Розробка уроку біології з використанням методу проектів. (Тема уроку: Тип Молюски, або М’якуни. Клас Двостулкові молюски. Міні-проект Як утворюються перли

Розробка уроку біології з використанням методу проектів. (Тема уроку:  Тип Молюски, або М’якуни. Клас Двостулкові молюски. Міні-проект Як утворюються перли

        Розробка уроку біології з використанням методу проектів. (Тема уроку:  Тип Молюски, або М’якуни. Клас Двостулкові молюски.

Міні-проект Як утворюються перлини?)

Тема: Клас Двостулкові молюски. Загальна характеристика класу. Характерні представники. Міні-проект Як утворюються перлини?

Мета:

• Познайомити учнів з різноманітністю молюсків доповнивши їх знання про черевоногих молюсків представниками ще одного класу – Двостулкові молюски, з’ясувати особливості їх будови та процесів життєдіяльності.
• Розвивати критичне мислення, вдосконалювати практичні навички  визначення видів.
• Активізувати учнів до самостійного пошуку цікавих фактів з життя тварин.
• Виховувати любов  до природи і екологічну культуру.        

Основні поняття: двостулкові молюски, стулки, мантія, мідії, устриці, зябра, сифони, устя, перлина.

Обладнання: Малюнки до теми, картки з малюнками молюсків, картки з інструкціями визначення молюсків, таблиці "Двостулкові  молюски" та «Черевоногі молюски», черепашки молюсків, намисто з перлин, лупи, лінійки, мультимедійний проектор, ноутбук, флеш карта.

Тип уроку: комбінований, метод проектів.

Місце уроку в навчальній темі: поточний 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

   Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Перевірка опорних знань з теми, учні по черзі дають на відповіді «Мікрофон»

- Чому представників Типу Молюски називають М’якунами?

- Скільки класів об’єднує в собі Тип Молюски?

Дати загальну характеристику типу Молюски:

- кількість видів;

- середовища існування;

- особливості будови тіла;

- покриви тіла;

- системи внутрішніх органів;

- органи дихання;

- тип кровоносної системи;

- нервова система;

-органи чуття;

- органи травлення;

- органи виділення;

- розмноження та розвиток.

ІІІ. Мотивація навчальної й пізнавальної діяльності

1.Інтерактивна вправа «Відгадай загадку»

                         Ми чарівні скриньки.

                         На морському дні живемо,

                         Коли до нас піщинка потрапляє,

                         То назад вже не вертає.

                         Одягається, прикрашається,

                         На чарівну принцесу перетворюється,

                         Яка Перлиною називається.

                         Відгадайте, не зволікайте, як ці чарівні

                         Скриньки називаються.

Вчитель демонструє намиста з перлами.

IV. Надання нового матеріалу

Будь-який молюск, що володіє раковиною з перламутровим шаром, здатний породити перлину, однак у їстівних молюсках навіть дрібні перлини зустрічаються дуже рідко. Повною мірою цією здатністю володіють лише дві групи молюсків: перлові устриці Pinctada і перлові мідії; тільки вони дозволяють вести економічно вигідний систематичний видобуток перлів. Це представники Класу Двостулкові молюски! (звертаємо увагу на плакат)

То як ви вважаєте, чому цих тварин називають двостулкові? (учні надають припущення)

Так ви праві, пам’ятаєте: більшість черевоногих молюсків мають спірально закручену зовнішню черепашку, яка здатна сховати тіло молюска? 

Мушля двостулкового молюска - складається з двох більш або менш однакових стулок.

У двостулкових молюсків, насамперед, погано розвинені або відсутні органи чуття і голова. Сплющене з боків тіло складається з тулуба, оточеного мантією, та ноги. Мантія утворює на своїй поверхні двостулкову черепашку, що захищає молюска. У багатьох видів, наприклад у поширених в річках України беззубок (жабурниць) та перлівниць черепашка видовжена, яйцеподібна, її передній кінець притуплений, а задній – загострений. Нога має форму спрямованого вперед клина. Скорочуючи м’язи, молюск підтягує все тіло до місця закріплення. Він може повільно повзати по дну водойми, утворюючи в пухкому піску  або  мулі  глибокі  борозни.
           (Під час розповіді Вчитель демонстує будову черепашки на слайді презентації, діти порівнюють із отриманими колекціями)
Черепашка двостулкових молюсків вкрита шаром рогової речовини, яка утворює на спинному боці еластичну зв’язку. За допомогою неї стулки можуть відкриватися.
Черепашка в основному складається з вапна, яке утворює шари. Ближче до рогового шару знаходиться фарфоровий шар. Він формується із пластинок вапна, розміщених перпендикулярно до поверхні черепашки та має матово-білий колір. До мантії прилягає перламутровий шар. Він утворений напівпрозорими вапняковими пластинками, що розташовані паралельно поверхні черепашки. Переливчасте забарвлення перламутрового шару виграє всіма барвами веселки, оскільки в пластинках черепашки відбувається розкладання світла на окремі кольори спектра.
Стулки черепашки замикаються завдяки скороченню двох або одного (вустриці, мідії, дрейсена) м’язів замикачів, які прикріплюються до внутрішніх боків  протилежних  стулок.
Пропоную вам роботу в групах.

 За допомогою підручника та отриманих знань з попередньої теми необхідно з’ясувати особливості  зовнішньої та внутрішньої будови  молюсків двостулкових. Кожна група отримує папірець із питанням, яке треба опрацювати, звітує про вивчений матеріал. Під час звіту команди всі учні класу  заносять ці відомості у таблицю:

 «Порівняльна характеристика класу Черевоногі та класу Двостулкові мллюски»

(Діти отримують таблички)

Табл.. Порівняльна характеристика класу Черевоногі та класу Двостулкові молюсків:

Робота в групах.

 Скажіть, хто отримав картку з малюнком Перлівниці звичайної? Дуже добре. Отже ви працюватимете в 1-й групі. Хто  з малюнком Мідії їстівної? Чудово. Ви об’єднуєтесь в 2-гу групу. Хто отримав картки з Шаровкою – об’єднуєтесь в 3-тю групу. Кому дістався Гребінець чорноморський? Ви – формуйте четверту групу. Власники карток із Скафаркою нерівною – 5-ту групу.

     Отже, групи сформовані, визначились із капітанами, які координують та оцінюють роботу кожного в групі. Отримуйте питання і завдання, за якими працюватимете. Завдання: опрацювати текст підручника, з допомогою малюнків і таблиць, з’ясувати особливості  молюсків відповідно до опрацьовуваних питань.

( Команди працюють над завданнями, потім звітують перед класом. Під час їх звітів вчитель нагадує та за необхідністю допомагає заповнити таблицю)

          V. Закріплення знань і вмінь

Захист міні-проектів. Як утворюються перлини?

• Учитель повторбє вимоги до даного проєкту.

Слов'яни називали його, як французи та німці, перлом від латинського слова «пірула», що означає «маленька грушка».

Перлини являють собою перламутрові зерна кулястої форми. Розміри перлів — від мікроскопічних до величини голубиного яйця. Колір білий, рожевий, жовтуватий, іноді — чорний. Розрізняють перли морські і річкові.

Існує дивна легенда: "Коли перша краплина дощу вдарилась об поверхню моря, з його синьої глибини повільно піднялась раковина-перлина. Вона розкрила свої перламутрові долоні краплині дощу і спустилась на дно. В темряві ночі, під шурхіт піску і плескіт хвиль, дощова крапля перетворилася в незрівнянну перлину..."

 Прісноводні перли здавна добували в Україні, Шотландії, Німеччині, Китаї і в країнах Північної Америки. Перли вирощують також штучно.

 На Русі було відомо більше 150 жемчугоносних річок, і промисел перлів існував здавна. Головним чином, це були річки північно-західній частині Росії, хоча в стародавніх рукописах згадується його видобуток і в Київській Русі. Звідси і велика кількість вишивки перлами на одязі, причому не тільки жіночих, але і чоловічих. Велика частина північних перлів скуповувалася в місцях його лову й перепродували норвезькими купцями в Європі.

У древніх ассірійських клинописах згадується чарівна краса «риб'ячого ока» та «червоної троянди» — перлів з дна Перської затоки. Досі найкращі у світі перли рожевого, жовтуватого і чорного кольору добувають ловці невеликого острівного князівства Бахрейн, що знаходяться в  Об'єднаних Арабських Еміратах. Згадки про перли можна знайти в «Ведах» — священних книгах Стародавньої Індії, а також в давньокитайському звитку «Ерья», де повідомляється про те, що перли були головним подарунком, який отримав легендарний імператор Юй, що правив 42 століття тому. Давньоримський історик Пліній Старший описав, як під час бенкету єгипетська цариця Клеопатра, щоб вразити римського полководця Марка Антонія своїм багатством і щедрістю, нібито розчинила одну з грушоподібних перлин в кубку з вином і на очах враженої гостя випила чашу з безцінним напоєм за його здоров'я. Правда, фахівці стверджують, що таку велику перлину можна розчинити лише в оцтовій кислоті, та й то не швидше, ніж за дві доби.

Перли - відміна арагоніту (мінерал до складу якого входить Ca [CO3].) біогенного походження, яка виникає всередині мушлі (черепашки) деяких пластинчатозяберних молюсків унаслідок подразнення їх мантії якою-небудь сторонньою речовиною (наприклад, піщинкою). У морській воді перлина зростає повільніше і розміру потрібного для промислового збору досягає через 3-5 років. Морські молюски, на відміну від річкових, можуть виростити тільки одну перлину, в той час як у прісноводних молюсків одночасно може вирости більше 3-х перлин в одній раковині.

• Запитання до учнів.

Тому сьогодні нам необхідно з’ясувати чи всі молюски здатні утворювати перлини? Які ж саме молюски працюють над створенням коштовності?

Готуючись до презентації проекту, педагог (консультант) допомагає учням узгодити питання щодо організації представлення результатів роботи над проблемою. Обговорення можна провести за питаннями:

  Чого ви навчилися під час проектних дій? Що вам дала участь у виконанні проекту?

 Які вміння й навички здобули?

 Як працювалося в групах? Що дала вам групова робота?

 Що вдалося найкраще? Чому?

 Що можна було б зробити інакше?

     Учитель добирає свої параметри оцінювання проекту. Ними можуть бути:

1. Значущість і актуальність проблеми.

2. Коректність методів дослідження й обробки даних.

3. Активність кожного учасника.

4. Колективний характер рішень.

5. Характер спілкування, взаємодопомоги.

6. Залучення знань з інших предметів.

7. Уміння аргументувати результатів.

8. Естетика оформлення результатів.

9. Уміння відповідати на запитання опонентів.

10. Лаконічність і аргументованість кожного висновку.

VI. Узагальнення та систематизація знань.

 Інтерактивний метод «Прес».

Учні висловлюють свої думки стосовно уроку за алгоритмом.

• Ми вивчили…
• Ми навчилися…
• Нас зацікавило…
• Ми дізналися…
• Отже,…

VІI. Підведення підсумків уроку.

Проводжу оцінювання і мотивую виставлення оцінок. Пропоную учням оцінити роботу своїх однокласників на уроці.

VІІI. Надання та пояснення домашнього завдання