Родинне свято. Сценарій заходу

                         Родинне свято

Мета: Розкрити перед учнями світ захоплень їх друзів-однокласників та батьків. Продовжувати виявляти творчі здібності учнів та розвивати їх. Сприяти спілкуванню між дітьми та батьками. Допомогти батькам краще розуміти почуття та інтереси їх дітей. Викликати позитивні емоції, виховувати повагу до праці, терпимість та повагу до інтересів інших.

Хід заходу
Герасим.             Сьогодні в нас родинне гарне свято,
                            Зійшлися мами, тата, бабусі, дідусі,
                        Сестрички, братики — усіх нас так багато!
                            Нам так хотілось, щоб зібрались всі. 
                                Бо це ж чудово, як батьки і діти
                           У свято й будні завжди поруч йдуть.
                            Сьогодні всім нам можна порадіти,
                           Що в нас родини дружно так живуть.  
                               Сьогодні свято. Пісня хай лунає,
                               І хай щасливим буде кожен день.
                                Батьки і діти — і душа співає,
                              Тож хай лунає більше тих пісень! 
Настя. Одного ранку я прокинулась від ніжного дотику. Повільно розплющила очі і на своїй щоці відчула теплий промінь сонця, який заглядав до мене крізь шибку... Я подумала, який добрий Бог, що створив сонце, яке дає нам світло і тепло. 
Богдан. Одного ранку я прокинувся від ніжного дотику. Повільно розплющив очі і побачив, що біля мене стоїть моя мама і каже: «Синку, вставай». Я подумав, який добрий Бог, що дав мені маму, яка дарує мені тепло і любов свого серця. 
Я. Який добрий Бог, що дав нам найбільший скарб на землі — наших матерів. 
Богдан. Який добрий Бог, що дав нам сильних і мужніх батьків, братів і сестер, бабусь і дідусів. 
Настя. Який добрий Бог, що дав нам сім'ю, родину, християнську родину, а весь наш багатостраждальний народ ми називаємо українською родиною. 
Я. Взірцем для нас є Пресвята родина із Назарету: Марія, Йосиф та Ісус. 
Вони разом переносили труднощі та негаразди, долали випробування. І ніколи не нарікали, бо знали, що це Божа воля. 
            Пісня «Батьки мої»

 Виходять читці. 
 

Інна Олійник

Ліси виростають родинами в горах, 
Чайки відлітають у вирій гуртами, 
Родинами плавають риби у морі, 
І хмари гуртами летять над містами; 

А десь астронавт у безмежнім просторі, 
І десь мореплавець у чорну годину, 
І сивий дідусь у самотньому горі, — 
Усі вони мріють про рідну родину...

Ста друзів не стане у справжньому горі,

 Заваляться плани, мільйони й палати,

Та сяйвом рятунку в життєвому морі

 Завжди для нас будуть родина і мати. 
 

Я. Хто першим посміхається до немовляти? Хто вдень і вночі чатує над колискою, прислухаючись до подиху дитини? Хто накриває Боже творіння, коли рученята ще зовсім безпомічні? Хто витирає сльози малюку й пригортає до серця, щоб загоїти  болі та жалі у поцілунку батьківської любові? 
Настя. Хто від себе відриває, тільки б дитині було вдосталь. І навчає робити перші кроки в житті? Хто першим складає дитячі рученята до молитви? 
Богдан. Наші батьки, наші тати і мами. 
Я. Тож відплачуймо теплотою серця за батьківську любов, не допускаймо, щоб будь-яка образа була вчинена нами найдорожчим людям.
Діана Лисюк
В сім’ї розпочинається життя дитини,
Тому від мами й тата в неї все!
Тож усі звички й правила з родини
Дитя в життя з собою понесе. 
Андрій Курик.
Тому народ не раз попереджає:
Гни деревце ще поки молоде.
Вчи діток, як малі — це кожен добре знає,
Від цього правила не дінешся ніде. 
Міша Стаднійчук
В дитини від родини чуйність, ласка.
І від родини в неї доброта.
В сім’ї для неї оживає казка,
І кожна стежечка в житті — проста. 
Христя Федоряк
Бо є підтримка тут і є порада,
Турбота є, любов, а ще — тепло.
І задоволена дитина, дуже рада.
Тож хочеться, щоб завжди так було. 
Стьопа Мойсюк
Повага і взаєморозуміння,
Щоб стали нормою в родині повсякчас.
Хай рідних душ ясне палахкотіння
Батьків й дітей єднає кожен раз. 
Мирося
Бо ж діти, мов пташата у гніздечку,
До маминого туляться тепла,
І до татусевого доброго сердечка.
Тож треба, щоб любов в сім’ї жила. 

