Автор:  Журавель О.В. – заступник директора з НВР

             Кикоть В.П.– голова методичної комісії класних керівників

             ДНЗ “Черкаський професійний автодорожній ліцей”

 

 

Рецензенти: Харченко Любов Василівна, методист з питань організації позаурочної роботи ЧОМЦ ПТО.

Прибіш Павло Русланович, спеціаліст відділу інклюзивної, позашкільної освіти та виховної роботи Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації.

 

 

 Посібник розкриває кращий досвід педагогічного колективу ліцею по реалізації  Консепції національно-патріотичного виховання учнівської молоді, розглядаються основні завдання, напрями виховної роботи з національно-патріотичного виховання учнів ліцею, представлені виховні заходи.

Збірник буде корисним для класних керівників, керівників гуртків, педагогів-організаторів, заступників директорів з виховної роботи, які відповідають за національно-патріотичне виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів та ПТНЗ.

 

Схвалено: на засіданні  методичної ради ЧОНМЦПТО

(протокол № ___від ________ р.)

 

Підготовлено до друку навчальною частиною Черкаського професійного автодорожнього ліцею

 

 

Черкаси, вул. Онопрієнка, 4

ЗМІСТ

ВСТУП----------------------------------------------------------------------------------------3

РОЗДІЛ 1. СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

1.1  Нормативні документи реалізації національно-патріотичного виховання-----------------------------------------------------------------------------------7

1.2 Зміст Концепсії  національно-патріотичного  виховання--------------8

1.3 Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного

виховання у загальноосвітніх навчальних закладах-------------------------17

РОЗДІЛ 2.  ВТІЛЕННЯ КОНЦЕПСІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

2.1 Основні завдання педагогічного колективу ліцею------------------------ 20

2.2 Концептуальні засади громадянсько-патріотичного виховання--- 24

2.3 Духовно - моральне виховання дітей і молоді – один із

напрямків становлення патріота молоді  ----------------------------------------33

2.4 Аспекти військово-патріотичного патріотичного виховання---------42                                                                                         

ВИСНОВКИ-------------------------------------------------------------------------------54

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Національно-патріотичне виховання є важливим сектором навчально- виховного процесу. Почуття патріотизму є однією з провідних цінностей, якими має оволодіти підростаюча особистість. Великою мірою, без цього почуття її соціальне життя буде неповноцінним, надзвичайно збідненим.

Патріотизм як духовно-моральна цінність завжди виступав пріоритетним завданням функціонування держави, становлення суспільства, розвитку особистості. Питання патріотичного виховання особливо актуалізувалися сьогодні, після подій на Майдані, анексії Криму, тривалого збройного конфлікту в східних регіонах нашої держави. Відтак, постала потреба переосмислити проблему патріотизму в сучасних умовах.

        Нині, коли виникла реальна загроза існуванню держави, надзвичайно важливо виховувати у дітей та молоді готовність до захисту Батьківщини. Відтак, виховання патріотизму передбачає розуміння підростаючою особистістю того факту, що це почуття вже наявне у її житті тут і тепер; звичайно, одні його аспекти досконалі, а над іншими треба ще працювати.

          Мета патріотичного виховання на сучасному етапі є становлення громадянина-патріота, готового самовіддано розбудовувати Україну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти громадянському миру й злагоді в суспільстві. У змісті патріотичного виховання доцільно зосередитися на оволодінні зростаючою особистістю такими патріотичними цінностями, як любов до рідної землі, держави, родини, народу.

 Метою нашого проекту є створення системи національно - патріотичного виховання учнів , спрямованої на виховання у особистості любові до української держави, усвідомлення нею свого громадянського обов'язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей.

Формування патріотизму в українському суспільстві залишається першочерговим як для держави, так і для системи освіти в цілому. 

 Саме національно-патріотичне виховання закладає підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу як запоруку власного особистісного розвитку на засадах гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.

Виклики сучасного суспільства ставлять перед системою освіти завдання виховати громадянина-патріота нової формації (ініціативну особистість продуктивно-діяльнісного типу, яка бачить перспективи своєї держави, готова відстоювати її інтереси). Основним документом щодо національно- патріотичного виховання підростаючого покоління є Стратегія національно- патріотичного виховання дітей та молоді, затверджена Указом Президента України від 13.10.2015 р. № 580/2015. Відповідно до положень зазначеної Стратегії, основними складовими національно-патріотичного виховання визначено: громадянсько-патріотичне, військово-патріотичне й духовно- моральне виховання.

Основними складниками патріотизму є: любов до Батьківщини, народу, держави (любов до України); діяльнісна відданість Україні; суспільно значуща цілеспрямованість; моральна стійкість; готовність до самопожертви; почуття власної гідності. Саме складники патріотизму й визначають спектр змістових ліній виховної роботи з національно-патріотичного виховання.

Завдання навчальних закладів – так побудувати виховну діяльність, щоб сама її організація, приклади авторитетних наставників-учителів, шкільне середовище виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності. При цьому патріотизм є чужим націоналізму, шовінізму, сепаратизму і космополітизму.

Завдання педагогів полягає у тому, щоб слова «Україна», «патріотизм» набували для дитини особливого смислу, тобто сприймалися не лише розумом, а й «серцем». Для цього слід чітко усвідомлювати завдання національно- патріотичного виховання:

•  утвердження в свідомості й почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України; 
• виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної  символіки;
•  утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;
• культивування кращих рис української ментальності -  працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережливого ставлення до природи; 
• формування толерантного ставлення до інших народів, культур і  традицій; 
• усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами  людини та її патріотичною відповідальністю; 
• підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування  ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя тощо.

Важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та використання її у повсякденному спілкуванні повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище має значний вплив на формування учня-громадянина, патріота України.

Метою заходів у сфері національно-патріотичного виховання дітей та молоді в навчальних закладах є сприяння набуттю дітьми та молоддю досвіду патріотичних дій, виховання їх у дусі патріотичного обов'язку.

Форми, методи та прийоми роботи з національно-патріотичного виховання повинні обиратися, враховуючи вікові особливості учнів, їх уподобання й інтереси, можливості спілкування в мережі Інтернет, традиції навчальних закладів й місцевих громад, можливості партнерів.

 

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді передбачає комплексну, системну і цілеспрямовану діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої національно-патріотичної свідомості. Звідси ефективність процесу національно-патріотичного виховання дітей і молоді зростає за умови активного залучення сім’ї як ключового суб’єкта виховання.

« Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану – промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, відстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою учасників від особистого заради досягнення спільної мети. 20 лютого – у День Героїв Небесної Сотні рекомендуємо вшанувати подвиг Героїв Небесної Сотні проведенням в усіх навчальних закладах єдиного уроку, загальношкільних лінійок та позакласних виховних заходів. Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

 

1.1 НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ.

 

1. Указ Президента України від 13.10.2015 року № 580/2015 "Про стратегію національно патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки".

2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №954-р «Про затвердження плану заходів щодо популяризації державних символів України, виховання поваги до них у суспільстві.

