Розробка виховного заходу: «Моя рідна земля – Херсонщина». «Сьогодні ми з вами пройдемося сторінками історії рідного міста, і ви впевнитеся, що наша земля – Херсонщина, має велику кількість чудових місць, деякі з них навіть увійшли у «7 чудес україни»».
Департамент освіти і науки, молоді та спорту
Херсонської обласної державної адміністрації
ДНЗ «Білозерське професійно-технічне училище №6»
Розробка виховного заходу:
«Моя рідна земля – Херсонщина»
Розробила: класний керівник
Групи №4
Ганюкова А.Є.
с. Петровського
Виховний захід
«Моя рідна земля – Херсонщина»
Мета:
Навчальна: поглибити знання учнів про створення рідного міста, історичні події на території України;
Розвивальна: розвивати логічне мислення, пам'ять;
Виховна: виховувати любов та повагу до рідного міста, вшановувати історію створення міста.
Хід виховного заходу
І. Бесіда з учнями.
Сьогодні ми з вами пройдемося сторінками рідного міста, і ви впевнитеся, що наша земля – Херсонщина має велику кількість чудових місць, деякі з них навіть увійшли у «7 чудес україни».
Отже, спочатку давайте пройдемося хронологічними сторінками Херсонщини.
(Презентація «»)
Матеріал до презентації
З глибокої давнини на берегах Дніпра, де нині розкинувся Херсон, вирувало людське життя. Тут войовничі скіфи зустрічалися з давньогрецькими мореплавцями та купцями, слов`яни-землероби - з кочовими володарями Степу - печенігами та половцями. В ХІ-ХІІІ ст. на великому торгівельному шляху "з варягів у греки" стояло місто Олешня – головний морський порт Київської Русі. З ХV ст. цими землями проліг кордон між володіннями українського козацтва, кримських татар, турків-османів. Майже три століття тому на острові Кошовому (нині о.Карантинний), де зараз міські вулиці та парки, існували зимівники запорозьких козаків.
Часом визначних подій в історії краю стало ХVIII ст. У 1737 році під час російсько-турецької війни на високому правому березі Дніпра було збудоване російське укріплення Олександр-шанц, що стало попередником Херсона. Завоювання Російською імперією Чорноморського узбережжя зумовило необхідність побудови флоту. Тому 18 червня 1778 року Катерина II підписала указ про заснування фортеці та верфі з історичною назвою - Херсон. Це ім'я майбутнє місто отримало на честь давньогрецького Херсонеса, середньовічного Херсона в Криму, де у 988 році хрестився князь Володимир, звідки світло християнства пішло на Русь.
Херсонську фортецю будували тисячі солдатів та офіцерів, майстрів та ремісників. Жителями новозбудованого міста були українці та росіяни, греки, французи, німці, люди інших національностей. Вже у перші роки існування Херсона сформувалися й отримали свої назви історичні райони міста: Фортеця, Воїнське та Купецьке передмістя, Млини, Сухарне, Забалка.
У Херсоні починалося будівництво Чорноморського флоту. Вересневим днем 1783 року зі стапелів адміралтейської верфі було спущено на воду перший великий корабель "Слава Екатерины".
З Херсоном були тісно пов`язані долі багатьох історичних осіб Росії й України ХVIII ст. Одним з ініціаторів заснування міста став князь Г.О.Потьомкіи-Tаврійський; а керівником будівництва фортеці -І.А.Ганнібал - двоюрідний дід О.С.Пушкіна. Визначним організатором флоту був адмірал М.С.Мордвіноз, а адмірал Ф.Ф.Ушаков не тільки брав участь у створенні бойових кораблів, але й готував їх екіпажі до дій проти турецького флоту. Колишню запорозьку славу примножували козаки та їх отамани: Сидір Білий, Захарій Чeпіга, Антон Головатий, зусиллями яких було cтворене Чорноморське козацьке військо. У І787 року командуючим військами при Херсоні та Кінбурні був призначений видатний полководець О.B.Суворов. Він першим відзначив патріотизм херсонців, готовність захищати місто у важку воєнну годину.
