Розробка сценарію до шкільного свята "Святий Миколай"

 

                          Ушкальський заклад повної загальної середньої освіти

Верхньорогачицької селищної ради Каховського району

Херсонської області

 

Святий Миколай

(Сценарій до шкільного свята)

 

           

 

         Виконавець :

Чуприна Лариса Вікторівна,

 учитель початкових класів,

вищої категорії,  учитель-методист.

 

 

                                             

 

Ведучий №1

У зимовий час сім погод у нас:

Сіє, віє, туманіє

Моросить, сніг летить і мете

Та ще й зверху йде.

Та у будь-якій порі

Миколай спішить до дітвори.

Пісня «Миколай, ти до нас завітай»

Ведучий №2

     А сьогодні все затихло у дворі

Сяють ясні зорі у горі

Всі чекають, виглядають

Чудотворця Миколая.

Але щось він забарився?

 Ведучий №1

Може, в небі заблудився?

В нього клопотів багато,

Бо заходить в кожну хату

Все, що в нього в торбі є,

Чемним дітям роздає.

Пісня «Добротаиколая.»

Сцена №1

Звучить музика Лесі Горової «Зимовий вальс». На сцену, танцюючи , виходять зірочки.     

Зірочка 1:

Вітри швидко підхопили,

Хмару з снігом, холоди.

Над землею пролетіли,

Сніг припав, нема води.

 Зірочка 2:

На віконечках малюнки,

Скоро Миколай прийде,

Дітям принесе дарунки,

Під подушку покладе.

 Зірочка 3:

Цієї ночі як ніколи

Радіє ліс, радіє поле,

На небі музика весела,

Радіють всі міста і села.

 Зірочка 4

Це ж Миколая нині свято,

Роботи в нього пребагато,

Прийти до кожної хатини,

Із подарунком для дитини

  Зірочка 5:

А в небі ангели працюють,

Навантажують санчата,

І Святому віз лаштують,

Щоб зраділи всі малята.

 

Сцена №2  Грає весела музика. Виходять янголи, у їхніх руках маленькі дзвоники.

 Танець  «Метелица» (2 клас)

  П е р ш и й   я н г о л:

 Хуртовина виє, плаче,

 Ліс закидала сніжком.

           (Чути дзвін.)

 Що там? Сани... Коні скачуть...

 Хтось на санях із мішком.  

 Д р у г и й   я н г о л:

 Що за пан там? Хто побачить?

 Хто махає із саней?

 То святий Микола скаче,

 Покровитель всіх дітей.

  Т р е т і й   я н г о л:

 Хто він? Що він?

 Звідки взявся?

 Дітям радість він приніс,

 Роздає дарунки щиро,

 Цілу купу їх привіз.

  Ч е т в е р т и й   я н г о л:

 Усіх чемних, не сварливих,

 І слухняних, і дбайливих.

Тих, що старших поважають,

 Малюків не ображають. 

П ' я т и й   я н г о л:

 Хто до діла тягне руки,

 Хто охочий до науки —

Всіх дарунком привітає,

 Радо всіх благословляє.

 Ш о с т и й   я н г о л:

 А ледачим, неслухняним,

 Хто робив комусь погане —

Тільки різочку — і все —

 Він сьогодні принесе

Пісня «Подарунки Миколая»

Сцена №3

-  Діти, а ви знаєте хто  такий Чудотворець Миколай?

(Відповіді дітей із залу. Потім виходять на сцену шестеро дітей заздалегідь підготовлених.)

 Миколай – перший помічник у Бога.

Його найліпша підтримка і допомога.

Він не сидить біля Бога на небі,

А з'являється перед нещасним при першій потребі.

1. То потопаючих на воді виручає,

То знедоленим гасити пожежу допомагає,

То в'язням козакам кайдани розбиває,

То мужикові воза з багнюки витягає.