3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 898-р «Про затвердження плану заходів щодо національно-патріотичного виховання молоді на 2017 рік».

4. Лист Міністерства освіти і науки України від 27.10.2014 №1/9-614 "Про методичні рекомендації з патріотичного виховання".

5. Лист Міністерства освіти і науки України від 08.05.2015 №1/9-235 "Щодо відвідування музеїв та навчально-тематичних екскурсій".

6. Наказ МОН України від 16.06.2015 №641 "Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах".

 

 

 

 

 

1.2 ЗМІСТ КОНЦЕПСІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

1. Мета та завдання національно-патріотичного виховання дітей та молоді.

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. 

  Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації. Патріотичне виховання – складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави.

Складовою частиною патріотичного виховання, а в часи воєнної загрози – пріоритетною, є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування у зростаючої особистості готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози.

  Робота з військово-патріотичного виховання учнівської молоді має проводитися комплексно, в єдності всіх його складників спільними зусиллями органів державного управління, а також освітніх закладів, сім'ї, громадських організацій та об’єднань, Збройних Сил України, інших силових структур. Системна організація військо-патріотичного виховання молоді має бути спрямована на підготовку її до оволодіння військовими професіями, формування психологічної та фізичної готовності до служби в Збройних Силах, задоволення потреби підростаючого покоління у постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту Вітчизни.

 Мета патріотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:

• утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;
• виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;
• підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата як до захисника вітчизни, героя;
• усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;
• сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;
• формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;
• утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;
• культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;
• формування мовленнєвої культури;
• спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.

2. Принципи патріотичного виховання

Патріотичне виховання спирається на загальнопедагогічні принципи виховання, такі як дитиноцентризм, природовідповідність, культуровідповідність, гуманізм, врахування вікових та індивідуальних особливостей. Водночас патріотичне виховання має власні принципи, що відображають його специфіку. Серед них:

• принцип національної спрямованості, що передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, українського народу, шанобливого ставлення до його культури; поваги до культури всіх народів, які населяють Україну; здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;
• принцип самоактивності й саморегуляції забезпечує розвиток у вихованця суб’єктних характеристик; формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень; виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках;
• принцип полікультурності передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування в дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до відмінних ідей, цінностей, культури, мистецтва, вірувань інших народів; здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, спроможності сприймати українську культуру як невід'ємну складову культури загальнолюдської;
• принцип соціальної відповідності обумовлює потребу узгодження змісту і методів патріотичного виховання з реальною соціальною ситуацією, в якій організовується виховний процес, і має на меті виховання в дітей і молоді готовності до захисту вітчизни та ефективного розв’язання життєвих проблем;
• принцип історичної і соціальної пам’яті спрямований на збереження духовно-моральної і культурно-історичної спадщини українців та відтворює її у реконструйованих і осучаснених формах і методах діяльності;
• принцип міжпоколінної наступності, який зберігає для нащадків зразки української культури, етнокультури народів, що живуть в Україні.

3. Шляхи реалізації патріотичного виховання дітей та молоді

3.1. Удосконалення нормативно-правової бази патріотичного виховання молоді:

• підготовка нормативно-правових документів з питань національно-патріотичного виховання молоді, внесення відповідних змін до законодавства;
• розроблення державних і громадських заходів з інформаційної безпеки, спрямованих на запобігання негативним наслідкам впливу інформаційної війни;
• розроблення порядку державного фінансування заходів, спрямованих і на національно-патріотичне виховання молодих людей;
• підготовка комплексної програми військово-патріотичного виховання та нормативно-методичного забезпечення її реалізації з метою виховання здорового підростаючого покоління, готового захищати національні інтереси та територіальну цілісність України;
• вироблення науково-теоретичних і методичних засад патріотичного виховання молоді: включення проблематики патріотичного виховання молоді до дослідницьких програм та планів наукових і навчальних закладів (через світову історію можна показати, як державність поновлювали інші народи, зокрема чехи та поляки; через зарубіжну літературу показати, як ці народи утверджували свою ідентичність; через дисципліни природничо-наукового циклу розкрити здобутки українців у науці і техніці, якими слід пишатися тощо, бо тільки цілісна і системна картина гарантуватиме осягнення мети Концепції);
• вивчення потреб молоді, зокрема шляхом проведення соціологічних досліджень;
• забезпечення активної участі сім’ї та родини в розвитку фізичного і морального здорової, патріотично налаштованої зростаючої особистості.

3.2.Діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання:

• проведення заходів спрямованих на реалізацію патріотичного виховання в закладах системи освіти, культури, спорту;
• підтримка та сприяння волонтерським проектам, іншої громадської діяльності та самоорганізації українських громадян, спрямованої на заохочення молоді до благодійних соціальних, інтелектуальних та творчих ініціатив і проектів на благо України;
• створення умов для популяризації кращих здобутків національної культурної і духовної спадщини, героїчного минулого і сучасного українського народу, підтримки професійної й самодіяльної творчості;
• активне залучення до патріотичного виховання дітей та молоді учасників бойових дій на Сході України, членів сімей Героїв Небесної Сотні, бійців АТО та їхніх сімей, діячів сучасної культури, мистецтва, науки, спорту, які виявляють активну громадянську і патріотичну позицію;
• залучення молоді до участі у збереженні і підтримці єдності українського суспільства, у громадському русі задля громадянського миру і злагоди;
• сприяння спортивній і фізичній підготовці, спрямованій на утвердження здорового способу життя молодих громадян з урахуванням принципів національно-патріотичного виховання;
• налагодження співпраці з військовими формуваннями України як мотивація готовності до вибору військових професій;
• сприяння роботі клубів за місцем проживання, центрів патріотичного виховання та інших громадських організацій, які здійснюють патріотичне виховання молоді;
• активізація виховної роботи з дітьми та молоддю засобами всеукраїнської дитячої військово-патріотичної гри “Сокіл” (“Джура”);
• удосконалення підготовки та перепідготовки кадрів, які займаються питаннями національного і патріотичного виховання дітей та молоді в системі освіти, культури, спорту.

3.3. Співпраця органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадянським суспільством:

• активне залучення до національно-патріотичного виховання дітей та молоді дитячих і молодіжних громадських організацій (об’єднань), використання їхнього досвіду, потенціалу, методів роботи у вихованні патріотів України;
• організаційна та фінансова підтримка на конкурсній основі програм, проектів громадських організацій, спрямованих на національно-патріотичне виховання дітей та молоді;
• долучення батьківської громадськості до популяризації кращого досвіду патріотичного виховання;
• посилення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади стосовно національно-патріотичного виховання молоді.
• 3.4. Інформаційне забезпечення національно - патріотичного виховання дітей та молоді:
• організація у теле-, радіопрограмах, Інтернет-ресурсах та в друкованій пресі постійно діючих рубрик, що популяризують українську історію, боротьбу українського народу за незалежність, мову та культуру, досвід роботи з національно-патріотичного виховання різних соціальних інституцій; підтримка україномовних молодіжних засобів масової інформації;
• запобігання пропаганді в засобах масової інформації культу насильства, жорстокості і бездуховності, поширення порнографії та інших матеріалів, що суперечать загальнолюдським та національним духовним цінностям, заперечують суверенність Української держави;
• виробництво кіно - і відеофільмів, підтримка видання науково-популярної, наукової, художньої літератури національно-патріотичного спрямування;
• підготовка інформаційної та науково-популярної літератури для батьків з питань патріотичного виховання дітей та молоді у сім’ї; висвітлення в засобах масової інформації кращого досвіду родинного виховання;
• здійснення заходів щодо розширення фактографічної бази історичних подій, публікація розсекречених архівних документів, видання історичної науково-популярної літератури, довідкових матеріалів про здобутки України за роки незалежності, книг патріотичної спрямованості.

