Родинне свято " У колі дружної сім'ї "

 

 

 

 

 

 Учитель  Добрий день, шановні гості, учні. батьки, бабусі та дідусі. Приємно, що сьогодні ми зібралися разом. Сподіваємося, що час, проведений разом, буде щасливим, святковим і теплим У житті людини одне з найважливіших місць посідає сім'я, родина. Недаремно в народі кажуть: " Від родини йде життя дитини".

 

1. Бачу, тут сидять із нами

Наші татусі і мами

Бабусі й дідусі -

Всі прийшли на свято, всі!

Я люблю вас щиро - щиро,

Вам бажаю щастя й миру.

 

2.Ви мене любіть, рідненькі,

Бо я ще такий маленький.

Хочу бути на вас схожий,

Як і ви такий же гожий.

 

3.Рідні мами, рідні тата,

 Ми вітаємо вас на святі,

Ми вас любим щиро, щиро.

Вам бажаєм щастя й миру.

 

4.Бабусь ми дуже любимо,

їм палкий привіт шлемо.

Та й не тільки їм одним,

а й дідусенькам своїм.

 

5.Для вас — всі усмішки ясні,

для вас — пісні та квіти.

Хай бачать гості дорогі,

які ми щасливі діти.

 

6.Тато, мама, два дідусі,                                                                                                                                                                                           З дідусями — дві бабусі,                                                                                                                                Братики, сестрички                                                                                                                                             В хаті-рукавичці:                                                                                                                                                    Отака в мене сім'я,                                                                                                                                                  І тому щаслива я.

 

Учитель: Ми розпочинаємо наше свято з людини, яка для кожного з нас - найближча і найдорожча. Певно, всі ви здогадалися: розмова піде про матір. Перше, що бачить новороджений малюк, - це лагідний, сяючий, сповнений безмежної любові та ніжності, погляд материнських очей. " Мама" - це найперше слово, яке вимовляє дитина. Мати - символ усього найкращого на землі, найдобрішого, найсвятішого. Кожна мати любить свою дитину, завжди розуміє її, подасть руку допомоги, розділить радість і смуту. Де б ви не були, щоб б не робили - рідна мати завжди освітлює вам шлях ніжним серцем, щирою

Душею

 

7.В радості і в смутку, завжди з діточками,                                                                    Все, що тільки маємо, - маємо від мами.

У стрічках віночок й вишита сорочка

Матуся придбала, бо я її дочка.

 

8.Та не тільки одяг і ці черевички -

Від мами ось коси та ще рум’яні щічки.

І носик курносик, і ніжки проворні,

Та й вушка в сережках, та оченьки чорні.

 

9.І навіть ці губки, щоб їв і сміявся,

Я маю від мами, бо я в маму вдався.

А чуєш, як в грудях нам б’ється серденько

Те серце дала нам мама дорогенька.

 

 

 

Учитель: Ми сьогодні діти багато говоримо про наших мам. Які ж вони наші мами? (Найкращі, наймиліші, найталановитіші, найлюдяніші і найрозумніші) А тому, з усіма питаннями, які виникають, ми звертаємось

 

10.А скільки не спала ночей

І не змикала очей,

Коли ми хворіли, бувало,

Спасибі тобі. Моя Мамо

 

11.І коли перші кроки робили,

За нами ти завжди ходила,

За руку тримала легенько.

Спасибі тобі...Моя ненько!

 

12.До школи мене проводжаєш,

Портфель залюбки ти збираєш,

В житті ти мене виручала,

Спасибі тобі...Моя мамо!

 

13.Провини мої пробачаєш,

Хоч іноді і палаєш,

І впевнено в світ я дивлюся

Уклін тобі... Люба матусю!

 

14.Та не забудем своїх любих мам.

А зараз тут для вас ми затанцюєм.

Цей танець ми присвячуємо вам!

