Розробка родинного свята «Великдень на гостини просить…»

Розробка родинного  свята 

«Великдень  на  гостини  просить…»

Мета:розширити знання батьків і учнів про святкування Великодніх свят; розкрити зміст свят “Вербна неділя”, “Чистий четвер”; відроджувати звичаї та обряди нашого народу; примножувати його традиції; виховувати у здобувачів освіти почуття любові до свого народу.

Обладнання:

Зал святково прикрашений вишитими рушниками, кольоровими стрічками, гілками верби. На видному місці стоїть стіл, покритий вишитою скатертиною, на ньому у великій тарілі паска, в мисочках писанки. Поруч із ними стоїть ваза з вербовими гілочками, перев'язаними кольоровою стрічкою. Угорі на центральній стіні прилаштовано плакат із назвою свята. Звучить запис великодніх церковних дзвонів. До залу входять читці та ведучі.

Ведучий.

У нас здавна

Є традиція славна

Воду брати з чистої криниці,

Муку з ярої пшениці.

Руками добрими замісити

І гостей на свято запросити !

Просимо на хліб, на сіль, на наше свято!

Дівчинка

Гостей дорогих ми вітаємо щиро ,

Стрічаємо з хлібом , любов ‘ю і миром  !

Хлопчик

Для людей відкрита

Хата наша біла

Тільки б жодна кривда

В неї не забігла

Дівчинка

Хліб ясниться в хаті ,

Сяють очі щирі

Щоб жилось по –правді

Щоб жилось у мирі.

Пісня (“Квітуча Україна”)

Ведучий:  Після Різдва найбільшим християнським святом є Великдень. Цього дня воскрес Ісус Христос.                                                                                                                                                         

Ведучий: Чи єщось у світі прекрасніше і радісніше за Великодній світанок? Кожне серце сповнюється любов'ю і вірою, коли на землю сходить цей святковий ранок.

Ведучий: Дзвони над містами і селами не дзвонять, а виспівують на весь

хрещений світ: "Христос воскрес!"- "Воістину воскрес!", і чує земля цю радість та тішиться у весняному розмаї разом із людьми.

Ведучий:(звертаючись до 2-го ведучого): Але звідки походить свято

Великодня?

Ведучий: У сиру давнину, ще в дохристиянські часи день Великодня був святом весняного сонця й природи, яка оживала і відроджувалася після довгого зимового сну. І її прихід наші пращури вшановували дуже урочисто: розігрували обрядові дійства, співали святкових пісень. Відгуки тих давніх традицій дійшли і до наших часі

Дівчинка:  - Завітало в нашу хату
                   Найсвітліше в році свято!
Хлопчик: - На столі усе свячене -
                   І варене, і печене!
Дівчинка: -І хрещені мама й тато,
                    Завітають в нашу хату.
Хлопчик: - Щоб зі святом привітати,
                    Щоб дарунки дарувати!

Дівчинка: - Світле свято Воскресіння -
                    Це усіх людей спасіння!
Хлопчик: - І надій несе багато
                   Це весняне чисте свято!
Дівчинка: - Ці надії й сподівання -
                    На життя, і на кохання.
Хлопчик: - Ще й веселе Пасхи свято -
                    Бо любові в нім багато!
Дівчинка: - Можуть всі христосуватись,
                     І при цьому цілуватись.
- Христос воскрес!

•                 Воістину воскрес!

   Ведучий: Перед Великоднем тиждень мав назву Білий. Кожен день мав свої функції:

Понеділок - білили в хатах.

Вівторок - прибирали, мастили підлогу.

Середа - прали і прасували.

Четвер (Чистий) - купались до схід сонця, вимітали подвір'я, вичищали курник.

П'ятниця (Страсна) - пекли паски та садили капусту.

Субота - готували великодні страви, фарбували і розписували яйця.

 Ведучий:    Попередню неділю називають Вербною.  Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому встеляли пальмовими вітами В Україні пальми не ростуть , тому люди , щоб відзначити цей день , ставили у своїх оселях вербові гілочки . Перші « котики » верби – символ пробудження природи . Їх освячують  у церкві .Під церкву заздалегідь навозять  багато вербового гілля. Зранку в неділю до церкви сходяться старі, й малі , бо «гріх не піти до церкви, як святять вербу». Гілки верби несуть додому. Декілька гілок, не заносячи до хати, висаджували в землю, а решту несли до хати і ставили на покуті  під святими образами.                                                                                       

Ведучий:   Свячену лозу дуже шанують , її закладають за образи , нею на Юрія перший раз виганяють худобу на пашу. Крім того, верба здавна вважалася в українців священним деревом. Вони вірили, що ця рослина має надзвичайну магічну силу та оберігає людину від хвороб. Верба, кинута проти вітру, - відводить бурю, громовицю, а вкинута у полум'я пожежі – зменшує руйнівну силу вогню.