Процес патріотичного виховання дітей і молоді повинен мати випереджувальний характер, відповідати віковим і сенситивним періодам розвитку дитини та особистісним характеристикам.

 

4. Етапи впровадження національно-патріотичного виховання

 

На першому етапі (2015 р.) планується:

• створення нормативно-правового підґрунтя, інформаційно-методичного забезпечення для здійснення національно-патріотичного виховання дітей та молоді;
• створення Центру патріотичного виховання у підпорядкуванні Міністерства освіти і науки України;
• створення інформаційного ресурсу, присвяченого цій тематиці;

На другому етапі (2016-2017 рр.) передбачається:

• розроблення програм, навчально-методичних посібників з предметів гуманітарно-соціального спрямування для дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та вищих освітніх закладів, спрямованих на патріотичне виховання дітей та молоді;
• підготовка та видання науково-методичних посібників і методичних рекомендацій з організації виховних заходів, роботи клубів, центрів патріотичного виховання тощо;

На третьому етапі (2018-2019 рр.) забезпечується:

• проведення моніторингу системи патріотичного виховання дітей та молоді за допомогою соціологічних опитувань, анкетування, психологічного тестування;

• проведення науково-методичних конференцій, створення банку передового педагогічного досвіду на інформаційному веб-ресурсі;
• аналіз здобутого, встановлення досягнень і викликів, корекція навчально-виховних впливів з урахуванням результатів моніторингу.

5. Очікувані результати:

У результаті впровадження системи національно-патріотичного виховання очікується:

• забезпечення у молодого покоління розвинутої патріотичної свідомості і відповідальності, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне благо, збереження та шанування національної пам’яті;
• зацікавленість молоді щодо служби у Збройних силах України, готовність до захисту України та виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, з метою становлення її як правової, демократичної, соціальної держави;
• збереження стабільності в суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни, зміцнення її обороноздатності та безпеки;
• створення ефективної виховної системи національно-патріотичного виховання молоді;
• консолідація зусиль суспільних інституцій у справі виховання підростаючого покоління.

Необхідною умовою втілення Концепції в практику є широке обговорення її положень і завдань, проведення конференцій, круглих столів, семінарів, що будуть актуалізувати порушені цією Концепцією питання і завдання та спонукатимуть до розроблення конкретних заходів з їх реалізації.

ДОДАТОК
До Наказу Міністерства освіти і науки України
від 16.06.2015 р. № 641

 

 

1.3 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО  НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.

Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану – промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, відстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою учасників від особистого заради досягнення спільної мети; багатомовністю, полірелігійністю. Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні.

Актуальним є організація збирання та поширення інформації про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у ході російсько-української війни, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України.

З огляду на це рекомендуємо:

По-перше, виокремити як один з найголовніших напрямів виховної роботи, національно-патріотичне виховання – справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів - Герба, Прапора, Гімну.

По-друге, необхідно виховувати в учнівської молоді національну самосвідомість, налаштованість на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності.

По-третє, системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни.

По-четверте, важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та послуговування  нею повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинно впливати на формування учня-громадянина, патріота України.

По-п’яте, формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці.

Для реалізації цих глобальних завдань необхідна системна робота, яка передбачає забезпечення гармонійного співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання дітей у процесі навчання і позакласної діяльності.

У навчально-виховний процес  мають впроваджуватися форми і методи виховної роботи, що лежать в основі козацької педагогіки.

Завдяки результатам педагогічних досліджень достеменно встановлено, що 40 відсотків від загального обсягу виховних впливів на особистість дитини здійснює освітнє середовище, в якому вона перебуває. Ця цифра в кожному конкретному випадку шкільної практики варіюється відповідно до особливостей області, школи, класу, його мікрогруп та індивідуальних особливостей самих дітей. Але слід визнати, що поміж інших джерел впливу на становлення й розвиток дитини (сім’я, однолітки, позашкільні освітні заклади та ін.) школа посідає домінантні позиції, тож і відповідальності на неї покладається більше, і можливостей перед нею відкривається більше.

З метою створення умов для реалізації кожної особистості та підтримки творчого, інтелектуального, духовного потенціалу нашої нації необхідно модернізувати  систему викладання української мови, а саме:

• у навчально-виховній діяльності неухильно дотримуватися єдиного мовного режиму;
• формувати інформаційно й емоційно самобутній україномовний простір, який забезпечуватиме прилучення школярів до величезного мовного дивосвіту, до глобальних знань про рідну мову, її закони, систему її виражально-зображальних засобів;
• виховувати відповідальне ставлення до рідної мови, свідомого нею користування;
• сприяти вияву українського менталітету, способу самоусвідомлення і самоідентифікації, сприйняттю української мови як коду праісторичної пам’яті;
• плекати розвиток духовної, емоційно-естетичної, інтелектуальної сфери саме на основі української мови;
• через мовне посередництво долучати школярів до національної історії, до різних масивів національної культури, до глибинної сутності народного життя;

здійснювати розвиток мовлення не тільки на уроках української мови і літератури, а й під час вивчення всіх інших предметів.

Також навчальні заклади мають проводити інформаційно-просвітницьку роботу з батьками, спрямовану на формування  толерантності, поваги до культури, історії, мови, звичаїв та традицій як українців так і представників різних національностей за участю психологів, істориків, працівників кримінальної міліції.

 

РОЗДІЛ 2. ВТІЛЕННЯ КОНЦЕПСІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

 

2.1 ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ ЛІЦЕЮ.

 

Згідно із Положенням Закону України «Про освіту», Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року , «Основних орієнтирів виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів», Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді виняткового значення набуває національно-патріотичне виховання, яке має забезпечити різнобічний розвиток, соціальну активність і цілісність особистості, здатної до самостійного мислення, суспільної діяльності, успадкування духовних надбань українського народу, патріота. Тому в ліцеї була створена система виховної роботи, яка сприяла успішному формуванню громадянина суверенної Української держави. 

Система патріотичного виховання передбачає формування і розвиток соціально значущих цінностей, громадянськості і патріотизму, масову патріотичну роботу, що проводиться державними структурами, громадськими рухами і організаціями, засобами масової інформації, науковими інститутами та організаціями, творчими спілками, спрямовано на поглиблення патріотичного виховання, на розвиток особистості громадянина і захисника Вітчизни.