                 Танець «МАМ»

Учитель:

МОНОЛОГ

 Гра .«Поміняймося місцями»

15.О, якби ви, мами, з нами помінялися місцями?
Уявіть собі, будь ласка, не життя у вас, а казка!
Вас зі школи зустрічаєм. – Чи веселі ? – вас питаєм.

І коли в моєї мами двійка трапиться, словами
Не каратиму дарма, знаю – виправить сама.
 

16.І не кину в злості мамі: - Чом топчешся під ногами?!
Без наказу, без поради за уроки сяде мама.

І коли в цей день неждано однокласниця нагряне,
Не скажу їй, річ відома, що немає мами вдома,
А скажу: - Заходь до хати! Буду тортом пригощати
І не злитимусь ні трішки, як засмітите доріжки…

Ну то як, кохані мами, поміняємось місцями?

 

А зараз ми перевіримо чи зможуть наші мами  помінятися з вами місцями?
(Для мам)
По трьом характерним дій треба вгадати слово.

Як написати слово мишоловка 5-ма буквами? (Кішка)

Що можна бачити з закритими очима? (сон)
1. Росте на городі; кладуть у вінегрет; буває на сукню. (Горох.)
2. Її люблять їсти; шофер її крутить;. (Бублик.)
3. Туди іноді сідають; зараз ними користуватися не модно; раніше їх всі одягали в дощ. (Калоші.)
4. Це є у дівчаток; буває у піску; в селі вона потрібна в липні. (Коса.)
5. Він бігає в лісі; так називається зачіска у хлопчиків;. (Їжак.)
6. Вона росте у полі; ; іноді на неї схожий ніс. (Картопля.)
7. Дружина барана (вівця)

8. Її люблять учні; туди всі поспішають; після неї важко бігати. (Їдальня.)
9. Без нього не можна обійтися; воно висить на стіні; якщо я хворію, мені мама каже: «Подзвони Маші і дізнайся». (Розклад уроків.)

 

Учитель.Згадаймо, дорогі батьки, що робиться вдома кожного ранку, коли ваше любляче чадо зби­рається до школи і не може знайти ручки, зо­шити чи спортивну форму.

 

Подивимось, чи вміють наші мами швидко збирати дітей до школи. Перед вами — два рюк­заки, навколо них розкидані зошити, книжки, олівці, фломастери, десь далі спортивна форма, на столі — канапки, потрібно якнайшвидше покласти це до сумки. Так перевіряється майс­терність збирання учня до школи. (Конкурс).

Пісня «Квіти для мами»

 

 

Учитель: Ми продовжуємо нашу розмову, але про ваших татусів - сильних і великодушних, мужніх і добрих, серйозних і життєрадісних. Як би не велося в житті, та з давніх - давен батька вважали захисником родини, її опорою, головою, мудрим і вимогливим наставником. Батько - це гордість і найвищий авторитет сім'ї, він працює, щоб забезпечити своїм трудом добробут, спокій та родинний затишок. Може, часом у нього бракує часу приділити вам достатньо уваги. Але кожен батько любить вас

17.Запитайте мене, діти,

 Хто рідніший мені на світі?

 Безперечно та людина,

Яка любить свого сина.

Сильна, мужня, що все знає

 і мене всього навчає.

Вміє гарно майструвати –

Це мій любий рідний тато

 

18.Силу і мужність беремо від тата

 І до Вітчизни любов від батьків.

Віра, надія і мрія крилата –

Все йде від тата до дочок й до синів

 

19.Мій любий татусь. Він найкращій у світі.

Ось погляд ласкавий ловлю.

І щиро признаюсь, хай знають всі діти,

Що я його дуже люблю.

 

Ведуча. Батько, тато… Він вимогливий і суворий, мудрий і сміливий, з сильним характером та міцними руками. А коли тато усміхається, то скільки ласки і тепла у його погляді! Татова любов до дітей стримана і врівноважена. Недарма у народі кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона цього не знала.

