й тата.   Формувати в них уявлення про те, що батьки піклуються про свою дитину. Виховувати почуття любові до рідних, бажання їм допомагати, спілкуватися з ними, приносити їм радість.

 

Підготовка до свята: разом з батьками скласти родинне дерево; зробити презентацію на тему „Родина,  родина !!! ”, розучити з дітьми пісні до свята; запросити на свято всіх родичів.

 

 Оформлення залу: у залі – „Родинні дерева»; коровай на рушнику; вироби, виготовлені руками батьків і дітей. На стіні надпис « Тільки родина, як зірка єдина – твій порятунок, надійний причал» ; презентація «МОЯ СІМ’Я – МОЯ РОДИНА»

 

                                      Хід свята

Девіз свята:“ Без сім´ї немає щастя на землі

Доброго дня! Доброї днини!

Ми вас чекали на наші гостини,

Щоб вшанувати тат і матусь,

Сестричок, братів, дідусів і бабусь.

 

 Сьогодні у цій залі свято.

Ми дуже раді всіх вітати. 

І сподіваємось що кожен

Для себе дещо взяти зможе.

 

Хтось настрій добрий запозичить,

Бо посмішка усім нам личить.

Хтось слову доброму зрадіє,

Бо про добро усі ми мрієм.

 

 Та починати вже нам час,

Аби всі разом в дружнім колі,

В домівці нашій, в рідній школі,

Провести свято « Моя сімя, моя родина»

  1. Вступне слово вчителя

    Добрий день шановна родино! Я не помиляюсь, бо думаю, що сьогоднішня наша година єднає нас у велику родину. Серед усіх геніальних винаходів людства одне з провідних місць займає сім´я, родина. В народі кажуть: «Без сім´ї немає щастя на землі».

    Сьогодні наша зустріч присвячена всім вам: і старим, і молодим, і зовсім маленьким, і дорослим. Я вітаю всіх, хто прийшов на наше родинне свято "Моя сім'я, моя родина ". У вас, безсумнівно, багато невідкладних справ, турбот. Але всі турботи і справи залиште за дверима цього залу і разом зі своїми дітьми постарайтеся сьогодні відпочити.

 

В сім’ї розпочинається життя дитини,

Тому від мами й тата в неї все.

Тож всі повадки й правила з родини

Дитя в життя з собою понесе.

В дитини від родини чуйність, ласка.

І від родини в неї доброта.

В сім’ї для неї оживає казка.

І кожна стежечка в житті – проста.

                                          Вірш  «Моя сім’я»


Розкажу вам, друзі, я

Що таке моя сім’я.

Разом дружно проживаємо

І пісні про це співаємо.

Люба матінко моя –

Як пишаюсь нею я.

В неї руки золоті,

Серцем кожного зігріє.

Тато сильний і завзятий,

Він – господар в нашій хаті.

Все майструє, все ладнає,

Бо до всього хист він має.

Дід і бабуся у пошані –

Вони праці ветерани.

Всіх онуків міцно люблять

І як пташенят голублять.

Є у мене ще й брати –

Кращих в світі не знайти.

Ось і вийшло: всіх сім «я»

Знайте, це і є сім’я.


 


Яка хороша нині днина-

Зібралася уся родина,

Всі рідні – сестри і брати,

Дідусь, бабуся, батько й мати.

Від радості кортить нам заспівати.

 

                         Пісня: «Щаслива сім'я»

Учитель  : сім'я – це мати, батько, діти.

Мати – це символ усього найкращого, найріднішого. Вона завжди була, є і буде берегинею роду, родинного вогнища і затишку

Мати – це перше слово, яке найчастіше повторює людина в години радості і смутку.

 

 

Мати найкраще розуміє свою дитину, завжди їй допоможе, розділить з нею радість і смуток.

       Матусю рідненька я тебе кохаю

       Бо ти найкраща матінка моя

       Ти все для мене робиш, я це знаю

       Тож бути доброю у тебе вчуся я

       І бути мудрою й таке терпіння мати

       Й красивою я хочу бути, як і ти

       З шляху правдивого ніколи не звертати

       А прямувати чітко до мети.

 

Вчитель: Мати не тільки берегла дітей, вона навчала їх усьому: охайності, працьовитості, поваги. В народі говорять: «Яка мама, така і доня». Отже, доня – це маленька мама, яка запам’ятовує всі накази дорослої мами.

 

                   Вірш: «ТІЛЬКИ МАМА»   Б. Квашньов


Де шкарпетки татуся,

Окуляри дідуся,

Де сестрички рукавичка

І моя нова скарбничка,

Де комп'ютерна дискета,

Де з програмою газета,

Хто сказав кому, коли,

Як йому відповіли,

Всі маршрути і адреси,

Всі сенсації із преси,

Ціни, модні кольори,

Телефонні номери,

Як робити, як питати,

Пробачати, їсти, спати,

Торт пекти і прати плями

Знають мами, тільки мами.


 

                             Танок  «Намалюю тобі»

Вчитель: Мати і батько – найближчі й найрідніші люди для кожного з нас.

Батько в родині був прикладом для синів. Він виховував їх, слово його завжди було законом.

 

Тату, рідний, мусиш знати –

Ти найкращий в світі тато!

Добрий, сильний та стрункий:

Хіба є де ще такий?

 

Будь упевненим, мій тату,

Що тебе я буду вартий.

Все робитиму, як ти,

Треба тільки підрости!

 

 Тато у мене такий роботящий

 Його я не скривджу ніколи, нізащо

 Татусине прізвище гордо ношу

  Колись я його на інше зміню.

 

Тато  учить мене бути дужим і спритним.

Та хоче, щоб син його був працьовитим.

Ще вчить мене слабших усіх захищати,

Поганого прикладу не подавати.

 

Вчитель: А ше батьки хочуть , щоб дитина виросла здоровою, розумною та вихованою. І наступна сценка нам нагадає, як же це відбувається.

 

   Сценка: «Скарга  на  батьків»

 

Син: Ну і мама! Ну і тато!

          Наче справжні дошкільнята

          Нічогісінько не знають –

          Смішно і сказать комусь! –

          Бо щодня мене питають

          Лиш одне: «Чому й чому»

Мама: Ти чому образив Віту?

Тато:   Ти чому отримав двійку?

Мама:  І чому прийшов так пізно?

Тато:    І чому в шкарпетках різних?

Мама:  Ти чому такий непослух?

Тато:    Ти чому не стелиш постіль?

Мама:  Ти чому це вірш не учиш?

Тато:    А чому портфель без ручки?

Мама:   І чому такий синець?

Син:   Ох настане мій кінець?

           Не поясниш їм ніколи

           Хоч би й дуже захотів,

           Треба їх віддать до школи

           Хай навчають вчителі.

 

                        Пісня: « Для татуся»

 

Вчитель: Яка може бути родина, в якій немає старійшини роду, тобто бабусі і дідуся.  Бабуся по праву носить звання берегині роду, Адже вона – невгамовна трудівниця,    Її руки не знають спочинку ніде і ніколи.

 

 

Чому так багато навколо тепла?

Це ж моя бабусенька його принесла!

Скільки в бабусі сонця й тепла!

Скільки в неї радості, щедрого добра!

У душі бабусі – почуттів глибінь,

А в очах у неї – неба ніжна синь.

У руках невтомних – праця без кінця,

А в устах ласкавих – мова мудреця!

Як же не любити бабусю дорогу?1

Я перед бабусею завжди  в боргу.

 

Моя бабуся люба, гарна й мила,

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас -  дітей.

 

А моя бабуся мила,

Це вона мене зростила.

Вчить мене усе робити,

Щоб на світі легше жити.

Хай тебе в своїй опіці

Бог не покидає,

Хай тобі міцне здоров’я

Й силу посилає.      

      ВСТАЛА РАНЕНЬКО БАБУСЯ МОЯ   О. Роговенко


Встала раненько бабуся моя.

Солодко спить ще велика сім'я.

Хутко смачненьких млинців напекла,

Теплого всім молочка принесла.

«Любі малята, швиденько вставайте,

Личко умийте і снідать сідайте».