Створення такої системи передбачає спільну діяльність органів державної влади всіх рівнів, наукових установ та навчального закладу, виховання на основі програмних методів і єдиної державної політики у відповідності до Конституції України та законодавства України.

Мета, завдання, принципи національно-патріотичного виховання, суб’єкти діяльності та відносини між ними, процес національно-патріотичного виховання, умови, у яких воно відбувається, управління, що забезпечує інтеграцію складників у цілісну систему забезпечують ї розвиток цієї системи.

Одне із соціальних замовлень суспільства навчального закладу – виховати нового молодого громадянина, патріота незалежної держави України, який здатний змолоду включитися і бути творчим учасником розбудови сувереннної України, захищати її, підносити міжнародний авторитет.

«Виховання громадянина - патріота України, трудівника з високою національною свідомістю та соціальними цінностями». Запорукою ефективності виховного процесу у ліцеї є органічне поєднання системи принципів національно-патріотичного виховання в цілісну систему, яка забезпечує досягнення відповідних результатів – міцно й органічно засвоєних загальнолюдських і українських національних цінностей.

Впевнено і результативно класні керівники впроваджують систему «учитель-учень-сім’я», займаються пошуком і розвитком шляхів багатоаспектних відносин ліцею і сім’ї. Завдяки спільній роботі адміністрації, класного керівника, майстра виробничого навчання нашого ліцею і батьків у вихованні підростаючого покоління можна виховати патріота України. Cлід відмітити системність, наступність і творчість у виховній діяльності щодо формування “класу-родини”, морального здоров’я як вихованців, так і членів їхніх родин, а також результативність цієї роботи.

  Як наслідок організованої та створеної системи виховної роботи у сімейно-родинно-національному полі є збагачення внутрішнього світу учнів, поліпшення навчання і поведінки, зменшення фактів порушення статутних вимог, підвищення їх свідомого ставлення до своїх громадянських обов’язків, зростання авторитету батьків та педагогів, які особистим прикладом допомагають виховувати громадянина України.

Основними завданнями у роботі педагогічного колективу ліцею є виховання громадянина-патріота нашої держави, формування в учнів національної свідомості, характеру, почуття належності до українського народу. Все багатство форм і методів навчально-виховної роботи спрямовується на пробудження і формування в учнів не лише патріотичних почуттів, а й патріотичних поглядів, переконань, ідеалів.

Провідним етапом у патріотичному становленні юних громадян України є виховання пошани до Конституції – Основного Закону України, шанобливого ставлення до державних символів України.

Розуміючи завдання української національної школи, будучи глибоко переконаними в тому, що майбутнє України належить саме тим, хто зараз за партами, ми, як педагоги, вбачаємо своїм завданням виховати людину -патріота, громадянина, гуманіста та сім"янина. Тому головними завданнями педагогічного колективу стали:

• забезпечити реалізацію концепції громадянського виховння особистості в умовах розвитку української державності;
• виховувати здорову націю;
• формувати особистісні риси громадян Української держави: розвинену духовність; фізичну досконалість; моральну; художньо-естетичну; правову, трудову; екологічну культуру,
• виховання людини патріота: розуміння і сприйняття української ідеї; сприяння розбудові державної незалежності України; готовність до захисту своєї Батьківщини; пошана до історичної пам`яті; любов до рідної культури,мови, національних свят і традицій; дотримання Конституції України, дбайливе ставлення до національних багатств і рідної природи;
• виховання кращих громадянських, гуманістичних, сімейних рис особистості.

Для реалізації Основними принципами національно-патріотичного виховання учнів є: принципи національної спрямованості виховання, культуровідповідності, гуманізації виховного процесу, суб’єкт-суб’єктної взаємодії, цілісності, толерантності, особистісної орієнтації, життєвої творчої самодіяльності й акмеологічний принцип.

Національно-патріотичне виховання в ліцеї спрямоване на залучення учнів до глибинних пластів національної культури й духовності, формування у дітей та молоді національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури. В основу національно-патріотичного виховання учнів були покладені принципи гуманізму, демократизму, єдності сім'ї і школи, наступності та спадкоємності поколінь.

 Важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та використання її у повсякденному спілкуванні повинно стати пріоритетним у виховній роботі з учнями. Мовне середовище має значний вплив на формування учня-громадянина, патріота України.

Ця робота проводилася відповідно наказу по ліцею від 10.01.2017 р. № 17 «Про організацію національно-патріотичноого виховання учнів ліцею та плану дій щодо реалізації Стратегії національно=патріотичного виховання учнів на 2016-2020 р.р.

Основними складовими національно-патріотичного виховання визначено: громадянсько-патріотичне, військово-патріотичне й духовно-моральне виховання.

Такі комплексні виховні завдання реалізуються у процесі проведення виховних заходів.

 

 

 

 

 

 

2.1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ГРОМАДЯНСЬКО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

 

                                                           О.В. Журавель, заступник дир. з НВР

 

Актуальними проблемами виховної роботи на сучасному етапі повинно стати забезпечення системи комплексного виховання, мета якого – сформувати в учнів комплекс громадянських якостей. До комплексу особистісних рис та якостей учнів, що відповідають визначенню „свідомий громадянин та патріот", належать: громадянська відповідальність, висока правосвідомість, досконале знання державної мови, повага до батьків, свого роду, до традицій рідного народу, почуття господаря на рідній землі та Громадянсько-патріотичне виховання має певну систему і є ефективним шляхом формування громадянськості в освітньо-виховному процесі і дає змогу комплексної реалізації цілісного процесу виховання громадянина, патріота України на засадах гуманітарної освіти та національних традицій.глибоке знання історії України. Для педагогічного колективу нашого ліцею патріотичний напрямок роботи був і залишається пріоритетним. Формування громадянина - патріота України, підготовленого до життя, з високою національною свідомістю, виховання громадян, які здатні побудувати громадянське суспільство, в основу якого були б закладені та постійно втілювалися демократія, толерантність та повага до прав людини,

що набуває сьогодні особливого значення.

Наш навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Важливим чинником громадянсько-патріотичного виховання є феномен Майдану – промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, відстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою учасників від особистого заради досягнення спільної мети; багатомовністю, полірелігійністю. 

Актуальним є організація збирання та поширення інформації про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у ході російсько-української війни, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України.

З огляду на це рекомендуємо:

 По-перше, виокремити як один з найголовніших напрямів виховної роботи, національно-патріотичне виховання – справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів - Герба, Прапора, Гімну.

 По-друге, необхідно виховувати в учнівської молоді національну самосвідомість, налаштованість на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності.

По-третє, системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни.

 По-четверте, важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та послуговування  нею повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинно впливати на формування учня-громадянина, патріота України.

 По-п’яте, формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці.

Для реалізації цих глобальних завдань необхідна системна робота, яка передбачає забезпечення гармонійного співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання дітей у процесі навчання і позакласної діяльності.

