Розробка уроку "Клас Птахи" .

Урок

Тема. Клас Птахи.

Мета:

Освітня: ознайомити учнів з особливостями будови та способом життя птахів; вивчити будову та покриви їх тіла; визначити риси ускладнення птахів порівняно з плазунами.

Розвиваюча: формувати вміння і навички роботи з підручником, розвивати логічне мислення, уміння узагальнювати.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до природи, формувати науковий підхід до пізнання природи.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

а) словесний: пояснення, розповідь, бесіда.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

Прийоми навчання: пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

в) репродуктивний: прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

г) візуальний: складання діаграми.

Міжпредметні зв ́язки: природознавство.

Матеріали та обладнання: підручник, робочі зошити, таблиці, малюнки, фотографії, що ілюструють зовнішню будову, різні пера птахів, лупа, пінцет, мультимедійна презентація «Зовнішня будова птахів», проектор, екран, комп'ютер, паперові журавлики.

Основні поняття та терміни: куприкова залоза, пір'я, оперення, контурні, покривні, рульові, махові та пухові пера, стрижень, опахало, борідки, гачечки, пух, шия, дзьоб, наддзьобок, піддзьобок, цівка, грудний кіль, складні крижі, куприкова кістка, сухожилля, секрети, тонка кишка, товста кишка, повітряні мішки, подвійне дихання, теплокровні й холод­нокровні тварини, зорові частки, нюхові частки.

СТРУКТУРА УРОКУ
Організаційний етап ……………………………………………………….. 4хв
Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності .. 3 хв
Вивчення нового матеріалу ……………… 25 хв
Узагальнення і систематизація знань і вмінь учнів ……………. 8 хв
Підведення підсумків уроку ……………… 2 хв
Домашнє завдання …………………………………………………………. 1хв.

Девіз «Кожна тварина – це дорогоцінний спадок,

який ми не в праві знищувати без крайньої необхідності ….

 Сетон-Томпсон

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Привітання.

Перш ніж ми почнемо проводити урок, давайте повторимо правила, яких нам потрібно дотримуватися на уроці і які вам уже давно відомі:

1. Уважно слухати.
2. Не перебивати.
3. Правило піднятої руки, або не викрикувати.
4. Аналізувати.
5. Зосереджуватись.
6. Допомагати один одному.

Кожен учень отримує паперового журавля, що виконаний у техніці оригамі

ІІ. Актуалізація опорних знань (протягом уроку).

IІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Кожен із вас має паперового журавля. Яких представників класу Птахи ви знаєте? Що характерно для цих тварин? Назвіть основні ознаки. Які пристосування мають птахи до польоту?

Головне в житті птаха — це звичайно політ. Будова птахів зазнала надзвичайно важливих і значних змін саме завдяки польоту і сьогодні на уроці ми з'ясуємо ці зміни.

ІV. Пояснення нового навчального матеріалу

План

1. Зовнішня будова птахів.

2. Оперення.

3. Внутрішня будова.

Наука, що займається вивченням птахів, називається орнітологією.

До класу Птахи належать понад 8600 видів тварин, пристосованих до польоту. В Україні відомо понад 400 видів цих тварин. Усі птахи мають укорочене обтічне тіло, вкрите пір'яним покривом. їхні передні кінцівки перетворилися на крила, а задні слугують для пересування по землі, гілках рослин або плавання у воді.

Теплокровність, здатність до польоту та досить високий рівень розвитку нервової системи визначили своєрідність цієї групи хребетних тварин.

Робота із зошитом

Зовнішня будова птахів. Тіло птахів поділяють на ті самі відділи, що й у плазунів, але хвостовий відділ укорочений. Птахи мають видо­вжену гнучку шию, завдяки чому вони можуть повертати голову на 180° і більше (наприклад сови повертають голову на 270°).

На голові у птахів є очі, захищені трьома повіками (верхньою, нижньою та миготливою перетинкою), ніздрі та слухові отвори. Дзьоб складаєтеся з верхньої частини (наддзьобка) та нижньої (піддзьобка). В основі дзьоба деяких видів птахів (наприклад голубів) розташована м'яка шкірна згортка — восковиця.

Передні кінцівки (крила) пристосовані до польоту. На них збереглися пише три пальці, що вкриті шкірою.

Ноги здебільшого мають чотири пальці, три з яких спрямовані вперед, а один — назад. Це дає змогу охоплювати гілки та створює опору під час пересування по землі. Але в птахів, здатних до швидкого бігу (наприклад страусів), кількість пальців на ногах може зменшуватись до трьох і навіть двох (африканський страус).

Птахи, як і плазуни, мають суху шкіру, майже позбавлену залоз. Лише ми і, основою хвоста в багатьох видів відкриваються протоки куприкової залози. Секретом цієї залози (жироподібною речовиною) птахи змащують за допомогою дзьоба пір'яний покрив, що робить його еластичним.

