Розробка екологічного заходу (сторітелінг) «Розмова двох морів» до «Міжнародного дня Чорного моря»

 

 

 

 

 

 

 

Розробка екологічного заходу (сторітелінг)

«Розмова двох морів»

до «Міжнародного дня Чорного моря»

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала розробку вчитель

географії Новоселівського ОЗО

Куяльницької сільської ради

Подільського району

Одеської області

Кринко Оксана Тарасівна

 

 

 

 

 

 

 

2022р.

Мета:

- розширити і поглибити знання учнів про рідний край;

- дати історичні та біологічні знання про Чорне море;

- виховувати любов до батьківщини, прагнення охороняти природу;

- познайомити з екологічними проблемами акваторії Чорного моря;

Обладнання: мультимедійна презентація, книжкова виставка творів про Чорне море,  фонограми музики природи, шумів моря.

Методи та форми роботи: сторітелінг, інсценізація, інтерактивна гра- моделювання.

Перебіг заходу
 

На тлі звуків прибою моря і спокійної музики

Вступне слово вчителя. Доброго дня, дорогі пошановувачі природи. Сьогодні ми зібралися на екологічний захід присвячений Міжнародному дню Чорного моря. Ми -діти планети Земля. Розумні, сміливі, мудрі. Наша планета – прекрасна колиска для всіх живих організмів, для всього, що є на планеті: материків, океанів, озер, річок, морів. Якщо уявити планету живою, гарною, прекрасною дівчиною на ймення Земля, то моря – це блакитні очі, сповнені любові та доброти до нас з вами, до людей. Дорогі діти, сьогодні наш захід пройде у формі сторітелінгу. Сторітеллінг (у перекладі з англійської story означає історія, а telling – розповідати; отже, сторітеллінг – це розповідь історій) – це мистецтво захоплюючої розповіді. Отже, сторітелінг – це розповідь історій, мистецтво по-новому розповісти щось, якусь історію. І ми сьогодні пофантазуємо і перенесемося в певну уявну історичну епоху. Помандруємо , щоб відчути ті почуття. Уявити ті події, які відбувалися чи відбуваються, стати дотичними до якоїсь історії. Ви станете ніби часточкою тієї епохи. А якщо наша історія ще й викличе зацікавленість і позитивну емоцію, то такий сторітелінг заслуговує на увагу.

Завдання для вас: уявіть що ви на березі теплого моря і спостерігаєте за деяким дійством. Цікаво, а як саме це було? Отже …

Продовжують лунати  звуки прибою моря

Ведучий. Наш захід присвячений Міжнародному дню Чорного моря.

СИНІ ДНІ

автор Анатолій Качан

—    Здрастуй, море?
       Як тебе звуть?
Море 1 .-- Звуть мене Чорним
        За люті шторми.
Ведучий —    Чом же ти, море,
               Синє в ці дні?
Море1 — Синє, бо небо 
                     Скупалось в мені. 
        Синє тому,
                    Що зацвів і запах 
          Синій бузок 
                На моїх берегах.

Ведучий. – То ти є Чорне море?

Море 1. – Так. Серед всіх морів нашої планети  - Я – особливе  море.  Я є прихистком для мільйонів живих організмів, а також джерелом величезної кількості культурних та історичних цінностей. Батько мій- Атлантичний океан  .Я пов’язане з ним  та іншими морями протоками Босфор,  Дарданелли та Гібралтарською. Охороняють мій спокій значні масиви Східної Європи на півночі, Малої Азії  на півдні, Кавказу   на сході і Балканського півострова  на заході. Чорне море омиває береги України, Росії, Грузії, Туреччини, Болгарії і Румунії. Мене в минулому по-різному називали. Стародавні греки називали Понтом Аксінським (грец. Πόντος Aύξενος — негостинне море), а згодом, після успішної колонізації мого узбережжя, — Понтом Евксинським (грец. Πόντος Εύξενος — гостинне море). Тут проходили важливі торгові шляхи, що зв'язували античні держави та племена Північного Причорномор'я з Південним Причорномор'ям і Середземномор'ям. Деякі античні письменники (Феокріт, Сенека, Лукіан) називали це море Скіфським.