  Наш навчальний заклад проводить інформаційно-просвітницьку роботу з батьками, спрямовану на формування  толерантності, поваги до культури, історії, мови, звичаїв та традицій як українців так і представників різних національностей за участю психологів, істориків, працівників  кримінальної міліції.

  У стінах ліцею плекається громадянин, який перейме на свої плечі тягар з плечей старших поколінь, діятиме і мислитиме по-новому, нестандартно, буде активним перетворювачем життя.

Виходячи з цього, основна ідея полягає у мотивації громадської активності молодого покоління. Це стане запорукою небайдужості як сьогоднішнього, так і прийдешніх поколінь громадян. Найкращою мотивацією до суспільної праці є почуття гордості за свою державу, співпереживання за минуле, співпричетність до творення її сьогодення та майбуття. Саме тому патріотичне виховання молоді є найголовнішим пріоритетом молодіжної політики в Україні, сформувати цілісну систему, спрямовану на забезпечення процесу національно-патріотичного виховання.

Готуючи виховні заходи, педагоги  добирають і поєднують різноманітні методи і форми патріотичного виховання, уникаючи формалізму й одноманітності, насичують їх патріотичними емоціями та переживаннями, активно використовують приклади мужності й звитяги захисників України як з історичного минулого, так і нинішніх воїнів-героїв, які боронять нашу державу від російської агресії. Ведуть із дітьми пошукову роботу: збирають відомості про воїнів-випускників нашої школи, влаштовують зустрічі з ними тощо.

 Відповідно, всі заходи наповнені громадянсько-патріотичним змістом, стверджують ідею спільності інтересів та взаємоповаги усіх громадян України, підтримують прагнення кожної особистості до духовного, інтелектуального, творчого та фізичного розвитку задля розквіту держави в цілому.

       Окрім того, педагоги надають перевагу активним формам роботи, що передбачають самостійну або спільну роботу, набуття дітьми та учнівською молоддю соціального досвіду; сприяють формуванню національної свідомості, критичного мислення, ініціативності, творчого підходу до справи, відповідальності за свої дії та вчинки: громадській, волонтерській діяльності, соціальним практикам, пошуковій, дослідницькій та проектній діяльності, дискусійним клубам, діяльності учнівських прес-центрів, флешмобам, акціям.

Окремої уваги заслуговує сучасна волонтерська діяльність педагогів, учнів, батьків, яка через конкретну, практичну діяльність сприяє встановленню соціальних зв’язків, опануванню дітьми новими навичками, формуванню у них прагнення до відповідальної патріотичної поведінки, моральних та духовних якостей, світогляду справжнього громадянина України. Реалії сьогодення визначили новий напрям волонтерської роботи – психологічна та моральна підтримка воїнів АТО.  Саме тому громадянсько-патріотичне виховання учнівської молоді є одним з найголовніших пріоритетів навчально-виховного процесу у ДНЗ “ЧПАЛ”. 

 

 

Урок під відкритим небом "Україна в серці Європи". 1 вересня 2017 року наш ліцей вкотре відчинив свої двері перед першокурсниками. Нові учні – нова історія, нові таланти. Урочисту атмосферу свята доповнював урок під відкритим небом на тему «Україна в серці Європи» та флешмоб «Україна в сузір'ї Європи».

 

«На гостини до козацької родини». Уже багато років поспіль 14 жовтня ми відзначаємо величне християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці. Упродовж століть воно

набуло особливо важливого змісту, оскільки пов 'язане із боротьбою за свободу та порятунком від ворогів. Волелюбні козаки, які зі зброєю в руках боронили свою Вітчизну та віру, були переконані, що Свята Покрова охороняє їх, а Божу Матір вважали своєю заступницею. Тому у часи незалежності свято Покрови почало відзначатися ще і як День Українського козацтва.

 

День захисника України! Українські воїни – це і солдати незалежної Української держави. Українські воїни – це і юнаки, які присутні тут, які в майбутньому стануть мужніми захисниками України.

Україна! Країна смутку і печалі, краси і радості, різних звичаїв і обрядів, гучної української пісні, швидкого танцю, звичайної красивої природи, а головне - добрих, щирих, гостинних людей.

День миру в ліцеї. 35 років тому у світі проголосили Міжнародний День Миру, як день загального припинення вогню та відмови від насильства. Цей день покликаний змусити людей не тільки задуматися про мир, але і зробити щось заради нього.

В Україні за Указом Президента День Миру відзначають з 2002 року. Педагогічні працівники і учні ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей» долучилися до свята прикрасивши білих голубів на прапорі України та співали пісні про мир.

 В цей день в навчальному закладі відбулися ряд заходів, спрямованих на усвідомлення учнями, наскільки важливим для них є мирне небо над головою. В кожній навчальній групі проведений тематичний диктант на тему: «Міжнародний День миру» та конкурс учнівських робіт «Мій внесок у справу миру».Учні ДНЗ "Черкаський професійний автодорожній ліцей" створили карту України з квітів рідного краю. Карта України заквітчана в блакитно-жовті кольори, а слово "мир" викладане з різнобарвних айстр.

Учні перейнялися духом патріотизму, адже для кожного українця сьогодні важливим є мир, свобода, добро та повага.

День Соборності України. 22 січня 1919 року відбулося об'єднання двох суверенних українських держав - Української Народної Республіки (УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в одну самостійну соборну державу. Цей день назавжди залишився в історії української народу як величне свято Собоності України. Відповідно до цієї урочистості був проведений урок викладачем Мишанським О.Д. для всіх учнів ліцею.

 День ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС. Чорнобиль для нас ніколи не стане минулим. Величний подвиг здійснили ті, хто брав участь у ліквідації наслідків вибуху на четвертому енергоблоці атомної станції. Ця біда торкнулася сотень тисяч українців - ліквідаторів, переселенців, дітей та дорослих. Тому 14 грудня в ліцеї були проведені заходи до вшанування пам’яті ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС».

День Героїв Небесної Сотні – пам’ятний день, який відзначають в Україні 20 лютого 2018 року на вшанування подвигу учасників Революції Гідності й увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України. В цей день адміністрація та працівники ліцею вшанували пам'ять про героїв, покладаючи квіти до меморіалу «Борцям за волю України» та стели зі світлинами полеглих героїв.

  Бібліотекар ліцею оформила тематичну стінгазету: «Хронологія Революції Гідності», де було висвітлено послідовність трагічних подій Революції Гідності (листопад 2013 року, лютий 2014 року), та оформила тематичну виставку «Наші земляки - Черкащани - Герої Небесної Сотні», ознайомивши учнів з героями Черкащини, які загинули за участь і волю нашої Батьківщини. Це 7 жителів Черкаської області, якими посмертно присвоєно звання Героїв України.

 

         

На прикладі Героїв Небесної Сотні маємо виховувати майбутнє покоління, цінити та пам’ятати борців за волю України. Учні групи АСР-14-16 відвідали показ фільму «Кіборги» - про подвиг героїв в боях в аеропорту, під час збройного конфлікту на Донбасі. Учні гуртожитку взяли участь в Всеукраїнській акції «Ангели пам’яті» - виготовили паперові ангели та розвісили на деревах поблизу гуртожитку.