Шкіра птахів утворює різноманітні рогові похідні: наддзьобок і під­дзьобок, а також кігті на кінцях пальців і рогові лусочки, що вкривають нижню частину ніг.

Окремі пера складаються зі стрижня, від якого в обидва боки відходять численні тоненькі вирости — борідки. Сукупність борідок називають опахалом. Порожня частина стрижня, заглиблена в шкіру, не мас борідок. Її називають колодочкою, або очином.

Виокремлюють контурні та пухові пера. Контурні пера вкривають тіло птаха ззовні, їх опахало утворено борідками 1-го та 2-го поряд­ків. Борідки 1-го порядку відходять безпосередньо від стрижня, а вже від них — борідки 2-го порядку, що мають дрібні гачечки, які з'єднують їх між собою. Завдяки цьому опахала контурних пер гнучкі, пружні, легкі та майже непроникні для повітря.

Залежно від функцій та розташування контурних пер їх поділяють на покривні, махові та рульові. Покривні пера забезпечують захист тіла від механічних пошкоджень. Махові — великі та пружні — збільшують поверхню крила. На хвості птахів є великі рульові пера.

Під контурними розташовані пухові пера та пух. Це пір'я з тонким стрижнем, від якого відходять лише борідки першого порядку. Оскільки ці борідки не з'єднані між собою, то щільного опахала пухові пера не мають. Вони утворюють суцільний покрив. Між ним і тілом птаха міститься прошарок повітря, що добре утримує тепло.

Наявність пір'яного покриву є однією з необхідних умов польоту для птахів, адже робить їх тіло обтічним. Махові пера збільшуюті. площу крила, створюють тягу та підйомну силу, а рульові забезпечуючі, регуляцію напряму польоту.

Птах використовує рульові пера для гальмування під час посадки Один чи два рази на рік пір'яний покрий птахів частково або повністю змінюється — відбувається процес линяння. На місці старих зношенії пер, що випадають, виростають нові.

Фізкультхвилинка

Робота із зошитом

Скелет птахів характеризується легкістю, оскільки частим кісток має порожнину, заповнену повітрям. Він поділяється на скелет голови (череп), тулуба (хребет і грудна клітка), кінцівок і їх поясів.

Характерною особливістю черепа птахів є те, що більшість його кісток зростаються між собою. Великий об'єм мозкової коробки пов'язаний із розвитком головного мозку. Птахи мають великі очні западини. їхні щелепи видовжені та вкриті роговими чохлами. Завдяки цьому створю­ється досконалий апарат для захоплення їжі, адже зубів у птахів немає.

Хребет птахів має такі особливості, які сприяють польоту. Наприклад шийний відділ складається з великої кількості хребців (від 11 до 25) що сприяють значній рухливості голові. Грудні хребці зрослися між собої зі складними крижами. Складні крижі утворені зрослими поперековим крижовими хребцями та частиною хвостових, що створює опору тіл останні хвостові хребці зрощені між собою, утворюючи куприкову кістку.

До грудних хребців прикріплені ребра, що разом із грудиною формують грудну клітку. У більшості видів птахів грудина має плаский виріст, що виступає вперед, — кіль. До нього прикріплюються м'язи які забезпечують рухи крил під час польоту. Пояс передніх кінцівок - ключиці зрослися між собою, утворюючи так звану вилку. Вона надає пружності поясу передніх кінцівок. Скелет крила має три відділи: плече, передпліччя та кисть.

Пояс задніх кінцівок (ніг) птахів характеризується міцністю. Заді кінцівки поділяються на стегно, гомілку та стопу. Більшість кісток стої зростаються між собою та утворюють довгу кістку — цівку, яка ра і із пальцями вкрита роговими лусочками. Вона надає стопі міцно та стійкості.

Мускулатура птахів. У птахів найбільшу масу мають великі груді м'язи, що опускають крило, їх рухи створюють підйомну силу. Грудні м'язи піднімають крило, підшкірні м'язи рухають окремі пера. Якщо температура повітря знижується, вони скорочуються, а пера настовбурчуються. При цьому прошарок повітря між пір'ям та шкірою збільшується, що забезпечує збереження тепла тіла.

Саме завдяки рухам крил птахи піднімаються в повітря. Найбіль швидкість у горизонтальному польоті здатні розвивати серпокрил (до 160 км за годину). У багатьох видів (граків, сірих журавлів, сріблис % мартинів, диких гусей) швидкість польоту під час міграцій сягає під до 90 км за годину. Хоча політ більшості видів птахів під час міг відбувається на незначних висотах (від кількох десятків метрів до І Зареєстровані випадки польоту гусей на висоті до 10 км, а грифів — до 11 км. Орел, гриф та інші представники ряду Соколоподібні мають широкі крила. Використовуючи висхідні та низхідні потоки повітря, вони «датні ширяти в небі тривалий час.

