Розділ 3. Русь-Україна у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст. Правління Ярославичів

Розділ 3. Русь-Україна у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст. Правління Ярославичів

Ярослав склав заповіт, у якому запропонував нову систему успадкування влади за принципом сеньйорату (старшинства): сини Ярослава повинні були князювати в уділах за принципом родового старшинства, передаючи владу від старшого брата до наступного за віком.

Після смерті батька у 1054 р. брати Святослав і Всеволод не визнали Ізяслава верховним володарем Київської держави. Міста і землі, що заповів їм батько, Ярославичі вважали своїми особистими спадковими володіннями — вотчинами. Щоб уникнути ворожнечі, Ізяславові довелося погодитися на спільне з братами правління державою. Період 1054-1073 рр. в історії Київської держави називають добою тріумвірату — співправління Ізяслава, Святослава та Всеволода.

У 1060 р. - успішний похід проти кочовиків-торків. Вересень 1068 р. - напад половців на Переяславську землю. Битва на річці Альта - перемога половців. Дізнавшись про поразку княжих військ, кияни зібрали віче. Вони вимагали роздати їм зброю і коней. Князі відмовили — і почалося повстання. Старший Ярославич утік до Польщі. У Києві близько року правив Всеслав — колишній князь полоцький. Та у 1069 р. Ізяслав за підтримки польського короля Болеслава II знову посів київський стіл. Битва біля річки Альта. Мініатюра з Радзивіллівського літопису. XV ст. Половці - середньовічний народ, тюркомовні кочовики. Із початку XI ст. і до монгольської навали панували в євразійських степах (від Алтаю до Нижнього Дунаю).

1072 р. - Вишгородська нарада князів (привід - перенесення мощей святих Бориса і Гліба до новозбудованої церкви); ухвалення «Правди Ярославичів».«Правда Ярославичів» спрямована насамперед на охорону життя княжих чиновників, княжої власності і власності найвпливовіших посадових осіб Руської держави, найголовнішими досягненнями «Правди Ярославичів», з одного боку, було скасування кровної помсти і її заміна на грошові стягнення, а з іншого — спрямування віри або штрафу не до постраждалих, а до державної скарбниці.

1073 р. - відкритий розкол. Тріумвірат Ярославичів розпався. Заручившись підтримкою Всеволода, Святослав пішов на Київ, вигнав Ізяслава і став великим князем київським. Упродовж 1073—1076 рр. київським князем був Святослав, якому вдалося зміцнити великокнязівську владу. У своїх діях він користувався підтримкою брата Всеволода. І хоча великим київським князем був Святослав, історики вважають, що фактично існував дуумвірат — співправління двох князів, Святослава і Всеволода. Святослав ІІ

1076 р. - помер Святослав. Ізяслав повернув собі Київ, а Всеволод зберігав владу в Чернігові. Проти такого рішення виступив чернігівський князь Олег. Не маючи достатньо власного війська, він першим привів на руські землі половців як союзників.3 жовтня 1078 р - на Нежатиній Ниві між Олегом Святославичем та старшими Ярославичами. Загинув князь Ізяслав, тож Всеволод вокняжився у Києві. Всеволод Ярославич

Всеволод Ярославич із сином Володимиром Мономахом. Всеволод Ярославич одноосібно керував державою понад 15 років. Помічником Всеволода в його державній праці був його син Володимир Мономах. Намагався втримувати єдність Київської держави і підтримував зв'язки з Візантією та Західною Європою. Помер Всеволод Ярославич 1093 року, похований у Софійському соборі.

КНЯЖІ З'ЇЗДИ, снеми – колегіальні органи влади в Київській Русі, скликалися вел. князем київ. без визначеної періодичності, не мали виразних орг.-правових форм та реального владного впливу. На них обговорювалися і вирішувалися важливі воєн.-стратегічні питання, проблеми законодавства, відбувався обмін думками з приводу взаємовідносин з ін. д-вами та щодо розвитку держ. устрою. Окрім цього, тут йшлося про надання дозволу на вокняжіння, добровільну відмову від столу та обмін княжими столами.

Дата Подія Результат1072 р.з'їзд у ВишгородіПеренесення мощей святих Бориса і Гліба;новий збірник законів “Правда Ярославичів”1097 рз’їзд 1097 р. в ЛюбечіУхвалення рішення про припинення усобиць;запровадження спадкового володіння землями і князівствами (право всіх князів на землю свого батька); ухвалене рішення про спільні дії проти половців.1100 рз’їзд у селі Витичеві (Уветичах)Згуртування сил для спільної боротьби проти половців1101 рз’їзді князів у ЗолотчіМета - необхідність спільних дій проти половецьких нападів1103 рз'їзд біля Долобського озера поблизу Києва. Домовленість про спільний похід проти половців. Похід 1103 р. започаткував низку переможних походів Русі проти половців у 1103-1116 рр

ВИСНОВКИПід час правління Ярославичів розпочався поступовий процес розпаду Київської держави й занепаду влади Великого князя. У нього не було тієї влади і сили, що у попередніх великих київських князів. Сини Ярослава, не бажаючи поступитися власними амбіціями, знехтували заповітом батька, натомість примушуючи інших його дотримуватися. За часів правління Ярославичів над Руссю нависла нова загроза зі Степу — половці. Міжкнязівські чвари і набіги степовиків негативно впливали на розвиток Київської держави. Це розуміли і сучасники подій. Щоб узгоджувати інтереси князів та організувати відсіч нападам, найвпливовіші князі збиралися на з’їзди, завдяки яким поталанило припиняти міжусобиці, організовувати спільні походи проти степовиків. Важливим для подальшої долі Русі стало прийняття нового принципу престолонаслідування.