 

20. Я і до тата умію звертатись,

Хочу в словах передати тепло.

Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,

І щоб в душі його сонце цвіло.

 

21.Татку, татусеньку, таточко, тату,

Кращого в світі немає навкруг!

Татоньку, хочу тебе обійняти,

Ти мій порадник, заступник і друг!

 

  22.  Мій добрий татусь і задачу розв'яже,

І намалює кумедних звірят,

Ще найкращі слова для матусеньки скаже,

Коли ми ідемо гуляти у парк.

  23.  Мій сильний татусь
                                                                                  Він і столяр, і слюсар,

І найкращий спортсмен.

   Любить маму, комп'ютер, газети,

Та найбільше він любить мене.

 

Ведуча.   Кожен маленький хлопчик прагне бути схожим на свого батька — сильного, розумного, люблячого, дбайливого господаря сім’ї. А кожна маленька дівчинка мріє вийти заміж за чоловіка з чудовими татовими рисами характеру. Наші діти поки ще перебувають у чарівному неповторному світі дитинства, насолоджуються його чудовим смаком. Сьогодні вони присвячують своєму татові прекрасні пісні з найсвітлішими та найдобрішими побажаннями.

 

Пісня « Таточку, татусю»

 

24.Мій татусь розумний - все на світі знає,

Бо книжок багато він завжди читає.

Дуже поважає мій татусь футбол,

Разом із гравцями забиває гол.

То підскоче в кріслі, то «ура» кричить.

 

Аж на стелі люстра дзвінко дзеленчить.

Недарма вважає наша вся сім'я -

Що на тата зовні дуже схожий я.

Підросту ще трішки, усього навчусь.

І таким завзятим стану, як татусь.

Мій татусю рідний, завжди будь таким,

Спритним і веселим, вічно молодим.

 

Учитель . Іяк би діти не любили своїх мам і тат , та бувають такі моменти , що зрозуміти їм вас дуже важко.

 

25,26,27.СЦЕНКА

Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісінько не знають,-

Смішно і сказать комусь!-

Бо щодня мене  питають

Лиш одне: «чому?» й «чому?»

 

Ти чому образив Віку?

А чому отримав двійку?

А чому прийшов так пізно?

А чому в шкарпетках різних?

 Ти чому такий непослух?

А чому не стелиш постіль?

Ти чому це вірш не учиш?

А чому портфель без ручки?

І чому такий синець?

 

Ох, настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи,

Хоч би й дуже захотів …

Треба їх віддать до школи …

Хай питають вчителів!..

 

ПІСНЯ «МАМА І ТАТО»

 

 

28.Два слова чарі́вних — лиш мама і тато,
А скільки любові у них і тепла!
Вони для дітей означають багато,
Щоб щастя іскрилось і радість цвіла.
 

29.Бо тато і мама — це рідні нам люди,
Рідніших у цілому світі нема.
З батьками дитина захищена буде,
І душу дітей не остудить зима.

30.Два слова крилатих — і серце радіє!
Й летить наче пташка в ясне майбуття.
Вони нам дали і натхнення, й надію,
Й найбільше у світі — це наше життя!

 

31,32.Сценка.

Закортіло татусеві

Перевірить сина

І дізнатись, як встигає

У школі дитина.

 - Що стоїш? Чого боїшся

 підійти до мене?

Дай–но мені свої зошити

І неси щоденник.

Подивився у  зошити

Що й казать не знає:

Одна двійка з-за другої

Звідти виглядає.

  Подивився у щоденник

І в наступ на сина:

 - Та у тебе тут із співів

Добре і відмінно.

 - Ах ти, - кричить, - лобуряко, -

І паска знімає.

-У зошитах повно двійок,

А він ще й співає.

