Мета: розширити знання учнів про особливості економічного і соціального розвитку Японії як однієї з найрозвиненіших країн Азії й світу; узагальнити знання про економічні, політичні й культурні зв’язки України і Японії; сформувати уявлення про сучасну національну культуру японського народу й історичні особливості її розвитку; виховувати почуття поваги до народів й економіки, відповідальність, самостійність, почуття колективізму.
Тип уроку: урок-конференція
Обладнання: карта Японії, політична карта світу, фотографії, ватман із національною символікою, продукти національної кухні, ікебана, оригамі.
Хід уроку
І. Організаційна частина
За кілька днів до уроку вчитель розподіляє дітей на групи й дає їм завдання для самостійної роботи з літературою, атласами:
1 група – «Географи»
ЕГП Японії, візитка країни, столиця Японії. Природні умови.
2 група – «Демографи»
Кількість населення, густота, мова, освіта, релігія, спосіб праці і життя, традиції, чайна церемонія, ікебана, оригамі, спорт, національна кухня.
3 група – «Господарники»
Загальна характеристика економіки Японії – її розвиток в 50-80 роках ХХ століття. Місце в сучасному світі, Японія і Україна – політика, культурні і освітні зв’язки, бізнес.
Учитель: Дорогі діти, шановні гості! Сьогодні ми з вами проведемо незвичайний урок – урок-конференцію. Кожен з вас напередодні отримав завдання. І сьогодні ми спробуємо зробити невеликий звіт вашої роботи.
Уявіть, що ми – делегація України, яка повертається з Японії після двотижневого перебування з дружнім візитом. Зараз ми перебуваємо в аеропорті Токіо, на борту українського аеробуса, що повертається до Києва. Але нас будуть супроводжувати й ваші друзі, з якими ви встигли потоваришувати (виходять хлопець і дівчина в національних костюмах Японії).
Дівчина: Леді й джентельмени! Аеропорт Токіо – столиці Японії прощається сьогодні з українською делегацією, що два тижні гостювала у нас в країні. Сподіваємося, що країна Сонця, що сходить, - Японія подарувала вам незабутні враження про своє господарство, працьовитість, сміливість і наполегливість японського народу. Порадувала красивими пейзажами.
Хлопець: Нехай гарна японська емблема – хризантема й червонясте сонце нашого прапора завжди нагадують вам про ті дні, які ви провели в Японії. Сьогодні у вас пройде перша прес – конференція – обговорення підсумків візиту, враження на борті лайнера.
ІІ. Оголошення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності
Учитель: Сьогодні я перед вами виступаю у ролі журналіста газети «Українські вісті», пропоную під час перельоту з Японії до Києва провести коротку прес – конференцію. Давайте поділимося враженнями про егп, природні умови, населення, звичаї, господарські успіхи Японії.
Прохання до вас : бути активними, працювати швидко й точно. А у своїх зошитах протягом нашої прес – конференції прошу робити записи згідно з нашим планом.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Група «Географи»
Учениця 1: Барвиста, різнобарвна наша Земля ( в руках глобус). Крихта всесвіту. В одному її куточку є маленька, але надзвичайна країна. Країна, де люди всупереч природі, що не дала їм удосталь ні корисних копалин, ні землі, досягли таких економічних висот, чим багато з людей, що живуть на нашій планеті можуть тільки заздрити. А в чому ж секрет? Може втім, що кожен житель цієї країни сильно любить її, любить людей, що живуть із ним поруч? А може, войовничий бог «Бусідо» веде свій народ уперед? А може це любов до всього прекрасного, що дала природа?
Учитель: Японія – держава у східній Азії, розташована на островах у західній частині Тихого океану. Розташування Японії на крайньому сході Азії знайшло відображення в її образній назві «країна ранкового сонця». Існує легенда про назву цієї країни.
Коли боги Ізанагі та Ізанамі по веселці спускалися з неба, щоб відділити земну твердь від хлябі, Ізанагі вдарив своїм богатирським списом по хиткій безодні. І тоді з його списа скотилась низка крапель, які утворили вигнутий ланцюг островів. Якщо подивитись на Японію з літак, то відразу згадуєш давню легенду про створення країни.
Острівна гряда схожа на скам’янілі краплі. Можливо, це караван гір, які прокладають собі шлях через безкраю пустелю океану? «Шлях гір» - одне із тлумачень давньої легенди назви цієї країни – Ямато.
Японія – це насамперед країна гір. Їх завжди бачили на обрії, навіть знаходячись посередині найбільшої рівнини. Прадавні японці вважали гори проміжною сходинкою між небом і землею і тому – священним місцем, куди сходять з неба боги, яке заселене душами померлих предків. Люди також поклоняються горам як втіленню невідомої Божої сили, яка дрімала в їх надрах, а іноді виривалась на поверхню у вигляді вогню, кам’яних дощів і спопеляючих вогневих річок. Але країна вогнедишних гір більш відома як країна ранкового сонця. Саме під цією назвою Японія вперше дала про себе знати західному світові зі сторінок книги Марко Поло.
Учениця 2: Площа 373 тис. кв. км. Населення 127 млн. осіб. 13 міст – мільйонерів. Столиця – Токіо. Конституційна монархія – одна з найстаріших. Нинішній імператор Акіхіто, з 1989 р. живе в столиці. Японія, як і інші держави світу, має свою символіку. Це прапор – червона куля на білому полотні, «Хіно Мару» - символ сонця, неофіційний герб (шістнадцятипелюсткова хризантема). З 1999 р. Японія офіційно затвердила державним стародавній гімн «Кімігає». Ієрогліфи «жи-бень» на діалекті Пд. Китаю звучить «я пон», а японською читається як «ниппон».
Учениця 3: Держава – архіпелаг: 4 великі острови – Хонсю, Кюсю, Сікоку – «стара Японія» і Хоккайдо – «нова Японія» і безліч дрібних островів. Столиця Японії – Токіо знаходиться на рівнині Канто. Це одне з найбільших міст світу. Вулиці не мають назв, лише таблички з цифрами позначають номер району. Майже по всьому місту проходять автомобільні естакади, де в русі бере участь більше 5 млн. машин.
Учитель: В1923 році Токіо пережило найсильніший землетрус, що забрав 100 тисяч людських життів. А зараз ця столиця входить до числа найкрупніших міст у світі за чисельністю населення (понад 12 млн. чоловік). А ще Токіо славиться своїми будиночками з парасольками. Застав японця дощ – він взяв парасольку і побіг у своїх справах, а потім приніс її на місце.
Учень 1: 75% площі – гори, найвища вершина – Фудзіяма 3776 м – «Священна гора». Розміри кратера: діаметр 800 м, глибина – 200 м. Він нагадує квітку лотоса й оточений вісьмома гребенями, відомими під назвою «Яксудо Фуйо», що означає «вісім пелюсток Фудзіями». Довершена симетрія силуету Фудзіями протягом довгого часу залишається японським символом краси, головна святиня Японії. «Священна гора» японців, улюблений об’єкт японського мистецтва. Першим, хто почав обожнювати її, були тубільці племені айну, які досі живуть на північному острові Хоккайдо. Вони дали цій горі ім’я своєї богині вогню Фудзі. Під самою вершиною гори розташувався Синтоїстський храм, якому вже 2000 р.
Учень 2: Клімат – різноманітний, від помірного до тропічного. Різноманіття рік, озер, гейзерів. Не обходяться ці землі й без природних стихійних явищ – хвиль цунамі від морських землетрусів, тропічних штормів, тайфунів, злив.
Є й невеликі запаси корисних копалин. Це кам’яне вугілля, мідь, поліметали, вапно, запаси сірки. Гейзери, енергія припливів і відпливів. Природа щедро нагородила Японію неповторними ландшафтами.
Учитель: Ми дізналися трохи про Японію. Скажіть, як ця країна за такою обмеженої наявності корисних копалин, таких несприятливих природних умов досягла такого величезного економічного зростання? (відповіді учнів)
Є така приказка «Японія стала однією з перших індустріальних країн світу, маючи лише один вид ресурсів – трудовий»
Група «Демографи»
Учениця 1: Близько 127 млн. жителів – входить у першу десятку країн світу за чисельністю населення. Нація здорових людей з найнижчим у світі показником дитячої смертності Японія – країна із тривалістю життя приблизно 81,5 років.
Житлові райони – це 1/10 площі країни – на приморських низовинах і долинах річок.
Японія вирішує проблему дефіциту території побудовою хмарочосів (усьому світу відомий район Шінджуку).
Сади і парки – це ідеал національного характеру Японії, якщо людина не була в японських садах, виходить, вона не бачила і самої Японії.
