Розробка уроку "Збережемо первоцвіти"

                         Збережемо первоцвіти.

Екологічний урок для 5-6 учнів класів

Цілі уроку: ознайомити з рослинами-первоцвітами, розкрити їх значення для природи; формувати в учнів береж­ливе ставлення до природи рідного краю; розвивати естетичні смаки та риси справжнього дбайливого госпо­даря.

Обладнання: ілюстрації із зображен­ням рослин-первоцвітів та ознак весни.

Не буду я плести вінок,

не буду квіти рвати —

вони для того зацвіли,

щоб нас чарувати!

ХІД УРОКУ

I. Вступна бесіда

Весна — пора пробудження приро­ди. За календарем вона починається 1 березня. Але в природі весна вступає у свої права в різні строки, і це можна визначити за кількома ознаками.

Перша ознака весни — початок соко­руху в дерев і кущів. Він настає тоді, коли відтане ґрунт і вода через корені почне надходити в усі органи росли­ни, розносячи розчини поживних ре­човин. Ці розчини рухаються до бру­ньок, які починають збільшуватись, згодом з'являються листки.

Ще до появи листя зацвітають Деякі вітрозапильні дерева та кущі: вільха, ліщина. Квітки в них непоказні, До­бре помітно довгі сережки тичинкових квіток. Достатньо легко торкнутися до рукою, як-вітер підхоплює цілу хмарку жовтого пилку і переносить його на маточкові квітки. Голі, безлисті гіл­ки не заважають запиленню.

Третя ознака весни — цвітіння бага­торічних трав'янистих рослин-перво­цвітів. Таку назву ці рослини одержа­ли через те, що з'являються, тільки-но сходить сніг. Усі вони світлолюбні цві­туть тоді, коли на деревах і кущах ще немає листя. їх ріст і розвиток триває всього кілька тижнів, тому первоцвіти називають ще ефемерами (рослини, що мають короткий період розвитку).

II. Знайомство з рослинами-первоцвітами

Учитель. Діти! Давайте трохи по­фантазуємо. Уявіть, що ми зараз у вес­няному лісі. Він наповнений різними звуками і запахами, бо все ожи­ває, все радіє весні.

Виходить учениця.

Учениця. Я — лісова королева. Я ще не зовсім отямилась від зимового сну, ще не вникала в лісові справи, а вже до мене прийшли якісь лісові жите­лі. Мабуть, щось погане коїться в лісі! Я впізнаю, хто прийшов до мене — це лісові первоцвіти. Заходьте, будь лас­ка, і розкажіть, що вас турбує.

Виходять учні, в руках тримають зобра­ження рослин або штучні квіти.

Первоцвіт. Я — Первоцвіт, мене ще називають квіткою 12-ти богів. За грець­кою легендою, вони перетворили хво­рого хлопця на квітку і наказали нести здоров'я людям. Тому я лікую людей від безсоння, головного болю, хво­роб органів дихання. Особливо цілю­щі мої листки, а за кількістю вітамінів я посідаю друге місце після шипшини.

Проліска

Я перша квіточка весни,

Я пролісковий цвіт.

Пережила зимові сни.

Вродилася на світ.

У мене очі голубі,

Такі, як неба синь.

Росту між кленів і дубів,

Люблю і сонце, й тінь.

Зелені рученьки мої

Листочками зовуть.

Люблю ліси я і гаї,

Живу я здавна тут.

І вірю: люблять всі мене,

Як весну золоту,

Бо знають, що зима мине,

Коли я розцвіту.

Шафран. Мене називають Кроку­сом. Зацвітаю в березні-квітні, ра­дуючи все довкола своїми ніжними квітами. За легендою, бог Меркурій поранив свого друга Крокуса, не­вдало метнувши диск. Меркурій був у відчаї, але врятувати Крокуса не зміг. З краплин його крові виросли гарні квіти — крокуси, або шафран.

Мати-й-мачуха

Коли б то не весна, не знали б ми про те,

Що мати-й-мачуха на світі є.

На стрункій низенькій ніжці,

Біля річки, біля ставу

У хустині жовтуватій

Стрінеш всюди квіточку таку.