Богдан. Мама і батько – найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя. Вони вчать нас людських правил, оживляють наш розум, вкладають в наші вуста добрі слова. Образи батьків опоетизовані у віршах, оспівані у музичних творах, прославлені в казках і легендах. Перше слово, яке вимовляє дитина, це слово «мама».

Настя. Мама, матуся! Скільки тепла і ласки таїть це магічне слово, бо називає людину, чия любов не знає меж. Мама – це той дужий птах, що розкрив нам крила, дав дорогу в життя. Це людина. Перед якою ми у вічному боргу.

  

Наталка Михайлюк
Я знайду найтепліші слова 
Для єдиної в світі людини, 
Я вклонюся тобі, бо дала 
Ти життя для своєї дитини. 
Може, я не завжди розуміла 
Твої погляди, зрідка сумні... 
І не знала, що. серце боліло — 
Ти віддала би душу мені! 

Ваня Шраба

       Від тебе все: І хліб, і весен перший цвіт,

       І світлий обрій, і криниця чиста,

       І серця жар, і мій стрімкий політ,

       І за селом стежина серед жита.

Віталік Ільчук

Багато в світі різних слів

І різних виразів чимало,

Та ласкавіше серед них

І найрідніше слово - мама.

Ваня Заліщук

Хоча б яку ти вибрав із доріг,

Хоча б якими ти пішов шляхами,

Та через терни горя і зневір

Ти повертаєшся до мами.

Саша Кочурка

Це теплі руки і вуста,

Що так в дитинстві зігрівали,

Це ніжне серце, ніби птах,

Завжди з тобою мандрувало.

Яна Малькова

Спіши до неї крізь літа,

Шануй, люби, не дай тужити.

Бо лиш вона, і рідна, і свята,

З тобою вічно буде жити.

     Пісня «Мама» Аліни Гросу

Я . Кажуть, рука, що рухає колиску, рухає світ. Ніжна лагідна рука. Мамина рука. Багато літ мамина сила і любов не дає загинути нашому роду, нашій нації, нашій ненці-Україні. 
 

Богдан. Не дає загинути мамине серце, таке сильне й велике у своїй любові. Тож бережімо його, бо воно таке вразливе до нашої байдужості й образ! 
Настя. А чи ти хоч раз помолився за свою маму? Чи ти задумувався над тим, яке у неї життя, скільки клопотів вона має щодня? 
Я. Пригадай і просвітися вдячністю до неї. Запам'ятай: усе в нашому житті буває лише один раз. І мама — одна-єдина у цілому світі! 

Настя. 
Коли б хто в світі міг підрахувати 
Всі сльози материнські на землі, 
Коли б той біль, що знала кожна мати, 
Розкласти міг на часточки малі, 
Напевне, всім удосталь би дісталось. 
Аби ж хто витримати зміг. 

Богдан. Шануймо наших матерів! Не забуваймо! Адже й наші болі приймають матері в свої серця. Не додавайте їм зморшок на чолі та сивини на скронях. Моліться за своїх матерів. . . 
 

Господа щоденно я молю, 
Щоби зберіг він матінку мою. 
Люблю Тебе, хоч, може, люба ненько, 
Непослухом раню твоє серденько. 
Що вражене до болю давить грудь, 
Прости мені, матусенько, забудь,

 Прости мені, ти вмієш все прощати, 
Ласкава, добра, терпелива мати, 
Ти Ангел мій, що злинув просто з неба, 
Люблю Тебе — і більше слів не треба. 

Я. І скільки б тобі не було років — 5 чи 50 — тобі завжди потрібна мама, її ласка, добрий погляд. І чим більше любові до мами ти маєш, тим світліше і радісніше ЇЇ життя. 
Богдан. Борг перед мамою не можна виміряти ніякою міркою, не можна заплатити повністю. Умійте відчувати серце матері. Умійте бачити в її очах мир і спокій, радість і тривогу. 

