Розробка виховної лінійки до Дня довкілля "Природа нам..."

Природа нам – як рідний дім

Вона усім як мати

Щоб лад завжди був в домі тім -

Про це нам треба дбати.

Чи відомо вам, що з 1992 р Україна оголошена зоною екологічної кризи. Повітря стало брудне. Щодня люди вдихають смог, випари кислотних дощів, різні отруйні гази. Вас цікавить звідки береться цей непотріб в повітря. Увага на сцену.

( На сцені стоять квіти. Серед них дівчина у костюмі квітки. До неї виходить хлопчик – хуліган з повним сміттєвим пакетом).

• Хлопчик: Ростуть тут усякі ( пинає ногами). Немає куди й сміття висипати. Що за ліс? ( висипає сміття після чого чути стогін квітів).
• Квітка:  Ой, він нас засипле сміттям. Ми ж загинемо ( присідають ніби в’януть).
• Хлопчик: Тьху, як гидко в цьому лісі. Квіти дохлі. Дихати нічим. А ще кажуть ніби в лісі чисте і свіже повітря. Де ж воно? Ау? Повітря? Повітря?

( На сцену радісно вибігає повітря і враз застигає на місці, відчувши сморід).

• Повітря: Хто мене кликав? Я – повітря. Ой! Фу! Що тут трапилося?
• Квітка: Ми кликали. Ми гинемо. Врятуй.
• Повітря: Я сам не впорався. Треба подавати сигнал SОS на найближчу частину МНС.

( Усі разом кричать.)

• МНС: Хто викликав МНС? Ой, а хто ж це висипав сміття? Чи ви не знаєте, що тим самим ви забруднюєте повітря і воно стає непридатним для життя.
• Хлопчик: А! Ось чому мені стало важко дихати! Через це ( штовхає ногою купу сміття). А що ж тепер робити?
• МНС: Щоб все виправити і жити у співдружності з природою запам’ятає золоте правило « Якщо раптом насмітив – не лінуйся підмети».
• Хлопець:  Я все зрозумів. ( починає прибирати сміття і бачить відразу оживають квіти, стає легше дихати.)
• Ведуча: Шановні друзі. Мені дуже хочеться вірити, що після цього виступу душі ваші стали світлішими, серця – теплішими, і ви назавжди запамятає, що:
• Земля – не рабиня наша, а мати;
• Сонце – не вітчим, а рідний батько;
• Ліси – наші брати, річки – сестри.