Роль класного керівника у формуванні колективу учнів

Роль класного керівника у формуванні колективу учнів. Підготувала: викладач англійської мови. ДНЗ «Василівський професійний ліцей»Прокопенко Наталія Анатоліївна

«Найголовнішим у вихованні має бути особистість безпосереднього вихователя,  який віч на віч знаходиться з учнями. Вплив особистості педагога на молоду душу становить ту силу, яку не можна замінити ні підручниками, ні моральними повчаннями, ні системою покарань і заохочень. Важливе значення має дух закладу, але цей дух живе не серед стін, не на папері, а в характері більшості вчителів і від них  переходить у характер вихованців».                   К. Д. Ушинський  

Завдання, функції, основні напрями і зміст роботи класного керівника в сучасних умовах визначаються Положенням про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, затвердженим наказом № 434 Міністерства освіти і науки України від 06.09 2000 року.

Головним і найважливішим завданням класного керівника є сприяння формування особистості учня, розвитку його задатків, можливостей, здібностей і талантів, а також його соціалізації, залучення до сфери суспільно-соціальних відносин."Класний керівник – це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту"

Основними функціями класного керівника у сучасній школі є такі: Діагностична. Вивчення учнів класу, їхніх особливостей, інтересів, нахилів, потреб, рівня вихованості, мотивів поведінки тощо. Організаторська. Залучення класного колективу до різних видів виховної діяльності (пізнавальної, суспільно корисної, ціннісно-орієнтаційної, художньо-творчої тощо). Виховна. Визначення змісту, форм і методів виховної діяльності. Складання плану виховної роботи. Проведення виховних заходів, які є дієвим засобом формування в учнів соціально цінних мотивів поведінки, духовних потреб, здорових інтересів, позитивних якостей. Координаційна. Спрямування виховних зусиль усіх суб’єктів виховання (батьків, педагогів, представників громадськості) на позитивні результати у вихованні учнів.

Стимулююча. Своєчасне виявлення зрушень на краще в розвитку учнів, заохочення їх до наступних позитивних дій та вчинків. Корекційна. Корекція роботи як з класом, так і з окремими учнями на основі глибокого аналізу результатів попередньої роботи. Соціальна. Вивчення чинників (об’єктивних і суб’єктивних), які впливають на формування і розвиток особистості. Вироблення в учнів навичок соціальної поведінки. Нейтралізація небажаного  впливу, що може здійснюватися на школярів. Методична. Надання допомоги активу учнів, батькам, представникам громадських організацій

Вивчення особистості учня здійснюється класним керівником з використанням усієї палітри шкільних методик" Сутність цього, як відзначав ще А. С. Макаренко, полягає не в тому, щоб "возитися з капризною дитиною", а в турботі педагога про те, щоб на основі індивідуальних особливостей дитини залучити її до активної життєдіяльності класного колективу. При цьому необхідний як диференційований підхід до дитини, так і до різноманітних груп дітей: "новеньких", хлопчиків - дівчаток, активу - пасиву, талановитих і відстаючих у розвитку тощо.

Створення і виховання учнівського колективу як основного середовища життєдіяльності школярів передбачає визначення мети і завдань виховання як колективу в цілому, так і кожної особистості учня зокрема, залучення кожного учня до різноманітних видів суспільно корисної діяльності, створення і розвиток системи виховних міжособистісних стосунків (розподіл доручень і обов'язків, розвиток активу: вибори, навчання його, створення відносин "взаємної відпові-дальності"), розвиток традицій, налагодження зв'язків з іншими колективами в школі і за її межами. Створення в класі атмосфери мажору й оптимізму, сприятливого психологічного мікроклімату

Починаючи роботу з класом, класному керівникові варто ознайомитися з особовими справами учнів, поговорити з їхніми батьками, вчителями-предметниками, проаналізувати класний журнал за минулий навчальний рік і скласти собі певне уявлення про успішність, поведінку, позитивні аспекти і недоліки, що мають місце у класі, з тим, щоб визначити найоптимальніший підхід до організації виховної роботи.

Важливе значення у створенні колективу має уміле пред'явлення з перших же днів навчання педагогічних вимог до учнів. З цією метою класний керівник, як правило, на початку навчального року проводить спеціальні збори, на яких ґрунтовно знайомить учнів з найважливішими шкільними правилами і пояснює їм, як вони повинні поводити себе на уроках, перервах, в позаурочний час, виконувати домашні завдання і брати участь у громадському житті класу. Пред'явлення вимог на початку навчального року спонукає учнів до аналізу своєї поведінки і переживанню внутрішніх суперечностей між наявним і необхідним рівнем поведінки, що зрештою стимулює їхнє самовиховання.

Уміння класного керівника організувати змістовну позакласну роботу з учнями є чи не найважливішим у вихованні учнівського колективу. Класному керівникові варто подбати про те, щоб уже з перших днів роботи з дітьми залучити їх до активної практичної позакласної діяльності, збудити і розвинути інтерес до неї. Тим паче, що діти з цікавістю беруть участь у колективних прогулянках, походах по рідному краю, в різноманітних екскурсіях, громадсько корисній праці тощо. Цікаві практичні справи с основою для накопичення позитивних традицій у класі, що в свою чергу сприяє збагаченню життя колективу і його розвитку. Такими традиціями можуть бути свята праці, спортивні змагання, походи і екскурсії, зустрічі з видатними людьми тощо.

