Розробка уроку на тему: М'ясні субпродукти: харчова цінність та класифікація.

Про матеріал
Розробка уроку містить інформацію про види, класифікацію та харчову цінність м'ясних субпродуктів.
Перегляд файлу

Урок №44

Тема програми: М'ясо, птиця, дичина, субпродукти: обробка, технологія  приготування напівфабрикатів.

Тема уроку: М'ясні субпродукти: види, цінність та обробка

Мета уроку: 

  • Навчальна: ознайомити з видами, харчовою цінністю та класифікацією субпродуктів.
  • Розвивальна: розвивати критичне мислення через аналіз користі та ризиків споживання.
  • Виховна: формувати культуру безвідходного виробництва та професійну відповідальність.

Тип уроку: урок засваєння нових знань


Хід уроку

І. Актуалізація знань

  1. Бліц-опитування (фронтально)
  •      Що таке м'ясо з морфологічної точки зору? 
  •      Яка тканина м'яса є найціннішою? 
  •      Назвіть  види забійної худоби? 
  •      Чим відрізняється «червоне» м'ясо від «білого»? 

2. Логічний перехід до нової теми

  •        Як ви думаєте, чи належать до поняття «м’ясо» печінка, язик або серце?
  •        Як би ви називали  ці частини туші одним словом?

3. Вправа «Кулінарний досвід»

  •        Які страви з «нетипових» частин м'яса ви вже куштували або вмієте готувати?
  •        Чому, на вашу думку, деякі субпродукти називають «делікатесами»?

ІІ. Пояснення нового матеріалу

1. Визначення та класифікація

Субпродукти — це їстівні внутрішні органи та зовнішні частини туш, які отримують під час первинної переробки худоби. У середньому вони становлять 10–18% від маси тварини. 

 

Субпродукти класифікують за такими ознаками:

  1. За харчовою цінністю субпродукти поділяють на дві категорії: 
  • I категорія (найцінніші): Язик, печінка, нирки, мозок, серце, вим'я, м'ясна обрізь. Містять багато повноцінних білків (до 18%) та вітамінів (A, B12, PP).
  • II категорія: Легені, голови, хвости, ноги, шлунок (рубець), вуха, губи. Багаті на колаген та клейкі речовини, але мають меншу біологічну цінність. 
  1. Залежно від термічного стану:
  • охолоджені – субпродукти, які після обробки піддані штучному або природному охолодженню до температури  у товщі тканин від  до 4°С;
  • заморожені – такі,  що після охолодження піддані заморожуванню до  температури  в товщі тканин не вище  - 8°С.
  1. За способом обробки:
  • свіжі;  
  • солені (4-8% солі);
  1. Залежно від особливостей будови:
  • м’ясо-кісткові (голови, хвости);
  • м’якотні (язик, мозок, печінка, нирки, серце, легені, м’ясні обрізки);
  • шерстні (ноги, вуха, хвости свинячі);
  • слизові (рубці, сичуги, шлунки).

 

2. Харчова та біологічна цінність

Субпродукти є потужним джерелом заліза, цинку, фосфору та вітамінів групи B. 

  • Печінка: Найбагатше джерело вітаміну А та B12.
  • Язик: Делікатесний продукт, що майже не містить сполучної тканини.
  • Серце: Багате на мінеральні солі та щільне за структурою. 

 

3. Механічна кулінарна обробка

Обробку проводять у м'ясо-рибному або субпродуктовому цеху.

Етапи кулінаної обробки субпродуктів:

  1. Розморожування: На повітрі при температурі 15–18°C.
  2. Зачищання: Видалення залишків крові, плівок, жиру та сухожиль.
  3. Специфічна обробка:
  •      Нирки: Яловичі звільняють від жиру, розрізають і вимочують для видалення специфічного запаху.
  •      Печінка: Видаляють жовчні протоки та плівку (свинячу печінку рекомендується бланшувати).
  •      Мозок: Витримують у холодній воді 1–2 години, щоб зняти плівку, варять у воді з додаванням оцту, щоб білок згорнувся і продукт зберіг форму
  •      Ноги та голови: Обсмалюють, зачищають і промивають. 

4. Особливості зберігання та санітарії

Субпродукти є швидкопсувними, тому їх слід негайно направляти на теплову обробку після підготовки. Термін зберігання напівфабрикатів при температурі до 6°C: великокускових — до 48 год, панірованих — не більше 24 год. 

Харчові рекомендації

  •      Користь: Субпродукти багаті на залізо та вітамін А.
  •      Обмеження: Через високий вміст пуринів їх варто обмежувати людям з подагрою. Також вагітним та дітям рекомендують вживати печінку не частіше 1-2 разів на тиждень через високу концентрацію вітаміну А. 

ІІІ. Практичне завдання: «Кулінарна карта світу»

Пропоную учням з’єднати субпродукт із відомою стравою:

  •      Шотландія: Хаггіс (баранячий шлунок з тельбухами).
  •      Україна: Холодець (ніжки, голови), Сальтисон (шлунок, голови).
  •      Грузія: Кучмачі (серце, печінка, легені).
  •      Франція: Фуа-гра (гусяча печінка).

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Вправа «Вірю — не вірю»:

  • Субпродукти становлять до 20% маси туші? 
  • Печінка містить більше вітамінів, ніж м'язова тканина? 
  • До першої категорії належать легені та вуха? 
  • Язик — це субпродукт першої категорії, бо він не має кісток і майже повністю складається з м’язів?
  • Яловичі нирки перед приготуванням обов’язково потрібно вимочувати у воді або молоці, щоб прибрати специфічний запах?
  • Печінка містить більше вітаміну А, ніж будь-яке звичайне м’ясо (вирізка чи окіст)?
  • Свинячі ніжки та вуха використовують для холодцю лише заради смаку, а не через вміст желюючих речовин?

 

V. Домашнє завдання: Знайти та коротко описати рецепт сучасної ресторанної страви з використанням субпродуктів (наприклад, «Телячі мізки в сирній паніровці» або «Тартар з язика»).