Біля бабусі я сяду близенько:

«Дякую, бабцю моя солоденька!»

Завжди працює бабуся моя,

Любить бабусю вся наша сім'я.


 

Бабусь ми дуже любимо і

їм палкий привіт шлемо,

Та й не тільки їм одним,

А й дідусенькам своїм.

 

 

Вчитель. Постійним помічником бабусі є дідусь – господар родини!

У мене найкращій дід –

Він очолює весь рід!

Ми йому бажаєм жити

Серед рідних не тужити!

Щоб збулось усе, як треба –

Ти рости, дідусь, до неба!

 

        Я розкажу про свого дідуся

Бо він у мене справжній трудівник

І я у нього працювати вчуся

Тримати слово, як дідусь, вже звик.

Тож з дідусем завжди ми разом всюди

І нам удвох і горе не біда

Про нас тепер уже всі кажуть люди

Старий з малим – це нерозлийвода.

 

        Наші діди теж бувало

З гірки падали не мало

Їх бабусі гнали в дім

І штанці латали їм

А сьогодні вже вони

Он які поважні

Тільки й думають як нам

Дати зауваження.

 

         Ти хороший та ласкавий

Ти привітний, гарний, славний

Будь здоровий, не хворій

Мій дідусю дорогий

                                   Пісня: « Дідусь і бабуся  »

Вчитель . Мабуть, у кожній родині люблять жартувати. Якою б засмученою не була людина, та, почувши дотепний жарт, вона обов’язково посміхнеться. Тож і ми трішки пожартуємо.

                          Гуморески

1. Запитала в татуся

    Донька-щебетушка

  - Чи слон хоботом скубе слоненя за вуха?

   - А навіщо це слону? Так робить негарно.

   - Жаль: такі великі вуха пропадають марно.

 

 

2.  Маленький Андрюха потилицю чуха:

     Чому у мене вух аж два,

     А гусак без вуха?

     «Відірву я вуха, - думає Андрюха, -

     І приклею гусаку, -

     Хай він тата слуха.»

 

3.   Дідусю, купи мені барабан!

      Куди тобі барабана?! Від тебе і так багато галасу!

      Але я обіцяю, що гратиму, коли ти спатимеш.

 

4.  У вас зуби є, дідусю? – онучок питає.

     Дід журливо посміхнувся: « Вже давно немає».

      Це почувши, хлопченятко зраділо без краю:

     «Тоді пряник потримайте, а я пострибаю».

                                Частівки


1. В нас сьогодні в школі свято

     І зустріли ми всіх радо

     І гостей, і вчителів,

     Татусів і матерів,

 

2. Тато, мама, ще і я

     У нас дружна сім’я

     Всі прийшли у школу разом

     Щоб побути з своїм классом

 

3. Якби знали батьки наші

    Як ми готувалися

    То прийшли б усі до школи

    А не зазнавалися

 

4. Ми бабусі помогаєм

    Посуд миємо під краном

    Витираєм тарілки

    І збираєм черепки

 

 

 

 

 

 

 5. Помагала я матусі –

    Поливала квіти,

    Довелося потім їй

    Всю підлогу мити.

 

6. Виховання складна справа

     І щоб виховати нас

     Ви частіше йдіть до школи

     Дізнавайтесь де наш класс

 

7. Я своїй бабусі милій

    Завжди помагаю

    Усі чашки перебила

    Миски починаю

 

8. Татусям ми побажаєм

    Щастя, радості, весни

    Хай у школі не підводять

    Їх рідні дочки і сини

 

9. Ми концерт підготували

     В нього душу свою вклали

     Як сподобалося вам

     То плещіть завзято нам.


 


 

Вчитель: У давнину було за обов´язок знати свій родовід від п´ятого чи сьомого коліна. За кожним членом роду стояли цікаві історії, реальні події. Люди повинні триматися свого родоводу, оберігати сімейні традиції, передавати їх у спадок своїм дітям. Пам´ять родоводу це і пам´ять про дідуся чи бабусю, і їх портрет на стіні, і документи роду, листи. Це пісні та обряди, це і наша мова, культура. Недарма говорять, що сім´я це до­машня церква, на якій увесь світ стоїть.