Господиня: Після богослужіння й освячення верби люди, поспішали привітати одне одного - тричі злегка стьобнути вербовою гілочкою, промовляючи при цьому:

Не я б ‘ю  - верба б’є

За тиждень Великдень .

Недалечко червоне яєчко.

-Будь великий , як верба ,

А здоровий як вода

А багатий , як земля!

    Свячена верба користується великою пошаною  серед народу і тому гріх ногами її топтати , залишки верби спалювали .

Читці:

1. У Квітну Неділю
Всі до церкви йдуть,
Гілочки вербові
Святити несуть.

2. Сьогодні святкує
Моя Україна
У святій пошані
Вербова лозина.

3. Вона сповіщає,
Що лише за тиждень
Будем святкувати
Пресвятий Великдень.

4. Вигуки веселі
Чути тут і там:
«За тиждень - Великдень
Б’є галузка: бам!…

СЦЕНКА

Вістунець:

Не я б'ю, верба б'є
Через тиждень — Великдень.
Будь здорова, як вода,
Багата, як земля,
А красива, як весна.
Дівчинка. Хто ти?
Вістунець. Я весняний Вістунець, прийшов сповістити, щоб увесь хрещений люд готувався до найкращого свята — до Великодня.
Дівчинка. А чого мене б'єш?
Вістунець: Хіба це я? Це свячена вербиця. Сьогодні її день — Вербна неділя.
Навесні, як тільки пригріє сонечко, вона першою прокидається - їх пухнасті котики будять усіх до роботи.

Тож і ти не зволікай, бо:
Жарт б'є, не я б'ю -
За тиждень — Великдень!
Недалечко червоне яєчко. (Легенько вдаряє вербичкою)

Звучить пісня «Котики вербові»

Ведучий:   Щоб Великодня діждати, потрібно всіх прощати, добро в хату пускати, а погане забувати. Давайте і ми з вами спробуємо посміхнутися один одному і залишити у себе в душі тільки добрі почуття.
Господиня: Останній тиждень перед Великоднем називається "чистим" або білим". Особливого значення в народі надавалося "світлому" або"чистому» четвергу. У християн існував такий звичай: у Чистий четвер треба скупатися до заходу сонця і змити з себе все погане з тіла і з душі. От і ми із вами вмиємося.

(Вмочується гілка верби у тарілку з водою і бризкається на дітей).

Водичка, водичка, вмий дитяче личко,
Щоб очі блищали, щоб щічки червоніли,
Щоб кусався зубок та сміявся роток!
Господині у четвер білили піч, прибирали в хаті, пекли паски. До речі,випікаючи великоднє печиво, жінки дотримувались певних обрядових дій. Усіх,хто був у хаті, просили вийти надвір - "щоб не потривожити пасок". Піч топили цупками, які заздалегідь відкладали кожного четверга протягом усього Великого посту .Підпалювали дрова кількома скалочками свяченої верби.Саджуючи паски в піч, господині читали красиву молитву: "Свята пасочко, будь велична і красна, як сонце, бо сонцю тебе печемо. Хай усі мої рідні, які живі, будуть здорові. Щоб діти так швидко і красно росли, як ростеш ти. Світи нам, паско, як світить сонце ясне, щоб хліб на ниві був такий багатий, величний, як ти велична".

1-й читець:

У хаті тихо.

Мерехтить в печі

Вогонь, запалений

Свяченою вербою.

Молитву щиру

Мати промовля

І кропить тісто золоте

Хрещенською водою.

2-й читець:

Духмяна паска

На капустянім листі

Рум'яниться в печі

І пахне щедрістю земною.

А руки мамині,

Ласкаві і легкі.

СЦЕНКА

Мати.
Улянко, неси тазики, будемо паски виробляти, вже тісто підійшло. А ти, Лесику, не сиди на печі, бо паска вийде горбатою, а це вже ознака якоїсь біди. І швиденько віника подай.

(Лесик зліз із печі, приніс віника, а Уляна поставила тазики).

Мати (обмахує віником всі кути хати).
Буду паски в піч саджати, а ви, таргани і блощиці, стоноги, геть з моєї хати. Виходьте з моєї світлиці в темницю.

(Звертається до дітей). Ходіть, діти, пасочки виробляти. (Виробляють, а мати садить їх у піч). Господи, поможи!