Наприкінці ХVIII ст. Херсон відіграв важливу роль у розвитку внутрішніх та зовнішніх економічних зв`язків Росії. Через Херсонський порт здійснювалася торгівля з Францією, Італією, Іспанією та іншими країнами Європи.
У 1803 році Херсон став центром губернії. У місті розвивалося цивільне суднобудування, виростали підприємства з переробки продукції сільського господарства. Після 1861 року намітився значний ріст економічного потенціалу краю. З проведенням днопоглиблювальних робіт у руслі Дніпра, Херсон знов набув значення важливого морського порту. На початку XX ст. десятки мільйонів пудів хліба щорічно вивозилися звідси до Англії, Німеччини, Данії та інших держав. Промислові підприємства міста постачали продукти харчування, легкої промисловості, суднобудування, сільськогосподарського машинобудування, лісообробки. У 1907 році залізнична колія з`єднала Херсон з великими містами країни, а у 1908 році дала струм перша міська електростанція.
На 1914 рік населення Херсона перевищило 80 тис.чоловік. Місто було не тільки адміністративним, але й культурним центром Півдня України. Тут функціонувало більше 50 шкіл, училища, 6 гімназій. Визнаних спеціалістів готувало земське сільськогосподарське, морехідне, медичне, комерційне училища, учительська семінарія. У місті діяли театр, музичне товариство, бібліотеки, два музеї. Значну роботу з розбудови та благоустрою виконувала міська дума.
Звістка про повалення самодержавства була отримана в Херсоні 2 березня 1917 року. У цьому ж місяці в місті утворився орган самоврядування "Комітет порядку та спокою", що підлягав Тимчасовому уряду і який очолив губерніальний комісар П.Д.Горич. 13 березня 1917 року виникла Рада робітничих та солдатських депутатів, головою якої став прапорщик О.І.Кліменко. Третім претендентом на владу в Херсоні стала українська губерніальна Рада на чолі з бувшим вчителем В.М.Чехівським.
У добу між Жовтневою і Лютневою революціями всі партії отримали легальне становище. У Херсоні діяли партії: есерів, кадетів, більшовиків, меншовиків, українських націонал-демократів тощо.
18 січня 1918 року в місті була встановлена влада Рад. Цей період тривав два місяці. Було проведено націоналізацію підприємств, ліквідовано старий адміністративний апарат, встановлено в місті "революційний порядок".
5 квітня 1918 року місто було захоплено військами австро-німців, спільно з українськими січовими стрільцями. В Україні настала доба правління гетьмана П.Скоропадського, яка протрималася 8 місяців. Після Листопадової революції в Німеччині австро-німецькі війська залишили Херсон.
На зміну прийшла влада Директорії, а 29 січня 1919 року в місто прибули англо-франко-грецькі війська.
8 березня 1919 року загони - І-ої Задніпровської дивізії під командуванням Г.М.Григор'єва захопили місто і влада перейшла до Ради робітничих та солдатських депутатів. Під II керівництвом проводилася політика радянського уряду - "військового комунізму".
З 13 серпня 1919 року Херсон перейшов під головування військ А.І.Денікіна.
16 квітня 1920 року до міста вступила Червона армія.
Із закінченням громадянської війни у Херсоні почалася робота по відбудові промисловості та господарства. Відновлюються: завод Гуревича, верфі Вадона, майстерні їм. Комінтерна.
В березні 1923 року Херсон став центром Херсонського округу. До червня 1925 року, до ліквідації губерній він входить до складу Одеської губернії. У 1925 року в місті проживало 46 тис. 230 чоловік. Були збудовані великі промислові підприємства: кондитерська фабрика /1928 року/, консервний завод /1929 року/, електромашзавод /1932 року/, бавовнянопереробний завод /1933 року/, у 1931 році збудовано нові корпуси судноремонтного завода ім.Комінтерна, закінчилося спорудження елеватора - одного з найкрупніших у державі, споруджувався нафтопереробний завод.
Збільшив обіг вантажів херсонський порт у 1939 році, з нього було перевезено 1 млн. тон вантажів/.
У 1941 році в Херсоні був відкритий аеропорт. На цей рік в Херсоні працювали чотири поліклініки, 3 лікарні, 22 дит. садка, 59 шкіл, 7 дит. будинків, 2 ВУЗи.
