ТЕМА.Правила поводження при трьох фазах ТССС.
Мета. Ознайомити учнів з алгоритмом надання домедичної допомоги пораненим згідно протоколів ТССС.
Лекція-диспут.
Що таке тактична медицина?
Ащо ми вже знаємо про ТССС?
Доведено, що всіх поранених на полі бою можна об'єднати в три категорії,а саме:
а) поранені, які помруть, незалежно від надання медичної допомоги
б) поранені, які будуть жити, незалежно від отримання медичної допомоги;
в) поранені, що можуть померти, якщо не вжити негайні заходи домедичної допомоги. Оскільки майбутнє перших двох категорій поранених є очевидним, то основна увага науковців була зосереджена на третій категорії поранених. Серед основних причин смерті третьої категорії поранених є: - масивні кровотечі (91,0 %); - непрохідність верхніх дихальних шляхів (7,9 %); - напружений пневмоторакс — проникне поранення грудної клітки, унаслідок якого невпинно з кожним вдихом збільшується об'єм повітря, що виключає легеню з процесу дихання і може призвести до зупинки серця (1,1 %).Відомо, що за кровотечі з магістральних артерій кінцівок (стегнова, плечова) поранений гине протягом 2 хв (локалізація рани — ділянка плеча (пахвова ямка) або стегна (пахвинна ділянка)). Причина смерті — швидка втрата значної кількості крові, розвиток шоку. Під час кровотечі з судин шиї (сонна артерія, яремна вена) смерть настає теж до 2 хв (локалізація рани — ділянка шиї). Причини смерті — швидка втрата значної кількості крові, розвиток шоку, засмоктування повітря в крупні вени і закупорення ним судин. У разі зовнішньої артеріальної кровотечі з передпліччя, гомілки чи тулуба смерть може настати до однієї години. ЇЇ причина — швидка втрата значної кількості крові,
Унаслідок виникнення непрохідності верхніх дихальних шляхів через западання язика за умов втрати свідомості (травма голови, шок) у положенні на спині поранений гине протягом 5-ти хв. Причина смерті — зупинка серця внаслідок недостатнього надходження ки
Через проникне поранення грудної клітки (відкритий або напружений пневмоторакс) смерть настає протягом однієї години (локалізація рани — ділянка грудної клітки). Причини смерті — виключення легені з боку поранення з акту дихання, втрата значної кількості крові. У разі напруженого пневмотораксу смерть настає значно швидше. Кул
На основі цих знань був зроблений висновок про те, що багатьох поранених, які загинули на полі бою, можна було б врятувати шляхом своєчасного застосування найпростіших прийомів домедичної допомоги: - зупинити кровотечу;- зменшити наслідки пневмотораксу; - відновити прохідність дихальних шляхів
Мета тактичної медицини передбачає:
1) виконання бойового завдання;
2) запобігання більшій кількості жертв (дбати про безпеку як власну, так й інших бійців); 3) збереження життя пораненого
Пріоритет кожного із завдань залежить від етапу надання домедичної допомоги пораненому.
Під час бойових дій виділяють 3 етапи (зони) надання домедичної допомоги:
• допомога під вогнем (червона зона) — (CUF, Care Under Fire);
• допомога в тактичних умовах — секторі укриття (жовта зона) — (TFC, Tactical Field Care);
• допомога під час тактичної евакуації (зелена зона) — (ТЕС, Tactical Evacuation Care
Правила TCCC (Tactical Combat Casualty Care) поділяються на три фази залежно від зони небезпеки: допомога під вогнем (червона), в польових умовах/укритті (жовта) та під час евакуації (зелена). Основний принцип — не стати додатковою жертвою, зупинити критичну кровотечу та діяти згідно з алгоритмом MARCH.
Фаза 1: Допомога під вогнем (Care Under Fire - CUF, Червона зона)
У червоній зоні й поранений боєць, і боєць, який може надати домедичну допомогу, перебувають під прямим вогнем супротивника. Є загроза їхньої загибелі. Ці обставини зумовлюють потребу першочергового виконання бойового завдання й насамперед подавити вогонь супротивника. Якщо є змога з мінімальним ризиком для власного життя надати домедичну допомогу пораненому, то, за вказівкою командира, у цій зоні можна усунути лише найзагрозливіші для життя стани — зупинити критичну кровотечу з кінцівок шляхом накладання турнікета (джгута) та швидко евакуювати в безпечну зону. Якщо швидка евакуація неможлива, варто забезпечити прохідність дихальних шляхів пораненого, перевернувши, за потреби, його в стабільне положення на боці або на животі. За цих умов використовують ресурси аптечки пораненого. Турнікет (джгут) у кожного бійця має бути в найбільш доступному і видному місці.