 

Учитель: Діти, ви всі зростаєте в чудових родинах, повсякчасоточені піклуванням, турботою та ласкою. Поруч із вами рідні та близькі люди - лагідна матуся і мужній батько. Та колись і батьки були ж такими ж, як ви, маленькими. Іноді, як і ви, вони були неслухняними та бешкетниками, росли і пізнавали цей прекрасний світ. І їх виховували ваші дідусі та бабусі. Бабуся. Дійсно, чи є в світі краще людина? Ні! Скільки вона пережила в своєму довгому житті, але яка ніжна, щира! Недаремно в народі кажуть, що бабусі онуків люблять більше, ніж власних дітей. Хоч горе і біда часом не обминають бабусиної хати, та її очі завжди світяться особливим блиском, коли поруч з нею ви - рідні, любі її онуки.

 

33.Свою бабусю знаю я з давніх - давніх пір,

Її обличчя любе, її ласкавий зір.

 Замислиться бабуся, зажуриться на мить,

І знов, дивись, сміється, ласкаво гомонить

 

34.Та над усе найбільше сподобались мені

 Її ласкаві руки, умілі та міцні.

Оцій руці хорошій робота не важка,

 Бо в'яже, варить, пише бабусина рука.

 

35.Буває, щось пошиє. Ви скажете: " Краса".

 Вона робити вміє ну просто чудеса.

І я в бабусі руки цілую залюбки,

 Вони немов співають, розказують казки.

 

 36.Бабусю, дай руки твої  поцілую,

За шийку тебе обніму. І щічку погладжу.

 Ти знаєш, бабусю, як дуже тебе я люблю.

І ти мене любиш, хоч я неслухняний,

Частенько і шкоду роблю.

 Та ти все пробачиш, мене поцілуєш.

І я тебе дуже люблю.

 

37.Чому так багато довкола тепла?

 Це ж моя (показує рукою) бабусенька його. принесла!

Скільки у бабусі сонця і тепла.                                                                                                                      Скільки в неї радості, щедрого добра!

 

38. У душі бабусі — почуттів глибінь,

а в очах бабусі — неба ніжна синь.

   У руках невтомних — праця без кінця,

а в устах ласкавих — мова мудреця.

 Як же не любити бабцю дорогу?

   Я перед бабусею завжди у боргу.

 

39.Бабуся моя дорогенька, матуся моєї матусі,

Присядь біля мене близенько, я ніжно отак пригорнуся.

Накину тобі я на плечі хустину тепленьку пухову

Як гарно з тобою малечі, бабуся, завжди будь здорова.

 

40,41.Д.   Ти тільки вслухайся: бабуся! Бабусенька! Бабуня
Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе й тепле слово!

ХЛ.- А чому?

Д. - А тому, що бабуся – це мамина або татова мама. Отже, вона прожила на світі удвоє більше, як твоя мама чи тато. Бачила у житті удвоє більше. І ти, мабуть, удвоє дорожчий для неї, бо ти – дитина її дитини.  Бо ти – її онучатко, дівчатко чи хлоп’ятко. Бо ти її пташенятко, ластів’ятко, козенятко, нехай іноді навіть телятко, нехай іноді поросятко.

-ХЛ,І коли це бабуся називала мене поросятком?

Д.- Напевне тоді, коли ти був бруднулею!

ХЛ,- Згадав! Це було тоді, коли я
Заталапав чоботята.
І, щоб сховатися від тата,
- До бабусі утікав!
А вона посварить, покричить,
Поцілує та й мовчить.
Чи сюди, чи туди,
Чи то хліба, чи води,
Чи сорочку, чи штанята,
- Все до бабці, не до тата;
Там безпечно від біди.
І щасливий той живе,
В кого бабця люба є:
Той біди вже не зазнає,
Бо бабусенька скрізь дбає.

Учитель.

А дбає бабуся про тебе тому, що ти її дитиночка-кровиночка. Правду кажуть у народі: "Діти — це діти, а справжні діти — це онуки

 

  42.  Бабуся моя дорогенька,

 Матуся моєї матусі,

Присядь коло мене близенько,

Я ніжно отак пригорнуся.