З початком Великої Вітчизняної війни 22,5 тис. чол. з Херсонщини вступили до лав добровольців. З Херсона у серпні 1941 року евакуйовані були заводи: нафтопереробний, сільськогосподарського машинобудування, судноремонтний. За 20 діб евакуації на лівий берег Дніпра було переправлено 130 тис. чоловік. У середині серпня 1941 року німецько-фашистські війська підійшли до Херсону. Відважно захищали місто воїни 51-ої стрілецької дивізії і моряки Дунайської військової флотилії.
Оборона міста тривала з 15 по 18 серпня, коли Херсон був захоплений фашистами. 13 березня 1944 року період окупації закінчився і місто було визволене військами 49-ої гвардійської стрілецької дивізії під командуванням полковника В.П.Маргелова, та 295-ої стрілецької дивізії під командуванням полковника В.П.Дорофеева.
За визволення Херсона наказом Верховного головнокомандуючого 49-ій гвардійській стрілецькій дивізії, 295-ій стрілецькій дивізії, 377-ому арт. полку, 1-ому авіатранспортному полку, 243-ому окремому батальйону зв'язку, 773-ому окремому радіовзводу було присвоєно звання "Херсонський". 15 воїнам за визволення міста було присвоєно звання Героїв Радянського Союзу. 30 березня 1944 року Херсон знов отримав статус обласного міста.
У повоєнні роки м. Херсон перетворилося на крупний промисловий, сільськогосподарський та культурний центр на півдні України.
Галузеве формування промисловості Херсона, в цілому, закінчилося в 50-ті роки, коли запрацювали виробничі потужності суднобудівного заводу, заводів ім. Петровського, нафтопереробного, бавовняного комбінату.
У 1951 році розпочалося будівництво суднобудівного заводу, а вже через три роки з його стапелів зійшли перші 2 танкери „ Херсон ” та „ Грозний ”. Всесоюзною будовою був бавовняний комбінат, закладення першої черги якого - прядильно-ткацької фабрики №1, відбулося в грудні 1952 року. В січні 1955 року було випущено перші метри тканини.
У 60 роки в місті відкрито тролейбусне сполучення. З 1961року розпочався регулярний рух суден на підводних крилах за маршрутом Херсон-Одеса.
В березні 1977 року в Херсоні почалося будівництво автомобільного мосту через Дніпро, який зв’язав місто з лівобережжям та Кримом.
За великі досягнення в розвитку промисловості, будівництва культурно-освітніх закладів та житлових будівель, а також на честь 200-річчя міста, Херсон було нагороджено Орденом Трудового Червоного Прапора /1978року/.
Викладач: А тепер давайте пройдемося сторінками сьогодення Херсонщини.
Херсонська область – наймолодша область південної України, утворена в 1944 році. На території області (площа 28,5 тис. км2, це 4,7% території країни) 18 районів, 259 сільських рад, 698 населених пунктів. Населення області становить 1078,2 тис. осіб (на 01.01.2013 р.).
Херсонщина – це єдина область України, що омивається трьома морями – Чорним, Азовським і рукотворним Каховським. В області 19 великих і малих річок, і найбільш розгалужена зрошувальна система в Європі площею понад 400 га. Херсонські землі складають половину зрошувальних земель держави.
Херсонська область характеризується екологічно чистим виробництвом зернових, зернобобових, технічних культур, овочівництвом, баштанництвом, виноградарством, садівництвом і тваринництвом м’ясо-молочного напряму.
У 2011 році був зібраний рекордний урожай зернових – 2,5 млн. т. Уперше за роки незалежності аграрії Херсонщини досягли рекордної врожайності рису – в середньому 78,8 центнера «білого золота» з гектара (2013 рік).
Херсонщина є найбільшим виробником овочів в Україні. Внесок області у виробництво овочів і баштанних культур в Україні становить 13%. На Херсонщині збирається рекордний урожай помідорів – 110 т з одного гектара (це в 6 разів перевищує врожайність томатів по Україні і в 1,5 рази врожайність томатів у Каліфорнії, кліматичні умови в якій вважаються ідеальними для їх вирощування).