2. А я ще багато читав,

Як Миколай дітей посеред моря рятував

А ще рибалкам на воді допомагає,

Уловами сітки їх наповняє

Та від стихії застерігає.

А його образ, знедолених і бідних оберігає.(Показує ікону)

3. «Зроби чудо, Святий Миколаю!»,-

Побожника в надії шепчуть вуста.

«Так, так,  я вже до тебе поспішаю, -

Чудотворець відповідає.

- відкривайте ворота».

     5. Та найбільше любить його дітвора.

І коли наступить зимова пора,

З нетерпінням Миколая чекають діти

І їм є чому радіти.

Пісня «Ой, хто, хто, Миколая любить?»

Сцена №4

(На сцену виходить чорт Антипко.)

 Антипко .

 Наламаю різок файних

Для нечемних, неохайних,

Неслухняних, злих діток,

Поскладаю у куток.

Я вже добре поклопочусь –

У воді солоній змочу!

Ох, дістанеться добряче

Дітям впертим і ледачим!

(Вибігають чортенята)

1-й чортик
Кажуть люди: чорт не спить.
Та й не може спати,
Поки між людьми він —
Друзів буде мати.

2-й чортик
(Труситься, пританцьовуючи)

Я без шапки, без кожуха,
Відмерзають хвіст і вуха.

От біда! Чи довго ждати,
Поки влізу десь до хати,
Де живуть погані діти,
Треба ж кості розігріти!

(Під звуки музики пританцьовує та співає)

Ух, ух, ух, ух....
Замерзає в мене дух!
Не поможе тут і плач —
Грійся, чортику, та й скач!

 Танець чортів під музику « Рокен-рол»

(закінчують танцювати)

1-й чорт

Трохи розігрівсь....

2-й чорт

Та цить!

Хтось до нас уже спішить,
Десь би тут сховатись треба.

(Чортенятка втекли. а втомлений Антипко – молодий і дужий чорт, сідає на край сцени, звісивши ноги.)

Антипко

Що ж то маю я робити?

Так болять мої копита,

Ледве вже волочу їх

Всім чорта старим на сміх.

У старих чортів робота

Гарна, легка, безтурботна,

Дав наказ і готово,

Зразу хлопці гонорові

Посваряться і поб'ються,

Ну, а я, Антипко бідний,

Щоби стати чортом гідним

Цілий день з дітьми гасаю,

і на збитки намовляю.

Ніц ангелам не залишу!

То ж сваріться, любі діти,

В пеклі будете горіти.

(Антипко важко піднімається, крекче, охає і виходить.)

 Сцена №5

Ведучий №1

Куди ж поділися чорти?

Ведучий №1

           Та що там думати- гадати,

Нумо, зазирнімо до сільської хати.

Мабуть, побігли неслухняних діточок шукати.

Відкривається завіса. На сцені ліжко і стіл.)

Сценка «Зміни з Івасиком»

Автор

У домі під сонцем, між кленів крилатих, жив хлопчик Івасик з мамою й татом. Він чемний був хлопчик. Уранці, лиш встане, він киці дасть їсти і рибок догляне. Погляне, чи всі його речі в по­рядку. Він все починав не з кінця, а з початку. То віршик він вивчить, то книжку читає, то мамі, то татові щось помагає. Коли куди-небудь виходив із хати — біляву голівку любив причесати. Радіють і тато, і мама за сина і кажуть: «Яка у нас добра дитина!»

Та раптом з Івасиком сталася зміна. Не можуть впізнати батьки свого сина. Уже за годину майже десята, а хлопець не хоче із ліжка вставати.

Тато

•       Івасику, йди поможи трошки мамі!

Вже сонце на південь, а ти ще в піжамі. І рибки ще зранку нічого не їли. І киця гуляти іще не ходила.

Автор

Не хоче він більше охайно вдягатись, ані умива­тись, ані розчесатись, ще й каже:

Івасик

 - Не буду я більш підстригатись!

Матуся

• Івасю, йди спати!

 Івасик

      - Я спати не хочу!