Настя. На сцену запрошується …….. .  Для нашої мами є випробування. Вона повинна відшукати свого сина по вушках.    ( музика).

Конкурс для мам (викликаються дві мами) «Забий цвях»
Оскільки зараз – дуже непростий час, і інколи жінки змушені замінювати дітям і батьків, вони повинні вміти володіти молотком і цвяхами.
Ось ваше завдання: хто швидше заб’є цвях у дерев’яний брусок. Перевіримо, наскільки в наших мам точна рука і гостре око.

Я. «Три біди є в людини: смерть, старість і погані діти» - говорить народна мудрість.

 

Богдан. Старість неминуча, смерть невблаганна – перед нею не можна зачинити двері, а від поганих дітей не можна уберегтися, як і від вогню, бо це залежить не тільки від батьків, а й від самих дітей.

 

Настя.  Ладоньки – ладусеньки! Ложку за бабусеньку,

Ложку за татуня, ложку - за мамуню, 

Ложечку за дідуся! От і кашка  уся.

 

 Богдан.  Ладоньки – ладусеньки! Велик від бабусеньки,

            Джинси від  татуня, перстень від мамуні,

            Програвач від дідуся – от і справа уся.

 

Настя. Ладоньки – ладусеньки! Човен від бабусеньки,

Дачка – від татуня, тачка – від мамуні,

А гараж від дідуся – от і складчина уся.

 

Я. Ладоньки – ладусеньки! Капці для бабусеньки,

Майку – для татуня, хусточку - мамуні,

Бриль старий – для дідуся. То і дяка уся!!!

 

Настя.Сім’я - ось та пристань і гавань, звідки ми виходимо у широкий світ, ім’я якому - життя.

Богдан. Прекрасно, коли в сім’ї панують злагода, взаєморозуміння, повага.

Через сім’ю діти вчаться добру. Недарма в народі кажуть: «Від доброго дерева добрий пагінець одійде, од добрих батька і матері піде й добра дитина.»

 

Я. Серед наших гостей – родини з різним сімейним стажем, з різною долею. Прості, щирі, працьовиті, де батьки вчать добру і поваги до людей своїх дітей.

А ще дуже цікавий факт про наших мам. Усі разом, а їх 28 – народили ________дітей.    -    _____ по 1 дитині, ______ по 2 дітей, і лише _____ зважились народити 3 – 4 дітей. Давайте поаплодуємо їм за цей материнський подвиг.

Герасим
- Розкажіть мені, мамо, про вишні.
Їх було так багато в саду…
Я
- Були, сину, морози, невтішні,
А вони кого хочеш зведуть.

Герасим
- Розкажіть мені, мамо, про зорі,
Чи такими були і колись?

Я

- А той, сину, хто виріс у горі –
Не часто на зорі дививсь.

Герасим
- Розкажіть мені, мамо, про долю,
Чи людині підвладна вона?
Я
- Наша доля , мій сину, як море –
Той пливе лиш, хто має човна.

Герасим
- Розкажіть мені, мамо, про роки –
Чи спливають помітно вони?
Я
- Роки, сину, помітні…допоки…
Матерів пам’ятають сини.

Сценка (мати та син) 

- Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?
- Так, синочку, правда.
- А чому так багато зірок на небі?
- Це коли людина приходить на світ, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає.
- Бачив?
- Бачив, матусю, бачив… Матусенько, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?
- Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь – ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно, і світло це далеко видно.
- Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.
- Старайся, мій хлопчику…

Пісня « Там де мама моя »

Настя:

Одного вечора, коли мама готувала вечерю, одинадцятирічний син прийшов до кухні з карткою в руках. З офіційним виглядом дитина подала картку мамі. Мама витерла об запаску руки і прочитала:

• прибирання у кімнаті – 2грн.
• догляд за сестричкою – 3грн.
• отримання відмінних оцінок – 5грн.

Мати зворушливо подивилась синові у вічі. Потім взяла ручку і написала:

• за те, що носила тебе під серцем 9 місяців – 0грн.
• за те, що втирала твої сльози – 0грн.
• за ночі, проведені коло твого ліжечка – 0грн.
• за те, що всього тебе навчала – 0грн.
• за всі обіди, сніданки, канапки до школи – 0грн.
• за все, що даю тобі щоднини – 0грн.

