Розпізнання артикуляційних та акустичних образів голосних звуків.

Розпізнання артикуляційних та акустичних

 образів голосних звуків.

 

        Діти з вадами слуху мають особливі труднощі у сприйнятті та відновленні мови, особливо голосних звуків.

       Це пов’язано з тим ,що слухові подразники, які формують артикуляційні та акустичні образи звуків, спотворені або відсутні. Діти вчаться пов’язувати рухи мовного апарату          ( артикуляцію) з відповідними звуками.

  Артикуляційні особливості

          Недостатня чіткість артикуляції: Через відсутність слухового зворотного зв’язку діти       

     можуть не контролювати положення артикуляційних органів, що призводить до розмитих і       

     нечітких звуків.

          Неправильна позиція язика, губ, щелепи: Порушення слуху може впливати на   

     м'язовий   тонус артикуляційних органів, що призводить до неправильного їхнього

     розміщення.

     Недостатня мобільність артикуляційних органів: Обмежена рухливість язика,губ,щелепи ускладнює формування чітких артикуляційних образів.

          Акустичні особливості

        Змінена висота тону: Діти з порушенням слуху можуть мати підвищену або знижену 

     висоту голосу.

        Недостатня гучність: Часто спостерігається тиха мова, пов'язана з недостатнім

    контролем над силою видиху.

       Нечіткість звуків: Голосні звуки можуть бути нечіткими, розтягнутими або, навпаки,

    стиснутими.

      Наявність сторонніх шумів: Можуть спостерігатися різноманітні шуми, пов'язані з

    порушеннями дихання або напруженням м'язів гортані.

           Навіть за відсутності природного слуху, діти можуть розвивати здатність чути і розрізняти звуки за допомогою вібрацій, зорових стимулів та інших сенсорних каналів.

        Для успішної корекції мовлення у дітей з вадами слуху необхідно застосовувати комплексний підхід, який включає:

       Ранню діагностику. Чим раніше будуть виявлені порушення слуху, тим ефективнішими   будуть корекційні заходи.

      Сучасні слухові апарати. Вони дозволяють підсилити звуки і зробити їх більш зрозумілими для дитини.

      Дефектологічна робота. Заняття з дефектологом спрямовані на розвиток фонематичного слуху, артикуляційної моторики та   формування правильних артикуляційних укладів.

      Педагогічна підтримка. Вчителі повинні створювати в класі сприятливу атмосферу для розвитку мовлення дитини, використовувати різноманітні методи і прийоми навчання.

     Робота з батьками. Батьки повинні бути активними учасниками корекційного процесу, виконувати вправи з дитиною вдома і створювати мовне середовище. Тісна співпраця з родиною дитини є необхідною умовою успішної корекційної роботи. Батьки мають залучатися до навчального процесу, виконувати домашні завдання з дитиною і створювати сприятливі умови для розвитку мови.             

         Для того щоб допомогти дитині з вадами слуху розпізнавати артикуляційні та акустичні образи голосних звуків, застосовуються  різноманітні методи:

        Візуальна демонстрація артикуляції.  Дефектолог показує дитині, як рухаються губи, язик та інші органи мови при вимові різних звуків.

        Тактильні відчуття. Дитина відчуває вібрацію голосових зв'язок, рухи губ і язика дефектолога.

       Графічні зображення. Використання схем, малюнків та інших графічних зображень для відображення артикуляційних позицій.

       Звукові ігри. Різноманітні ігри, спрямовані на розвиток фонематичного слуху і розпізнавання звуків.

      Комп'ютерні програми. Сучасні комп'ютерні програми дозволяють візуалізувати звуки і зробити процес навчання більш цікавим.    Віртуальна реальність може використовуватися для створення імерсивних навчальних середовищ, що дозволяють дитині зануритися у світ звуків.

         Розпізнавання артикуляційних та акустичних образів голосних звуків для дітей з порушенням слуху – це складний і тривалий  процес, який вимагає значних зусиль від дитини, дефектолога, вчителів і батьків.

       Але завдяки сучасним методам і технологіям, а також комплексному підходу, можна    досягти значних успіхів у розвитку мовлення  дітей .

       Кожна дитина з порушенням слуху має свої особливості, тому програма корекції мовлення повинна розроблятися індивідуально.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      АРТИКУЛЯЦІЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

Звук Жест	Артикуляція	Опис
		широко відкритий рот; спокійно лежить у ротовій порожнині широкий язик; м’яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину; голосові зв’язки вібрують;
		сильно витягнуті вперед губи; зуби розімкнені; кінчик язика значно відтягнений від передніх нижніх зубів; спинка язика високо піднімається до м’якого піднебіння; м’яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину; голосові зв’язки вібрують.
		губи округлені і трохи витягнуті вперед; зуби розімкнені; спинка язика трохи піднімається до м’якого піднебіння; м’яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину; голосові зв’язки вібрують;
		губи розтягнуті в «посмішку», утворюють вузьку щілину; зуби трохи розкриті, утворюють незначну щілину; кінчик язика упирається в нижні зуби; передня частина спинки язика високо піднята до твердого піднебіння; бічні краї язика щільно стискаються з верхніми бічними альвеолами.
		рот широко розкритий; кінчик язика трохи відтягнутий від нижніх зубів; м’яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину; голосові зв’язки вібрують
		губи розтягнуті в сторони і прилягають до зубів; зуби розімкнуті; кінчик язика опущений і не прилягає до нижніх зубів; спинка язика просувається до середньої частини твердого піднебіння; м’яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину; голосові зв’язки вібрують.

 

 

 

Приклади вправ.

 

Вправа «Що чує дівчинка?»

              Дефектолог  промовляє  голосний звук. За артикуляцією дитина  шукає  відповідну картку,  відтворює  почутий звук. Потім дитина  складає  речення за зразком: "Вовк каже: "У-У". Дівчинка плаче: "А-А"  т.д.

 

 

 

 

 

 

 

 

Вправа «Звуковий калейдоскоп».  

     Дефектолог пропонує дитині відтворити за допомогою дактильного і звукового супроводу голосні звуки, за малюнками.

 

 

 

 

 

 

 

 

Вправа «Звукова доріжка» Дефектолог пояснює інструкцію  виконання вправи за допомогою якої дитина  вказівними пальцями правої і лівої рук  одночасно рухається доріжкою, промовляючи відповідні звуки.