18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Розробка виховного заходу на тему: « Владика – хліб, священним є для українців»

Про матеріал
розробка виховної години для учнів 3 класу, дозволяє виховувати справжнього громадянина, з активною життєвою позицією
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розробка виховного заходу на тему:

« Владика – хліб,

священним є для українців»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Владика – хліб,священним є для українців

Мета:Вчити дітей бережно ставитись до хліба,розвивати уяву у дітей про те,

як хліб приходить до столу,виховувати інтерес до минулого своєї країни,вчити шанувати хліб.

Обладнання:ІКТ,ілюстрації,роботи учнів

 

Хід проведення

 

Хоч не солодкий,та дуже смачний

Хоч сам маленький,проте дорогий

Сядем обідати він на столі

Люблять його і дорослі, й малі( Хліб)

Вчитель. Хліб! Скільки б не мали його люди – завжди говорять про нього зі щирою повагою, беруть його до рук трепетно і урочисто. Хліб! Скільки сказано про нього добрих слів, віршів, проспівано пісень. Від хліба все : і радість, і пісня, і кроки дитини,і доля щаслива.

Учні

  • Де починається хліб?
  • У тісті.
  • Де починається тісто?
  • У борошні.
  • Де починається борошно?
  • У зерні.
  • Де починається зерно?
  • У землі.

 

Використовую ІКТ « Колобок» на новий лад

Вчитель. Початок хліба – маленька зернинка. Кожна зернинка хоч і мала, але дорога,тому що це хліб.

Учениця розповідає власну казку про зернину

 

Казка про золоту Зернину

Жила собі золота Зернина. Лежала вона у засіку і мріяла про те, яку користь вона може принести людям. Одного разу вона почула чиїсь голоси. Голос наказав їй йти на поле і заритися в землю. Послухала вона, побігла на поле, зарилася в землю та й заснула. Прокинулась вона рано- вранці, а в неї на маківці зелені росточки. Поглянула вона навкруги, а поряд багато таких росточків. Усе поле з чорного перетворилося на зелене.

Росла зернина і перетворилася на зелену стеблину з колосом. Колосок під жарким сонцем пожовтів. Поле із зеленого перетворилося на золоте. Незабаром по полю пішли комбайни і Зернина разом зі своїми братами і сестрами потрапила на тік. Потім у млин. Тут із золотої вона перетворилася на біле борошно. Потім її повезли на хлібокомбінат і спекли великий і добрий коровай.

На дошку прикріплюємо малюнок короваю.

Дуже давно, коли людина ще не вміла вирощувати хліб, люди годувалися всім,

що сипалось з дерев : листям, корою, гілочками. Тоді Господь вирішив дати пшеницю. Тільки дав він її собаці, бо собака дуже скиглив від голоду. Бог кинув йому з неба колос пшениці прямо в пащу. Людина вихопила у собаки цей колос, посіяла і розвела таким чином пшеницю.

Використовую ІКТ « Як хліб вирощували у давні часи»

Вчитель. Яке щастя,яке добро, що є хліб на світі! Спочатку він у землі, потім у борошні, і нарешті на столі. Хліб, який народжений працею, пахучий, вірний наш годувальник. Але у світі є страшне слова голод. Людина, яка пережила його , із жахом згадує це слово. У роки війни люди вмирали не тільки від куль, але й від голоду. А ще був страшний голодомор 1932-1933 років. Пішов голод

Україною. Вмирало все : поля, дороги, хати, вмирали поодинокі люди, родини,

села. У людей забирали не тільки зерно, а й крупу, картоплю, квасолю, уже випечений хліб. Селяни почали їсти котів, собак, ловили диких птахів. В їжу додавали тирсу, люди почали пухнути від голоду. Ті люди, які вижили – напи-

сали книгу Памяті, де записали свої спогади. Зараз нам їх зачитають ваші товариші від імені дітей.

 

Пять колосків

Мені заподіяли смерть 5 колосків. Це було влітку 33 року. Я з маленькою сестрою Катрусею пішла на колгоспне поле по колосочки. Ой як же хотілося

їстоньки… Катруся опухла від голоду,сіла вона на межу і рученятами  хотіла зловити волошку,щоб зїсти. Я озирнулася, зійшла з межі, зірвала один колосок,

другий, третій, пятий. І раптом схопив мене голова сільради і потягнув і бив,бив, поки не вбив. Вбив за 5 колосків, а мені було тільки 6 років. І Катруся померла там на межі…

Розповідь Петрика

 

І мені хотілося їстоньки, мене Петриком звали. Спочатку померли мої дідусь та бабуся. З голоду вони опухли і здавалися дуже великими. Приїхали дядьки, повкидала їх на воза і повезли за село в яму. Тато пішов до міста за хлібом і не повернувся – його дядько міліціонер з рушниці застрелив. А   я у мами просив їсти. Мама обнімала мене, цілувала мене, а з очей у мами текли сльози. А на ранок нас не стало…

Використовую ІКТ « Кіно Голодомор», прикріплюю 5 колосків поруч з короваєм

Вчитель. Поруч з хлібом на столі завжди стояла сіль : хліб – сіль.

Народжувалась дитина – йшли з хлібом – сіллю, виряджали сина в далеку дорогу з хлібом, справляли весілля – благословляли батьки хлібом і сіллю.

Дорогих гостей ми зустрічаємо хлібом – сіллю.

Я тримаю в руках хліб – возрадуйся йому, віддай шану тим, хто зростив його,

зібрав і змолов. Шануй руки, котрі подарували духмяне, схоже на сонце диво. Хай завжди він, совість наша – буде в хаті, лежатиме, прикрашений вишитим

рушником, свіжий і святий

НЕ КИДАЙСЯ ХЛІБОМ,БО ВІН СВЯТИЙ!

 

docx
Додано
3 березня 2019
Переглядів
312
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку