Розробка виховного заходу «Сонце – це світло, сонце – тепло. Сонце усього життя джерело»

Про матеріал

Під час проведення виховного заходу планується виразніше розкрити значення Сонця і повну залежність від нього всього живого. Сонце - могутнє джерело життя на Землі. Без сонячного світла і тепла жодна жива істота - ні людина, ні тварина, не могли б жити.

Перегляд файлу

Розробка виховного заходу

«Сонце – це світло, сонце – тепло.

Сонце усього життя джерело»

Тема : Сонце – це світло, сонце – тепло. Сонце усього життя джерело

Мета: ознайомлювати з красою навколишнього світу;

розвивати інтелектуально-пізнавальні складові духовності: спостережливість, уміння оцінювати, порівнювати, аналізувати;

виховувати любов до природи і бережне ставлення до неї.

Мотивація: продовжити формувати в дітей уявлення про Сонце,про значення сонячного світла і тепла для рослин, тварин,людини;сприяти формуванню в учнів потреби до пізнання світу;

виховувати любов до природи, почуття любові до живого, доброту і людяність.

Висновки: Ще в далекій давнині зрозуміли люди, що без Сонця не було б життя на Землі. Сонце - могутнє джерело життя на Землі. Без сонячного світла і тепла жодна жива істота - ні людина, ні тварина, не могли б жити.

Під час проведення виховного заходу планується виразніше розкрити значення Сонця і повну залежність від нього всього живого. Діти зрозуміють,що енергія Сонця передається на Землю, і, хоча вона невидима, ми відчуваємо її шкірою - особливо в спекотні літні дні. Сонячна енергія передається тваринам і людям, коли вони живляться рослинами. Енергія Сонця потрібна людям і тваринам, щоб рости, розвиватися й рухатися. А людям ще й для того, щоб виконувати фізичну і розумову роботу.

Зайчик Ох, і надокучили мені похмурі холодні дні. Піду-но я весну шукати.
Вітер "Добрий день, друже! А куди це ти поспішаєш.
Зайчик Вітре! Ти всюди буваєш, усе помічаєш. Скажи, чи не зустрічала ти, десь сонечко?
Вітер Струмочок сьогодні продзвенів мені, що сонечко за горами.
Зайчик То швидше ходімо йому на зустріч.
Ведуча І помандрували вони удвох

(Звучить музика. Діти-квіти розбігаються по залу, присідають і вдають, що сплять. Зайчик та Вітер бігають між ними і дзвіночками будять їх від сну).

Вітер

Годі, квіточко, тобі спати

Час давно вже вставати

(Квіти пробуджуються, позіхають, встають)

КВІТКА: Що трапилось? Чую дзвін!Та звідки він? Хто мене розбудив , я так солодко спала (позіхає) Я здогадалась! Мабуть це вже ранок. То чому не чути співу пташок. І струмочки чомусь не дзюрчать. Певно я зашвидко прокинулись, ще посплю.

(Хоче знову заснути, але її настирливо будять дзвониками).

Вітер: Прокидайсь, прокидайсь. Це я Вітер!Досить спати, мила квіточко, на тебе чекає велика справа. Вставай, будемо сонце закликати.. Бо яка ж то весна, коли на небі не гуляє ясне сонечко.

(Діти стають у коло і говорять закличку).

Вийди, вийди, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір'ячко,

На весняні квіточки,

На маленькі діточки.

Там вони граються,

Тебе дожидаються

(З'являється Баба-Яга)

Баба-Яга

А ось і я ваше сонечко

вийшло на дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір'ячко, 3

Зайчик Але чого це тут так холодно? Щось тут трапилося? А це що? (Показує на мітлу). Не схоже це на сонячні промінці. Та це ж Баба-Яга.

Баба-Яга Так, я Баба-Яга, кістяна нога. А ви хто?

Зайчик Ми прийшли сюди, щоб знайти сонечко .

Баба-Яга Нащо воно вам потрібне? Від нього тільки голова болить. Я його зачаклувала. Ох, і не люблю я, коли сонце світить. Я б його Кощію на 900 річчя подарувала б. Але ж не можу вловити. Та в мене стільки нечистої сили, що я його зачаклувала і воно не зможе більше світити мені у віконечко.

Вітер: Що ти накоїла. Та без сонечка все на світі повмирає.

Баба-Яга Все це пусте. Ну, якщо ви розважите мене , то я, може, і визволю сонце.

