“Роль міжпредметних зв'язків на уроках української мови та літератури шляхом інтеграції знань з історії, літератури, мистецтва”

Про матеріал

Перегляд файлу

За концепцією реформи НУШ учні можуть вивчати предмети окремо або через інтегровані курси (в межах галузі чи на міжгалузевому рівні).

Як правило, інтегровані курси передбачають поєднання суміжних предметів в один, як-от історія України та всесвітня історія, українська мова та українська й зарубіжна літератури, окремий курс літератур (українська та зарубіжна), алгебра та геометрія тощо.

Однак саме поєднання предметів із мовно-літературної та громадянської й історичної освітніх галузей викликали побоювання освітян щодо меншої частки “українського” в цих інтегрованих курсах. Дехто з вчителів стверджує, що за такого формату недостатньо уваги приділяється кожному з предметів, зменшується частка українського компонента й загалом складно зберегти баланс. Але, маючи практичний досвід викладання обох освітніх галузей, можу запевнити , що один предмет не заважає іншому, а , навпаки, розширює світогляд учнів.

Інтегроване навчання української мови чи літератури та історії — це метод, що поєднує матеріали обох предметів для формування цілісного сприйняття світу учнями, розкриваючи зв'язки між мовою та історичними подіями. Це сприяє економії часу, підвищенню інтересу до навчання, розвитку творчого мислення та покращенню знань учнів. Розбираючи конкретний твір, учні можуть проаналізувати вплив певного історичного періоду на поведінку героїв, знайти причинно-наслідкові зв’язки їх вчинків, змалювати можливий розвиток подій, якби їх учасники жили в іншому часі. Домашнім завданням такого уроку може бути написання відповідного твору-роздуму, що потребує інтеграції навичок української мови.

Переваги інтегрованого навчання

Цілісне сприйняття: Дозволяє учням бачити зв'язки між мовою, літературою та історичними подіями.
Економія часу: Уникається дублювання матеріалу, що робить уроки більш продуктивними.
Підвищення мотивації: Пожвавлює навчальний процес, стимулює інтерес до обох предметів і мотивує учнів брати участь у конкурсах та змаганнях.
Розвиток навичок: Сприяє розвитку творчого мислення, вміння працювати з різними джерелами знань та удосконаленню мовних навичок.
Системність знань: Допомагає формувати більш глибокі та системні знання.

Приклади інтеграції

Вивчення історичних постатей: Аналіз історичних документів або текстів, написаних певними історичними діячами, з акцентом на лексику, стиль, історичний контекст та біографію особистості. Наприклад , на уроках історії вивчаючи теми “ Братства та їх роль у розвитку української культури на прикінці XVI – на початку XVII ст”, “Культура України кінця XVIII — першої половини XIX ст” та інші ми опрацьовуємо історичні документи та аналізуємо: як впливав той чи інший письменник того часу на розвиток культури певного історичного періоду, або саме за допомогою літературної пам’ятки формуємо певне уявлення про історичну постать . Яскравим прикладом є Нестор Літописець (1040 (1056) – 1114) – літописець, основоположник давньоруської історіографії, перший вітчизняний історик, видатний письменник, мислитель, учений, чернець Києво-Печерського монастиря.

Життя і діяльність Нестора, якого називають літописцем, віддалена від нас майже на десять століть. Незважаючи на таку часову відстань, значення його для нашої історії, культури та літератури – величезне.

Відомий український письменник Павло Загребельний зазначає: «Постать Нестора літописця стає в один ряд з постатями великих предків.., і його ім’я освячується такою самою славою, як і всі великі імена нашої історії».

Найдавніший літопис «Повість минулих літ» – укладачем або автором якого вважається Нестор Літописець, входить до скарбниці не лише нашої, а й світової літератури.

