Розпізнання артикуляційних та акустичних
образів голосних звуків.
Діти з вадами слуху мають особливі труднощі у сприйнятті та відновленні мови, особливо голосних звуків.
Це пов’язано з тим ,що слухові подразники, які формують артикуляційні та акустичні образи звуків, спотворені або відсутні. Діти вчаться пов’язувати рухи мовного апарату ( артикуляцію) з відповідними звуками.
Артикуляційні особливості
Недостатня чіткість артикуляції: Через відсутність слухового зворотного зв’язку діти
можуть не контролювати положення артикуляційних органів, що призводить до розмитих і
нечітких звуків.
Неправильна позиція язика, губ, щелепи: Порушення слуху може впливати на
м'язовий тонус артикуляційних органів, що призводить до неправильного їхнього
розміщення.
Недостатня мобільність артикуляційних органів: Обмежена рухливість язика,губ,щелепи ускладнює формування чітких артикуляційних образів.
Акустичні особливості
Змінена висота тону: Діти з порушенням слуху можуть мати підвищену або знижену
висоту голосу.
Недостатня гучність: Часто спостерігається тиха мова, пов'язана з недостатнім
контролем над силою видиху.
Нечіткість звуків: Голосні звуки можуть бути нечіткими, розтягнутими або, навпаки,
стиснутими.
Наявність сторонніх шумів: Можуть спостерігатися різноманітні шуми, пов'язані з
порушеннями дихання або напруженням м'язів гортані.
Навіть за відсутності природного слуху, діти можуть розвивати здатність чути і розрізняти звуки за допомогою вібрацій, зорових стимулів та інших сенсорних каналів.
Для успішної корекції мовлення у дітей з вадами слуху необхідно застосовувати комплексний підхід, який включає:
Ранню діагностику. Чим раніше будуть виявлені порушення слуху, тим ефективнішими будуть корекційні заходи.
Сучасні слухові апарати. Вони дозволяють підсилити звуки і зробити їх більш зрозумілими для дитини.
Дефектологічна робота. Заняття з дефектологом спрямовані на розвиток фонематичного слуху, артикуляційної моторики та формування правильних артикуляційних укладів.
Педагогічна підтримка. Вчителі повинні створювати в класі сприятливу атмосферу для розвитку мовлення дитини, використовувати різноманітні методи і прийоми навчання.
Робота з батьками. Батьки повинні бути активними учасниками корекційного процесу, виконувати вправи з дитиною вдома і створювати мовне середовище. Тісна співпраця з родиною дитини є необхідною умовою успішної корекційної роботи. Батьки мають залучатися до навчального процесу, виконувати домашні завдання з дитиною і створювати сприятливі умови для розвитку мови.
Для того щоб допомогти дитині з вадами слуху розпізнавати артикуляційні та акустичні образи голосних звуків, застосовуються різноманітні методи:
Візуальна демонстрація артикуляції. Дефектолог показує дитині, як рухаються губи, язик та інші органи мови при вимові різних звуків.
Тактильні відчуття. Дитина відчуває вібрацію голосових зв'язок, рухи губ і язика дефектолога.
Графічні зображення. Використання схем, малюнків та інших графічних зображень для відображення артикуляційних позицій.
Звукові ігри. Різноманітні ігри, спрямовані на розвиток фонематичного слуху і розпізнавання звуків.
Комп'ютерні програми. Сучасні комп'ютерні програми дозволяють візуалізувати звуки і зробити процес навчання більш цікавим. Віртуальна реальність може використовуватися для створення імерсивних навчальних середовищ, що дозволяють дитині зануритися у світ звуків.
Розпізнавання артикуляційних та акустичних образів голосних звуків для дітей з порушенням слуху – це складний і тривалий процес, який вимагає значних зусиль від дитини, дефектолога, вчителів і батьків.
Але завдяки сучасним методам і технологіям, а також комплексному підходу, можна досягти значних успіхів у розвитку мовлення дітей .
Кожна дитина з порушенням слуху має свої особливості, тому програма корекції мовлення повинна розроблятися індивідуально.
АРТИКУЛЯЦІЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
Звук Жест |
Артикуляція |
Опис |
|
|
широко відкритий рот; |
|
|
сильно витягнуті вперед губи; голосові зв’язки вібрують. |
|
|
губи округлені і трохи витягнуті вперед; |
|
|
губи розтягнуті в «посмішку», утворюють вузьку щілину; |
|
|
рот широко розкритий; |
|
|
губи розтягнуті в сторони і прилягають до зубів;
м’яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину; |
Приклади вправ.
Вправа «Що чує дівчинка?»
Дефектолог промовляє голосний звук. За артикуляцією дитина шукає відповідну картку, відтворює почутий звук. Потім дитина складає речення за зразком: "Вовк каже: "У-У". Дівчинка плаче: "А-А" т.д.
|
|
|
|
|
|
Вправа «Звуковий калейдоскоп».
Дефектолог пропонує дитині відтворити за допомогою дактильного і звукового супроводу голосні звуки, за малюнками.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вправа «Звукова доріжка» Дефектолог пояснює інструкцію виконання вправи за допомогою якої дитина вказівними пальцями правої і лівої рук одночасно рухається доріжкою, промовляючи відповідні звуки.