З IX століття в «Повісті временних літ», в арабських (Аль Масуді) та західних (Гельмольд) джерелах Чорне море називали Руським. У Київському літописі — Понтійським (або Понетським) морем. Пізніше також використовувалась назва Козацьке море.

З часом прищепилася у різних народів сучасна назва «Чорне море» (тур. Karadeniz; крим. Qara deñiz).

Ведучий. То чому ж ти море Чорне. Адже ти море – тепле, лагідне, гостинне.

Море 1. Можливо, через чорний колір води на значній глибині, можливо завдяки моїй бурхливості, а можливо й через те, що розчинений у морській воді сірководень призводив до того, що днища суден, якорі та інші металеві предмети, занурені у воду, набували чорного кольору через окиснення. Сучасні сходознавці виводять назву від колірного позначення сторін світу у тюркських народів, де чорний позначав північ, а білий — захід. Звідси Ак Деніз (тур. Akdeniz) — Середземне море тюркськими мовами.

спокійних заток росте морська трава зостера, багата на колонії риб. На прибережних скелях можна зустріти ульву, або морський салат, на невеликих глибинах росте бура водорість цистозіра.

 

Ведучий. -Ти дивовижне море, з багатою історією?

Море 1. Так. Історія мого існування дійсно дивовижна. (додаток1)

Ймовірні межі озера, що існувало до прориву середземноморських вод крізь Босфор

За геологічними і геофізичними даними в історії формування Чорного моря виділяють чотири протяжних етапи:

• Пізня юра — рання крейда
• Пізня крейда — еоцен
• олігоцен — міоцен
• пліоцен — антропоген

Історично (з погляду геології) Чорним морем вважають басейн, що залишився після колишнього середньоєвразійського моря Тетіди (Тетіс), яке існувало з кінця палеозойської ери до середини третинного періоду. В процесі альпійських горотвірних рухів, що відбувалися в треторяді, море Тетіди поділилося на низку басейнів. Одним з них був Понтус, що простягався від Молдови на заході до Аральського моря на сході. Наприкінці третинного періоду він відокремився від Каспійського моря і скоротився до обсягу теперішнього Чорного моря.

Впродовж льодовикової доби плейстоценської епохи рівень моря піднявся і мав кілька разів зв'язок з Середземним і Каспійським. У середньому плейстоцені на місці сучасного Чорного моря існував древньоевксинський басейн. Однак за польодовикового часу, площа його скоротилася, воно опріснилося (за рахунок танення льодовиків та слабкого випаровування через низькі температури) й понизилося нижче рівня океану. 6-8 тисяч років потому, утворилася Босфорська протока. Солоні води Середземного моря влилися до Чорного й наповнили його басейн. Вони знищили прісноводну фауну і на її місці виникла солоноводна фауна Середземного басейну. Внаслідок підвищення рівня, вода затопила нижчі частини річкових долин й утворила лимани.

На моїх берегах розміщено багато держав. Які використовують мої ресурси.

Ведучий. Так. І тому 31 жовтня 1996 роки 6 країн: Росія, Україна, Грузія, Болгарія, Румунія, Туреччина підписали документ - «Стратегічний план дій по реабілітації і захисту Чорного моря». Необхідність у складанні подібного документа виникла після оголошення результатів досліджень Чорного моря, які показали, що за останні 30 років твій стан, море, погіршився. Щоб зупинити ці процеси і дбайливо ставитися до тебе , причорноморські держави і пішли на цей крок.

З 1997 року цей день відзначається як Міжнародний день Чорного моря. Стратегічний план є першою спробою об'єднати і координувати дії всіх причорноморських країн з порятунку Чорного моря. І сьогодні дуже важливо, щоб кожна людина не тільки зрозуміла суть цього Плану, а й брала активну участь в його реалізації.

