Розробки уроків з біології 7 класу до теми "Рослини" Урок Запилення.

Розробки уроків з біології 7 класу до теми "Рослини" ( уроки)

Урок

Запилення.

Мета.Освітня. Продовжити знайомити учнів з процесами життєдіяльності квіткових рослин; сформувати знання про основні типи і засоби запилення квітів; дати поняття "перехресне запилення”; розкрити значення запилення у природі.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні явища та процеси у житті рослин; уміння спостерігати та робити висновки і узагальнення; розвивати логічне мислення, мову, пам’ять, увагу.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; любов до прекрасного, інтерес до предмету.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно-рецептивний:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2.Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Інтерактивні: броунівський рух, нескінченний ланцюжок

5.Когнітивні: метод фактів, метод прогнозування, метод порівняння

6.Креативні: метод придумування, метод образної картинки

7.Візуальний: складання схеми різноманітності видів запилення

8.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва –  вірші, музика.

9.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: географія, мистецтво.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: перехресне запилення, самозапилення, штучне запилення.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Перевірка знання попередніх уроків про квітку та суцвіття у вигляді гри "Лото”:

-учні по черзі витягують із мішечка папірці із запитаннями і відповідають на них.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поміркувати над словами, щоб зрозуміти,  яку тему будемо сьогодні вивчати:

-на Землі існує велика різноманітність квіток: є непримітні, є без запаху, є яскраві та запашні; є ті, що утворюють пилок у великій чи малій кількості. Причому ця різноманітність квіток створювалась тисячоліттями. Як ви думаєте, для чого?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

   Запилення – це процес перенесення пилкових зерен із тичинок на маточки, у яких знаходяться насіння зачатки. Розрізняють два способи запилення: самозапилення та перехресне запилення. Можна розрізнити запилення за іншою ознакою — природне і штучне. (можна використати мою презентацію "Запилення квіток")

   Самозапилення — це процес перенесення пилку двостатевої Квітки на приймочку цієї самої квітки. Які квітки називають двостатевими? В рослинному світі спостерігається рідко. Самозапилюються такі рослини, як горох, квасоля, помідори, бавовник, льон, пшениця, ячмінь, овес тощо. Є самозапильні рослини з квітками, що зовсім не розкриваються (арахіс, копитняк, розрив-трава, фіалка, деякі види проса). Самозапилення обмежує пристосованість рослинних організмів до умов зовнішнього середовища і тому не сприяє розвитку виду. Слід зауважити, що самозапильні рослини часто можуть запилюватися і перехресно.

  Перехресне запилення — дуже поширений спосіб запилення. Властивість рослин перехресно запилюватись склалася в процесі еволюції як така, що забезпечує процвітання виду і можливість рости в різних умовах середовища. При такому запиленні зародок збагачується різною спадковою інформацією від обох батьківських форм.

За способом перенесення пилку перехреснозапильні рослини поділяють на вітрозапильні, комахозапильні, запилювані птахами і запилювані за допомогою води. Кожна з цих груп рослин має характерні особливості в будові квітки, що забезпечує запилення.

   Запилення вітром властиве багатьом трав’янистим і деревним рослинам. До вітрозапильних рослин належить більшість лісових порід^ дуб, бук, береза, вільха, граб, ліщина, тополя, осика, хвойні, а з трав’янистих - представники родин лободових, подорожникових, коноплевих, осокових, ситникових, більшість злаків тощо. Серед культурних рослин вітром запилюються волоський горіх, шовковиця, жито, кукурудза, хміль, конопля, частково цукровий буряк.

   Вітрозапильні рослини виробляють багато дрібного легкого пилку, який переноситься на далекі відстані. Багато представників таких рослин цвіте до розпускання листків, що сприяє кращому перенесенню пилку вітром (ліщина, береза).

   Комахозапильними називають рослини, які запилюються перехресно за допомогою комах (бджіл, ос, джмелів, мух, метеликів, жуків, мурашок та ін.). Приблизно 90 % усіх видів квіткових рослин запилюються комахами. (Демонстрування таблиці "Запилення квіток комахами ’). Пригадайте, які ви бачили рослини, що запилювалися комахами. Що привабило комаху до цієї рослини?

   У комахозапильних рослин спостерігаються різноманітні пристосування, що сприяють запиленню комахами. Це - нектарники, яскраве забарвлення оцвітини, суцвіття, запах та інші. Перенесенню пилку комахами сприяють його клейкість і горбкувата поверхня.

   Запилення птахами властиве тропічним рослинам. Рослини запилюються дрібними птахами (колібрі, медососами та ін.). Квітки цих рослин мають багато нектару й яскраве забарвлення (демонстрування фото орхідеї). Птахи, не сідаючи на квітку, висмоктують нектар, тримаючись на крилах у повітрі, при цьому клейкий пилок пристає до їхньої голови. Перелітаючи з квітки на квітку, птахи переносять пилок.

   До рослин, які запилюються водою, належать кушир, валіснерія, стрілолист. Характерна їхня ознака — утворення пилку, який не змочується і не гине у воді. У більшості цих рослин пилок ниткоподібний, що забезпечує кращий контакт з приймочкою.

   Запилення, в яке втручається людина, називається штучним. Його застосовують при виведенні нових сортів або для підвищення врожайності на виробничих посівах перехреснозапильних рослин.

   Розповідь про значення процесу запилення у природі.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Записати у зошит особливості квіток, які запилюються вітром і комахами: анемофільні та ентомофільні (можна у вигляді таблиці) за такими ознаками: 

1. Великі та яскраві квітки

2. Дрібні яскраві квітки, зібрані у суцвіття

3. Наявність нектару

4. Дрібні неяскраві квітки, зібрані у суцвіття

5. Аромат

6. Багато пилку

7. Пилок великий, липкий

8. Утворюють зарості

9. Цвітуть навесні до розпускання листків.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Конкурс "Склади віртуальний букет ”

Групам учнів пропонуються картки з зображенням рослин. Одна група складає букет з комахозапильних рослин, а інша — з вітрозапильних.

Кожна команда пояснює свій вибір. Учитель доповнює відповіді дітей.

VІ. Підведення підсумків уроку.

Подумати над словами, як можна це пояснити?

-до запашних квіток багато бджіл летить, до вченої людини багато людей за порадою йде.      (Китайська мудрість)

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.