Розробка заняття з української літератури на тему "Життєвий і творчий шлях Олександра Довженка. Кіноповість «Зачарована Десна» - гімн природі та людині.

Тема: Життєвий і творчий шлях Олександра Довженка. Кіноповість «Зачарована Десна» - гімн природі та людині.

Мета: ознайомити студентів з життєвим і творчим шляхом письменника; розкрити вплив народної творчості, природи на розвиток і формування світогляду письменника; ознайомити студентів із особливостями жанру, композиції та сюжету кіноповісті; розвивати логічне мислення, навички читання; виховувати любов до землі, на якій народився, до людей, які вивели на життєвий шлях.

Форма проведення заняття: урок засвоєння нових знань та умінь.

Обладнання: портрет письменника, відеофільм, мультимедійне забезпечення для показу презентації, текст твору.

                                                      Хід заняття

І. Організаційний момент

ІІ .Оголошення теми і мети заняття

 Ми поринемо у дивовижний поетичний світ його благословенної «Зачарованої Десни», зануримося у її м'які, теплі води, послухаємо рибальських розмов на її човнах, доторкнемося душею до того буденного і водночас чарівного світу, який народив і відкрив нам великого свого сина, митця й мислителя О.П. Довженка.(слайд 2)

Запишіть назву теми заняття до своїх зошитів.

ІІІ. Мотивація навчання студентів.

Звучить уривок з пісні «Аве Марія»

1.Виразне читання студентки.(слайд 3)

Молюся до матері, бо найперше бачу її над колискою. Над продовженням роду свого, не лише бачу, а й відчуваю І не лише бачу, а й відчуваю всім серцем, усім єством її лагідну вдачу, її тепло і невичерпну ласку, її приязнь і щедрість - усе  те, що ми називаємо одним словом — милосердя . Мила і добра, людяна і лагідна серед нашого немилосердного часу і віку.

Усе це - мати і материнство. А отже, і колискова пісня, легкокрила, повна таємничої зваби, колискова птаха, з якою ми засинали і швидше виростали в снах. Кажуть, той, хто не чув материнської пісні, залишився бідним на все життя.»

Слова викладача

Матінка - то радість, що не кінчається, то урочиста пам'ять і вічна молитва в душі кожного.

Сьогоднішнє наше заняття - молитва до матері, - спогад про найрідніших і найближчих людей, - гімн отчому краю, де було вперше вимовлене слово, де пройшло босоноге дитинство співця краси природи і людини, душі людської дивного чарівника О.П. Довженка.(слайд 4)

IV. Сприйняття й засвоєння студентами навчального матеріалу.

1.Слова викладача.

 Дома ви дізналися про життєву і творчу долю О.П. Довженка. Ось перед вами його портрет. Придивіться уважно. Критик Корнелій Зелінський писав : «Він взагалі був вродливий тією не солодкою, а мужньою і серйозною вродою, якою природа обдаровує своїх обранців. Срібло сивини з роками ніби ще звеличує цю красу ореолом пережитого».(слайд 5)

А пережитого було дійсно багато. І зараз ми детально познайомимося із життям і творчістю великого митця.

Але спочатку переглянемо відеофільм про життя  О. Довженка. А потім ви доповните почуте за допомогою інформаційних карток.(Перегляд відеофільму).

  2. Доповнення студентів за допомогою інформаційних карток.

                  План.

• Дитинство і родина О.П. Довженка(слайд 7-9)
• Навчання в Сосницькій початковій школі
• Навчання в Глухівському учительському інституті(слайд 10)
• Вчителювання в Житомирі(слайд 11)
• Буремні роки в Києві
• Дипломатична робота в Берліні(слайд 12)
• Повернення в Харків, художник Сашко.(слайд 13)
• Особисте життя О.П. Довженка(слайд 14)
• О.П. Довженко – кіномитець.(слайд 15-17)
• Воєнні та повоєнні роки в житті митця.
• Письменницька діяльність.(слайд 18)
• Останні роки життя великого кіномитця.(слайд 19)

  3. Слово викладача.

25 листопада 1956 року далеко від України, в чужій Москві, серце Довженка зупинилося. Позаду в нього було надзвичайно тяжке життя. Спочатку воно минало в пошуках себе, а потім у постійному виборюванні свого місця під сонцем ціною непоправних втрат творчої свободи, власного голосу(«Російський» Довженко). Чи можна знайти в історії людства багато прикладів отакої розбійницької крадіжки мистецької душі? Ні. В кінцевому рахунку вона виявилася. І виявилася завдяки Довженковим мистецьким шедеврам. Один з яких - його «Зачарована Десна».(слайд 20)

4. Аналіз твору «Зачарована Десна».

• Історія створення твору.(слайд 21)
• Жанр твору( запис в зошит)(слайд 22)
• Особливості сюжету та композиції.(слайд 23)
• Характеристика образів-персонажів кіноповісті.

1)Характеристика образу головного героя.(Малого Сашка – зрілого майстра Довженка).

У повісті 2 ліричні герої: малий Сашко як носій дитячих спогадів і зрілий майстер, який ті спогади перепускає через свій гіркий життєвий досвід. (студент зачитує уривок про малого Сашка і його перший гріх.)

( «Не треба було трогати моркви. Хай би собі росла. А тепер я грішний. Що ж мені буде?»)