Самостійна робота із підручником

І група – травна система, видільна система,

ІІ група – дихальна система, нервова система,

ІІІ група – кровоносна система, органи розмноження.

Травний тракт птахів включає ротову порожнину, стравохід, шлунок і кишечник, що відкривається в клоаку. Зубів немає, є дзьоб. У деяких птахів стравохід має розширення – зоб. Шлунок добре виражений, складається з двох відділів – мускульного й залозистого. До травних залоз птахів належать слинні залози, печінка й підшлункова залоза.

Видільна система птахів складається з парних нирок і сечоводів. Сечового міхура немає, що є пристосуванням до польоту (менша маса). Сечова кислота виводиться через клоаку.

Органи дихання. Дихальна система птахів повинна забезпечити окиснення поживних речовин, отриманих із їжею. Їх надходить набагато більше, ніж у плазунів, і дихальна система птахів працює набагато ефективніше. Як вона влаштована?    Повітря через ніздрі потрапляє до складно влаштованої гортані, потім — до трахеї і бронхів, які розгалужуються і заходять до легенів. Легені мають комірчасту будову, тобто складаються з крихітних міхурів-комірок. Тому їхня площа величезна. Окрім цього, бронхи утворюють тонкостінні повітряні мішки, які розташовуються в тілі (лежать між м'язами, органами і навіть заходять у порожнини кісток). Вони відіграють важливу роль у житті птаха.

Коли птах піднімає крила, повітря заповнює легені та повітряні мішки. Проходячи через легені, повітря в капілярах легенів віддає в кров кисень. Коли крила опускаються, стискаються повітряні мішки, і повітря, знов проходячи через легені, віддає решту кисню через стінки капілярів, що обплітають легеневі пухирці. Таким чином, кров збагачується киснем і під час вдиху, і під час видиху. Тому таке дихання називають подвійним.

Кровоносна система у птахів замкнена, складається з чотирикамерного серця (два передсердя, два шлуночки) і кровоносних судин. Для птахів характерні два кола кровообігу, як і для інших наземних хребетних. Але є й особливості, завдяки яким в організмі птахів підтримується стала температура тіла, високий рівень обміну речовин. Артеріальна та венозна кров в організмі птахів не змішується, тому всі органи і тканини отримують насичену киснем артеріальну кров. Усе це сприяє підвищенню рівня обміну речовин і забезпечує сталу температуру тіла — 30—43,5 °С. Таким чином, птахи — теплокровні тварини. Порівняно з рептиліями істотно зростає загальний об’єм крові (у птахів – 9% від загальної маси тіла). Еритроцити мають ядра.

Нервова система птахів у принципі влаштована так само, як у інших хребетних. Але, якщо у плазунів маса спинного мозку приблизно дорівнює масі головного, то у птахів головний мозок важить в 1,5—2 рази більше. З чим це пов'язане? У птахів вищий загальний рівень розвитку, складніші взаємозв'язки із середовищем, а це вимагає досконалішої координації та регуляції, передній мозок і мозочок переважають. Це пов'язане зі складними рухами та поведінкою. Високий рівень розвитку нервової системи — це основа складної поведінці птахів. Птахи мають гострий зір і слух. Очі великі, більша частина очного яблука розташована в черепі. Гострота зору у птахів у кілька разів вища, ніж у людини, особливо у хижих і нічних птахів. Так, сокіл сапсан помічає рухому здобич на відстані, більшій за кілометр. Слух птахів відіграє важливу роль для комунікації (спілкування). Нюх, смак і дотик розвинені по-різному, залежно від способу життя.

Птахи – роздільностатеві тварини. Протоки статевих залоз відкриваються у клоаку. Статеві залози птахів – сім’яники та яєчники. У самців є по два сім’яники й два сім’япроводи. У самок – один яєчник (другий редукований) і один яйцевід.  Запліднення у них внутрішнє: статеві клітини передаються з клоаки самця до клоаки самки. Після запліднення формується яйце, тобто запліднена яйцеклітина вкривається захисними яйцевими оболонками. Розвиток зародка відбувається у яйці.

От і закінчилася наша подорож внутрішнім світом птахів.

V. Узагальнення знань.

Складання діаграми Вена «Порівняльна характеристика плазунів і птахів».

Робота біля дошки:

Птахи                      Плазуни

VI. Підведення підсумків уроку.

- Що сподобалось на уроці? Що залишилось незрозумілим? Чому навчилися? Аргументація оцінок.

VII. Домашнє завдання.

1. Опрацювати матеріал підручника по темі §      (конспект уроку).

2. Cловник.

3. Творче завдання: віднайти прикмети пов’язані із птахами.