Розробка "Казка про взаємодопомогу"

                           Казка про взаємодопомогу 

   В одній невеличкій казковій країні, оточеній розкішними зеленими лісами і плодючими полями, мешкали хлопчики-ельфи. Вони жили не знаючи клопоту,адже цілий день вони тільки і робили, що байдикували і розважались,влаштовуючи різні турніри та змагання. Хоча вони й мали плодючі землі, їм навіть і на думку не спадало вирощувати щось на них,щоб взимку не голодувати і не відлітати з перелітними пташками у теплі краї. Влітку вони збирали фрукти, ягоди та овочі,а коли починалась осінь, вони збиралися в далеку путь. Так минали роки і їх королівство поступово занепадало. Розкішні палаци, збудовані із зелених листочків, ніжних квіткових пелюсток та тоненьких гілочок, зимою під величезними сніговими замітами перетворювались на купу сміття. Отож, коли ельфи поверталися додому, їм доводилося починати все спочатку – відбудовувати палаци, розчищати струмок, шукати їжу, щоб не голодувати весь сезон.

   У сусідньому королівстві жили дівчатка-феї. Їх володіння були менші і, в основному складалися з гірських ділянок та болотистих місцевостей. Щоб знайти харчі, дівчатам доводилося кочувати далеко від дому. Цілими днями вони тяжко працювали,щоб прогодуватися і забезпечити себе їжею на всі холодні місяці року. Іноді вони у своїх мандрах заходили й на землі хлопчиків-ельфів. Там дівчата збирали гриби, ягоди та плоди фруктових дерев. Цього вистачало, щоб прохарчуватися влітку та зробити деякі заготівки. Це допомагало якось перезимувати.

   Одного разу вони натрапили на цілу галявину суниць. Виявилось, що і ця галявина належить до володінь хлопців-ельфів. Хлопці не збиралися ділитися з чужачками своїми харчами, адже цих суниць вистачить на кілька днів, поки вони не зів'януть. Дівчатка пояснили, що ягоди можна зібрати для заготівлі і ці припаси дуже знадобляться під час зимових холодів. Феї розповіли, що майже всі фрукти та овочі вони збирають, солять та роблять з них різноманітні варення, а взимку в них вдосталь їжі. Хлопчики погодилися поділитися ягодами за умови, якщо дівчата навчать і їх робити заготівки.

   З тих пір всі зажили дуже щасливо. Жоден фрукт, овоч або ягода не пропадали на полях у ельфів, адже вони їх збирали вчасно та солили. Хлопчики навіть почали вести торгівлю із сусідніми королівствами і їх казна суттєво поповнилась. Вони більше не мандрували на перелітних птахах у теплі краї, а їх будиночки не залишалися зруйнованими після того, як їх господарі відлітали на чужину. Поступово вони почали обробляти свої землі так,як робили це їх знайомі казкові чоловічки на Півдні, вигадали новий спосіб будівництва, щоб взимку не замерзати у своїх домівках. Ельфи зрозуміли, що хоча і доводиться важко працювати, зате вони більше не голодували і не мерзли,коли закінчувалося літо. До того ж,тепер вони могли частину свого врожаю продати та отримати великий прибуток.

   Дівчаткам же ельфи були безмежно вдячні і дозволяли збирати врожаї на своїх полях безкоштовно. Дівчатка-феї, в свою чергу, дозволяли хлопцям добувати каміння в своїх горах для великих кам'яних палаців, які навчились будувати хлопці-ельфи, коли завітали до сусідніх королівств, щоб продати врожай. Ці великі замки почали опалювати торфом, який також знаходився на території фей. Поступово два королівства – фей та ельфів - об'єдналися в одне велике і могутнє царство, рівних якому не було у всьому світі. Так з’явилося нове королівство – Ельфія, а його мешканців назвали ельфійцями.