Перша фаза — це допомога під вогнем або, у випадку небойового середовища, допомога в умовах прямої загрози. Місце події у цій фазі є небезпечним, тому основним пріоритетом є встановлення безпеки шляхом забезпечення вогневої переваги або контролю над будь-якими загрозами небойового середовища. Настанови TCCC стверджують, що план дій на етапі допомоги під вогнем включає:
Відкрийте вогонь у відповідь та сховайтеся в укриття.
Накажіть пораненому продовжувати вести бій, якщо він здатний.
Накажіть пораненому переміститись в укриття та, якщо можливо, надати собі першу медичну допомогу.
Убережіть постраждалого від додаткових поранень.
Зупиніть небезпечну для життя зовнішню кровотечу, якщо дозволяє тактична обстановка.
Перемістіть пораненого в укриття, якщо він не може рухатися самостійно.
Виконання бойового завдання не припиняється через наявність пораненого. Більшість поранень, що стаються на полі бою, передбачають швидке прийняття медичних і тактичних рішень. У перебігу бойових дій немає «тайм-ауту» у випадку появи постраждалих. Дотримання усіх медичних засад іноді може суперечити тактичній ситуації; виконання ПРАВИЛЬНИХ дій у НЕВДАЛИЙ час може призвести до смерті ваших побратимів та вашої смерті або ж спричинити провал бойового завдання.
Саме тактична обстановка диктує порядок початкових дій з порятунку пораненого. Під активним вогнем супротивника нам доступно небагато часу для надання допомоги постраждалим.
Роль вогневої переваги:
Відкрийте вогонь у відповідь та знайдіть укриття
Здобудьте вогневу перевагу
Ці дії є пріоритетними у виконанні та допомагають стримати безпосередню загрозу (Стримування загрози). Також вони зменшують ризик травмування інших бійців підрозділу та зводять до мінімуму отримання додаткових поранень постраждалим під час виконання завдання.
Найкращими ліками на полі бою є вогнева Дія: Відкрити вогонь у відповідь, знайти укриття.
Швидке переміщення пораненого з-під обстрілу.
Фаза 2: Допомога в польових умовах (Tactical Field Care - TFC, Жовта зона)
У жовтій зоні поранений вже не перебуває під безпосереднім вогнем супротивника. Тому пріоритетом у цій ситуації є надання домедичної допомоги першим бійцем, що прибув до пораненого. Останній проводить обстеження пораненого, насамперед усуває безпосередні загрозливі для життя стани (масивні кровотечі з кінцівок та вузлові кровотечі, забезпечує прохідність дихальних шляхів, усуває напружений і відкритий пневмоторакс), використовуючи знову ж аптечку пораненого. За цих умов на допомогу може прийти бойовий медик взводу або старший бойовий медик роти з додатковими засобами, розташованими в їх наплічниках. Пораненого в жовтій зоні готують до евакуації в медичний заклад, час якої може значно коливатися
Фаза 3: Допомога під час евакуації (Tactical Evacuation Care - TЕС, Зелена зона)
Допомогу в зеленій зоні надають постраждалому зазначені вище медичні працівники взводу або роти, які перевіряють, доповнюють або усувають недоліки того, що зроблено до них. За наявності транспортного засобу для евакуації, таку ж допомогу надає персонал цього засобу з використанням наявного табельного обладнан
Ключові принципи:
Висновок.
Мета тактичної медицини передбачає: 1) виконання бойового завдання; 2) запобігання більшій кількості жертв (дбати про безпеку як власну, так й інших бійців); 3) збереження життя пораненого Саме тактична обстановка диктує порядок початкових дій з порятунку пораненого. Під активним вогнем супротивника нам доступно небагато часу для надання допомоги постраждалим.
Домашнє завдання.
Прочитати параграф 15.