Розробка уроку "Основні групи птахів, їхнє значення та охорона"

Урок 3                        Біологія                                                 7 клас

Тема: Основні групи птахів, їхнє значення та охорона

Мета: Ознайомити учнів із особливостями життєдіяльності птахів; розкрити їх роль у екосистемах та господарстві людини; звернути на питання охорони птахів та проблеми птахівництва.
Розвивати уміння порівнювати біологічне значення птахів на планеті, визначати їх користь або шкоду; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, уяву та логічне мислення.
Виховувати бережливе ставлення до птахів, що живуть у дикій природі та птахів, яких людина приручила; сприяти екологічному вихованню.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний (останній у темі).

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний. 
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: ботаніка, агрономія, медицина, лісове господарсто, література.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: пташині базари, птахівництво, птахи-легенди, орнітологічний заказник.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Біологічний диктант
1. Назвіть ряди у яких відсутній кіль?

2.Назвіть ряд птахів у яких є кіль, але вони не можуть літати?

3. Промисел значно знищив чисельність цих птахів тепер їх вирощують на спеціальних фермах.

4. Ряд до якого належить 118 видів, в Україні 14.

5. В Україні поширені степовий та сірий.

6. У них добре розвинена куприкова залоза, багато видів цього ряду є об'єктами полювання через смачне м'ясо.

7. Мають короткий гачкоподібний дзьоб призначений для шматування здобичі та гострий дзьоб.

8. Найбільший вид з представників цього ряду – пугач.

9. Живуть у дуплах, санітари лісу.

10. Самець завжди яскравіший за самку,неохочу літають.

11. Найчисленніший ряд птахів,спів представників цього ряду зачаровує на весні.

12. Пристосування певного виду до умов місцевості, де він раніше не мешкав.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Проблемне запитання:
- чому життя людини без птахів було б неповноцінним? 
- яка користь від пернатих?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Повідомлення учнів
Сезонні явища у житті птахів. Умови життя птахів, як і інших тва­рин, змінюються залежно від пори року, коли змінюються не лише по- годні умови, а й кормова база. У річному циклі птахів можна виділити такі періоди: підготовка до розмноження, виведення пташенят, ли­няння, підготовка до зимівлі та зимівля.

Під час підготовки до зимівлі птахи інтенсивно живляться. Внаслідок цього в них накопичується запас жиру, потрібний для міграцій і зимівлі. Зимують птахи по-різному. Так, горобці, сороки, сірі куріпки, тетеруки, глухарі залишаються на одному і тому самому місці. Такі види птахів називають осілими.

Перелітні птахи здійснюють щорічні тривалі перельоти - міграції: вони відлітають з місць гніздування на зимівлю, а навесні по­вертаються назад (ластівки, солов’ї, гуси, крижень тощо). Місцями гніздування вважають ті території, де птахи розмножу­ються, а місцями зимівлі - ті, де завершується їхня осіння міграція. Перелітні птахи зазвичай мають певні терміни прильоту до місць гніздівлі та відльоту на зимівлю й сталі маршрути перельотів.

Кочові птахи (сойки, дятли, си­ниці тощо) можуть переміщуватись у пошуках їжі, не віддаляючись на значні відстані від місць гніздівлі. Поділ птахів на пере­літних, кочових й осілих досить умовний. Так, качки-крижні за умов теплої зими, коли водойми не замерзають, можуть не відлітати на південь і залишатись зимувати в Україні.

Перельоти птахів і способи їх дослі­дження. З настанням осені мігруючі види птахів збираються у вирій. Птахи, що гніздуються в Україні, зимують здебільшого на території країн Середземномор’я, Близького Сходу чи Африки.

Точно не з’ясовано, як птахи орієнтуються під час міграцій. Це вроджена (інстинктивна) поведінка. Одним із найстаріших методів ви­вчення міграцій птахів є кільцюван­ня. На ногу птаха одягають легке кільце з металу чи пластику. На ньо­му зазначають номер кільця та адресу установи, яка здійснила кільцюван­ня. Тепер учені використовують ще радіолокаторні установки, радіопере­давачі, супутникове стеження тощо.

Вивчення міграцій птахів має не тільки наукове, а й практичне зна­чення. Так, зграї мігруючих птахів можуть перетинати повітряні ко­ридори, які використовують для польотів літаків. Це створює аварійні ситуації, які можуть призводити до авіакатастроф. Крім того, мігру­ючі види птахів можуть переносити з собою з одних континентів на інші багатьох збудників інфекційних захворювань.