Вітер: А давайте ми здійснимо подорож до країни сонячних промінців .
Зупиняючись на станціях, які показані у нас на карті .Ми дізнаємось багато цікавого і корисного.
Провідником нашої подорожі буде девіз:
Веди нас, сонечко, в політ -
більше дізнаємось про світ.
Ми - діти світла, діти сонця,
і лиш заглянем у віконце,
лишень прокинемось рано -
зразу нам світленько стане.

1. Перша зупинка - "Долина знайомств" Перегляд презентації.
Ведуча 1

- Ми щодня зустрічаємося з Сонечком, але ніколи не задумувалися про його    значення для життя на Землі. Воно безперервно посилає нам на Землю світло і тепло.
- Уявіть собі, що Сонце зникне…Що буде?
      Земля потоне в мороці, в темряві, рослини загинуть. Тварини помруть з голоду. Усе живе на Землі загине, і наша планета вкриється товстим шаром криги. На щастя, таке не може трапитись.
     Сонце - джерело життя на Землі і знаходиться від нас дуже далеко. Щоб до нього доїхати швидким поїздом, то не вистачить життя. А маленькому промінчику Сонця потрібно всього-навсього 8 хвилин щоб спуститися на Землю.
     Сонце - краса велетень.
      Наша Земля в порівнянні з ним - маленька монета, а місяць у чотири рази менший від Землі, як намистинка.Сонце - це зірка, одна з численніших зірок Всесвіту, це величезна розжарена куля.                                                                                                                                                                                                                                                                                         4

Учені, які вивчають сонце кажуть. Що його поверхня нагадує кашу, що кипить. Каша кипить. Булькає, фиркає. Тільки це інша каша, газова і дуже гаряча. І якщо наблизитись до Сонця то миттєво згориш.
Отже, серед великої кількості планет і зірок, найтепліша і найяскравіша зірка - Сонце.

Сонячне світло, яке ми бачимо, — це світлова енергія Сонця. Ця енергія передається на Землю, і, хоча вона невидима, ми відчуваємо її шкірою - особливо в спекотні літні дні. Сонячна енергія передається тваринам і людям, коли вони живляться рослинами. Енергія Сонця потрібна людям і тваринам, щоб рости, розвиватися й рухатися. А людям ще й для того, щоб виконувати фізичну і розумову роботу.

Життя без Сонця не можливе. Якщо воно перестане гріти, рослини загинуть, оскільки вони не можуть жити без світла й тепла.Тваринам не буде чим живитися. Усе замерзне. Люди почнуть хворіти і загинуть, тому що не буде вітамінів, їжі, тепла.

Баба-Яга Добре . Розчулили мене. Визволю я сонце. Кличте своє сонечко.

( чаклує)

(Діти стають у коло і говорять закличку).

Вийди, вийди, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір'ячко,

На весняні квіточки,

На маленькі діточки.

Там вони граються,

Тебе дожидаються

(Зявляється Сонечко, танцює танок з квітами)
Танок

2. Друга зупинка - "Підніжжя поезії"

- Сонечко дуже любить віршики
Зараз послухаємо. Які віршики підготували дітки.

Ведуча 2

Ти прокидаєшся, а сонце у вікно

Вже стукає, і просить у свої шати,

І прагне сонячне розвеснене тепло,

Твоєму серцю щоб подарувати.

Тож відчини вікно до сонця враз,

Прийми усе, що серця твого варте,

Від сонця в серці світиться зоря:

Любити, берегти і все прощати.

Дитина 1

Хіба не бачиш, що небо голубіє,

Що сонце ранками всміхається ніжніш,

Що вся земля в якімсь чеканні дивнім мліє,

І легше дихає, і дивиться ясніш.

Дитина 2

Прокидайся, тільки сонце встане,

І підійди тихенько до вікна.

Хай воно на тебе зблизька гляне

Й подарує трішки ніжності й тепла.

Дитина 3

Не спіши ховатись, сонце,

Промінь кинь в моє віконце,

Почекай одну хвилину,

Подивлюсь на мою країну.

Дитина 4

Сонце ступає в віконце,

Ти не спи, як сходить сонце,

Прокидайся — й на зарядку,

Через кладку на лужок, А з лужка та в садок.

Дитина 5

А сонячний зайчик стрибає по стелі,

Малює на стінах химерні пастелі.

Зажди, баламутне, устану з постелі

І в рамки золочені, любе створіння,

Засклю я твої геніальні творіння.

Дитина 6

Все кругом росте,

Буйно так цвіте,,

Пестить гори і долини,

Гріє простір України

Сонце золоте!

Дитина 7

Струмок серед гаю, як стрічечка,

На квітці метелик, як свічечка.