 

   

Отже, громадянсько-патріотичне виховання в ліцеї має певну систему і є ефективним шляхом формування громадянськості в навчально-виховному процесі та сприяє комплексній реалізації цілісного процесу виховання громадянина, патріота України на засадах гуманітарної освіти та національних традицій. Тому громадянсько-патріотична робота посідає провідну роль у  вихованні молодого покоління, так як передбачає формування у нього основ громадянської культури.

2.3 ДУХОВНО-МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ – ОДИН ІЗ НАПРЯМКІВ СТАНОВЛЕННЯ ПАТРІОТА

 

                                                   В.П.Кикоть, голова МК класних керівників

 

Одним із основних завдань сучасної школи є формування у дітей загальнолюдських духовних цінностей та орієнтирів. Серед них – доброта, любов до ближніх, повага до навколишніх. Сьогодні стає очевидним, що будь-які порушення або відсутність культури поведінки, її моральних норм, негативно відбиваються на моральному та емоційному стані суспільства, його фізичному та психічному здоров`ї.

У роботі з духовно-морального виховання важливим орієнтиром є особистісний підхід, який найефективніше реалізується за умов побудови виховного процесу на основі суб`єкт-суб`єктних взаємин педагога і вихованців. Виховання моральних цінностей в учнів передбачає органічне поєднання найбільш відповідних вимогам початкової школи методів, форм і засобів морального виховання.

У своїй роботі прагну до народження доброти в серці кожного учня, бо переконана, що лише добро вміє захищатися. Надзвичайного значення у вихованні особистості приділяю формуванню духовності, яка є мірилом її людської цінності, суспільної значущості.

У своїй практичній діяльності керуюсь розумінням духовності великим педагогом-гуманістом В. О. Сухомлинським, яке він розкриває так: ".... ми включаємо в поняття "духовний світ", "духовне життя" такий смисл: сфера духовного життя людини – це розвиток, формування і задоволення її моральних, інтелектуальних та естетичних запитів і інтересів у процесі активної діяльності. Особливого значення у вихованні духовності приділяю формуванню моральної культури. 

При цьому орієнтую своїх вихованців на мудрі поради Василя Сухомлинського, а саме: "Ти живеш серед людей. Не забувай, що кожний твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, що тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Перевіряй свої вчинки, запитуючи сам себе: чи не робиш ти зла, незручності людям? Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре".

Мій багаторічний досвід дозволив зробити висновок про те, що успіх виховних дій педагога залежить від того, що знає вихованець про самого себе, і головне, щоб саморозуміння було з погляду моральних цінностей суспільства і власної життєвої позиції. В емоційному переживанні самого себе вбачаю повагу до самого себе і почуття власної гідності.

Міжнародний день толерантності. Педагоги ліцею  провели відкриту виховну годину у групі на тему: "Як долати агресію та бути толерантним". Метою заходу було виховати почуття поваги один до одного, до звичаїв, традицій і культури різних народів; виховати комунікативну культуру у спілкуванні та взаєморозуміння; продовжити формування толерантного ставлення одногрупників між собою.

 

       

Україна – це територія гідності і свободи, якою її зробила не одна а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був символом Свободи, і Революція 2013року – Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність та прагнення до свободи. 

   

Трагічні події в Україні, починаючи з листопада 2013 року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина України. Герої Небесної сотні загинули за честь і волю нашої Батьківщини за вільну, демократичну, чесну Україну. Педагогічні працівники та учні ліцею взяли участь у хвилині пам’яті, присвячену борцям за волю України. Герої не вмирають - вони назавжди в наших серцях!

"Бабин Яр - без права на забуття". Урок-пам'яті "Бабин Яр - без права на забуття", бібліотекар ліцею провела урок-пам’яті, на якому розкрила учням трагедію в Бабиному Яру, її вплив на долю людства, на історичну пам'ять учасників.

     

100-річчя бою під Крутами. Учні ліцею на виховних годинах вшановують пам'ять про юнаків, які загинули за незалежність молодої української держави. Пройшло 100 років коли у бою під Крутами полягли Київські студенти й учні, що в 1918 році стали на захист незалежності своєї Вітчизни. Поїзди, проходячи повз цю маленьку станцію стишують хід, а в день, коли сталася за волю України. Герої не вмирають - вони трагедія, тривожно сигналять….

Урок пам’яті «Голокост - лихо століття». 26 січня бібліотекар ліцею Пархоменко С.М. провела з учнями Зникають покоління, які пережили страхіття масових знищень, жахливу трагедію людства - Голокост.

Ми маємо зробити все, щоб молодь знала, пам’ятала ці страшні сторінки людства, щоб діти ніколи не стали жертвами, катами чи байдужими спостерігачами винищення націй. "Голокост” у перекладі з давньогрецької означає “цілоспалення", “знищення вогнем”, “жертвоприношення”.

       «Свято «Вишиванки». Ліцей замайорів вишиванками, червоними маками, вплетеними в коси, віночками з польових квітів тому, що сьогодні в ліцеї свято –Як відомо вишиванка–національна святиня, бо символізує собою і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь-зв’язок, що не переривається віками. Учні та працівники

ліцею організували виставку «Моя сорочка вишивана», на якій були представлені, як старовинні вишивки, так і сучасні роботи, вишиті нашими учнями та працівниками. Для всіх охочих навчитися вишивати був проведений майстер-клас з вишивання, під час якого учні ознайомились з історією української вишивки, її видами та обереговими орнаментами. Завершальною подією Свята вишиванки стало проведення флешмоб під гаслом «Візерунком стали символи Вкраїни»: учні та працівники ліцею спільно вишили національний Герб нашої держави. До проведення флешмобу долучились близько п’ятдесяти осіб.

«Вишиванка єднає Україну». Організатори свята педагогічний та учнівський колектив ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей» запросили всіх мешканців мікрорайону долучитися до свята вишиванки.

Це споконвічний одяг українців, що символізує родинну пам'ять, вічність та любов і є символом краси та міцного здоров’я. Своєрідною візиткою нашого заходу є виставка «Бабусина світлиця», в якій зібрані роботи учнів, викладачів ліцею, жителів мікрорайону. Також було представлене декоративно-прикладне мистецтво та малюнки художників.

VIIІ Міжнародно мовно-літературний конкурс учнівської та студентської млоді імені Тараса Григоровича Шевченка, у якому взяла участь учениця 1 курсу ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей» Пархоменко Альбіна.

На урочистому відкритті були присутні переможці ІІІ( обласного) етапу конкурсу, а також учителі, викладачі та батьки. Переможців обласного етапу привітав завідувач сектору навчально-методичного забезпечення Інституту модернізації змісту освіти Міністерства освіти і науки України Андрій Вікторович Паньков. Він зачитав і передав обдарованим черкаським учням вітальний лист від Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич, у якому вона звернулася до конкурсантів, батьків та педагогів і висловила щирі вітання із нагоди проведення фінального етапу VIІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Усі фіналісти отримали дипломи й цінні подарунки, а наставники – подяки. Цього ж дня роботи конкурсантів були відправлені в Київ для перевірки членами журі ІV (фінального) етапу конкурсу.