Ведуча.
За паску господиня хвилюється особливо. Вважалося, що коли паска печеться, потрібно, щоб нікого чужого в хаті не було. (Мати виймає паски з печі).

Улянка.
Моя рум'яніша!

Лесик.
Зате моя з сиром!

.Мати:    Гріх напередодні такого великого свята сперечатися. А пасочки вам усім удалися на славу - і пухкі, і рум'яні.

Діти (разом).
Дай, мамо, покуштувати.

Мати:
Паску, поки не посвятить священик, не їдять.

Улянка.
Ох і гарна! Ох і гарна!
Пасочка рум'яна.
Ох, духмяна, ох духмяна
Пасочка рум'яна.

Лесик:
Тішиться маленька паска,
Тішусь і я,
Що утримаю в руках її я,
Що вона моя!

  Ведучий:  Невід'ємною частиною Великоднього свята були і є крашанки і писанки. Яйце - це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Писанки ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка. На них сонце зображували у вигляді кола, зірку - у вигляді променів, воду - у вигляді хвиль.

                                   Інсценізація уривка з казки «Курочка Ряба»

                             (Іде баба, тримає в руках шкаралупку від яйця і плаче.)

Баба. Ой, горе мені, горе. Що ця довгохвоста мишка наробила?
Курочка. Що сталося, бабцю, чого плачеш?

Баба. Як же мені не плакати? Поклала я яєчко, що ти знесла, на поличку. Бігла мишка, хвостиком зачепила, яєчко впало і розбилося. А я хотіла на свято писанку розмалювати.
Курочка. Не плач, бабуню. Я знаю, що треба робити. Давай попросимо діточок, нехай нам допоможуть.
(Виходять діти.)
1-а дитина

В хаті на осонні
Сяду на ослоні,
Сяду я скраєчку

2-а дитина

Нумо, пензлик, потанцюй,
Гарно писанку малюй,
Буде небо, і земля,
І ставочок, і поля,

3-я дитина

Сильний і міцний дубок,
А на ньому — яструбок.
Буяє в мене писанка
Про Вкраїну пісенька.

Ведучий:  Із писанками в народі пов'язано багато різних вірувань. Приміром,шкаралупу свяченої писанки господар ніс на поле і там закопував – «щоб врожай був багатий». Дівчата вкидали крашанки у миску з водою і вмивалися, прагнучи, щоб їхня краса ще довго цвіла. Крім того, існував дівочий звичай: на Великдень дарувати писанку коханому хлопцю.

Читці:

1.Гарна писанка у мене
Мабуть, кращої нема.
Мама тільки помагала,
Малювала я сама.

2.Змалювала диво-пташку,
Вісім хрестиків дрібних,
І. малесенькі ялинки,
Й поясочок поміж них.

3.Хоч не зразу змалювала -
Зіпсувала п'ять яєць.
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: "Молодець!"

4.Я цю писанку напевно,
Для Іванка залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращі напишу.

5.Хто народ свій щиро любить,
Рідну землю хто кохає,
В того серце золотою
Писанкою сяє.

Звучить Пісня «Писанка»

 Господиня:       Мені бабуся розповіла таку легенду.
Після смерті Христа сім іудеїв зібрались на бенкет. Серед страв була смажена курка і зварені натвердо яйця. Під час бенкету хтось сказав, що Ісус воскресне на третій день. На що господар дому заперечив : «Якщо курка на столі оживе, а яйця стануть червоними, тоді він воскресне. Тієї самої миті яйця змінили свій колір, а курка ожила.

А я прочитала ось цю легенду.
Діва Марія, щоб розважити малого Ісусика, пофарбувала варені яйця червоною, жовтою, зеленою фарбами. Тому великодні яйця прийнято фарбувати не тільки в червоні кольори.

1-й учень.
Червоний - радість життя, надія, любов. Найбільш розповсюджений колір .

2-й учень.
Жовтий уособлював Місяць і зорі, а в господарстві - урожай.

3-й учень.
Блакитний.- символ неба, простору, вітру, здоров'я.

4-й учень.
Зелений - колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

5-й учень.
Чорний - символ землі, й родючості

Гослодиня:  Писанок  та крашанок робили багато і дарували всім добрим людям в день Великодня. Існує чимало прикмет і прислів'їв, пов'язаних з цим святом.

6-й учень.
Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

7-й учень.
Коли на Великдень дощ або хмари, буде Врожай.

8-й учень.
Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня - льон.

Господиня:      В ніч перед Паскою намагалися не спати. Світло горіло цілу ніч. А в церкві відбувається святкова служба.