Зимівля птахів. Осілі й кочові птахи перед зимівлею можуть змінювати пір’яний покрив на такий, що якнайкраще пристосований до суворого періоду зимівлі: густіший, з добре розвиненим пуховим прошарком.

Період зимівлі - критичний у житті птахів. Зникають комахи, оси­паються насіння та плоди, коротшає світловий день, може випасти рясний сніг, замерзнути водойма тощо. Тому багато лісових меш­канців (повзики, дятли, сойки тощо) на зиму перебираються до міст: на смітники, у парки, тобто туди, де легше роздобути їжу. Пережива­ти сильні морози птахи можуть лише за достатньої кількості корму.

 Пам’ятайте! Ви можете допомогти птахам пережити зимовий період, підгодовуючи їх.

Розмноження птахів. Період розмноження припадає на той час, коли настають сприятливі погодні умови і є достатня кількість їжі. Під часлиняння, що передує шлюбному періоду, може змінюватись забарв­лення оперення птахів: воно стає яскравим (зазвичай, у самців). Самці багатьох видів займають

так звану гніздову територію, придатну для виведення пташенят. Голосним співом вони приваблюють самок.

Часто шлюбний спів самців супро­воджується і характерною по­ведінкою. Так, у глухарів самці де­монструють характерні пози: вони ходять по землі, розпустивши хвіст та крила, і видають особливі звуки.

А самці тетеруків влаштовують своєрідні турніри: вони б’ються один з одним, визначаючи пере­можця. Журавлі влаштовують граціозні шлюбні танці.

 Влаштування гнізд. Перед відкла­данням яєць більшість видів птахів влаштовує гнізда. Спорудження гнізда є прикладом інстинктивної поведінки: молоді птахи навіть уперше будують його так само, як і батьки. Більшість птахів будують свої гнізда на певній відстані від інших, займаючи свою гніздову територію. А деякі види, наприклад берегова ластівка, мартини, граки, влаштовують колонії. Такий тип гніздування надає певні переваги при захисті від ворогів.

Лише деякі види птахів гнізд не влаштовують. Кайри, наприклад, можуть утворювати величезні скуп­чення - так звані пташині базари, де самки відкладають одне яйце на виступи скель. Птах висиджує це яйце, підкладаючи під нього лапи.

Всім вам відома зозуля, яка підки­дає яйце в гніздо птахів інших видів. Пташеня зозулі  вилуплюється з яйця першим і викидає з гнізда решту яєць, щоб бути єдиним об’єктом турботи «прийомних батьків».

Смітні кури, що мешкають в Австралії та на островах Малайського архіпелагу, відкладають яйця у великі купи рослинних решток, які гниють. Зародки розвиваються за рахунок тепла, що виділяється при гнитті рослинних решток. Деякі види пінгвінів (наприклад, імпера­торський) виношують яйця на лапах, прикриваючи їх складкою шкіри між ногами.

Турбота про нащадків. Для нормального розвитку зародка потрібне тепло. В одних видів птахів (голуби, дятли та інші) яйця насиджують почергово кожен з батьків, в інших - тільки один з них. Так, лише самці насиджують яйця у австралійських і американських страусів, тільки самки - у багатьох куроподібних, гусеподібних, сов, соколо­подібних тощо.

За ступенем розвитку пташенят, що вилупились з яйця, птахів поділяють на виводкові та нагніздні. Пташенята виводкових птахів вилупляються повністю вкриті пухом і з відкритими очима. Невдовзі після вилуплення вони можуть залишати гніздо і са­мостійно живитися у супроводі батьків. Зазвичай до виводкових птахів належать ті види, що гніздуються на землі або біля води (лебеді, журавлі, гуси, качки, мартини, дрофа, кури).

Натомість пташенята нагніздних птахів (горобці, одуд, серпокриль- ці, дятли, зозуля, голуби тощо) народжуються безпорадними, позбав­леними пуху або слабко опушеними, сліпими та глухими. Вони нездатні триматися на ногах, а температура їхнього тіла непостійна. Такі пташенята тривалий час залишаються у гнізді і по­требують постійної уваги батьків, які їх годують та обігрівають.

Роль птахів у природі і житті людини. Розглядаючи різноманітність птахів, ви переконалися, що вони є невід’ємною складовою різно­манітних природних угруповань: лісів, полів, степів і лук, навколо- водних місцеіснувань, міст, сіл, гірських регіонів тощо.