Роль колективу, його вплив на особу кожного учня, навіть за умов демократичності суспільства, освіти, школи, є закономірною. Оскільки кожен учень щодня перебуває в класі, то й клас (свідомо чи несвідомо) впливає на нього так само, як трудовий колектив впливає на робітника, студентський — на студента, військовий — на солдата. Колектив — це організована форма об'єднання людей на основі цілеспрямованої діяльності. Ознаками колективу є:а) наявність суспільно значимої мети;б) щоденна суспільна діяльність, спрямована на її досягнення;в) наявність органів самоврядування; г) встановлення певних психологічних стосунків між членами колективу

Більшість дослідників виділяють три стадії розвитку дитячого колективу: Перша стадія: створення активу Колектив характеризується такими ознаками:• він лише починає створюватись;• члени колективу недостатньо знають один одного;• вихованці неповною мірою усвідомлюють завдання;• відсутня ініціатива в конкретній діяльності;• відсутній актив. Провідною тактичною лінією діяльності вчителя є забезпечення системи вимог і організація діяльності на засадах єдиноначального керівництва і педагогічного авторитаризму.

Виходячи з ознак колективу на цій стадії і тактичної лінії діяльності вихователя, можна визначити такі напрями його роботи:• вивчення членів колективу;• забезпечення знайомства вихованців між собою;• висунення конкретних завдань перед вихованцями;• організація спільної діяльності, спрямованої на виконання означених завдань;• сприяння формуванню активу.

На цій стадії розвитку колективу взаємини між педагогом і вихованцями будуються на засадах безпосереднього впливу як на колектив загалом, так і на кожного члена колективу зокрема. Вихователь у своїх діях не має змоги спиратися на помічників (актив) з числа вихованців. Тому доводиться виявляти авторитаризм і діяти за принципом єдиноначальства. Вихователь одноосібно визначає конкретні завдання кожному вихованцеві колективу, керує виконанням цих завдань і перевіряє та оцінює результати.

Друга стадія:поширення впливу активу на колектив. Колективу на другій стадії розвитку властиві такі ознаки:•сформувався актив;•більшість вихованців підпорядковується меншості;• члени колективу усвідомлюють свої завдання;• актив починає виявляти ініціативу у визначенні завдань та організації колективної діяльності. Провідна тактична лінія керівника: здійснювати керівництво колективом на демократичних засадах з опорою на актив. Тут діє принцип: "Ми вирішили разом з активом".

Відповідно до такого статусу колективу педагог організовує свою діяльність у таких напрямах:• продовжує вивчати вихованців (їх розвиток постійно перебуває в динаміці);• навчає членів активу здійснювати керівні функції;• сприяє формуванню органів самоврядування;• спільно з активом, органами самоврядування визначає перспективні лінії та завдання діяльності колективу на перший період. На другій стадії розвитку взаємини між педагогом (керівником) і вихованцями базуються на засадах демократизму і принципі паралельних впливів на особистість вихованців (поєднання безпосереднього й опосередкованого впливів).

Третя стадія:вирішальний вплив громадської думки більшостіОзнаки третьої стадії:• більшість вихованців перейшла на бік активу, усвідомлює вимоги керівника;• більшість підпорядковує собі меншість;• колектив усвідомлює свої завдання;• вихованці в змозі самі формувати нові завдання;• органи самоврядування спроможні організувати колектив на виконання означених завдань. Тактична лінія діяльності керівника такого колективу:здійснювати управління через загальні збори з дотриманням демократичних основ.

самовиховання як вищий тип виховання в колективах підлітків і старшокласників. Четверта стадія: Основне завдання на цьому етапі — це розвиток в учнів інтересу до самовиховання, удосконалення особистих якостей, рис характеру.

Засобом згуртування учнівського колективу є й формування в ньому традицій. Особливо важливі так звані щоденні традиції - дотримання певних правил поведінки у повсякденному житті (наприклад, "у нашому класі не запізнюються", "у нашому класі допомагають один одному" та ін.). Шкільні традиції виховують в учнів почуття обов'язку, честі, гордості за колектив, його успіхи в навчанні та праці. На згуртованості учнівського колективу позитивно позначається і згуртованість у діяльності педагогів, єдність вимог до нього. На всіх стадіях розвитку учнівського колективу педагоги цілеспрямовано працюють над його згуртуванням Важливою у цій роботі є система послідовних цілей, досягнення яких зумовлює перехід від простого задоволення результатами роботи до глибокого почуття обов'язку.

• глибокі знання вихователями психолого-педагогічних основ теорії і практики формування та розвитку колективу;• забезпечення наступності і єдності дій педагогів у роботі з колективом;• володіння технікою створення перспективних ліній;• забезпечення педагогічно доцільної роботи з активом і органами самоврядування;• дотримання належного тону і стилю діяльності колективу;• наявність традицій у життєдіяльності колективу;• створення соціально-педагогічних умов для ефективної діяльності членів колективу. На успішність розвитку і становлення колективу впливає низка соціально-педагогічних чинників:

Дякую за увагу!