Скільки почуття вкладає письменник у ці рядки! Багато разів доводилося Довженкові у зрілому віці переживати подібні ситуації, каятися невідомо в чому, невідомо перед ким...

Сашко залазить в човен і починає мучитися питанням, що зробити «для поповнення святості». Підсвідомо Довженко записав у повісті висновок, який надалі цензори викреслять з усіх видань «Зачарованої Десни»: «Ні один , мо; нещасливий комуніст, вигнаний з партії, не думав так про своє поновлення, як думав колись я, маленький, у човні лежачи. Що ж його діяти? Як жити в світі?». Тобто, як жити у цьому світі вже дорослому Довженку, де так багато несправедливості, зла.

А малий Сашко живе в чарівному поки що світі. Він для нього - довкола хати, в городі, саду, на лузі над Десною, в човні під час повені, на копиці пахучого сіна на возі. У нього своє розуміння неприємного і приємного, поганого й гарного ( зачитування уривку про приємне і неприємне)(слайд 24)

2)Характеристика образів дідів Тараса та Семена і прабаби Марусини.

У своїй повісті Довженко створює цілу галерею типових народних характерів.

Уособленням народної мудрості і душевної щедрості виступає Сашків прадід,   якого   звали?   (Тарас).   Він   перший   почав   розкривати   перед допитливим хлопчиком дивовижні таємниці природи.(уривок про діда Тараса)

Таким був і дід Семен.(характеристика діда Семена за допомогою асоціативного грона)(слайд 25)

Чимало підказок для побудови такого грона існує в тексті повісті, тому його можна було б представити, наприклад, таким чином: (показ слайду).

Зовсім    інший характер у столітньої прабаби Марусини - маленької, прудкої, всевидющої. Творчістю її «палкої, темної, престарілої душі » були прокльони.

(студентка читає уривок про прабабу).

3. Характеристика образів батьків головного героя.

Образ   Петра  Семеновича,   батька,  змальовується   у  двох   проекціях. Передусім у дитячому світосприйманні Сашка; а на дитячі враження мовби «накладається» оцінка зрілої людини, (студент читає уривок про батька ) (слайд27)

У «Зачарованій Десні» мати Довженка постає невсипущою трудівницею     ( уривок «Нічого в світі так я не люблю…»)(слайд 26)

4. Образи односельців

Створюючи характери односельців, Довженко у кожного знаходить свій талант. Серед працьовитих, сильних фізично, обдарованих життєлюбів виділяється дядько Самійло.(читання уривку про косовицю).

Сашковому серцю милі люди праці, сильні, красиві велетні (с.457-сінокіс).

Хоча, правда, всякі люди траплялися в житті малого Сашка. Ось, наприклад, крамар Масій. Не хотів перед ним хлопчик знімати дідової шапки. Не пам'ятаєте, чому? (с.440).

Або ось учитель у їхньому селі. Чи запам'яталося вам його ім'я чи прізвище? (Леонтій Созонович Опанасенко).

5. Образ природи

Сашкові, який наслухався розмов дорослих за кашею, так «робилося тоскно на душі, так жалько, що світ споганіє; поки він виросте, не буде вже сінокосу тоді, ні риби».(слайд 28)

Взагалі недосконалість світу страшенно мучила і дорослого Довженка. Особливо гостро відчував її під час війни, коли Україна була окупованою(уривок)

Та все ж глибоко в душі письменник вірив, вірніше примушував себе вірити, що прийде весняна повінь і знесе весь бруд та намул з душі українського народу. Я думаю такий символічний зміст передає картина весняної повені в повісті. Якраз на Великдень, пам'ятаєте? Розбушувалася повінь - на світлий час Воскресіння господнього(уривок)

Це символічна картина. Адже образ води — один із прадавніх образів-символів очищення, оновлення. Як ви вважаєте, чи перегукується зміст картини повені - оновлення з подіями нашого сьогодення? Звичайно, був би щасливий, бо з вірою в звільнення, з вірою в оновлення України він жив, з цією вірою і помер.

V. Підсумок заняття

Отже, шановні, сьогодні ми не тільки розпочали знайомство з життєвою і творчою долею одного з великих українців, того, про якого американський актор і режисер Чарлі Чаплій у свій час сказав : «Слов'янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя і поета - Олександра Довженка», а й підняли завісу над його трагічною долею, якою довгий час прикривав правду про Довженка тоталітарний режим радянської держави .

Ми з вами детально зробили аналіз одного з його шедеврів— автобіографічної кіноповісті «Зачарована Десна». Познайомилися з новим для вас жанром. (яким?). Ця повість ніби чарівна скринька, відкриваючи яку, знайдеш відповідь на багато питань.

1. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Мене найбільше вразило…
• У творі мені найбільше сподобалось…
• Темою твору є…
• Чого навчає нас даний твір..

Нехай колись у вашому далекому майбутньому, коли прийде час оглянутись назад на пройдений шлях, ви зможете сказати собі приблизно Довженковими словами ( с. 472 – кінцівка)(слайд 29)

6. Домашнє завдання.

1.Прочитати кіноповість «Україна в огні».

2. Написати есе « Приємне і неприємне в моєму житті…»

VII. Оголошення оцінок. Мотивація.