 


Людське безсмертя з роду і до роду
Увись росте з коріння родоводу.
І тільки той, у кого серце чуле,

Хто знає, береже минуле
І вміє шанувать сучасне, -
Лиш той майбутнє
Вивершить прекрасне!


Вчитель.  Наші прадіди уявляли життя людей на землі як велетенське Дерево Роду. Свій маленький листочок на цьому дереві має кожен із вас. Гілки – наші батьки, їхні сестри і брати. Стовбур – дідусі й бабусі. Відросткиїхні брати і сестри. Коріння – батьки ваших дідусів і бабусь. Чим міцніше росте дерево – тим більше є рід.

 

— Запитати хочу я, що то є таке сім’я?

Ти секретів не держи! Що таке сім’я, скажи!

— Сім осіб! Сім власних Я! Це і є одна сім’я!

Це батьки і діти їх, якщо дім єднає всіх.

— Як живуть разом усі і бабусі, й дідусі?

А коли нема дітей, що тоді? Нема сімей?

— І дідусі, й бабусі до сім’ї належать всі,

Коли разом всі живуть. Їх тоді сім’єю звуть.

— Ну, а що таке рідня? Я запитую щодня.

Розібрать не можу я, де родина, де сім’я?

— То ж запам’ятай, дружок, що рідня — це той зв’язок,

Що від предків наших йде і по крові рід веде.

— Дядечки й тітки усі, двоюрідні дідусі,

Їх жінки й чоловіки ще й племінники меткі.

— Рід історію веде, з глибини віків іде.

Родовід свій ти вивчай, древо роду пам’ятай!

 

 

 

 

 Вчитель:  А тепер, я скажу вам найголовніше. Рідна земля, рідна мова. рідний народ - це найсвятіше, що є в кожного з нас. Людина, яка відцуралася своєї землі, мови, народу, - сирота; вона не знаходить собі місця у цілому світі. Це людина без роду, без батьківщини. То ж ростіть добрими, вмійте любити і берегти своє, найрідніше.

 

                Звучить пісня   «Барви рідної землі»

 

Ми готували вам сюрприз

Старанно і завзято.

Спасибі вам, що ви прийшли

На це родинне свято.

 

Спасибі вам за те, що ви

Веселі та привітні!

Спасибі вас за те, що ви…

Ви просто є на світі!

 

Хай бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб були ви щасливі і здорові

На многії і многії літа!

 

Вчитель. Усій нашій великій родині присвячується ця пісня – танок

                           «Одна калина»

 

Вчитель: Наше свято підійшло до кінця. Ми сьогодні почули дуже багато хороших слів. Ви, батьки, побачили, які у вас красиві, талановиті та турботливі діти. Ви, діти, відчули, що батьки дуже вас люблять, радіють вашим успіхам і засмучуються, якщо щось не виходить!

       Щиро дякую всім за те, що взяли участь у нашому святі. І хочу побажати всім – дорослим і дітям – завжди пам’ятати про тих, хто дав нам життя. Тож бережіть батьків, діти, будьте їхньою опорою та надією! Бажаю вам усім любові від батьків, поваги від дітей, а щастя і здоров’я від Бога.

      Ми всі – український народ, який складається з родин – малих і великих, дружних і працьовитих. Родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, і наша школа, і весь народ український. Родина до родини –

 

 

народ. А щоб нашому українському роду не було переводу, потрібно берегти його, шанувати.  Сьогоднішнє свято – це освідчення в любові до своєї сім’ї, бажання зробити для неї щось приємне.

 

Ось і завершилось родинне наше свято

Ми від душі повеселилися усі

То ж дай Вам Бог добра і сил багато

Щоб сонце піднімалося в росі.

Щоб зігрівало Вас його тепло і ласка,

А доброта всіх пригортала вас.

Й життя хай буде ніби добра казка

Живіть усі щасливо! В добрий час!

Всім вам щастя, миру і добра!
Хай любов панує у ваших сім'ях завжди!

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Gopta Anna
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
11 квітня 2018
Переглядів
5761
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку