Урок 64/7. Розв’язування задач на прості механізми та енергію.

Мета:

              Освітня . Формувати вміння і навики застосовувати здобуті знання до розв’язування задач.

           Розвиваюча. Розвивати   логічне   і алгоритмічне  мислення учнів, вміння узагальнювати.

           Виховна .Продовжити формування пізнавального інтересу учнів;  виховання відповідальності, поваги до себе та своїх товаришів.

Тип уроку. Урок формування вмінь і навиків .

Прилади  та матеріали:

Презентація  Урок 64.7

   Як завжди, розв'язування однієї задачі породжує нові.

 І останньої задачі ніколи не буде.

                                                                                                                                 Я.А.Смородинський

                                                                        Хід уроку

1.Організаційний момент.

2.Аналіз лабораторної роботи.

   Інформація вчителя.

3.Перевірка домашнього завдання.

  Огляд зошитів з метою  з’ясування  наявності розв’язання учнями домашніх   задач.

Висновок учителя за результатами  перевірки виконання домашнього завдання.

4.Актуалізація опорних знань.

   Повторення основних фізичних величин, розмірностей, формул проводиться у вигляді конкурсу «Далі, далі…».

 Учням по черзі зачитуються запитання такого типу:

1. Що називають роботою? 
2. Якою буквою позначають роботу?
3. Яка основна одиниця вимірювання роботи?
4. Яку формулу для визначення роботи ви знаєте?
5. Що називають потужністю?
6. Якою літерою позначають потужність?
7. Яка основна одиниця вимірювання потужності?
8. За якою формулою можна обчислити потужність?
9. Що називають простими механізмами?
10.  Що таке важіль?
11.  Що називають блоком?
12.  Які бувають блоки?
13.  Яка між ними різниця?
14.  Для чого призначена похила площина?
15.  Що називають енергією?
16.  Які види енергії вам відомі?
17.  Якою літерою позначають енергію?
18.  Одиниця вимірювання енергії?
19.   Від чого залежить потенціальна енергія?
20.  Від чого залежить кінетична енергія?
21.  Що називають плечем сили?
22.  Що розуміють під моментом сили?

5.Мотивація навчальної діяльності.

     Інтерактивна вправа «Розсипані слова»:

«Одного разу Архімед, – читаємо ми в Плутарха, – написав сіракузькому царю Перону, якому він був родич і товариш, що довільною силою можна підняти будь-який вантаж. Захоплений силою до­ведення, він додав, що якщо б була інша Земля, він, перейшовши на неї, зрушив би з місця нашу».

Із слів складіть речення (вислів Архімеда), що був епіграфом одного з останніх  уроків: «точку і Землю дайте я опори мені зрушу».

    Проблемне запитання: Як ви розумієте цей вислів? Чи зміг би Архімед, маючи точку опори, підняти Землю?

Вчитель вислуховує  думку учнів, залишаючи  запитання відкритим і

оголошує тему і мету уроку.

                   Тема: Розв’язування  задач на  прості  механізми та енергію.

6.Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

    Розв'язування  усних задач.

1. Чи підніме людина, яка стоїть на підлозі і має вагу 600 Н, за допомогою нерухомого блока ван­таж, маса якого 82 кг? (Не підніме.)

2. А за допомогою рухомого блока? (Так.)

3. На яку довжину потрібно протягнути вільний кінець мотузки рухомого блока, щоб вантаж, який висить на гачку блока, підняти на 120 см? (2,4 м.)

4. В якому місці треба розмістити опору, щоб важіль (див. рис. ) знаходився в рівновазі? (на 0,6 м від сили 10 Н або на 0,4 м від сили 15 Н)

     Розв'язування задач біля дошки.

     Відпрацьовуємо разом з учнями основ­ні етапи розв'язання на прикладі конкретних задач, записуємо розв'язання на дошці й у зошитах. При цьому звертаємо увагу на аналіз фізичної проблеми й стис­лий запис умов задачі; на вибір математичної моделі; на розв'язан­ня рівняння відносно невідомої величини, перевірку її одиниці й на аналіз отриманого результату.

Задача 1. Тіло масою 2 кг підняли на висоту 5 м над Землею. Чому дорівнює кінетична енергія тіла у момент удару об землю? Тертя не враховувати.

Задача 2. Яблуко масою 200 г зірвалося з гілки, яка перебуває на висоті 3 м від землі. Визначте потенціальну та кінетичну енергію яблука на відстані 1 м від землі. Опір повітря не враховувати.

Задача 3.Літак, що має масу 4 т, перебуває на висоті 500м і розвиває швидкість

100 м/с. Яка повна механічна енергія літака на цій висоті?

Задача 4. Плечі важеля дорівнюють 25 і 40 см. менша з двох вертикальних сил, що діють на важіль, дорівнює 40 Н. чому дорівнює друга сила, якщо важіль перебуває в рівновазі?

Задача 5.Який вантажможна підняти за допомогою рухомого блока вагою 10 Н, якщо мотузку тягнути з силою 0,23 кН?

Задача 6.Петрик із Оленкою сіли на краї дошки довжиною 3 метри. На якій відстані від Оленки повинна знаходитися точка опори, щоб дошка була в рівновазі. Маса Петрика 50 кг, маса Оленки 45 кг. Дошку вважаємо невагомою.

7.Осмислення об’єктивних зв’язків.

  Повернемося до поставленого запитання: «Чи міг Архімед, маючи точку опори, підняти Землю?».

Відповідь. Звичайно, Архімед не зміг би здій­снити свій намір, якби йому і дали точку опори (яка б лежала поза Землею) та важіль потрібної довжини. Якщо б великий механік древності знав, яка величезна маса Землі, він, напевно, не висловив би свого гордого виклику. Оскільки маса Землі

дуже велика, а людина може, наприклад, підняти вантаж 60 кг, то, щоб підняти такий вантаж, як Земля, треба мати дуже довге плече важеля. Щоб коротке плече разом із вантажем, як Земля піднялось лише на сантиметр, то довге плече опише дугу 1018км. Щоб так перемістити довге плече треба затратити багато часу 30 тисяч більйонів років. Такого зробити не зможе жодна людина, навіть рухаючись зі швидкістю світла.

8.Підсумок уроку.

    Метод  «Мікрофон»

•  Що ми робили на уроці?
• Чи досягли ми мети уроку?

Оцінювання вчителем роботи учнів на уроці.

  9.Домашнє завдання.