Учениця 2: Мова на 99% японська і лише 1% становить англійська. Освіта у Японії неординарна. Діти від 3 до 4 років відвідують садок. Обов’язкова школа з 6 до 15 років. Навчальний рік із квітня по березень. Канікули : 18 національних свят, плюс 6 тижнів улітку, 2 тижні – новорічні та 2 тижні – весняні. Шестиденне навчання: з 8.30 до 15.00 години, плюс до 17 години – заняття спортом, уроки праці, домоведення. Обов’язково з 4 класу – предмет «Комп’ютер» і з 5 класу – англійська мова. Багато уваги приділяється етиці, японській мові, каліграфії. Щороку учні здають багато іспитів і тому майже кожен поступає у престижні університети, а в Японії їх понад 200, це більше, ніж у всій Західній Європі.
Учитель: А ще я додам, що в Японії свобода, вільний час – найбільше покарання для дітей. У кожній дитині з дитинства виховують стриманість, обов’язковість та акуратність. З дітьми поводяться м’яко, їх ніколи не карають, їм дають велику свободу, але правила етикету прищеплюють із перших років життя. Діти виростають стриманими і дисциплінованими. До школи в 6 років дитина приходить такою зібраною та організованою, що вчителю не важко працювати з класом, де навчається 40-50 учнів.
Учениця 3: Існує дві релігії – синтоїзм (чисто японська релігія) і буддизм. Синтоїзм – це всі веселі свята, а буддизм – траурні обряди.
Якщо вірити статистиці, то віруючих у Японії понад 200 млн чоловік на 125 млн. жителів. Як ви думаєте, у чому криється відповідь на це запитання? (сповідують дві релігії одночасно)
Учениця 3: Що стосується їх рідної, японської мови, то специфіка у тому, що вона не входить у жодну мовну родину. Дві абетки й писемність були перейняті в Китаї в VІ ст.. У повсякденному житті використовує 2000 ієрогліфів й 46 літер двох алфавітів. Японські тексти читають зверху вниз, але справа наліво та з кінця підручника або книги.
Учениця 4: А найбільше Японія багата своїми традиціями. Національні риси характеру японця – ввічливість, доброзичливість, велике бажання дарувати один одному подарунки. Ввічливість японця сьогодні виглядає як екзотика. Зустрівшись із знайомим, він може просто завмерти на кілька хвилин або, зігнувшись наполовину, привітається з ним. Ще більше вражень при зустрічі гостей. Господарка опускається на коліна, кладе на них руки, а потім доторкається до рук чолом, тільки що не лягаючи.
Ми звикли більше контролювати свою поведінку серед незнайомих, ніж у колі родини. Японець за домашнім столом веде ще більше церемоній, ніж у гостях або ресторані. По – японськи бути ввічливим – це одночасно не тільки ховати свій дійсний стан, а іноді виражати зовсім протилежні почуття. За японським етикетом неввічливо передавати свої турботи іншій людині.
Учитель: Є навіть таке відоме прислів’я «вчити інших завжди почесно, а вчитися в інших ніколи не соромно».
Учениця 5: Жінки в Японії працюють, як правило, тільки до заміжжя. Вийшовши заміж, жінка займається в основному своєю родиною. Закони дають їй рівні права з чоловіками, але в житті в родині все ще зберігаються давні патріархальні порядки. Дотепер більше половини молоді одружується за попередньою домовленістю батьків і за сприяння свата, а не за взаємною згодою самих молодих людей.
Чи можна Японію представити без кімоно? І так, і ні. Так – тому, що на вулицях сучасних японських міст рідко зустрінеш жінку в національному одязі. Ні – тому що кімоно – це не тільки одяг, а стиль життя. Кажуть, що японка, яка надягла кімоно, змінює не тільки манеру поведінки, але й спосіб мислення. Минули тисячоліття, а в пошитті кімоно нічого не змінилося. Дівчата відвідують «школу кімоно». Щоб пошити правильно кімоно, необхідно від 12 до 18 метрів шовку, а щоб навчитися самостійно його зшити – необхідно 10 років. І справді кажуть: «Краса вимагає жертв».
Учениця 6 : А зачіски древньої Японії відрізняються оригінальністю й складністю. В японців від природи чорне волосся. Всі зачіски складаються з безлічі елементів. Для збереження зачіски на ніч голову клали на спеціальні дерев’яні підставки – підголівники.
А як же обійтися без національних танців! (Танець)
Потанцювали – тепер можна і перекусити!
Основу японської кухні складають рослинні продукти, овочі, рис, риба, багато продуктів моря. Улюблене блюдо – мал.. Головна складова його «гохан» - просто рис, без масла, без приправ. Це головна їжа, інші блюда – з овочів, риби, м'ясо – другорядна їжа – «фукусеку». Багато національних блюд готують із продуктів моря. Величезне значення мають блюда з бобів – тофу й м’яса.
Учитель: У національних ресторанах і сушах барах не розраховуйте на звичайні вам ложку, ніж і виделку. Навіть суп хаші доведеться їсти за допомогою паличок. Це не дуже важко – зводить руку тільки першу пару днів. Коли паличками вже нема чого виловлювати, суп просто п’ють із піали. Локшина, якої тут безліч різних видів, можна й навіть потрібно їсти гучно. Це вважається гарним тоном.
Учениця 7: Улюблений напій японців – чай. Японці дуже люблять влаштовувати чайні церемонії. Японський чай має зеленуваті кольори. Але найголовніше, що пють його без цукру. Ритуал чайної церемонії називається «тяною».
Учениця 8: Дотепер залишається для нас загадкою поезія Японії
Лежить восьминіг в горщику,
Абстрактно розмірковуючи
Про літній місяць в вишині.
Цим рядкам більше 300 років. Їх написав Мацуо Басьо під час подорожі до Кансаю.
Лише крапелька роси
На камені –
Але вони неруйнівні.
Кавабата Бося
Дитячий візочок.
Стоїть влітку паралельно хвилям,
Що б’ються неподалік.
Хасімото Такака
В цих віршах розкривається частка людини в японському житті.
«Повісті про принца Генджі» Мурасакі Сікібу й «Витримки в головах» Сей – Сенагон – увійшли до історії світової літератури.
Сьогодні увесь світ із задоволенням читає книги лауреатів Нобелівської премії в області літератури в 1968 році – Кавабата Ясунарі, в 1994 році – Ое Кєндзабуро.
Учениця 9: Давним – давно жив у Японії відомий майстер чайної церемонії Сенно Рікю. Про його Блакитний сад, де щоранку благословляли світанок тисячі квиток повилики, дізнався грізний правитель країни. Побажав він побачити цей сад і відправився у гості з усіма придворними до скромного філософа… Замислився сенсей: як донести до розпещених вельмож, переситившихся виглядом прекрасного, скромну принадність польових квітів? У призначений день перед поглядом здивованого владики став…..скошений сад. І лише одна квітка, засіяна краплями роси, сіяла блакитним світом у скромній глиняній посудині. Так майстер Рікко підкреслив пронизливу красу єдиної квітки.
Цю легенду розповідають усім, хто починає знайомство із древнім і загадковим мистецтвом розмови із квітами – ікебаною.
Мистецтво ікебани з’явилося в Японії в VІ ст.. з приходом буддизму. У кожного будинку є свій естетичний куточок. Тут виставляються картини або букети квітів. Ікебана цінувалася в Японії з давніх часів.
Учениця 10: Ще одне чудо мистецтва дійшло до нас – це ори гамі (складання фігурок із паперу) і давнє заняття, заняття, захоплення цього народу – виготовлення ляльок з ганчірок, тканини й виготовлення ляльок з дерева. Ляльки з дерева нагадують нашу мотрійку, а там вони називаються «матрони».
Учениця 11: Не обійтися й без пісень, співати ми не будемо, та й японці дуже мало співають, вони мотивують тим, що в них немає вільного часу. А от слово «караоке» прийшло до нас саме з Японії: «кара» - порожній, без вокалу, і «оці» - оркестр. Караоке стало легким способом непогано провести час. Зробив перший апарат в 30-х роках Іноує Дайсукє.
Учениця 12: Не обходиться в Японії й без спорту. Карате, дзюдо, боротьба сумо, бейсбол, волейбол, футбол – улюблені види спорту.
Група «Господарники»
Учитель: Перш ніж приступити до знайомства з економікою Японії, давайте зробимо невеличкий екскурс в історію країни.