Сонечко світить, квітують поля —

Добридень тобі, Україно моя!

Дитина 8

Із сонечком разом
Вертався я з річки,
Ішов я помалу,
І сонечко разом
Зі мною чвалало.
Та раптом згадав я
Що тато матуся
Сваритися будуть,
Як я запізнюся
Прискорив я кроки,
Немов для походу, -
І сонечко в небі
Прибавило ходу
Побіг я протягом -
Аж вітре у вуха,
І сонце за мною,
Побігло щодуху!
Отак бережком,
По ярочку крутому,
Із сонечком разом
Примчав я додому!

Ведуча 2. Влітку Сонечко нас пестило теплом, а коли вересень завітав, то воно закликало нас у школу

. - Чи сподобалося вам на цій зупинці?

Пісня «Сонечко»

Музика: І.Тарнавська, аранж. О.Заводовський. Слова: І.Тарнавська. .

3 Третя зупинка - "Острів загадок"
1) Іде ворог - не плюскотить (сонячне проміння)
2) Високо стоїть, одне око має, всюди заглядає (Сонце)
3) Гарне, добре, на всіх дивиться, а людям на себе дивитися не дає. (Сонце)
4) Золота тарілочка
Вранці покотилася,
Не впала, н розбилася
А як накрасувалася,
За темний ліс сховалася. (сонце)
5) На сонечко я схожий
І сонечко люблю,
До сонця повертаю
Голівоньку свою (Соняшник)
                                                              7

6) Я - комашка невеличка
І до сонця я рідня
Маленька, на червоній спинці
Ношу я по чорній краплинці. (Сонечко)

4. Четверта зупинка - "Галявина рослин"

(На сцену виходять дівчатка — Весна та квіточки).

Весна.

Принесло нам сонечко

Знов тепло.

І ласкаві промені

Розлило. Зтрав і квітів виткало

Килими.

На лужку погралося

Із дітьми.

І співає весело

Поле й гай.

Кличе птахів сонечко

В рідний край.

Ой радіє сонечку

Все навкруг.

Нам весняне сонечко —

Добрий друг.

Дівчинка-ромашка.

Світає...

І сонячний промінь поля зігріває,

Квітки розтулили свої оченята,

В гніздечку проснулись малі пташенята.

Вже сонечко вийшло з-за лісу —

Так мило, так ніжно, так тихо.

Дівчинка-суничка.

Крізь гаряче сито

Розсіває літо

Промені ласкаві:

На шовкові трави,

На луги квітчасті,

На ставки у рясті,

На озера сині,

На хатки пташині,

На поля пшеничні,

На місця суничні,

На голівки діток

Сіє сонце літо.

Дівчинка-волошка.

Голубіє небо чисте,

Сонце весело сія.

В житі стежка ледь помітна

Нас до лісу привела.

Сосни сонечко гойдали,

Сосни сонечко благали:

— Сонце, сонечко, не треба,

Стане темно нам без тебе.

Хлопчик-дзвоник.

Сміється поле, річка, ліс,

Сміються гілочки беріз,

Пташки сміються і луги,

Сміються квіти навкруги.

Ставок, що цілу ніч мовчав,

І той сміятися почав.

Я миттю скочив до вікна

Поглянуть, що за дивина.

Аж бачу у віконце —

Надворі сходить сонце.

5. Пята зупинка - "Долина розмов"

Інсценування поезії М- Сингаївського

Спитала птаха в сонця

В прозорій вишині:

— Де небо найчистіше?
Де краще жить мені?

А сонце усміхнулось:

— Ми — як одна сім'я.
Коли щасливі птахи —
Щасливе з ними я.

Спитала квітка в сонця:

— Коли мені цвісти,
Щоб ти для нас тепліше
Світило з висоти?

А сонце усміхнулось:

— Ми — як одна сім'я.
Коли щасливі квіти —
9

Щасливе з ними я.

Спитали діти в сонця:

— Як світ нам зберегти,
Щоб в злагоді, у щасті
Жили і ми, і ти?

А сонце усміхнулось:

— Ми — як одна сім'я.
Коли щасливі птахи,
Коли щасливі квіти,
Коли щасливі діти —
Щасливе з ними я.

Ведуча 1

Де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

— Всі народи бачиш ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі.

Ведуча 2

Де ж найбільший на землі народ?

Де ж найкраще місце на землі?

Сонце усміхнулося здаля:

— Правда, все я бачу з висоти.
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти.

Ведуча 1

Сонце, дякую за день!
Сонце, дякую за втому. ..
І за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.