Далі, яскравим прикладом поєднання літератури та історії є Козацькі літописи — це історико-літературні твори XVII—XVIII століть, які описують події українського козацтва, насамперед Визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького, та інші воєнно-політичні події. Найвідоміші з них: літопис Самовидця, літопис Григорія Грабянки та літопис Самійла Величка. Ці літописи є важливими джерелами для вивчення історії України та значними пам'ятками літератури, написаними літературною мовою, близькою до народнорозмовної.

Вивчення періодів історії: Розгляд епохи через призму мови того часу. Наприклад, вивчення Ранньомодерного українського періоду на основі текстів того часу, граматику, лексику та правопис можемо вивчати аналізуючи твори просвітителя, філософа, поета Григорія Савича Сковороди — одиного із видатних українських мислителів епохи Просвітництва, історична оцінка спадщини якого потребує розгляду життя і творчості філософа в межах його історичного часу, особливостей духовного життя України в другій половині XVIII століття. В цей період як відомо Україна поступово втрачає політичну автономію, ліквідовуються рештки демократичного ладу. Г.С.Сковорода був чи не останнім яскравим представником культури українського бароко.

А далі новий період в історії: кінець XVIII — перша половина XIX століття. Це період, коли відбувалися зміни у суспільстві, культурі та політиці в Російській імперії, частиною якої була Україна

Іван Котляревський жив і творив саме в цей історичний період, ставши основоположником нової української літератури та її літературної мови. Його творчість пов'язана з добою українського національного відродження, коли в умовах занепаду старої писемності він започаткував використання живої народної мови в літературі, починаючи з його знаменитої поеми «Енеїда» . Вона містить багато інформації про народні звичаї, обряди, вірування, побут, кухню та одяг українців кінця XVIII – початку XIX століття.

Далі Пантелеймон Куліш та його історичний роман “Чорна рада” Історичне значення твору полягає в тому, що це перший в українській літературі історичний роман, який став важливим етапом у розвитку національної культури. Твір, що зображує реальну історичну подію — «Чорну раду» 1663 року — аналізує соціальні суперечності, боротьбу за владу, а також порушує важливі питання української державності, незалежності, патріотизму та зради.

Список можна продовжувати, імена та прізвища письменників будуть змінюватись , але значення їх творів для вивчення історії є сутєвим. В кожному творі є лексика притамання тому чи іншому періоду історії ( архаїзми та історизми) , в який жили та створювали свої шедеври письменники. Отже, кожен твір - це криниця словникового запасу, лексичного багатства нашої мови.

Вивчення визначних подій, тематичний урок, присвячений певній історичній події (наприклад, Козаччині), може включати в себе вивчення термінології, пісень, літературних творів та історичних джерел, пов'язаних з цією подією. Наприклад, опрацьовуючи твір Марії Морозенко “Іван Сірко - великий характерник” (8клас) я пропоную переглянути відео “Іван Сірко – отаман з магічними здібностями | У пошуках істини | Історія України | Козаки” , а далі діти із захоплення аналізують, співставляючи прочитане та переглянуте, в пошуках розбіжностей або збігу інформації.

Труднощі організації інтегрованих уроків:

не завжди теми в програмах навчальних предметів, які варто інтегрувати, сформульовано однаково;
часто уроки, які можна інтегрувати відповідно до вимог програми, мають проходити з великим проміжком часу, а це вимагає вносити корективи до навчального плану.

Ефективність навчального процесу багато в чому залежить від уміння вчителя правильно організувати урок і грамотно вибрати ту чи іншу форму проведення заняття.

Інтегроване навчання дає можливість не тільки підвищити інтерес учнів до предметів, що вивчаються, але і розвивати їх творчу самостійність, навчати роботі з різними джерелами знань, вивчати традиції українського народу,успішно оволодівати державною мовою.

Використані джерела інформації:

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Загребельна Оксана Миколаївна

Пов’язані теми

Міжгалузеві інтегровані курси (інтегровані курси), Методичні рекомендації

Додано

10 травня

Переглядів

Оцінка розробки

Відгуки відсутні