         Автор

І хусткою киці зав' язує очі. .

Він хоче, щоб влітку ішов йому сніг. На кожне прохання відказує: «Ні!»

Ходять тато і мама по хаті сумні. Від хлопчика тільки і чують, що «Ні!» Одне тільки «Ні!» Тільки «Ні!» Тільки «Ні!»

Іванко лягає в ліжко спати.

Танок з іграшками  під пісню «Нічка- чарівничка».

1-й чортик
Діточок ось цих,

 Ми всіх завжди пильнуєм,
Як діло зроблять злеє —
Усе собі нотуєм.
А такі бувають,
Що брехати вміють,
Старших не шанують,
Все собі пустують.

1 чортик
Для них в пеклі вже готова
Сковорідка кольорова.
У кайдани закуємо,
Із собою заберемо.

Виходить на сцену ангели.

Ангели
Годі вже, негідні,
Цур вам та пек.
Від наших діточок
Забирайтесь геть!

1 чортик
Гаразд, ми йдемо до пекла,
Бо там завжди тепло.
Не розмахуйте хрестами,
А то стануть усі чортами,
Хто не слухав тата й мами!
Ха-ха-ха!

Утікають.

Сцена №6

(З під ліжка вилазить Антипко)

Іванко

- Хто ти? Звідки тут узявся?

Антипко

- Що Іванку, здивувався?

Знай, такі як ти ледачі,

Лиш одних Антипків бачать!

Служу я у Миколая,

Він мене чудово знає.

Іванко

-То прийде він чи ні?

Подарунки є мені?

Антипко

-Є, і так їх багато,

Що не вмістяться в кімнаті!

Ти їх чесно заробив,

Бо трудитися любив.

Ти лягай, засни скоріше

Миколай тебе потішить.

(Іванко лягає, а тим часом Антипко запихає йому під подушку різки. Потім ховається, за сценою.)

 

Танок  під пісню « Нічка-чарівничка»

 Ведучий

Зореока ніч настала,

Діти всі позасинали,

 лиш антипки метушаться,

Миколая не бояться

Все ладнають свої кліті –

Є нечемні діти в світі.

І Антипко для Іванка

Клітку робить ще від ранку.

(За сценою чується задоволений сміх, стукіт молотка. )

          (До кімнати заходить мама з татом.)

Матуся

-Та прокинься вже, Іванку!

Іванко

_Зараз, зараз, вже встаю,

  під подушку лиш залізу,

Там напевне……. (витягає різки) купа різок? (Плаче)

Матуся

- Це тому, що ти лінивий,

Миколай вчинив це диво.

Мусиш взяти на замітку

Що Антипко садить в клітку

Неслухняних, вередливих,

 І брехливих, і лінивих,

Хвалькуватих, гордовитих

Теж він любить половити.

(Іванко розкидає різки і кричить)

Іванко

-Де ваш добрий Миколай?

Де його цукерки?

Де ж ті іграшки, що ви обіцяли так мені?

От і роби добрі справи: (Промовляє кривляючись.)

Миколайчик поздоровить….

Миколайчик подарує….

Цукерками почастує…(Плаче)

Автор

Та раптом замисливсь татусь на хвилину.

          Тато

•       Стривай, — каже мамі, — та ж нашого сина нам хтось замінив на нечему цього! Ходім, пошука­ємо сина свого! А ти, чужий хлопче, із нами ходім. Батьків твоїх знайдем і знайдем твій дім.

Іванко

            - Я ваш, — каже хлопець.

             Мама:

• О ні!

 Іванко:

•         Я ваш, ось погляньте!..

Тато:

-Ні! Ні! У нас була добра і чемна дитина. Тебе поміняв хтось на нашого сина.

Автор:

 В Іванка сльози набігли на очі.

Іванко

          -У іншому домі я жити не хочу! Я дуже лю­блю своїх маму і тата, і

прошу я вас, хоч два дні почекати. Як два вже не можна, то тільки один. Я вам доведу, що я справжній ваш син!