Новий рекорд України установив найбільший кавун вагою 25 кілограм 100 грам, крім того вага найбільшої дині склала 9 кг 200 грам та гарбуза – більше 40 кг (фестиваль «Український кавун – солодке диво», м. Гола Пристань, 2013 рік).
Промисловий комплекс області нараховує 220 підприємств харчової та переробної промисловості, машинобудування, електроенергетики, хімічної, легкої та інших галузей.
Область має потужну транспортну систему. У транспортний комплекс регіону входить 900 км залізничних колій, 3 морських і 2 річкових порти, аеропорт, два міжнародних транспортних коридори і 4 дороги державного значення. Загальна протяжність усіх автодоріг по області становить понад 5000 км.
Піщані морські пляжі, мальовничі річкові пейзажі, цілюща суміш південного сонця та степового повітря сприяють розвитку рекреаційно-туристичного комплексу області. У рейтингу десяти основних регіонів внутрішнього туризму в Україні Херсонська область посідає четверте місце.
Особливої своєрідності Херсонській області надають заповідні куточки, відомі на весь світ, зокрема два з трьох в Україні біосферних заповідники – Асканія-Нова та Чорноморський та три національних парки – Азово-Сиваський, Олешківські піски та Джарилгач.
Сьогодні у Херсоні мешкає більш ніж 350 тисяч населення. Сучасний Херсон – адміністративний, індустріальний і культурний центр області. Місто розташоване на правому березі Дніпра у 25 км. від Дніпровського лиману Чорного моря. Територія міста - 68,7 км2.
ІІ. Закріплення знань
А. Кошовий
Б. Стрілковий
В. Чорноморський.
А. Олександр-шанц
Б. Олександр -шунц
В. Олександр – шинц.
А. 18 липня 1778 року
Б. 18 червня 1778 року
В. 18серпня 1778 року.
А. Назви вулиць міста
Б. Істричні битви на території міста
В. Історичні райони міста.
А. «Слава Екатерины»
Б. «Гордость Екатерины»
В. «Её сиятельство Екатерина»
А. Малоросії
Б. Округу
В. Губернії.
А. 8 гімназій
Б. 7 гімназій
В. 6 гімназій
А. Залізничний вокзал
Б. Аеропорт
В. Електростанцію.
А. З 15 по 18 серпня
Б. З 16 по 18 серпня
В. З 17 по 18 серпня.
А. 13 березня 1944 року
Б. 14 березня 1944 року
В. 15 березня 1944 року
А. Лівому березі Дніпра
Б. Правому березі Дніпра
В. Обох берегах Дніпра.
А. 320 тис. ч.
Б. 330 тис. ч.
В. 350 тис. ч.
ІІІ. Підсумок години спілкування
Ось і закінчується наша виховна година. Я сподіваюся, ви впевнитеся, що наша земля – Херсонщина. І хочеться закінчити наш захід таким віршем про рідну землю:
Моя рідна земля
Моя рідна земля – це і батьківська хата,
У якій народивсь, як лелека в гнізді,
Й день народження батька – чудове те свято,
Й босоноге дитинство – ті дні золоті.
Це алея тополь біля рідної школи.
Чорноокої подруги темна коса.
Восени жовте листя духмяне довкола,
Й білі хмари прудкі в голубих небесах.
Моя рідна земля – це батьківські могили,
Телефонні дзвінки і листи від рідні,
Й вічно юний Херсон, серцю трепетно милий,
Де студенства пройшли найпрекрасніші дні.
Це святий обеліск безіменним солдатам,
Що життя віддали за Вітчизну в бою,
Й Перемога у травні – п’янка така дата…
Я люблю свою землю, чудову мою.
Зацвітають садки і духмяниться м’ята,
І сміється, як сонце, безжурне маля,
Жде дорослих дітей рідна батьківська хата…
Завжди в серці моїм моя рідна земля.
Моя рідна земля – це своя вже родина
Й золотава пшениця у полі дзвінкім,
Й хлібороба в жнива не одна літня днина…
Скільки серця й душі у труді тім важкім!
Це Курган із Солдатом при в’їзді у місто –
Упізнаєш його ти на трасі здаля –
І красунечка вишня в червонім намисті…
Я щаслива, що в мене є рідна земля.