Море 2. Доброго дня, добродії. Я. ненароком, почув вашу розмову. Ви розмовляли про якесь неймовірно пречудове, дивовижне та залюблене всіма море. Як воно називається?

Ведучий. Доброго дня, добродію. Ми розмовляли про Чорне море.

Море 2. То ви розмовляли про мене?

Море 1. Ні. Розмова була про мене. Я – всіма облюбоване, теплом людським обмиловане, перлина батька океану – Чорне море.

Море 2. Ви говорили про охорону моря, Міжнародний день Чорного моря, «Стратегічний план дій по реабілітації і захисту Чорного моря». Значить це все про мене.

Ведучий. А ви хто?

Море 2. Я, теж Чорне море. Але я зовсім не облювоване, обласкане, а навпаки, всіма забуте, покинуте, позбавлене турботи.

Ведучий. А що ж з вами таке страшне сталося?

Море 2. Люди , які мешкають на моїх берегах ніби збожеволіли, знавісніли і самі не розуміють, що коять.

Ведучий. То ж розкажіть нам вашу історію.

Море 2. Історія моя не така рожева та райдужна, як би мені хотілося.

Ось подивіться які події сьогодні вирують в моїх водах, на моїх берегах. «Росіяни запускають ракети з підводних човнів у Чорному морі, скидають у воду відпрацьоване паливо та знищують на окупованих територіях установки для біологічного очищення. Після російського вторгнення зафіксували масові смерті дельфінів»; « Щодо впливу воєнних дій на морське середовище зрозуміло, що негативно впливають. Тут потрібно поділити на дві складові. Перша складова пов’язана із впливом на саме море це маневрування суден, це запуски з підводних човнів ракет, відпрацьоване ракетне паливо вони викидають в море, потоплені кораблі, ракети, які були збиті. Все це безпосередньо впливає на морське середовище. Це і хімічне забруднення токсичними речовинами. Одним з таких чинників є вплив радіочастот специфічних на дельфінів»; « цього року як ніколи багато дельфінів були викинутими не тільки на узбережжя України, а й на узбережжя Болгарії, Румунії, Туреччини. Зараз це питання вивчається, розглядаються три ймовірні причини виникнення цього явища. Перше – інфекція, друге – інтоксикація, третє – вплив радіочастот»; « після закінчення війни ми плануємо експедиції з дослідження всієї екосистеми Чорного та Азовського морів, щоб певно сказати як саме і на що вплинули ці бойові дії. Зараз ми не маємо можливості підійти до берега, щоб з берега щось взяти»; « Трьох мертвих дельфінів азовки виявили в Національному природному парку "Тузлівські лимани", а дельфіна білобочку — неподалік від нацпарку»; « Внаслідок використання гідролокаторів (сонарів) створюються потужні звуки, які негативно впливають на здоров'я тварин: дельфіни потрапляють у зону опромінення навігаційних приладів суден, що виводить з ладу їх органи навігації та ехолокації. Страждають дельфіни також і від потужних вибухів у час бомбардування, яке продовжується вже декілька днів підряд. При ураженні органів навігації й слуху, дельфіни не можуть застосувати ехолокацію, тобто вони стають фактично "сліпими»;

«Від початку широкомасштабної війни Росії проти України з різних частин узбережжя Чорного моря надходять повідомлення про загибель дельфінів. Називають цифру щонайменше у три тисячі фактів загибелі морських ссавців. Розслідування проводить спеціалізована екологічна прокуратура України. До встановлення причин залученні і закордонні вчені.

• Огляди та розтин тіл дев'яти морських ссавців, знайдених мертвими на узбережжі Одещини, провели співробітники Інституту зоології Національної академії наук України за ініціативи Одеської обласної прокуратури.
• Відібрані зразки доправлять для досліджень в університети Падуї (Італія) та Ганноверу (Німеччина), повідомив Радіо Свобода керівник Спеціалізованої екологічної прокуратури Володимир Францевич.
• Загалом, каже прокурор, з 24 лютого задокументовано 95 смертей представників сімейства дельфінових в українській частині Чорного моря. Йдеться про дельфінів-білобочок, афалін, азовок (морських свиней). Внаслідок війни могло загинути близько 50 тис. дельфінів. Це п’ята частина від усіх дельфінів Чорного моря. (додаток 1)

А ви розказуєте про любов. Мене вбивають, вбивають моїх дітей. Уже 9 місяців планово знищують Чорне море.