Пісня.  Справжній господар. ( виконує Іванко)

Сцена №7

Танець ангелів

1-й ангел

За горами, за лісами

Їдуть, їдуть дивні сани.

І викрешують копита

Сріблом сяючим підбиті

І у тихій долині

Засяяли яскраві вогні.

2-й ангел

Миколай мандрує світом,

Він дарує чемним дітям

Те, про що їх світлі мрії.

Тут для кожного дари є

Не забуде він нікого:

Ні хорошого ні злого.

1-й ангел

Любі діти, зустрічайте Миколая!

Він вас всіх чудово знає,

Разом з вами порадіє

Подарує вам надію

Миколай з небес весь час

Бачить кожного із вас.

Звучить пісня «Доброта Миколая»

          Сцена №8

  З кутка вилізає Ябіда.

 Я б і д а:

 Привіт! На Ябеду чекали?

 Це ж ви мені аплодували?

 Усе про вас я розповім (погрожує пальцем)

 І Миколаю доповім. (Дістає список)

 Хто дівчат хапав за коси,

 Стукнув хто кого по носі,

 Хто в час тихої години

 Їв під ковдрою насіння...

 Треба кращими ставати,

 Годі вам байдикувати.

 (Трясе списком)

 Кожному отут готове

 Справедливе чесне слово.

 Хто на стіл компот розлив,

 Шибку сніжкою розбив,

 На заняттях замість вправ

 На стільці тихенько спав.

  Д р у г и й   я н г о л:

 Досить, не треба продовжувати.  Зараз сюди прийде Святий Миколай, він сам розбереться, хто що робив.

 Т р е т і й  я н г о л: Раз на рік ми завжди йому допомагаємо роздавати дарунки дітям.

 Я б е д а:  (з кутка): Усі дарунки — тільки мені, а більше нікому. Вони (вказує на дітей) не заслуговують! Святий Миколай прийде, я йому, звісно, все розповім.

 Ч е т в е р т и й   я н г о л:   (дітям): Ви що, розгубилися?

 П ' я т и й   я н г о л:  Перелякалися?

 Ш о ст и й   я н г о л:   Та не бійтесь ви, Святий Миколай дуже любить дітей.

 П е р ш и й   я н г о л:  Він завжди шукає в дитини щось добре, хороше.

 

(З'являється Миколай)

 С в я т и й   М и к о л а й:

 Вітаю усіх вас, добрії діти.

 Щоб стрітись із вами, проїхав півсвіту.

 Лиш радість та мир несу я в оселі,

 Нехай люди завжди будуть веселі.

 Нехай сліз не буде, не буде біди.

 Багато дарунків приніс я сюди.

 Т р е т і й  я н г о л:

 Святий Миколаю, тебе ми чекаємо.

Ці дітки хороші, напевно це знаємо!

  Я б е д а:

 Вибачайте за втручання!

 Вже стомився від чекання.

 Розповім Вам, Миколаю,

 Що про кожного з них знаю.

  С в я т и й   М и к о л а й:

 Хто така? Не розумію?

 Я б е д а:

 Фактами тут володію. (Показує список)

 Чемних тут нема —- біда,

 Тільки я ось — Ябеда.

 С в я т и й   М и к о л а й:

 Хто ж назвав тебе так?

 Ябеда: Діти.

Правди, друже, ніде діти.

 Ябеда

Тут зібрались діти грішні (показує книгу), ти нічого їм не дай!
О! Гріхів у них багато!(одягає окуляри, сідає на краю сцени, відкриває книгу «Гріхи» і читає).
Ось вчора Гриць тихцем у друга кинув камінцем.
Іванко бігав над потоком і Ганнусі підбив око.
А малий Андрій до кави своїй мамі всипав солі.
Павло багато раз не ходив до школи.
А Оксанка — що й казати, не хотіла іти спати!
Нагрішили, нагрішили, стільки всього натворили, ти дарунків їм не дай!
Дай мені, а я швиденько донесу їх у свій край!

