2 червня о 18:00Вебінар: Як розвивати дослідницьку компетентність учнів: створюємо прилади для шкільної лабораторії власними силами

Розвага "Мова рідна,слово рідне"

Про матеріал
Наша розвага розширює знання дітей про рідну українську мову, про її значення у житті кожного із нас.Показує красу і мелодійність української мови.
Перегляд файлу

                   Розвага для  старших  дошкільнят

                            «Мова рідна, слово рідне»

Розвага  для  старших  дошкільнят «Мова  рідна, слово  рідне». Наша  розвага        розширює  знання  дітей  про  рідну  українську  мову, про  її  значення        у  житті  кожного  із  нас.Показує  красу  і  мелодійність  української         мови.

Мета: Розширити  знання  дітей  про  рідну  українську  мову, про  її значенн у  житті кожного із  нас. Показати   красу  і  мелодійність української   мови   за  допомогою   народної   творчості, творів  поетів,письменників. Розширювати  уявлення про  багатство   і красу  рідного  слова.  Виховувати   любов     до рідної  землі, свого народу,  рідної  мови.

Попередня   робота: Розучування  з  дітьми   віршів  українських  поетів стосовно теми.Відгадування  загадок,  вивчення   пісні  « Ой  є  в лісі  калина»,        інсценування  укр.жартівливої   пісні  «Грицю, Грицю  до  роботи».  Обігрування  народної  гри  «Василь»  та  рухливої   гри  «

 

Зала святково прибрана.В залі звучить українська музика.

 

Ведуча:Добрий   день  малята! Раді  вас  вітати  на нашому  святі! Ми  сьогодні  разом  тут  зібрались, щоб  нашу мову  вшанувати!
Давайте з  вами  привітаємось:

 

(Діти  стають біля стільців  і кажуть):
Діти:Добрий  день наш дит.садок
Ти, як  справжній  теремок
Ширше  двері  відчиняй
Вірних  друзів  зустрічай.

 

Ведуча:Є багато  країн на землі,
В них озера,річки  і долини,
Є  країни великі  й малі,
Та найкраща завжди  - Батьківщина.

Ведуча:А  хто  знає,  як  називається  країна  в якій  ми  живемо?

Діти:Україна.

Ведуча:А  яка  мова  є рідною  для  українського  народу?

Діти:Українська.

Ведуча:Так дійсно, українська! Щасливі  ми, що народилися  і  живемо  на     такій  чудовій  мальовничій  землі,  в  нашій  славній  Україні. Ту  народили   і  жили  наші  діди,  прадіди, тут  живуть наші  батьки  - тут  корінь  українського,  що  сягає   сивої  давнини. І  де б  ми  не  були,        скрізь  відчуваємо  поклик  рідної  землі, хвилюємося   аж  до  сліз  коли        чуємо  рідне  слово.   А  зібралися   ми з  вами,  щоб  відсвяткувати  День        української  мови,  який   визначається   21лютого.

 

Діти  виходять і  розповідають вірші  про  мову:

Д1:Любіть Україну у сні й наяву,вишневу свою Україну.                                   Красу її вічно живу і нову,і мову її солов’їну.

Д2:Кожна літера-це знак,кожна загадкова.  

Вони з’єднаються так,що виходить Мова.

 

Д3:Мова –наш душевний код,
Даний нам від роду,
А без мови наш  народ
Не  був би народом.

 

Д4:Цікава річ  це наша мова,
Дивують слух  її  слова,
Її  ми  кличем   калинова,
І  говоримо моя.

 

Ведуча:

В народі  кажуть: «Слово  до  слова  складається  мова». Кожному  народові   дорога  його   мова, бо мова це душа  народу. Народна   мудрість   говорить: «Рідна   мова  дорога  людині,  як  саме  життя». Без  мови  не  може  існувати  народ, його  культура. Ой, прислухайтесь  діти,  мабуть   сама   Величність    Мова  завітала  до нас  на свято.

 

                                Входить Мова.
 

Українська  мова:Добрий  день  малята, любі  хлопчики  та  дівчата!  Я-Мова!Усе навколо ожива,коли дарую людям я слова!Я   прийшла  до  Вас  на  свято, бо  почула,як   гарно  ви  українською   мовою  розмовляєте.

Ведуча:Добрий  день,  Мово! Ми  дуже  раді  бачити  тебе  на  нашому   святі української  мови ! А  де  ти  була,  де   ходила, розкажи   нам будь-ласка.
                    

                            Мова розповідає  під  музику:
Пішла  я   до лісу
Ягідки  збирати
Зашуміло буйне  віття
Та й стало питати
 Ой, скажи-но, дівчина,   
Питала діброва 
Яка тобі  найгарніша
В  цілім  світі  мова?
Усі  мови  гарні,
Усі  хочу  знати,
Та найкраща в світі мова,
Що  говорить  тато.
Пішла  я  у  поле,
Кукіль  виривати,
Зашуміли  колосочки
Т  й  стал  питати:
Ой,  скажи  нам,  дівчино,
Юна, чорнобрива,
Яка тобі   найгарніша
В цілім  світі  мова?
Усі  мови  гарні
Підросту  навчуся,
Та  найкращі  в світі   мова
Моєї  матусі.
Вона  серцю  люба,
Вона  серцю  близька.
Буде   піснею   моєю
Мова  українська!

Ведуча:Дякуємо  тобі  Мово,  за   таку   гарну   розповідь.   Сила  слова  безмежна. Особливо, коли  воно  живе, коли слова стають  палкими, як  блискавка. Століттями   мова  народу  була  тією  повноводною  річкою, яку  ми  називаємо  поезією. Для  того, щоб із слів  утворився  вірш, а  не  просто  розповідь   слова  у  вірші  римуються. Давайте  пограємо  в  гру  «Вчимося   бути  поетами»  і  спробуємо  дібрати  рими  до запропонованих  слів.

 

                  Гра «Вчимося  бути  поетами»

Дібрати  рими до слів:

Хлопчик йшов і цукерку  (знайшов)
Вітер  гуляє,  спати   (заважає)
Дівчинка  маленька, сукня…. (гарненька)
Квітка  з  пелюстками, як спідниця  в   (мами)
Птаха  крила  розправляє,  в  краї  далекі   (відлітає).

Ведуча:

А  ще ми вміємо  танцювати  під  українські  слова  та  музику .

                              

                     Український   танок

 

Ведуча:А  ще  вірші  гарні  знаємо і виразно розповідаємо.

 

Д1:Раз казала мені мати:
«Можеш мов  багато знати,
Кожну мову  шанувати,
Та одну  із  мов  усіх
Щоб  у  серці  ти  зберіг».
В серці  ніжну і  погідну
Збережу я мову рідну!

 

Д2:Буква до  букви  
І виникло слово.
Слово  до слова 
Звучить  рідна  мова

 

Д3:Українські  діти
Всім  говорять  сміло:
Свій  народ  любити  
То велике діло.

 

Д4:Треба  й чужі мови
Старанно  вивчати,
Та  з  усіх  найбільше
Рідну  шанувати.

 

Д5:Мова  краса спілкування,
Мова  як  сонце  ясне,
Мова   то  предків  надбання,
Мова     багатство  моє.

 

                                       Р/гра «Віночок»

                                               Ведуча:Українською  мовою   можна  не  лише  розмовляти,  читати  вірші,    співати.Українською  мовою  можна  ще  й жартувати.
Без  сміху і  гумору
Не  можна в  світі  жити.
З усмішками  і  жартами
Будемо  дружити.

 

Інсценівка  української  жартівливої   пісні «Грицю,  Грицю  до   роботи» у  виконанні  дітей.
Грицю,  Грицю, до роботи!
В  Гриця  порвані чоботи…
Грицю, Грицю, до телят!
В Гриця ніженьки  болять…

Грицю, Грицю, молотити!
Гриць нездужає робити…
Грицю, Грицю, врубай дров!
Кахи-кахи! Нездоров…

Грицю,Грицю,роби хліб!
Кахи-кахи!Щось охрип…
Грицю, Грицю, до Марусі!
“Зараз, зараз  уберуся!”

Грицю,  Грицю, хоч жениться?
“Не можу  одговориться!”
Грицю, Грицю.  кого взяти?
“Краще  Галі  не  зіскати!

Галю, серденько  моє,
Чи  підеш  ти  за  мене?”
“Стидкий, бридкий, не  люблю
І  за  тебе  не піду!”

Ведуча:От який Гриць ледачий! Тільки  і  вміє  робити, що їсти  і  спати, а  видіти  не такі?

Діти:Ні!

Ведуча:А тепер настав час для загадок. Знаю,що ви їх любите. Це один із найдавніших найбільш поширених видів усної народної творчості. З давних давен через них передається життєвий досвід народу,знання. Отож я загадую:

1.Біле поле,чорне насіння,хто не вміє не посіє…(письмо)

2Мовчить,а багато людей навчить…(книжка)

3.Що в світі найшвидше…(розум)

Ведуча:А давайте згадаємо  про інші найдавніші перлини народної творчості- прислівья і приказки.

Діти:

-За рідний край –хоч помирай!

-Світ один,та різні люди!

-Що країна,що родина!

-Не родись багатий та вродливий,а родись при долі та щасливий!

-Кров не водиця,проливати не годиться!

 

Ведуча:Влучне  українське   слово  стане  в  нагоді  і  під  час  ігор. З давніх-давен, наші пращури під  час  ігор використовували  різноманітні  примовки, вірші.

                                      Н/гра: «Василю  товаришу».

Одна  дитина  («Василь»)  відвертається від дітей. В цей час  вихователь        показує  решті   дітей  малюнок  із  музичним  інструментом.  Потім  дитина,   яка   стояла  спиною, повертається  до  дітей. Діти  починають  співати   й      рухами  зображують  гру  на   музичному  інструменті,  який  показував  вихователь. «Василь»  має  відгадати  назву  музичного  інструмента. Якщо  він     угадує, то  обирають   іншого  «Василя».  А  якщо  не вгадує, тоді він танцює  гопака. Для  дівчинки  замість  «товаришу»  співають «подруженько».
«Ой  Василю, товаришу, ну  ж бо  глянь  ти  на  нас. Чи  вгадаєш, товаришу,    яка  праця  у  нас? А як  не вгадаєш,  станемо карати: Будеш  тоді перед нами Три дні  танцювати.»

                           Пісня «Люблю Україну!»

Ведуча:Наше  свято  наближається  кінця. 

 Мова:

Я була б рада та щаслива,  якби  від  сьогоднішнього  свята, ви,дорогі  діти, залишили  у  своєму  серці   хоча б одну  краплину  любові  до рідної  мови.

Ведуча:

Вже закінчується свято

І прощатися пора.

Ми бажаємо Вітчизні

 

Діти:

Щастя,миру і добра!

 

docx
Додано
2 лютого 2020
Переглядів
485
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку