Природознавство 5 клас
ТЕМА. Організм і його властивості. Клітинна будова організмів.
Мета: Формувати предметні компетенції: назвати властивості організмів,пояснити як відрізнити живий організм від неживого природного тіла, сформувати уявлення про клітину як основну структурну одиницю живого.
життєвих компетенцій: спілкування державною мовою – розуміти тексти природничого змісту, усно і письмово тлумачити природничі поняття, факти, закономірності; уміння вчитися впродовж життя - порівнювати ознаки за декількома ознаками, виконувати завдання точно і вчасно; розвивати вміння складати опорні схеми та працювати з ними
Матеріали: підручник О.Г. Ярошенко, В.М.Бойко «Природознавство», робочий зошит, ОІС «Основні властивості організму»,
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Загадки.
На дошці прикріпити малюнки з відгадками. Запропонувати вибрати зайве і пояснити за яким принципом зробили вибір.
ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
І Вивчення нового матеріалу.
Організми – тіла живої природи, які живляться, дихають, ростуть, розмножуються, реагують на зовнішні подразнення
Створити ОІС «Властивості організмів» з допомогою вчителя
( вписати властивості живих організмів і, користуючись підручником, встановити відповідність між властивістю і її визначенням - з’єднати лінією)
Усі організми мають клітинну будову. Цим вони відрізняються від тіл неживої природи. Клітини усіх організмів мають подібну будову. Їх основними частинами є клітинна мембрана, цитоплазма, ядро.
Розглянути малюнок на ст. 145 підручника
Користуючись підручником ,заповнити таблицю
Частини клітини |
Значення |
Клітинна мембрана |
|
Цитоплазма |
|
Ядро |
|
4 Історія вивчення клітини (Л.В.Ковтонюк «Уроки природознавства»)
Світ клітин невидимий неозброєним оком. Він залишався повністю невідомим до середини XVII ст., поки люди не навчилися шліфувати лінзи і використовувати їх для розширення можливостей зору.
Одним із перших творців мікроскопа був англієць Роберт Гук — фізик, метеоролог, біолог, інженер, архітектор, один із найвизначніших представників свого часу. У 1665 р. він опублікував чудовий альбом малюнків під назвою «Мікрографія», що зображують його спостереження під мікроскопом. Отак і буде надалі. Мікроскоп даватиме людині можливість зазирнути у святая святих життя, його ж вабливі таємниці спонукатимуть вдосконалювати мікроскоп. На тих, хто вибрав у науці шлях винахідників мікроскопа, чекали несподіванки і відкриття.
Першою людиною, яка побачила клітини, був саме Роберт Гук. Його першим примітивним мікроскопом була трубка з лінзами.
- Мікроскоп — «мікрос» малий, «скопео* розглядаю.
1665 року, намагаючись зрозуміти, чому коркове дерево так добре плаває, він почав розглядати тонкі зрізи корки за допомогою свого пристрою. Гук виявив, корка розділена на безліч крихітних комірок, які нагадали йому монастирські келії. Він назвав ці комірки клітинами (англ. Cell — келія, комірка, клітина). 1674 року голландський майстер Антоній ван Левенгук за допомогою мікроскопу вперше побачив у краплині води «тваринок» — живі організми, що рухались (амеби, бактерії). 1675 року італійський лікар Марчелло Мальпіґі, а у 1682 році — англійський ботанік Неємія Грю підтвердили клітинну будову рослин. Антоні ван Левенгук 1683 р. удосконалив мікроскоп: той мав кілька лінз одна над одною і збільшував у 270 разів. У 1802-1808 pp. французький учений Шарль Франсуа Мірбель встановив, що всі рослини складаються з тканин, утворених клітинами.
У середині XIX ст. клітинна теорія стала загальновизнаною і послужила основою для науки про клітину — цитологи. До кінця XIX ст. було відкрито багато компонентів клітини. їх описали і дали їм назви. Прогрес у цитології був неможливий до появи нових технічних засобів, наприклад, електронного мікроскопа. І такий мікроскоп був сконструйований у середині 1930-х років, після чого цитологи вперше заглянули в клітину за його допомогою і побачили багато невідомих раніше структур, які потребували детального вивчення.
Підсумок засвоєних знань.
Гра «Вірю- не вірю»
Домашнє завдання