 

43. Накину тобі я на плечі

Хустинку тепленьку, пухову.

Як гарно з тобою малечі,

Бабусю, завжди будь здорова!

 

Учитель: Подивімось у бабусині очі. Які вони щирі! У них не побачиш ні лукавості, ні хитрування. Це погляд щирості, добра і любові. І хоч горе не обходило бабусиної хати, але особливим блиском світи¬лися очі у бабусі тоді, коли приїжджали до неї онучата. 

 

44.Свою бабусю знаю я з давніх, давніх пір,                                                                                     Її обличчя любе, її ласкавий зір.                                                                                  Замислиться бабуся, зажуриться на мить.                                                                                           І знов, дивись, сміється, ласкаво гомонить.                                                                                            

45.І я бабусі руки цілую залюбки,                                                                                                Вони немов співають, розказують казки.                                                                                             Я слухаю бабусю, я вся, мов уві сні.                                                                                    Розумні, ніжні руки умілі та міцні.                                                                                                 

 

46.З ранку і до ночі трудиться бабуся,                                                                                                   В неї я охоче працювати вчуся.                                                                                                                       Годі їй старенькій, мити, підмітати, -                                                                                            Я сама скоренько приберу кімнати

 

47.Пахнуть руки її паляницями, кропом, борщиком і пшеницею.

Пахнуть рученьки м'ятою-рутою, пахнуть хатою незабутою.

Пахнуть руки огірочками, свіжовипраними сорочками,

Пахнуть руки ніжною ласкою, онучаток маленьких колискою.

 

48.Бабуся рідненька, ти моя квіточка,

Ти ніжна і тепла, неначе літечко,

Ти щира, ти щедра, як теє сонечко.

Я - твоя внучка, а мама донечка.

 

49.Для тебе, бабусю, ходжу я до школи,

Для тебе не плакатиму вже ніколи.

Для тебе я пишу, для тебе читаю,

Для тебе, рідненька, задачки рішаю.

І точно я знаю й усім тут скажу,

Що дуже і дуже тебе я люблю.

 

50.А моя бабуся неповторна,

Бо така вона у нас моторна!

Хату завжди тримає в порядку,

Вчасно копає й засаджує грядку,

Та ще і танцює, та ще і співає.

Ще й вчитись мене щодня заставляє.

Із святом тебе бабцю і всіх бабусь ми вітаєм.

Для всіх вас ми пісню веселу співаєм.

 

Пісня «Дякую бабусі»

 

Посіяла людям літа свої, літечка житом,

Прибрала планету, послала стежкам споришу,

Навчила дітей, як на світі по совісті жити,

Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу.

 

- Куди ж це Ви, мамо?! - сполохано кинулись діти.

- Куди ж Ви, бабусю? - онуки біжать до воріт.

- Та я недалечко... де сонце лягає спочити.

Пора мені, дітки... А ви вже без мене ростіть.

 

- Та як же без Вас ми?... Та що ж ви намислили, мамо?

- А хто ж нас, бабусю, у сон поведе по казках?

- А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,

І срібло на травах, і золото на колосках.

 

- Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злота,

 Аби тільки Ви нас чекали завжди край воріт.

Та ми ж переробим усю Вашу вічну роботу, -

Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть!

 

Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,

Махнула рукою - злетіли увись рушники.

— Лишайтесь щасливі... - і стала замисленим полем

На цілу планету, на всі покоління й віки.

 

 

51.Бережімо бабусю, як фіалку в росі бережімо.

Щоб не сипались сльози так щедро, щоб не в'яла вона.

Бережімо з любов’ю, усім серцем: і зримо й незримо,

Усією душею бережім; бо бабуся – одна.

 

52.Бережімо бабусю і бабусині стомлені руки,

Вони теплі й шорсткі, ніби тільки – но спечений хліб.