Великі хижі птахи, що полюють насамперед на ослаблених і хворих тварин, певною мірою запобігають масовому поширенню захворю­вань. Птахи охороняють рослини від шкідників. Крім того, дрібні ви­ди птахів, такі як нектарки чи колібрі, запилюють рослини. Різні ви­ди птахів сприяють поширенню плодів і насіння. Насіння багатьох рослин проходить крізь кишечник птахів неушкодженим, і ці процеси сприяють його проростанню. Оскільки птахи здатні перелітати на значні відстані, вони переносять із собою і насіння рослин.

З давніх-давен людина приручила деякі види птахів. Так, банківські кури стали родоначальниками близько 200 порід свійсь­ких курей, серед яких розрізняють несучі (леггорни, орловські, ук­раїнські вухаті), м’ясо-яєчні (російські білі, плімутроки, род-айленди, віандоти, загорські) та м’ясні (кохінхіни, лангшани).

Предком свійських індиків є індик звичайний.

Породи свійських качок (українські білогруда та сіра, пекінська, руанська тощо), які походять від дикого крижня, людина розводить переважно заради одержання м’яса (маса качок руанської породи мо­же сягати до 5 кг). Від сірої гуски пішли різні породи свійських гусей (тулузька, тульська, арзамаська, холмогорська тощо).

Галузь тваринництва, завданням якої є розведення свійських птахів для отримання яєць, м’яса, пуху та пера, - це птахівництво. На птахофабриках (птахів утримують в умовах автома­тичного регулювання температури, освітлення та вологості; вигодо­вують особливими кормами, які містять усі потрібні для їхнього росту та розвитку компоненти (комбікорми). Пташенят виводять в інкуба­торах.

Інкубатор - автоматизований прилад для виведення пташенят, в

якому підтримується необхідна температура та вологість повітря.

На птахофермах птахів ще можуть випускати на відкриті обме­жені ділянки, наприклад гусей і качок - на ставки чи озера.

Людина споживає м’ясо та яйця багатьох диких птахів, використо­вує їхнє пір’я та пух. Дуже цінується пух гаги звичайної: він легкий, доб­ре утримує тепло і не скуйовджується. Перепели, крижні, сірі гуси тощо є об’єктами промислу або спортивного полювання.

Птахи ефективно регулюють чисельність видів тварин, які завдають шкоди господарству людини (різних видів комах, гризунів тощо). Так, одна сіра сова за рік вловлює понад 1000 мишоподібних гризунів, чим зберігає для людини 500 кг зерна, а синиця велика з’їдає за один день стільки комах, скільки важить сама.

Велике й естетичне значення птахів. Людина штучно розводить види птахів з яскравим забарвленням (фазанів, павичів, папуг) або з чудо­вим співом (різні види канарок).

Охорона птахів. Вирубування лісів, осушення боліт, розорювання цілинного степу, забруднення довкілля отрутохімікатами призводять до того, що чисельність багатьох видів птахів невпинно скорочується, вони стають рідкісними, а деякі види зникли взагалі чи знаходяться на межі зникнення. Уже зникло приблизно 200 видів і підвидів птахів. Щоб зберегти різноманітність птахів на планеті, їх потрібно охороняти.

Але мало занести певні види тварин до Червоної книги, обмежити чи заборонити промисел інших, важливо охороняти місця гніздування чи зимівлі птахів. Значна роль у збереженні та поширенні зникаючих та рідкісних видів належить заповідникам (в Україні це Карпатський, Поліський, Чорноморський, Кримський, Дунайський та інші).

Рідкісні види птахів можна розмножувати штучно, наприклад у зоо­парках, і випускати в природу. Оскільки багато видів птахів можуть мігрувати з території однієї країни на територію іншої, потрібна співпраця урядів і громадських організацій різних країн у справі їхньої охорони.

Необхідно також раціонально використовувати промислові види птахів: обмежувати кількість особин, на яких можна полювати, регу­лювати терміни мисливського сезону (забороняти полювання на птахів під час їхнього розмноження). Ви пам’ятаєте, що зимівля - скрутний період у житті птахів, оскільки кількість їжі різко змен­шується. Тому слід підгодовувати птахів, влаштовувати штучні гнізда для їх приваблення тощо.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Питання до учнів

1. Які сезонні явища у житті птахів вам відомі?
2. Що таке міграції?
3. Чим відрізняються між собою осілі, кочові та перелітні птахи?
4. Які заходи з охорони птахів вам відомі?

V. Надання та пояснення домашнього завдання.

Підготуватись до контрольної роботи по темі «Птахи».