Презентація "Роман «Роксолана» П.Загребельного"

11 КЛАСАНІСІМОВА С. М. Роман «Роксолана» П. Загребельного

У греків є Таїс, у римлян - Лукреція, у єгиптян - Клеопатра, у французів - Жанна ДАрк, у росіян - графиня Морозова, у нас - Роксолана. П. Загребельний.

Павло Загребельний про роман. Письменник так говорив про свою книгу:«Як пташка клює, так і письменник по крихті збирає звідусіль інформацію. Я намагався написати роман, максимально наближений до дійсних подій. Роман рецензувався в Москві, все було перевірено, життєвий фактаж достовірний. А взагалі мені епоха Сулеймана Пишного нагадує Кремль»На питання журналістів, чи вважає він «Роксолану» національною гордістю, Павло Загребельний відповів:«Її життєвий шлях і досягнення — це її особиста гордість. Я ж особисто не став би називати її національною гордістю»

Історія написання Джерелами натхнення для свого роману про Роксолану Загребельний називав книгу ученого Агатангела Кримського «Історія Туреччини», в якій Роксолані відведено біля 20 сторінок, і три томи творів московського академіка Гордлевського про історію Туреччини. Загребельний особисто був у Туреччині, де жила Роксолана, та відвідав місто Рогатин Івано-Франківської області, де народилася його героїня. Прообразом Роксолани стала українська дівчина Настя Лісовська. Вона народилася у 1506 році у родині священика Гаврили Лісовського у Рогатині невеличкому містечку на Західній Україні. У XVI ст., воно було часткою Речі Посполитої, яка в той час потерпала від спустошувальних набігів кримських татар. Влітку 1552 року юна донька священика потрапила у полон до татар. Згідно із легендою Настя втратила свою свободу якраз напередодні свого весілля. Павло Загребельний повернув із легенди в історичний часопростір полонянку Роксолану, яка досягла вершини султанші, в деякій мірі трансформувала безправне становище жінки, традиційне для мусульманського світу.

Образ Роксолани. Загребельний у своєму романі надав багатогранний образ Анастасії Лісовської, яку всі знають як Роксолану. Автор показав її життя від дитинства, описав, в якій сім’ї виростала вона, якими були її батьки, що впливало на формування її як особистості. У результаті Роксолана постає перед читачем не просто турецькою султаною, а українкою, що досягла такого високого становища. В образі Хюррем Загребельний втілив найкращі риси не тільки українських жінок, а взагалі – українського народу. Роксолана – справжня патріотка своєї країни. Опинившись далеко від рідної землі, живучи в розкоші і достатку, вона не забула про біди свого народу, про набіги татарських орд, які винищували міста і села, вбивали людей, брали в полон, а потім продавали на невільницьких ринках. Маючи велику владу, найбільшу, що мала колись жінка в цій державі, Хюррем скористалася нею на благо рідної землі. Вона подарувала Батьківщині 40 вільних років, коли Україна могла повноцінно розвиватися і квітнути. Вона сприяла відбудові міст, церков у рідному краї, забезпечувала мир у своїй Вітчизні. Роксолана постає перед читачем надзвичайно розумною жінкою, однією з найосвіченіших на той час. Її прагнення до знань було помітне ще в дитинстві, коли вона вчилася у вікарія Скарбського. Вже тоді була помітною її вдача, яка дісталася дівчині у спадок від матусі. Саме ця вдача допомогла їй стати султаною. В образі Роксолани Павло Загребельний втілив найкращі риси українського національного характеру, риси, які дозволили дівчині-бранці стати султаною і залишитися могутньою у віках.

Роксолана – найвідоміша українська бранка. Анастасія Лісовська, Рушен, Роксолана, Хасекі, Хюррем Султан – ось той перелік імен, якими називали українку під час її нелегкого життя. У Туреччині вона знана як Хюррем Султан, що означає Радісна султанша. В Україні вона відома під ім`ям Роксолани, що вказувало на етнічну приналежність, так називали її європейські посли в Туреччині, а також у своїх мемуарах.

Образ Роксолани. Життя Роксолани – це боротьба за виживання та помста. Вона водночас повелителька і рабиня. Роксолана у Загребельного мудра, досвідчена, тверда, а коли треба – ласкава. Вона ніколи не вимагає, а тільки просить; не лютує, а тільки скаржиться; не втручається в султанові справи, а тільки співчуває і допомагає. Вона палка патріотка свого краю, жорстока і смілива та добра й чутлива водночас. Саме оточення та обставини зробили з неї жорстоку інтриганку й лагідну жінку. Завдяки цим рисам вона змогла підкорити не тільки серце наймогутнішого султана, а й півсвіту.

Аналіз твору. Рік написання – 1980 Жанр – історичний романІсторичний роман  — роман, побудований на історичному сюжеті, який відтворює у художній формі якусь епоху, певний період історії. В історичному романі історична правда поєднується з художньою правдою, історичний факт — з художнім вимислом, справжні історичні особи — з особами вигаданими, вимисел уміщений в межі зображуваної епохи. Тема твору: зображення історичних подій XVI ст., відтворення образу Роксолани.Ідея:  утвердження думки автора про те, що міцна вдача, велика сила волі, цілеспрямованість та щира любов до рідного краю здатні вивищити людину над безоднею безправ’я та зневаги; гімн чистому і світлому коханню; засудження насильства, жорстокості, власності.

Головні героїРоксолана – головна героїня роману. Сулейман І Махідевран – перша дружина Сулеймана Великого. Мустафа – перший син падишаха та МахідевранІбрагім – наглядач султанових покоїв, який і купує Роксолану на невільничому ринку. Гульфем – одаліска, суперниця Роксолани. Діти Росолани та Султана: дочка Мірімах, сини Мехмед, Абдулла, Селім, Баязид, Джихангір. Актори з екранізації «Величне століття»

Проблематика твору– любов і ненависть;– керівник та народ;– підступність і зрада;– воля та поневолення;– єдність людини з рідним краєм;– влив релігії на людину;– мораль і бездуховність;– жага до збагачення.

Домашнє завдання. Підготувати виразне читання уривків з роману П. Загребельного “Роксолана”1. “Дощем, як слізьми, заливало весь видимий і невидимий світ…” до слів “Пережила втрату матері…”2. “Нагадувала сама собі казкового птаха…” до слів “Але смерть не той ворог, якого можна перемогти…”3. “Життя вичерпалося…” до слів “Він ще сподівався на чудо…”

Дякую за увагу!