Мати віддала картку синові. Він подивився і написав "Сплачено” і зі сльозами кинувся до матері на шию.

Богдан.

Коли в особистих чи родинних взаєминах доходить до рахунків – все закінчується. Любов – або безкорислива, або її нема.

Я.Якщо мати за своєю природою є втіленням ласки, ніжності, надмірної доброти, то з батьком асоціюються значно вимогливіші означення.

Настя. Батькове слово було не тільки   законом – воно навчало, об’єднувало і утверджувало моральні засади.  Чи не від того увійшов у повсякденний побут вислів: «Хоч батько і скупий на слово, але воно є законом». Не випадково казали: « Не навчив батько – не навчить і дядько.»

Богдан.Батьківська любов, згідно з народною мораллю, має бути стриманою і врівноваженою, дитину треба любити так, щоб вона цього не знала. Саме така – батьківська любов.

Наталка Урсуляк

Батьку любий, тату милий,

Нинішньої днини 

Ти прийшов до нас на свято

Нашої родини.

Аня Глазер

Ми тобі складаєм нині

Щире побажання,

Щоб прожив ти многії літа,

Не зазнав страждання.

Марися Глазер

Щоб ти вивів нас у люди

Та втішався нами,

Щоб гордитися ти міг

Своїми донями й синами.

   Пісня « Коли заплаче серце батька »   

 

Я. Ви  всі, напевно, хоч раз бачили передачу    «Хата на тата»

На сцену запрошується …….. .  Для наших татів є випробування. Вашій увазі пропонується конкурс  «Найоригінальніша канапка». Перед вами на столі – різноманітні продукти: батон, майонез, цукерки, ковбаса, крекер, крабові палички. Ваше завдання: за 1 хв. зробити оригінальну канапку і придумати їй назву. Час пішов…(музика)
Тепер подивимось, як ви їх зможете з’їсти. Смачного вам! (всі хлопають)

 Настя. Для всіх присутніх у залі, а особливо для цих татів пропонуємо смішинки.

 Гумореска № 1 (Батько, син) – Ваня Заліщук і Андрій Курик

 А ти, татку, в школі вчився?
- Учився, Андрійку.
- А то правда, що ти, татку, був одержав двійку?
- Було таке, траплялося...
- Тоді мама правду каже, що я в тебе вдався.

 Гумореска № 2  - Саша Кочурка і Міша Стаднійчук

    На дивані сидить тато, розгадує кросворд. Входить син:

- Тату, допоможи розв’язати задачу.
- Прийде мама – допоможе!

Син виходить, знову заходить:

- Тату, там на кухні кран порвало, вода тече.
- Прийде мама – відремонтує!

Син виходить, батько встає, водить носа. Входить син:

- Що це пальним пахне?
- А, на кухні білизна горить.
- Чому ж ти мовчиш?
- Прийде мама – погасить!  

Богдан.А тепер подивимося як батьки знають своїх дітей.

 На сцену запрошується тато…. .І для цього тата ми маємо випробування. Серед         усіх рук, які простягаються до нього, відшукати руку своєї донечки.    (звучить музика)

Батьки і чомучки – Коля Рутько

Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята:

Нічогісінько не знають –

Смішно і сказать комусь,

Бо щодня мене питають

Лише одне “Чому” й “Чому”

-   Ти чому такий непослух?

•                               А чому не стелиш постіль?
•                               Ти чому цей вірш не вчиш?
•                               А чому портфель без ручки?
•                               І чому такий синець?

Ох, настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи –

Хоч би й дуже захотів…

Треба їх віддать до школи,

Хай питають вчителів!

  Я. А тепер на сцену запрошуються дві сім’ї. Мама, тато і їхня дитина

родинна гра.. Уявіть, що ви на березі швидкого струмка у горах. Там ви відпочивали, розважались. Але пройшла злива, і струмок з кожною хвилиною стає глибшим і ширшим, а вам треба перейти на інший бік, щоб вас не змила вода. Покажіть, як ви це зробите. А вода вже глибока, дружина боїться, а дитина плавати не вміє...(звучить музика)

Софія Шкраба

    Ні, легко жить чоловікам не гоже,
    Вони повинні мужньо, як атланти,
    Вселенське небо на собі тримати
    Коли воно грозове чи погоже.

Юля Борисова

    Одвічні привілеї чоловічі -
    В суворий час виходити на чати.
    Вітчизну, матір, жінку захищати,
    А доведеться - з мужністю біді дивитись в вічі.

Катя Танасюк

    У мирні дні, забувши про утому,
    Плекати хліб духовний і насущний.
    Трудами наближати день грядущий,
    А ставши батьком і главою дому,
    Додати всі незгоди побутові.

Інна
Як добре дітям й затишно в родині!
Тут так цікаво й весело всім нам.
Тому вклонитися доземно ми повинні,
За диво й за життя своїм батькам.

Мирося
  Батьки для нас — це найдорожчі люди,
Вони піклуються і думають про нас.
І хай завжди в нас тато й мама буде,
Й ніколи світлий не проходить час. 

Христя
    І хай здоров’я буде у родині,
Щоб радість й сміх веселий наш дзвенів!
Родині ми складаєм славу нині,
І скажемо багато добрих слів.

Олеся
    Бо все найкраще в дітях від родини!
Привітність, щирість, щедрість, доброта.
Усі традиції народні і святині,
Та мудрість й віра чиста і свята. 

Богдан. Чоловік стає на коліна в трьох випадках: Щоб напитись із джерела, зірвати квітку для коханої і щоб вклонитися матері. І я низько вклоняюся ще одній найдорожчій жінці – бабусі.

                          Пісня « Заспівай мені бабусю »

Настя. При сучасній зайнятості батьків бабусі у багатьох випадках беруть на себе частку турбот і обов’язків, пов’язаних з вихованням дітей.

На дні бабусиних скринь народ віками зберігав щиру доброту і милосердя, рідне слово і самобутню мораль.

Я. Як часто наші мами за щоденними турботами не мають багато часу для нас. А вони – бабусеньки, бабуні – і нагодують нас. І пожаліють, бо люблять онуків більше, ніж своїх дітей.

Стьопа Мойсюк

Бабусю моя дорогенька,

 Матуся моєї матусі,

Присядь біля мене близенько,

Я ніжно отак пригорнуся.

Накину тобі я на плечі

  Хустину тепленьку, пухову,

Як гарно мені з тобою,

Бабусю, завжди будь здорова!

Даніела

   На руки твої подивлюся,

   Що ніжно мене так ласкали,

   Ці руки моєї бабусі

   В колисці мене колихали.

   Вони хоч старенькі та вправні,

   Все вміють ці руки робити:

   Хустиночки вишити гарні,

   Сніданки, обіди варити.

Наталка Урсуляк

   За все найкраще у житті,

   За ваші руки золоті,

   За ваші лагідні серця

   Ми, внуки, вдячні вам, бабусі, без кінця!

Богдан. Погляньте, як сивина вибілила коси наших бабусь. Сивина… . Одним бабусям вона припорошила скроні, іншим зовсім вибілила коси. Пам’ятайте, що кожна сива волосина говорить про те, що не завжди слухали бабусю діти та онуки.

Син. Чом у тебе у косі ясна забриніла раптом сивина?

Мати. Од любові, од… надій. Ти ж один у мене, сину мій.

Син. А в бабусі голова біліш  - то ж мене бабуся любить більш?

Мати. В неї діти – доньки і сини додають сердешній сивини.

Син. Чом же тьотя біла, як зима – в неї ж діток не було й нема?

Мати. Так, синочку. Біла геть вона: бо нудьгує цілий вік одна.

 

 

                                     Бабуся і онук – Яна Малькова

Бабуся онука колисає,   онук ніяк не засинає.

Розповіла вже всі казки, і віршики, і приказки.

Стомилася, та все ж співає, онук ніяк не засинає.

І враз в кімнаті тихо стало, мабуть, уже заколисала.

Та ні, знов пісенька луна, якась тонка і голосна.

Піду в кімнату подивлюся, щось наче голос не бабусі,

Зайшла й побачила дива: бабуся – спить, онук – співа.

Танець - Віталік

Настя. Дідусь у нашому житті… .  Святість цієї близької людини завше була незаперечною.

Я. Мудре, хоч іноді й суворе дідусеве слово, вміння заохотити до праці, розповісти цікаві спогади – саме таким незамінним помічником і доброзичливим учителем він є для кожного з нас.

Богдан Мельничук

Не сумуйте старенькі!

Сині весни пройшли, промайнули,

Наче коні промчали літа.

Не помітили їх, не збагнули,

Як настала пора золота.

Андрій Курик

     Не сумуйте старенькі, не треба,

Не тримайте у серці жалі.

Я до ніг прихилив би вам небо,

Щоби краще жилось на землі.

Андрій Скрипнік

    Кажуть, юність живе лиш майбутнім,

Кажуть, зрілість цінує лиш мить,

Тільки старість живе незабутнім,

Тим, чого не вернуть, не спинить.

Андріана

     Є закони природи незмінні

Для людей, для птахів, для трави.

Ви простіть нас байдужих, ми винні,

Будем ми ще такими, як ви.

Настя. Коли мова йде про дідуся, то перед очима постає знайома постать, усміхнене зморшкувате обличчя, вкрите інеєм волосся, жилаві працьовиті руки.

Богдан. Дорогим нашим дідусям присвячується… .    

Учень на акордеоні  виконує танго

Я. Про життєву мудрість наших дідусів складено чимало легенд, давніх історій. Ось послухайте одну із них.

Був колись закон – знищувати старих людей, які вже не могли виконувати роботу. Старший син виводив батька чи матір у глухий ліс і залишав там. А один чоловік пішов проти закону: пожалів свого батька, заховав його у глибокій землянці в пущі.

Рік живе старий. Другий. Ніхто про те не знає. І впав на їхню землю неврожай лютий, а за ним – холодна, затяжна зима. Все поїли люди, навіть насіння. Розмерзлась земля, а сіяти нічого.

Прийшов тоді син до батька і каже: «Будемо погибать,тату, усі разом» - і заплакав. «Не плач, сину»,- каже батько, - «є порятунок. Розбери стріху на хаті, розтруси її по полю і зійде зерно, що в колосках невимолочене залишилося.»

Зробив син так, як велів батько. І зійшло жито – густе, могутнє, і був урожай невиданий.

Прийшли  до того чоловіка люди і запитали, хто навчив його так чинити. І чоловік зізнався, що порушив закон, не вигнав батька. Зажадали люди побачити того діда.

Він вийшов до них – сивий, згорблений, зіперся на костур і каже: «Я смерті не боюся бо давно до неї  готовий. Убийте мене, а сина пожалійте, як він мене пожалів».

Заспокоїли діда люди і прийняли новий закон роду – «Берегти й шанувати старих людей за роки, за мудрість, слухати їхню раду й чинити, як вони скажуть. І доглядати до самої смерті.  А хто не виконає цього закону – буде проклятий на віки вічні.

Марися. За ніжне серце, за щиру турботу,

За вічне бажання добра вам усім.

Ми дякуєм  Богу, що ви у нас є.

Хай силу й здоров’я Господь вам дає.

Аня. Хай дороги стеляться крилато,

Будуть чисті, рівні  як струна,

А  добро – не обминає хату,

Як не обминає світ весна.

Богдан. Отак непомітно підійшло до кінця наше свято.

Інна

Батьки і діти! Діти і батьки!

Нерозділиме  і довічне коло.

Ми засіваємо житейське поле

І не на день майбутній  - на віки!

Саша

Між нас не ляжуть вирвами роки,

Бо наша кров пульсує в нашій долі

Батьки і діти… . Діти і батьки… ,

Нам нічого ділить на спільнім полі.

Даніела

Сім’я – це пристань і гавань,

Сюди повертаймось знов і знов

Із мандрів далеких і плавань –

Тут вічно панує любов.

Міша

Тебе тут завжди пам’ятають,

Куди б ти не їхав, не йшов,

На тебе постійно чекають

Увага, турбота, любов.

Наталка Михайлюк

Сімейний вогонь палає,

Теплом заповнивши дім,

Хай тато маму кохає,

Хай щастя не зраджує їм!

Вальс - Віталік

Пісня «Моя сім’я»).