 

       

Міжнародний день рідної мови. Випуск листівок "Говори правильно";

 

      

Тематичний диктант "Рідна мова"

   

Урок-конференція "Я - європеєць, а мова моя - українська"

     

Лінгвістична гра "Кирилиця -латиниця"

 

       

Конкурс скоромовок-спотиканок "Зможеш повторити?"

 

          

Отож ми повинні здійснювати свою діяльність таким чином, щоб пропагувати серед учнівської молоді ті цінності, котрі відповідають духовним традиціям українського народу, щоб виявити, які чинники впливають на формування та розвиток духовної культури. Великі можливості для формування моральної самосвідомості закладені в неписаних законах лицарської честі, що передбачають: виховання любові до батьків, до рідної мови, вірність у коханні, дружбі, побратимство, готовність захищати слабших, піклуватися про молодших, зокрема дітей; шляхетне ставлення до дівчини, жінки, бабусі; непохитну вірність ідеям, принципам народної моралі та духовності; відстоювання повної свободи і незалежності особистості, народу, держави; турботу про розвиток народних традицій, звичаїв, обрядів, бережливе ставлення до рідної природи, землі.

 

2.4 АСПЕКТИ ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Військово-патріотичне виховання - це формування у молоді високої патріотичної свідомості, ідеї служіння Вітчизні, здатності до його збройного захисту, прищеплення гордості за українську армію, любові до української військової історії, збереження і примноження славних військових традицій. Військова історія нашої країни сповнена героїки, романтики, справжнього патріотизму, насичена цікавими, часом драматичними подіями, представлена дивовижними, унікальними особистостями. Все це дає багатий матеріал для реалізації високих цілей громадянського та патріотичного виховання, яке настільки актуально сьогодні.

Патріотизм – любов до своєї Батьківщини, відданість своєму народові, готовність заради нього на жертви й подвиги [1, 711]. Саме основи військово-патріотичного виховання учнів закладаються в школі й базуються на таких принципах, як державна спрямованість, науковість, пріоритет гуманістичних і демократичних цінностей, повага до конституційних прав і свобод людини й громадянина, виховання учнів на патріотичних, історичних та бойових традиціях українського народу.

Патріотичне виховання передбачає виховання почуттів, означає формування високого ідеалу служіння народові, готовності в будь-який час стати на захист Батьківщини, вивчати бойові традиції та героїчні сторінки українського народу його Збройних Сил. Складовою частиною патріотичного ви ховання є військово-патріотичне виховання, яке орієнтоване на формування в підростаю- чої особистості готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу в Збройних Силах України, як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національ- ними інтересами України й покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні безпеки від зовнішньої загрози.

Військово-патріотичне виховання здійснюється насамперед у процесі навчання, де в учнів закладається фундамент глибоких знань, формується світогляд, національна свідомість.

У ліцеї військово-патріотичне виховання проводиться у формі бесід, розповідей, зустрічей із ветеранами війни, військової служби, учасниками антитерористичних операцій, походів по місцях бойової та трудової слави, екскурсій до музеїв військових частин.

Досвід нашого закладу засвідчує, що військово-патріотичне виховання є складовою розвитку особистості, а тому його необхідно проводити систематично, цілеспрямовано й наполегливо.

"Військово-польовий АРТ". В рамках виконання стратегії національно-патріотичного виховання молоді учні груп відвідали експозицію мистецького проекту  в обласному краєзнавчому музеї. Військове приладдя оздоблене під декоративно-ужиткове мистецтво: ковдри із лосткутків військового одягу, жіночі прикраси, фоторамки та інше.

“Вояцьке свято в долині троянд.” Відбулося традиційне вшанування героїв Холодноярського повстання. Заходи організованіІсторичним клубом "Холодний Яр" за підтримки низки патріотичних та націоналістичних організацій.

Серед співорганізаторів вшанувань - Всеукраїнське об'єднання "Свобода" та "Легіон Свободи". Педагогічні працівники та учні ліцею взяли участь у проведенні Вояцького свята в Долині троянд під гаслом «І повіє вогонь новий з Холодного Яру».

Під час свята відбулися зустрічі з учасниками АТО, народним депутатом України, рядовим батальйону спецпризначення «Азов» Олегом Петренком, та керівниками міста та області.

 

"Військова служба за контрактом"В ліцеї пройшов профорієнтаційний захід на тему:, яку провів начальник групи з добору Орєшин Д.В. державної прикордонної служби України. Учні переглянули відеоматеріали, які дали змогу ознайомитись з базою навчального центру "Оршанець", умовами прийому та підготовки кадрів                                    

 

Зустріч з бійцями полку "АЗОВ".  Представники Черкаської обласної

громадської організації "Цивільний корпус "АЗОВ"" провели виховний захід з учнями ліцею в ході якого продемонстрували відеоматеріали про діяльнсть корпусу "АЗОВ", підготовку молоді до служби в збройних силах України. Розповіли про участь бійців полку "АЗОВ" на сході країни. На завершеннязустрічі подарували квіти з побажанням здоров'я та миру.

      

День захисника України. Українські воїни – це і солдати незалежної Української держави. Українські воїни – це і юнаки, які присутні тут, які в майбутньому стануть мужніми захисниками України. Україна! Країна смутку і печалі, краси і радості, різних звичаїв іобрядів, гучної української пісні, швидкого танцю, звичайної красивої природи, а головне - добрих, щирих, гостинних людей.

 

Наші учні щорічно закріплюють свої військові знання в Навчальному центрі Оршанець. Дівчата проходять практику санітарно-медичної підготовки в медичному закладі. Хлопці під час навчально-польових зборів засвоюють тактичну, вогневу та прикладну фізичну підготовку, беруть участь у змаганнях з військово-прикладних видів спорту. Нещодавно відвідали навчальний центр Державної прикордонної служби України імені І. Ф. Момота. Учні ознайомилися з експонатами Центрального музею і були вражені історією охорони кордонів нашої держави починаючи з часів Київської Русі, Козаччини, періоду громадянської війни аж до сьогодення.

Схиливши голови слухали учні про події на Сході країни, про захисників-прикордонників, які полягли з 2014 по 2016 роки.

 

     

Контрактна служба в Збройних Силах України. Зустріч заступника військового комісара, начальника відділення комплектації Черкаського ОВК Шиш Олександром Олександровичем з учнями випускниками ліцею, щодо контрактної служби в Збройних Силах України. Надав інформацію про порядок оформлення, терміни контракту, забезпечення, подальше навчання та пільги під час проходження служби.

    

Зустріч з представником військової частини А-1744. В ліцеї відбулася зустріч учнів групи ШБМ-4-15, які навчаються за професією «Машиніст дорожньо-будівельних машин; слюсар з ремонту дорожньо-будівельних машин; водій категорії «С»», з Шибецьким Юрієм Констянтиновичем – старшим солдатом в/ч А-1744, який служить за контрактом в Черкаському автобатальйоні й неодноразово брав участь в бойових діях на окупованій території Луганської та Донецької області. Розповів учням про події на Сході країни та закликав хлопців добре опановувати свою професію, яка так потрібна країні.

 

 

 

 

 

 

Відмінник захисту Вітчизни. На плацу Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України, що в селищі Оршанець, за участі голови облдержадміністрації ЮріяТкаченка, начальника навчального центру Дмитра Коцеруби, директора Департаменту освіти і науки облдержадміністрації Валерія Данилевського, представників навчально-методичного центру професійно-технічної освіти в Черкаській області відбулися урочистості з нагоди вручення почесних відзнак відмінник захисту Вітчизни учням Черкащини, які за період навчання досягли найкращих результатів у вивченні предмета захист Вітчизни, серед яких був учень групи АСР-5-15 Сімонов Богдан Ігорович.

Безпосередньо перед святковою частиною заходу відбулося покладання квітів до пам’ятника загиблим воїнам-прикордонникам та погруддя генералу-майору Ігорю Момоту.

 

   

 

День захисника України. Українська нація існуватиме доти, поки хоча б один українець буде готовий покласти своє життя в її обороні. Указом Президента від  14 жовтня

2014 р. з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності й територіальної  цілісності України, вшанування військових традицій і звитяг українського народу, 14 жовтня оголошено Днем захисника України.

Цей день не випадково співпадає з Днем українського козацтва, Днем заснування УПА та Днем Покрови Пресвятої Богородиці, яка традиційно вважалася захисницею воїнів-козаків. Це день пошани усім поколінням героїчного українського воїнства. До дня Збройних Сил України, в ліцеї відбулася зустріч з випускниками нашого навчального закладу, які наразі захищають нашу Батьківщину на її східних рубежах. Бійці батальйону "Айдар" (псевдо "Снайпер" та "Копійка") та волонтери завітали цього дня до нас на гостини та зустрілись з товаришами, з якими вчора ще сиділи за партами.

 

 День українського добровольця. Учні та педагогічні працівники відзначили організували зустріч з випускниками ліцею, які проходили військову службу в зоні антитерористиної операції у Донецькій і Луганській областях.  несуть службу у військовій частині 1744.

 

 

 

 

 

 

«Відмінник Захисту Вітчизни». У Навчальному центрі Державної прикордонної служби України ім. генерал-майора І. Момота відбулося урочисте вручення обласної почесної відзнаки кращим учням-знавцям предмета «Захист Вітчизни». Серед нагороджених - учень Черкаського професійного автодорожнього ліцею - Табунченко Богдан.

 

Перегляд фільму "Воїни духу". Учні ліцею взяли участь у перегляді фільму "Воїни духу", який демонструвався в кінотеатрі "Україна". В фільмі показана трагедія героїчної оборони Донецького аеропорту, який тривав 242 дні та перебування двох героїв в полоні. Учні та усі присутні в залі кінотеатру схиляли голови у хвилини мовчання в п'ямять полеглих захисників.

«Козацька наснага». У травні відбувся обласний етап Всеукраїнських спортивних ігор серед учнів професійно-технічних навчальних закладів на базі державного навчального закладу «Черкаський професійний ліцей» за участі 14 команд (120 осіб), в тому числі команда наших козаків.       

У програмі «Козацької наснаги» козаки профтехосвіти змагалися з таких видів програми: армспорту, підніманні гирь, підтягуванні у висі, перетягуванні канату, підніманні козака, боротьбі на пасках, метанні довбні та естафеті. Урочисто та показово відбувся конкурс-презентація команд. «Козацькому роду нема переводу», в якому взяло участь 11 команд. Козаки  були вбрані в національний козацький одяг та запропонували глядачам командну символіку та пісню.                 

 Чемпіони та призери змагань були нагороджені командними кубками, особистими медалями та дипломами відповідних ступенів управління освіти і науки Черкаської облдержадміністрації. По закінченні змагань учасників чекала козацька каша – куліш.

  Несе історію в палаючих серцях. 20 лютого 2018 рокув ліцеї відбувся фестиваль патріотичної пісні «Пам'ять єднає покоління». Сьогодні педагогічні працівники та учні ліцею вшановали пам’ять мужніх героїв захисників нашої Вітчизни - воїнів інтернаціоналістів, Героїв Майдану, воїнів АТО, волонтерів, а також всіх тих бійців, які воюють, на сході України, захищаючи нашу землю.  

Будьмо ж гідними великої слави героїв України, які твердо вірили, діяли, знали: Українська нація народилася тоді, коли в її обороні впала перша крапля червоної української крові на чорну українську землю. Українська нація існуватиме доти, доки хоча б один українець буде готовий покласти своє життя в її обороні.

 

         Військово-патріотичне виховання здійснюється насамперед у процесі навчання, де в учнів закладається фундамент глибоких знань, формуються світогляд, національна самосвідомісті. Формування патріотичних почуттів невіддільне від громадянського самовизначення молоді, від розвитку правової і військово-патріотичної самосвідомості та гуманістичних поглядів. 

         Досвід роботи ліцею показує, що військово-патріотичне виховання учнів у дусі постійної готовності до захисту своєї Вітчизни необхідно проводити систематично, цілеспрямовано і наполегливо. Педагогічний колектив ліцею націлений на майбутнє, на пошук інноваційних технологій патріотичного виховання підростаючого покоління.

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Педагогічний колектив ліцею працює над створенням школи, яка б виховувала учнівську молодь, здатну успішно жити в оновленому суспільстві, забезпечила б виховання національної свідомості учнів різних вікових груп. Колектив прагне, щоб у закладі панував національний дух, виховувалось нове покоління українських громадян, вчимо бережливому, шанобливому ставленню до державної символіки, національних традицій. Результати своєї роботи з національно – патріотичного виховання учнів       бачимо в :

• впровадженні новітніх виховних технологій;
• розробці колективних творчих проектів;
• підвищенні національної свідомості підлітків;
• соціальній, психологічній, фізичній адаптація учнів у суспільстві;
• формуванні особистісних рис громадянина України;
• розвитку індивідуальних особливостей і талантів .
• Всі учні почуваються комфортно у школі, з задоволенням приймають
• участь у виховних заходах, трудових акціях, тренінгах, мандрують
• визначними місцями України, відвідують вистави театрів, виставки, 
• музеї.

   Найкращою мотивацією до безкорисної суспільної праці є почуття гордості за свою державу, співпереживання за минуле, співпричетність до творення її сьогодення та майбутнього. 

Національно-партіотичний напрямок виховання учнів завжди забезпечує формування свідомої особистості, громадянина, що шануватиме історію та здатного захистити інтереси своєї країни.

Основна виховна ідея нашого навчального закладу полягає у мотивації громадської активності молодого покоління. Це стане запорукою небайдужості як сьогоднішнього, так і прийдешніх поколінь громадян.