Хай ще довго ці руки колихають кирпатих онуків.

Тільки їх бережімо.. Бо в бабусі вони золоті.

 

53.Бережімо бабусю і бабусині стоптані ноги,

Скільки сходжено ними по важких крутоярих стежках.

Для дітей вони стали за широку життєву дорогу.

І бабусині ноги вже онукам протоптують шлях.

 

54.Бережімо бабусю і очей її чисті озерця,

Дві цілющі криниці, два глибоких, ясних джерела.

Бережімо бабусю, бережімо бабусине серце,

Щоб бабуся ще довго, щоб ще довго із нами жила. 

 

 

 

Учитель. Діти, хто є постійним помічником бабусі і господарем родини? Так, це ваші добрі, розсудливі, мудрі дідусі. Діти, в той час, коли ви стали школярами, поруч з вам, крім батьків, бабусь, сестричок і братиків, були й дідусі. Деякі з них сьогодні прийшли на наше родинне свято. Любі, подивіться на приємні, доброзичливі обличчя ваших дідусів і скажіть їм слова вдячност

 

55. Мій сивий, лагідний дідусь,

Я до землі тобі вклонюсь

За теплоту твою і ласку,

За мудре слово, гарну казку.

 

56. Любий, добрий мій дідусю,

Я твоя онучка.

  Прибігаю я до тебе,

Як порадитися треба.

 І твої слова розважні

Пам'ятати буду.

У життя твою науку

Понесу я всюди.

 

57.Я виросту швидко, швидесенько

І небо тобі прихилю.

Бо ти мій дідусь дорогенький,

В тобі я себе впізнаю.

 

Пісня «Бабуся і дідусь»

 

 

58.Ми з дідусем сідаєм в шахи грати.
Хоч поки я частенько програю,
Та я колись навчуся вигравати:
В навчанні важко — легко у бою!

59.Люблю я дідуся! Він просто диво!
Куди завгодно з дідом — без вагань!
Мені з ним просто, легко і щасливо,
Він, ніби, джерело безмежних знань…

 

 

60.Такий хороший дід
 

Чи мороз, чи віє хуга,
 

Я нічого не боюсь.
 

Це тому, що маю друга,
 

Мій найкращий друг – дідусь.
 

Ми йдемо гуляти разом
 

І в кіно, і в магазин,
 

До морозива я ласий,
 

А мультфільми любить він.
 

З таким хорошим другом
 

Не нудно вдвох ніде.
 

З таким хорошим другом
 Ніхто не пропаде.
Маю іграшок я досить,
Розкладаю тут і там.
Їх дідусь мені приносить,
Але гратись любить сам.

 

Пісня «Дідусь мій і бабуся»

 

 61.Вас дорогенькі раді ми вітати

І в будні і в святкові дні

Бо ви найкращі, наші мами,∙тата,бабусі,дідусі,

 На нашій Хмельницькій землі!

 

  62.Побажаєм вам сто років жити

Без горя, сліз і без журби!

Хай з вами буде щастя і здоров'я

На многії літа, завжди!

 

63. Нехай добро до вас щоднини прибуває,
Як струмінь чистої джерельної води.

Хай зло далекими стежками обминає,

 А радість поруч йде в житті завжди.

 

64 .Щоб вам весело жилося,
Все задумане збулося.
Щоб в роботі все горіло,

І в кишені шелестіло.

Щоб здорові ви були, до ста років дожили.

А здоров'я вам такого, як у дуба молодого.

 

65.Бабусю шануйте  дідуся!

 Матусю любіть  тата!

Нехай родина дружна вся

Буде на радість завжди багата!

 

Вчитель : Хай тішаться онуками бабуся та дід!

Хай татко та мама радіють дитині!

Хай буде, як дуб, могутній наш рід!

 Хай злагода й мир панують в родині!

 

Пісня «Родина»