Усміхається тобі привітно, Хоча листя непомітне.

Горицвіт. Мене називають Горицві­том, бо, коли я зацвітаю, сотні соне­чок спалахує на схилі, здається, ніби він горить від цього яскравого цвіту. А друге моє ім'я — Адоніс. Так на­звала мене прекрасна Афродита, бо я проріс із краплини крові її кохано­го, що загинув від ран у сутичці з ве­личезним вепром.

Сон-трава. А в мене багато назв: бобрик, дзвіночок, сончик, сон-зіл-ля, сон-трава. Мої пелюстки, листки і стебла закутані в кожушок з волос­ків, тому я не боюсь морозів. А кві­ти мої весь час нахилені, і здається, що я весь час дрімаю.

Конвалія

Із зеленої сорочки, що зіткав

зелений гай,

Білі дивляться дзвіночки. Як зовуть

їх, відгадай!

Це конвалії у гаю на галявині цвітуть.

І ніде, ніде немає кращих квіточок,

мабуть.

Підсніжник

Плакала Снігуронька, проводжала

зиму.

Йшла сумна, за нею стали всі тужити.

Там, де йшла і плакала, торкаючи

лози,

Виросли підсніжники —

Снігуроньки сльози.

Королева. Вислухавши вас, я зрозу­міла, що всі ви дуже сміливі, корисні, користуєтесь славою і повагою серед людей. Але чому ви прийшли до мене? Чим я можу вам допомогти?

Підсніжник. Слава наша гірка і не­надійна. Ми з'являємось першими, коли ще довкола лежить сніг, своїм гострим листям пробиваємо торішнє опале листя, гордо розкриваємо свої чудові квіти, а нас... А нас зривають, топчуть, нівечать. Яке людям діло до мужності малої рослини, що боролася із зимою. Ось чому ми всі потрапили в Червону книгу. Але від цього нас не стало біль­ше. Тому і просимо тебе, лісова королево, затримати прихід весни, бо зірвуть наші квіти, як тільки розцвітемо.

Королева. Оце так задача! Що ж мені робити? Адже я не зможу за­тримати прихід весни! Видам коро­лівський указ:

«Рослини, які цвітуть напровесні, за­вжди привертають до себе увагу своєю красою і тим, що це перші розквітлі рослини після довгої зими.

На жаль, часто їх збирають, складаючи вели­кі букети, знищують рослини повніс­тю, вириваючи з коренями. Рослини, у яких зірвані квітконосні пагони, неха­ють плодів і насіння. Це перешкоджає їхньому розмноженню, тому вони стали великою рідкістю. Не можна допустити повного їх зникнення. Ми повинні дбати про збереження рослин, не рва­ти їх заради того, щоб через день вики­нути, не пошкоджувати дикорослі рос­лини й активно охороняти природу».

Чи допоможе це? Ой, мабуть, не допо­може! Як же вберегти .первоцвіти від зникнення? А давайте проведемо в лі­сі екологічну операцію «Первоцвіт». Створимо екологічну інспекцію, яка буде виявляти порушників-браконьєрів, затримувати тих, хто продає перво­цвіти на базарах. А ще треба на губите­лів природи накладати великі штрафи.

Учитель повідомляє про районну опера­цію «Первоцвіт», про закладену в шко­лі ділянку первоцвітів, де ростуть фіал­ки, проліски, гадюча цибулька, купина, горицвіт, барвінок, конвалія, калюжни­ця; про альпійську гірку, створену, сила­ми юних екологів.

III. Підсумок уроку

Дорогі діти! Квіти не співають і не роз­мовляють, вони не можуть втекти від нас, як тварини. Тому люди можуть робити з ними, що їм заманеться: ні­вечити або доглядати, знищувати або оберігати. Хочеться звернутися до вас із такими словами:

Не рвіть первоцвіти даремно, охоро­няйте ці тендітні, беззахисні й мужні рослини, бо без них прихід весни буде безрадісним, похмурим і сірим.

Збережемо первоцвіти, бо вони — неповторний витвір природи. Втрата кожного природного виду — незворотна, тому збереження біологічного різноманіття є однією з найважливі­ших екологічних проблем.