Учениця 1: Після Другої світової війни, коли Японія була союзником фашистської Німеччини, Японія була окупована американськими військами, що призвело до великих втрат в економіці. Не можна не пригадати про трагічні події 1945 року. У серпні 1945 року без ніякої воєнної необхідності США вперше у світі скинули на японське місто Хіросіму атомну бомбу. В результаті всі будівлі в радіусі 5 км були повністю знищені, вбито і поранено – 140 тис. чоловік. Аналогічна доля очікувала 9 серпня 1945 року місто Нагасакі. Від вибуху бомби третя частина міста була знищена, убито і поранено – 75 тис. чоловік.
Учитель: Що ж, якесь чудо перетворює зруйновану після американських бомб, позбавлену всіх своїх колоній, надзвичайно бідну на природні ресурси країну на одну з найбільш сильних держав.
Учениця 2: Причини японського економічного дива: в 50 – 60 роках Японія активно використовує американський капітал; японці вважають, що війна зруйнувала старе, звільнила місце для нового. Дійсно, після війни були заново побудовані такі відомі галузі промисловості, як енергетика, металургія, автомобілебудування, хімічна промисловість; у Японії дуже низькі воєнні витрати.
Учень 1: Це економічно сильна країна. Друга із «вісімки» найсильніших країн світу, третя за розмірами валового національного продукту на одного жителя. Всі галузі промисловості розвинені дуже добре. Перше місце у світі за виплавкою сталі, електронною технікою. Розвинені всі види транспорту: від велосипедного до повітряного.
В 1998 році був введений в експлуатацію найдовший у світі залізничний тунель «Сейкан». Його прокладено на глибині 100 м, його довжина – 54 км, з яких 23 км – підводна частина. Довжина швидкісної залізничної магістралі «Синкансен» - 1100 км. Потяги йдуть нею із швидкістю 200-500 км/год. Особливо інтенсивний рух на відрізку Токіо – Осака довжиною 515 км. Відстань між цими містами експрес «Хікарі» проходить за 2 год. 15 хв. При цьому долає 66 тунелів і 3 тис. мостів.
З 1980 року першість світу – за японським автомобілебудуванням. Найвідоміші фірми стають «Тайота», «Нісан», «Хонда», «Мазда», «Сузукі», «Мітсубісі».
Японія виробляє близько половини кораблів усього світу, у тому числі найбільші супертанкери.
За виробництвом аудіо, відеоапаратури Японія не знає конкурентів. Продукція таких відомих фірм, як «Мацусіта» (більш відома як торговельні марки «Панасонік», «Соні», «Тошиба»), завоювала лідируючі позиції на світовому ринку.
Учень 2: Головною галуззю в сільському господарстві Японії є рослинництво. Японія в основному на 70% забезпечує себе продовольством власного виробництва. Лідируюче місце країна займає за виловом риби.
Учениця 3: Проблема охорони навколишнього середовища гостро постає у цій країні. Найбільше дістається атмосфері. У повітрі утворюється смог, де атмосфера втрачає прозорість. У розв’язанні цих проблем стоїть питання так: «Платить той, хто забруднює атмосферу».
Позитивно можна охарактеризувати відносини між Японією і Україною. Перспективи співробітництва в розвитку освіти і науки, освоєння космосу, вирішення енергетичних проблем, розвиток машинобудування.
IV.Закріплення вивченого матеріалу
Учитель: Ось і добігла до кінця наша прес – конференція, ми перебуваємо в аеропорті.
Одна з легенд Японії – це «Філософський сад» або «Сад Реандзі», де на піску розсипано 15 різних за кольором каменів. Але насправді помічаєш тільки 14: 15-й камінь залишається назавжди невидимим, його закривають сусідні камені. Суть філософського саду полягає у тому, що в житті завжди є те, чого людина не бачить, не знає. Так і сьогодні на уроці ми дуже багато чого дізналися про Японію, але багато ще цікавого залишилося, заховане від нас. Як ви вже переконалися, Японія – чудова країна, у якій багато є незрозумілого для нас. Японію й усе японське неможливо, та й не потрібно копіювати. Японію можна використовувати як дзеркало, у якому відображаються чесноти й недоліки того, хто в нього дивиться. Хотілося б, щоб після цього уроку кожен з нас об’єктивно оцінив свої достоїнства й замислився над тим, як позбутися своїх недоліків.
Виставлення оцінок.
V. Домашнє завдання
Опрацювати параграф 48, готувати цікавий матеріал.
1