С в я т и й   М и к о л а й:

 Бути ябедою — гріх.

 Ш о с т и й   я н г о л:  

 Жде за це дарунка! Сміх!

 Я б е д а   (реве):

 Що ж тепер мені робити?

 Як дарунок заробити?

 С в я т и й   М и к о л а й:

 Я дарунки без діла не роздаю. За добрі вчинки, за хорошу поведінку. Тільки діточкам, що чемні, слухняні, радісні, добрі. Якщо хочеш дарунок — проси вибачення в Бога та діточок. І будь веселою, небайдужою, бери участь у нашому святі.

Я б е д а (проходить уперед): Господи, в ім'я Ісуса, пробач мені, що я ябедничала. Тепер я буду чемною, доброю, слухняною. Амінь. (Звертається до дітей) І ви, малята, пробачте мені.

 

Миколай

Слава Богу, добрі люди,

            Хай вам завше добре буде.

            Знайте, що в лиху годину

            Цар небесний вас не кине.

           (Миколай хрестить всіх присутніх)

Як живете, любі діти?

Чи вчитеся добре в школі?

Є гостинців вам доволі.

(Звучить музика, вбігає захеканий Антипко)

Миколай

Чом захекався, бідако?

Утікаєш від собаки?

Антипко

Засмутити поспішаю,

Тебе, Святий Миколаю.

Рівно в північ побіжу

І у клітку посаджу

Неслухняного Іванка…

Миколай

          Не бреши!

        Я бачив, що

        Іванко зранку

Квіти всі попідливав

Антипко

          Я тут інше записав…

(дістає книгу, читає)

Не хоче він більше охайно вдягатись,

ані умива­тись, ані розчесатись,

ще й каже: «Не буду я більш

        підстригатись!»

       А просить  у тебе дарунків море,

       Отож буде він від мене

         Мати їх скоро!

          Той Іванко просто диво:

          Самовпевнений, лінивий.

          Так-то, пане Миколаю,

          Я ж бо діток ліпше знаю.

          (Антипко зникає)

          Миколай

Що ж , пошлем туди гінця,

Хай з'ясує до кінця.

Лети, ангелу, подивися

І назад скоріш вернися.

(Один з ангелів іде за сцену, щоб дізнатися правду про Іванка).

Антипко (вибігає)

Та повірте, я не брешу!

(Алгелу кричить в слід)

Ти диви, як швидко чеше!

Не трудив би марно крила…

Миколай

Заспокойся небораче,

Ангел сам усе побачить.

           Доки ангел пішов у розвідку, розважте мене, покажіть, як ви вмієте танцювати.

ТАНОК

Дякую, любі діти, дуже гарно танцюєте.

(Повертається ангел)

•  А ось і ангел повернувся, зараз він нам правду про Івасика розповість.

Ангел

Святий отче Миколаю,

Той Іванко прибирає:

В ящик іграшки поклав

І усе попідмітав

Вже й дарунків він не просить

Каже: « З мене й різок досить.»

Миколай

Буде, чортику рогатий,

Твоя клітка пустувати

Антипко

Ні, я маю ще надію,

Що невдовзі порадію!

Бо у цьому злому світі

Є ще, є нечемні діти!

Миколай

Так стараються чорти,

           Щоби людям допекти.

Їхня зброя гостра – гріх,

Але ви не бійтесь їх.

Не грішіть, гарно вчіться

І підуть антипки звідси,

Аж за ними закурить,

В очереті затріщить.

Танок чортів. (Імітують під музику утікання акробатичними трюками.) Миколай
Милі мої дітки,
Ідіть в майбутнє без тривог,
Між вами є правда,
А з вами — Бог!
Будьте дружні, діти,
Щоб за вас радіти!
1 ангел
Хай любов і щира злагода
Живуть поміж вами,
Щоб дружба і щастя
Були завжди з вами!  

