Гі де Мопассан. «Намисто». Особливості жанра. Психологичні проблеми та майстерність побудови новели.
Тема. (ПЧ) Бесіда з позакласного читання за твором Гі де Мопассана «Намисто»
Мета: викликати в учнів інтерес до художньої літератури, бажання розширювати свій кругозір; виробляти літературні, естетичні смаки; розвивати навички самостійної роботи з текстом, вміння самостійно роботи аналіз прочитаного, орієнтуватися у сучаних гаджетах та використовувати їх з користю у повсякденному житті.
Обладнання: портрет письменника, учнівськи презентації, QR-код, хмара із слів, смартфони, ПК, текст новели «Намисто»
Тип уроку: бесіда з позакласного читання.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної діяльності
«Я ввійшов у літературу, як метеор»,— жартівливо говорив Мопассан. Дійсно, він став знаменитістю на другий день після опублікування «Пампушки». Але диво залишається дивом лише доти, доки є невідомим його механізм: миттєвій славі Мопассана передувало довге й наполегливе навчання літературного мистецтва. Про це — на нашому уроці.
III. Оголошення теми й мети уроку
Композиція твору
ІV. Робота з текстом:
Новела (іт. novella, від лат. novellas — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, у ній небагато персонажів і, як правило, одна сюжетна лінія, не розгалужена, не переобтяжена описами й характеристиками.
Джерело: http://ukrclassic.com.ua/katalog/teoriya-literaturi/2692-novela-viznachennya Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua
4. Демонстрація «буктрейлера» , запис у зошит :
Буктрейлер (від англ. book — книга, англ. trailer — тягач, причіп) — короткий відеоролик за мотивами книги, кліп по книзі. Метою створення буктрейлера є спонукання до прочитання книги. Його особливістю є те, що розповідь про книгу подається в образній, інтригуючій формі.
Композиція «Намиста» будується за класичним для новели принципом. В експозиції автор знайомить читача з обставинами життя і характером головної героїні – пані Матильди Луазель. Дівчина малюється їм як істота слабка, красива і така,яка тягнеться до кращого життя, в оточенні вишуканих речей і людей, (учні шукають підтвердження у тексті).
Зав’язка новели є і природним продовженням експозиції, і самостійним сюжетним елементом: яка прагне до всього дорогого і великосвітського, Матильда, з гіркотою усвідомлює, що їй нема в чому піти на вечір у міністерство її чоловіка.
Конфлікт твору має двонаправлений характер: постійно бореться сама з собою пані Луазель змушена виступити ще й проти несприятливих зовнішніх обставин – на початку відсутності гідного наряду, потім – коштовностей для його прикраси. Гроші на сукню Матильді дає чоловік, діамантове намисто – багата подруга, пані Форестьє. Щаслива героїня потрапляє на міністерський бал, затьмарює собою всіх присутніх і сповна насолоджується увагою, про яку мріяла все життя.
Кульмінація новели припадає на момент повернення героїв додому, де Матильда і її чоловік виявляють пропажу намиста. Подальші події твору розвиваються по низхідній лінії. Герої на початку шукають оригінальну коштовність, потім вирішують відшкодувати її, замовивши точну копію у ювеліра. Віддавши намисто господині, подружжя Луазель на десять років занурюються в злиденне життя – за одну мить щастя вони платять роками важкої роботи. Випадкова зустріч Матильди з пані Форестьє на Єлисейських полях дивує всіх і, насамперед, читача несподіваним фіналом: діамантове намисто виявляється фальшивим, як і весь той світ, до якого так прагнула головна героїня на початку свого життя.
У смисловому плані «Намисто» розпадається (і графічно поділяється самим автором) на три частини: у першій, найбільшій, малюється спокійна і забезпечене життя пані Луазель як дружини дрібного чиновника; у другій, середньої за обсягом, дається сцена балу і наступні за ним халепи головних героїв; в третьому, найменшій, описуються важкі робочі будні пані Луазель, вимушеної тягнути жалюгідне життя простолюдинки.
Художній образ пані Луазель психологічно вивірено і мінливий: ніжна, тендітна, тонко відчуває красу і багатство, жорстоко страждає поза того кола речей і людей, до яких лежить її душа, дівчина з часом перетворюється на сильну, загартовану роботою і природним життям жінку.
Колишня сором’язливість (небажання здатися на людях в сукні з живими квітами, страх зізнатися в пропажі коштовності кращій подрузі) змінюється в Матильді на просту, робочу чесність людини, яка сповна заплатила по своїх рахунках. Її чоловік, пан Луазель, з самого початку новели являє собою цільний характер: він пишається своєю роботою, йому комфортно в своєму середовищі (у нього є друзі, з якими він мріє влітку полювати; він з радістю їсть суп з капустою, від якого воротить Матильду), він любить свою дружину і готовий дати їй все, що в нього є. Пропажу намиста пан Луазель сприймає з належним смиренням і, як людина виняткової чесності, вирішує проблему, віддавши за хвилинне задоволення коханої жінки свою спадщину і звичне життя в квартирі з служницею.
Пані Форестьє являє собою яскраво виражену самозакохану людину: вона багата, поблажлива і незмінно добра до своєї подруги. От тільки все її багатство на перевірку виявляється зовнішнім: її намисто зроблено з фальшивих алмазів, а вона сама настільки звикла до цього обману, що навіть не вважає за потрібне розповідати про це Матильді.
♦ Чи погоджуєтеся ви з думками літературознавців щодо значення твору Мопассана, манери й стилю зображення?
♦ Чи додав цей твір до вашого уявлення про французьку літературу ІІ половини ХІХ ст.?
♦ Наскільки ймовірним і типовим здався вам такий випадок?
V. Домашнє завдання
Читати твори У.Вітмена.
VI. Підбиття підсумків уроку
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Продовжте речення:
• Я вражений (-на).
• Новела «Намисто» читається і в наш час із цікавістю тому, що.
• Я відкрив (-ла) для себе.