Ведучий. Все, що зараз відбувається – це є вбивство екосистеми Чорного моря . За фактом масового знищення об’єктів тваринного світу відкрито провадження за статтею 441 Кримінального кодексу України («екоцид»)». Станом на 2019 рік загальна чисельність дельфінів у Чорному морі оцінювалася щонайменше в 253 тисяч. Про це мовиться у звіті міжнародної ініціативи ACCOBAMS, дослідження проводилися за підтримки Європейської комісії. Найменше у сімействі дельфінових нараховувалося афалін – 42 тисячі. Більш вразливі внаслідок способу життя, живуть малими групами, повільно ростуть, народжують дитинчат раз на два-три роки, тому їхня чисельність відновлюється повільно. Вчені вважають, що при такому як нині потужному стресі дельфіни-афаліни народжуватимуть малюків ще рідше – раз на 5 років. Таким чином, довоєнна популяція дельфінів відновиться не раніше ніж через 20-30 років.

Море 1. То ти теж Чорне море? Понівечене, зболяне , скривджене, скривавлене. А хто ж я тоді?

Море 2. Ти – це я до війни.

Ведучий. Що ж нам робити? Як рятувати Чорне море?

Моря. Потрібно дослухатися до голосу здорового глузду та припинити воєнні дії, кошти країн чорноморського басейну спрямувати на охорону та відновлення екосистеми моря, відновити, а в більшості побудувати нові установки з біологічного очищення середовища. Залучати до природоохоронної роботи з порятунку моря міжнародні організації : ООН, ЮНЕСКО, ЮНІСЕВ, представників Міжнародної Червоної Книги. Людям стати людьми. Ви, люди, повинні завжди знати і пам’ятати, що ніщо в природі не буває без наслідків. Всі дії чи бездіяння пов’язані між собою. Коли погано одному морю (річці, океану, материку…) погано всій планеті. Ми – компоненти (органи) одного живого організму, нашої матері – планети Земля. Коли люди почнуть ставитися з любов’ю та повагою до Землі,  тоді я знову стану тим оспіваним, облюбованим морем, яке знає ввесь світ.

Ведучий.          Читає вірш          

ПІСЛЯ БУРІ

автор Анатолій Качан

Після бурі Чорне море
Тихе, лагідне, прозоре.

На морському дні з барка́са
Видно краба-водолаза
І медузу-мандрівницю,
Всі підводні таємниці.

На приморській кучугурі,
На піску у візерунках
Чистять крила після бурі
Сірі чайки-реготунки.
Біля чайок після бурі
Сохнуть водорості бурі.

А рибалки на причалі
Ловлять вудками удачу.
Ген вони позавмирали,
З воску вилиті неначе.

Море п’ятки нам лоскоче,
Сліпить зайчиками очі,
Камінцями-стрибунцями
Грає в крем’яхи́  із нами.
Роздає на знак пошани
Черепашки і рапа́ни

Аж не віриться, що вчора
Тут гуляли хвилі - гори

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

 

 

 

 

Бичок зеленчак (Zosterisessor ophiocephalus)	Морський кіт (Dasyatis pastinaca)	Чорноморська барабулька (Mullus barbatus ponticus)	Морський коник біля румунського узбережжя

 

Медуза коренерот біля румунського узбережжя	Голуба губка	Актинія	Актинія	Рак-діоген самітник (Diogenes pugilator)

 

 

 

 

Фото екоциду чорноморських дельфінів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В розробці використані :

1. Вірші про Чорне море Анатолій Качан
2. Матеріали вікіпедія
3. Інтернет - статті