 

           Миколай

Іванку, поспішай до нас.

Тобі я дарунків ось стільки припас.

(Входить Іванко, Миколай вручає йому дарунки)

Будь же чемним, як всі діти,

І за тебе я буду радіти.

(Підбігає до Іванка дівчинка, бере його за руки і тягне в танок)

Дівчинка

Ой гоп, чики, чики,

Подарував Миколай мені черевики (показує на ноги)

Я піду у них на свято,

Танцюватиму завзято

сплесну вихрем закружляю

за гарні черевики вдячна Миколаю!

Іванко

А мені Миколай

Вишиванку дарував.

Я горджуся цим, бо знаю

Що Вкраїну  прославляю.

Отож , Оленко, ходім танцювати,

Миколая звеличати.

Танок «Козачок»

Миколай

Любі діти,

Ви не бійтеся Антипка,

Він не зловить вас у клітку

Коли ви шлете Богу молитви.

Будьте щедрі, не ліниві,

То і станете щасливі.

Ведучий 1

Спасибі тобі, Миколаю,

За дарунки гарні

Й побажання гідні.

Але до тебе прохання маємо

Просимо в тебе допомогу

Підсоби нам, дай підмогу.

Ведучий 2

Скажи, коли скінчиться на Сході війна оця,

Що має початок й не має кінця.

Чи довго ще це лихо терпіти,

Коли потерпають від жаху діти?

Миколай

Мої возлюблені і волелюбні,

вознесімо молитви свої

до нашого Бога Ісуса Христа.

О Боже наш, Великий, всемогутній

Нашу Вкраїну порятуй.

І в світлий день пришестя, в день майбутній

Вкраїні мир і щастя подаруй.

Ведучий 1

Коли на серці від війни тривога,-

За долю України я боюсь, -

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

Миколай

Пам'ятайте слово Боже –

І життя в вас буде гоже

Покине вас лиха година.

Настане тепла ясна днина.

Отож не грішіть і не пустуйте,

За своїм життям слідкуйте

А я за вами з ангелами

З неба буду слідити

Прощавайте, любі діти.

Нам уже пора в дорогу-

Хтось чекає допомоги

Хтось незнаний у печалі

Тож ходімо, ангели, далі.

(Миколай з ангелами іде за сцену)

Заключне слово вчителя.

Сьогодні, мої любі діти, вознесімо свої святі молитви до Святого Миколая-Чудотворця і до нашого Бога Ісуса Хреста. Нехай допоможуть нам об'єднати Україну, жити в мирі і злагоді, любити свій народ, своїх батьків і ближніх, добре вчитися і творчою працею примножувати добрі діла на блага вільної України.

Діти, давайте попрохаємо бабусю  звернутися з молитвою до Бога, попрохати  у нього мира і добробуту для нашої країни.

                                                Молитва

                           Бабуся читає молитву «Отче наш…»

Слово вчителя.

Отож, любі діти, нам пора прощатись. Ще хочу сказати вам декілька слів. Поважайте, цінуйте своїх батьків. Будьте завжди побожні та чесні. Не все легко в житті. Важку життєву дорогу зможе той пройти, хто серцем до Бога прихилився, до добра святого. А батьки, в свою чергу, подавайте гарний приклад своїм діточкам. Адже ті заслуговують поваги, хто виконує щоденно святі заповіти. Не забувайте Божої науки. До зустрічі у новому році. Хай оберігає вас Господь.

 

 

 

Використана література:

1.Підручник «Я у світі» 3 клас. Світлана Кузъменко «Івасик».

2. Журнал «Розкажіть онуку», №9 2012р. Сценка про ябеду. Л. Степова.

3. Журнал «Початкова школа» №10 1989. Свято Миколая. Ст. 27

4. Журнал «Початкова школа» №9 2015 р. З краю в край ходить світом Миколай. Ст. 29.