У давнину вважали, що на Великдень має грати сонце а тому люди перед його сходом відчиняли віконниці; щоб упустити до хати царя неба, який приносить у дім щастя і здоров'я.
Жодне Великоднє свято не обходилось без ігор.

Гра "Навбитки" полягає в тому, що один тримає в руці крашанку, носком догори, а другий б'є носком своєї крашанки. Потім б'є другий по протилежному кінці. Чия крашанка розіб'ється з обох кінців, той програв: він віддає свою крашанку тому, хто, виграв.

Гра "У котка".

З похилого місця з перепоною внизу котять яйця, одне за одним, намагаючись котити так, щоб попасти своєю крашанкою в крашанку партнера.

Хто частіше попадає, той більше виграє.

Гра в знахідку.

Кладуть кілька шапок, під одну з них - крашанку. Хто відгадає, під котрою з шапок є крашанка, той виграв, а не відгадає - програв.

В такі ігри грали переважно хлопчики, а зараз пограють дівчатка у гру "Подоляночка".

Ведуча.
У великодній понеділок люди ходили один до одного в гості, христосувались, обмінювалися писанками. Цей день називався волочильним. Ще є одна назва понеділка - це "обливний", бо в цей день за стародавнім звичаєм хлопці обливають дівчат водою, а дівчата дарують їм крашанки.

СЦЕНКА

Дмитро (ллє воду на Ганнусю).
Будь здорова, як вода, весела, як весна.

Ганнуся.
Обережно, Дмитре, віночок новий, квітки замочиш.

Петро. А ти на коси, Дмитро, на коси, щоб гарно росли. (Підносить глечик над головою Ганнусі. Вона втікає).

Ганнуся (стріпує воду з кіс).
То тебе помити треба. Бачиш, який малий, ніби тебе ніколи весняний дощ не мочив.

Оля (підбирає глечик).
Давайте, дівчата, поллємо Петра, щоб добре ріс.

(Дівчата підбігають до Петра. Одні тримають його, інші ллють на нього воду.)

Петро. Досить, дівчата, а то до неба виросту.

Оксана (ллє на Петра воду 3 рази).
Один дощ, другий дощ, третій Дощ!

Петро. Досить з мене одного. Бр-р-р!

Оксана.Три краще. Знаєш, як старі люди казали: "Як підуть весною три дощі добрі, то наповнять 3 роки голодні".

Петро. На урожай то добре. А для мене яка вигода? Сорочка вся мокра, змерз, як цуцик. Ой, дівчата, жалю у вас немає. Я ж на ваші сорочки води не лив. Тільки на коси. А ви мене з ніг, чи то з голови до ніг облили.

Маруся. Здоровий будеш. А сорочка висохне. Он бачиш, як сонечко гарно світить.

Пісня « Сонечко»

Ведуча. Ось так проходив "обливний" понеділок. Багато цікавого ви дізналися на нашому святі. Розповідайте друзям, знайомим, рідним про славні народні традиції України, зберігайте їх, примножуйте, бо це - наша історія, наша культура.

А зараз надамо слово нашому бібліотекарю. Вона ознайомить вас з літературою, яка допоможе дізнатися більше про це свято.                                       

  Розповідь бібліотекаря:

 Христос воскрес! Радійте, люди,
Біжіть у поле, у садок,
Збирайте гіллячко і квіти,
Кладіть на Божий хрест вінок.

Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють дати
І звеселяють рідний край.

На вас погляне Божа Мати,
Радіючи з святих небес...
Збирайтесь, діти, нум співати...
Христос воскрес!
Христос воскрес!

Ведучий:  Великдень- радісне свято воскресіння природи , стало за своєю християнською ідеєю святом загального всепрощення й загальної любові .Три дні Великодня радіє все на небесах і на землі .В ці дні відкрмвається небо , і якщо у людини чисті помисли і наміри , то Бог не одмінно почує їх і допоможе здійснити.                                                                                                                                                                                        

  Ведучий:    Так мовиться у давньому повір  я .І нехай торжествує над світом заповіт , який залишив людству воскреслий Христос – заповіт любові.

  Дай Боже , щей  на той рік дочекатися світлого  празника Воскресіння в щасті й здоров'ї.

Ведуча:  Скільки б не співали,
                А кінчати час.
               Кращі побажання
               Ви прийміть від нас.
               І в вас, і в нас
               Хай буде гаразд,
               Щоб ви і ми
               Щасливі були!

                              Звучить пісня Н.Май «А я бажаю  Вам  добра»